Оцінка функціонального стану кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу в річному циклі підготовки - Автореферат

Спортивна працездатність перебуває в тісному взаємозвязку з функціональним станом серцево-судинної системи, яка є однією з важливих лімітувальних ланок у системі транспорту кисню до мязів, що працюють. За показниками, що характеризують стан серцево-судинної системи, можна простежити зміни, повязані із коливанням рівня тренованості, а також якомога раніше виявити ознаки перевантаження (Ю.С. Варто відмітити, що доступні нам літературні джерела не містять даних про адаптаційні перебудови функціонального стану серцево-судинної системи у спортсменок, які спеціалізуються у настільному тенісі. Дослідити взаємозвязки між функціональним станом, спеціальною фізичною підготовленістю та показниками змагальної діяльності кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються з настільного тенісу. Обєкт дослідження - функціональний стан кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в настільному тенісі.У першому розділі «Теоретико методичні основи контролю та оптимізації спортивної підготовленості кваліфікованих спортсменів у річному циклі підготовки» узагальнено праці провідних науковців з проблем техніко-тактичних дій спортсменів з настільного тенісу, побудови педагогічного процесу, оцінювання функціонального стану спортсменів та обґрунтовано актуальність дослідження. У багатьох працях було підтверджено позитивний вплив занять спортом на серцево-судинну систему організму. У науковій літературі, яка присвячена психології спорту, і, зокрема, психофізіологічним дослідженням спортивної діяльності розглядають особливості психодіагностики в спорті, мотивації спортивної діяльності, вивчення емоційних станів спортсменів, повязаних зі змаганнями, індивідуально-типологічні властивості психічних функцій спортсмена, особистості спортсмена і тренера (М.В. У третьому розділі дисертації «Характеристика адаптаційних реакцій функціонального стану організму спортсменів в умовах тренувальних і змагальних навантажень упродовж річного циклу підготовки» викладено матеріали досліджень, що дають змогу охарактеризувати психоемоційну складову спортсменок, зміни й стан серцево-судинної системи протягом річного циклу підготовки. У спортсменок з групи майстрів спорту ступінь вираження ситуативної тривожності становить 44,5%, особистісної тривожності - 46,2%.Аналіз літературних джерел дав змогу встановити, що сучасний розвиток настільного тенісу ставить високі вимоги до рівня спеціальної фізичної і тактичної підготовленості спортсменів. Очевидно, що спортивна працездатність перебуває в тісному взаємозвязку з функціональним станом серцево-судинної системи, яка є провідною киснево-транспортною системою організму в умовах мязової діяльності. Визначено, що для комплексної оцінки функціонального стану потрібно врахувати таку схему: вегетативне забезпечення (серцево-судинна система) > регуляторне забезпечення (нервова система) > виконавча система (мязова система). У першорозрядників та кандидатів у майстри спорту показник електричної вісі серця (<??) має відхилення праворуч (87,58±0,80? 75,37±1,52?, відповідно), крім того в кандидатів у майстри спорту після навантаження вертикальна вісь серця відхиляється більше вліво (71,42±1,47?), що характеризується тимчасовими зрушеннями і свідчить про перевантаження в роботі правих відділів серця та нестійкими параметрами функціонального стану серцево-судинної системи. Встановлено, що функціональний стан в кандидатів у майстри спорту характеризується високими рівнями прояву особистісної тривожності (46,23±0,16%) на фоні середніх значень вираження ситуативної тривожності (41,43±0,27%), що свідчить про підвищений рівень емоційного напруження та підвищеної чутливості у спортсменок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Аналіз літературних джерел дав змогу встановити, що сучасний розвиток настільного тенісу ставить високі вимоги до рівня спеціальної фізичної і тактичної підготовленості спортсменів. Очевидно, що спортивна працездатність перебуває в тісному взаємозвязку з функціональним станом серцево-судинної системи, яка є провідною киснево-транспортною системою організму в умовах мязової діяльності. Зясовано, що функціональний стан є відображенням способу забезпечення психічних функцій, інтегральним вираженням яких є усвідомлена, соціально зумовлена поведінкова рухова діяльність, також і спортивна. Визначено, що для комплексної оцінки функціонального стану потрібно врахувати таку схему: вегетативне забезпечення (серцево-судинна система) > регуляторне забезпечення (нервова система) > виконавча система (мязова система).

2. Виявлено, що у майстрів спорту електрична вісь серця (<??) відхилена ліворуч (58,35±0,57?). У першорозрядників та кандидатів у майстри спорту показник електричної вісі серця (<??) має відхилення праворуч (87,58±0,80? 75,37±1,52?, відповідно), крім того в кандидатів у майстри спорту після навантаження вертикальна вісь серця відхиляється більше вліво (71,42±1,47?), що характеризується тимчасовими зрушеннями і свідчить про перевантаження в роботі правих відділів серця та нестійкими параметрами функціонального стану серцево-судинної системи.

3. Встановлено, що функціональний стан в кандидатів у майстри спорту характеризується високими рівнями прояву особистісної тривожності (46,23±0,16%) на фоні середніх значень вираження ситуативної тривожності (41,43±0,27%), що свідчить про підвищений рівень емоційного напруження та підвищеної чутливості у спортсменок.

4. Адаптивні зміни серцево-судинної системи на змагальні й тренувальні навантаження в змагальному періоді у кваліфікованих спортсменок характеризуються вірогідним зниженням ЧСС (з 84,75±1,74 уд/хв до 74,8±0,38 уд/хв). У спортсменок, які мають I-й розряд вірогідних змін ЧСС не виявлено. Крім того, встановлено вірогідно швидший процес відновлення ЧСС після фізичного навантаження в групі кваліфікованих спортсменок порівняно зі спортсменками I розряду на 4 (р<0,05) та на 5 (р<0,05) хвилинах відповідно. За показниками вегетативної регуляції ритму серця у спортсменок I розряду порівняно із кваліфікованими спортсменками переважає активація парасимпатичної ланки (за показниками HF, р<0,05).

5. Встановлений звязок між станом серцево-судинної системи та показником активності в умовах змагальної діяльності (коефіцієнт кореляції r=0,67) може бути застосований з метою виявлення шляхів корекції функціонального стану у спортсменок. Звязок між показником результативної активності і комплексним показником ефективності змагальної діяльності (коефіцієнт кореляції r=0,69) вказує на можливі шляхи корекції спеціальної працездатності спортсменок.

6. Розроблені методичні підходи щодо корекції функціонального стану організму кваліфікованих спортсменок сприяли зростанню внутрішньоклітинної рідини (з 17,62±0,32 мл до 18,83±0,26 мл), змінам морфологічних показників обміну речовин та незначному зниженню кількості жирової маси. Виявлено, що зміни функціонального стану обміну речовин, якщо знижується маса тіла, активна клітинна маса та жирова маса після тренувального фізичного навантаження у підготовчому періоді (р<0,05) є передумовою для збільшення рідинних запасів організму як загальної і внутрішньоклітинної рідини, так і загальної кількості води.

7. Встановлено позитивний вплив на функціональний стан мязової системи під час виконання накату зліва на ліво по діагоналі у кваліфікованих спортсменок (до початку експерименту - 42,01±0,02 разів/хв, після експерименту - 46,34±1,50 разів/хв) та спортсменок, які мають I-й розряд (до експерименту - 35,34±0,25 разів/хв, після експерименту - 41,54±1,50 разів/хв). Доведено збільшення кількості та поліпшення якості влучень накату справа по діагоналі у кваліфікованих спортсменок (до експерименту - 45,12±0,01 разів/хв, після експерименту - 50,34±0,20 разів/хв), а також кількості влучень в задану ціль (до експерименту - 8,12±0,03 разів, після експерименту - 10,12±0,05 разів). Однак, виконання накату справа по діагоналі та кількість влучень в задану ціль у спортсменок, які мають I-й розряд змінилося недостовірно.

8. Педагогічний експеримент показав високу ефективність запропонованого комплексу експериментальних вправ для корекції функціонального стану: наявне підвищення рівня координаційних якостей (приріст на 4%-7%); підвищення розвитку швидкісно-силових якостей (приріст на 9%-12%). Одночасно показники фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменок значно переважають значення спортсменок I розряду, відповідно у підготовчому, змагальному та перехідному періодах.

1. Улізько В.М. Виховні завдання інтелектуального та морального розвитку студентів у процесі фізичного виховання / В.М. Улізько // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. - К., 2007. - С. 297-299. - (Серія 7-К; Вип.11).

2. Улізько В.М. Стан серцево-судинної системи в передзмагальному періоді у кваліфікованих спортсменок / В.М. Улізько, А.В. Витраховський, Г.В. Коробейніков // Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2007. - Вип. 11, Т. 4. - С. 230.

3. Улізько В.М. Зміни серцево-судинної системи під час навантажень кваліфікованих спортсменок з настільного тенісу у передзмагальному періоді / В.М. Улізько, Г.В. Коробейніков // Молода спортивна наука України: зб. наук, праць з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2008. - Вип. 12, Т.3. - С. 235-240.

4. Улізько В.М. Основи навчання техніки і тактики гри в настільний теніс: методичні вказівки для студентів ВНЗ / В.М. Улізько // Івано-Франківськ, 2005. - С. 6-54.

5. Улізько В.М. Описання компютеризованого комплексу моніторної кардіо-респіраторної системи і гідратації тканин КМ-АР-01 «ДІАМАНТ» та його застосування у спортивній практиці / В.М. Улізько // Спортивна наука України: електронне вид. з галузі фізичної культури та спорту. - Львів, 2006. - № 3 (4). - С. 112-115.

6. Улізько В.М. Фізіологічні показники тіла кваліфікованих спортсменів з настільного тенісу у передзмагальний період / В.М. Улізько // Молода спортивна наука України: зб. наук, праць з галузі фізичної культури та спорту. - Л., 2006. - Вип. 10, Т. 4. - С. 287-390.

7. Улізько В.М. Формування фізичної культури та валеологічних переконань студентів технічного ВНЗ з метою збереження й укріплення здоровя / В.М. Улізько // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. - К., 2006. - Вип. 48. - С. 57-61.

8. Улізько В. М. Фізична культура і раціональне харчування важливий фактор зміцнити здоровя / В.М. Улізько // Роль фізичної культури і спорту у гармонійному вихованні студентської і учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Івано-Франківськ, №2. 2006 - С. 38-42.

Размещено на .ru