Оцінка формування та використання капіталу ПрАТ "МТС Україна" - Курсовая работа

На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний аналіз, за допомогою якого можна обєктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини обєкта, що допомагає: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім забезпечити прийняття обґрунтованого рішення. Будь-яка цінність матеріального або нематеріального характеру, що фігурує в процесі таких відносин, представляє інтерес лише в тому випадку, якщо володіння нею сприяє досягненню якоїсь мети, перш за все економічного характеру. Беручи до уваги високий рівень актуальності формування ефективної структури пасивів підприємства, а саме їх оптимізація, була обрана тема бакалаврської роботи. Виходячи з поставленої мети, були визначені завдання роботи, а саме: - розглянути механізм функціонування активів та пасивів підприємства із врахуванням специфіки реалізації цього механізму стосовно до телекомунікаційного підприємства;Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються згідно з установчими документами - у випадку нестачі прибутку покриваються витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо [18, 51]. П(С)БО 11 „Зобовязання” визначає порядок формування та відображення у звітності інформації про зобовязання. Цим стандартом усі зобовязання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпечення та непередбачені зобовязання. Поточні зобовязання є сумою заборгованостей підприємства різним юридичним і фізичним особам, кожна з цих заборгованостей повинна бути погашена протягом терміну, що не перевищує один рік. Зобовязання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців від дати балансу, слід розглядати як поточне, якщо первісний термін погашення був більшим ніж дванадцять місяців то до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобовязання на довгострокове [32, 118].Необоротні активи (або основний капітал) є сукупністю майнових цінностей підприємства, що багато разів беруть участь в процесі господарської діяльності і переносять на продукцію свою вартість частинами. У практиці господарювання до необоротних активів відносять майнові цінності всіх видів з терміном використання більше одного року і вартістю понад 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. До них відносяться виробничі запаси (сировина, матеріали, пальне і т.д.), незавершене виробництво, запаси малоцінних і швидкозношуваних предметів (засоби праці з терміном експлуатації до одного року і вартістю до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), запаси готової продукції (на підприємствах торгівлі - запаси товарів). б) Дебіторська заборгованість (розрахунки з дебіторами). Формування обігових коштів підприємства має ґрунтуватися на таких основних принципах: самостійного розпорядження своїми обіговими коштами; визначення оптимальної потреби обігових коштів через їх нормування; використання раціональних джерел фінансування обігових коштів; контроль і аналіз ефективності використання обігових коштів з метою прискорення їх обертання. На першій стадії сформовані підприємством необоротні активи в процесі свого використання і зносу переносять частину своєї вартості на готову продукцію.В умовах ринкової економіки стратегічною метою управління підприємством є підвищення рівня його вартості, яка визначається вартістю майна підприємства. Процес управління активами та пасивами споріднений з аналізом та оцінкою фінансово-господарської діяльності, проте аналіз, в основному, фіксує результати кінцевої діяльності, тоді як процес управління активами та пасивами або оптимізація їх структури націлює на досягнення певних стратегічних цілей підприємства. При формування такої мети має бути сформована така структура пасивів підприємства, яка мінімізує витрати по формуванню фінансових ресурсів підприємства; Крім наведених цільових задач процес побудови структури активів та/або пасивів може враховувати наявність інших додаткових фінансово-економічних умов чи обмежень, однак на відмінність від зазначених трьох стратегій, що вимагають оптимізаційних рішень, інші стратегії мають не оптимізаційну природу, оскільки пропонують побудову структури активів та пасивів з врахуванням додаткових умов, які можуть бути повязані з оптимізаційними стратегіями. В деяких випадках рентабельність може бути істотно підвищена, якщо підприємство активно використовує позикові засоби, тобто оптимізує структуру свого капіталу шляхом кредитної політики.

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні засади формування активів і пасивів підприємства

1.1 Сутність та основні джерела формування капіталу підприємства

1.2 Поняття, види активів підприємства та основні форми їх розміщення

1.3 Методи оцінки ефективності формування та використання капіталу підприємства