Оцінка факторів позитивного впливу гідровузлів україни на навколишнє середовище, промислову, сільськогосподарську та соціальну сфери - Статья

бесплатно 0
4.5 249
Класифікація факторів позитивного впливу гідровузлів на навколишнє середовище, промислову, сільськогосподарську та соціальну сфери. Спроба систематизації даних, що стосуються експлуатації найбільших гідровузлів України. Інтегральний показник користі.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Восточно-Европейский журнал передовых технологий ISSN 1729-3774 3/8 ( 69 ) 2014У роботі представлена класифікація факторів позитивного впливу гідровузлів на навколишнє середовище, промислову, сільськогосподарську та соціальну сфери. В работе представлена классификация факторов положительного влияния гидроузлов на окружающую среду, промышленную, сельскохозяйственную и социальную сферы. На сьогодні в Україні існує близько 300-350 водосховищ обємом більше 10 тис. м3 і безліч малих водосховищ різного призначення, на яких розташовано близько 100 гідроелектростанцій (ГЕС) та теплоелектростанцій (ТЕС) [1]. Традиційно більшість досліджень, що проводяться при оцінці ризику в гідротехнічному будівництві, присвячується проблемам надійності та безпеки гідротехнічних споруд (ГТС) [4, 5], прогнозуванню та нормуванню ризиків і загроз імовірних аварій на гідроспорудах [6, 7] під час їх будівництва та експлуатації. Останніми роками в Україні активно розвивається системно-аналітичний, міждисциплінарний підхід до аналізу та оцінки процесів, пов’язаних з природно-техногенною безпекою, прийняттям рішень у контексті концепції сталого розвитку.До цієї категорії належать обєкти природно-заповідного фонду: заповідники, заказники, національні та регіональні парки, памятки природи, памятки садово-паркового мистецтва, ландшафтні парки тощо. До цих обєктів належать: готелі, бази та будинки відпочинку, санаторії, обєкти сільського (зеленого) туризму, пансіонати, ресторани, кафе тощо. Для групи 3: - кількість обєктів категорій «природа», «памятки», «обєкти туристичної інфраструктури», «мисливські господарства» приводяться до довжини берегової лінії водосховищ; Для кожного з показників розраховується - середнє арифметичне нормалізованих значень показника х для усіх обєктів та ? - средньоквадратичне відхилення (стандарт) для ряду нормалізованих значень показника х для усіх обєктів. Для вирішення подібних до нашої задач традиційно використовують лінійне нормування за «мінімаксом»: де XIN - нормоване значення показника х, хі - нормалізоване значення показника х, x - середнє арифметичне значень показника х для всіх обєктів,?-середньоквадратичне відхилення для ряду значень показника х для всіх обєктів.Проведене дослідження підтвердило, що досліджувані гідровузли України, крім виробництва електроенергії, задіяні у багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Аналіз одержаних даних показав, що потенціал гідровузлів використовується на недостатньому рівні, особливо це стосується великих водосховищ дніпровського каскаду та Дністровського водосховища. Незважаючи на те, що гідротехнічні споруди належать до обєктів підвищеної техногенної небезпеки й інформація про їх експлуатацію відповідно до чинного законодавства є відкритою, власники цих обєктів часто нехтують нормами закону про доступ до публічної інформації та всіляко намагаються засекретити будь-яку інформацію про них. Управлінці різних рангів уникають науковців-е-кологів, представників засобів масової інформації та екологічних активістів. Замість того, щоб вести розяснювальну роботу серед населення, залучати журналістів до обговорення актуальних проблем гідротехнічної галузі, чиновники зводять високі реальні та бюрократичні паркани.

Вывод
1. Проведене дослідження підтвердило, що досліджувані гідровузли України, крім виробництва електроенергії, задіяні у багатьох сферах життєдіяльності суспільства. Аналіз одержаних даних показав, що потенціал гідровузлів використовується на недостатньому рівні, особливо це стосується великих водосховищ дніпровського каскаду та Дністровського водосховища. Натомість менші гідровузли мають більш розвинуту господарську та рекреаційну інфраструктуру.

2. Незважаючи на те, що гідротехнічні споруди належать до обєктів підвищеної техногенної небезпеки й інформація про їх експлуатацію відповідно до чинного законодавства є відкритою, власники цих обєктів часто нехтують нормами закону про доступ до публічної інформації та всіляко намагаються засекретити будь-яку інформацію про них.

Управлінці різних рангів уникають науковців-е -кологів, представників засобів масової інформації та екологічних активістів. Замість того, щоб вести роз’яснювальну роботу серед населення, залучати журналістів до обговорення актуальних проблем гідротехнічної галузі, чиновники зводять високі реальні та бюрократичні паркани. Ця проблема серйозно перешкоджає проведенню аналітичних досліджень у важливій галузі господарства.

Водночас органи виконавчої влади на місцях працюють досить прозоро, відповіді на запити надаються оперативно і здебільшого не формально.

3. Експлуатація гідровузлів і відповідний контроль за цією діяльністю здійснюється великою кількістю установ та організацій. Незважаючи на наявність великої кількості міжвідомчих комісій та груп, взаємодія та координація дій між ними є незадовільною. Інакше чим можна пояснити, що, наприклад, у регіональному підрозділі Державного агентства водних ресурсів не можуть надати жодної, навіть чисто довідкової інформації про використання водосховищ для потреб водного транспорту, риболовства, комунального водопостачання та рекреації тощо.

4. Водосховища - важливі обєкти туристичної та рекреаційної інфраструктури. Водночас в країні наразі відсутні централізовані реєстри пам’яток природи, історії, архітектури, обєктів туристичної інфраструктури. Це гальмує туризм в Україні, зокрема рекреацію на водосховищах, що може сприяти створенню тисяч нових робочих місць і приносити чималі надходження до державного бюджету країни. Сьогодні туристи не знають, куди поїхати, інвестори не знають, куди вкладати кош -ти, податківці не знають, де збирати відрахування до бюджету. Водночас водосховища вирізняються різноманіттям цікавих місць для подорожей, відпочинку та оздоровлення.

25

Восточно-Европейский журнал передовых технологий ISSN 1729-3774 3/8 ( 69 ) 2014

Список литературы
1. Паламарчук, М. М. Водний фонд України. Довідковий посібник [Текст] / М. М. Паламарчук, Н. Б. Закорчевна. - К.: «Ніка-Центр», 2001. - 388 с.

2. Саранчук, В. І. Основи хімії і фізики горючих копалин [Текст] / В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. - Донецьк: «Східний видавничий дім», 2008. - 93 с.

3. Енергетичний баланс України за 2012 р.: [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Вайнберг, А. И. Надежность и безопастность гидротехнических сооружений. Избранные проблемы [Текст] /А. И. Вайнберг. - Х., 2008. - 298 с.

5. Washington, D. C. Dam Safety and Environment World Bank Technical Paper [Text] / D. C. Washington, 1990. - № 115.

6. Hoeg, K. New dam safety legislation and the use of risk analysis [Text] / K. Hoeg// Int. Journal on Hydropower and Dams. - 1998. - № 5. - P. 85-88.

7. Векслер, А. Б. Надежность, социальная и экологическая безопасность гидротехнических объектов: оценка риска и принятия решений [Текст] / А. Б. Векслер, Д. А. Ивашинцов, Д. В. Стефанишин. - СПБ.: Изд-во ОАО «ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева», 2002. - 592 с.

8. Згуровський, М. З. Аналіз сталого розвитку - глобальний і регіональний контексти. Ч. 1 Глобальний аналіз якості та безпеки життя людей [Текст] / М. З. Згуровський, А. О. Болдак, К. В. Єфремов та ін. - К.: НТУУ «КПІ», 2010. - 252 c.

9. Згуровський, М. З. Аналіз сталого розвитку: глобальний і регіональний контексти. 2011-2012. Ч. 2 Україна в індикаторах сталого розвитку [Текст] / М. З. Згуровський, А. О. Болдак, К. В. Єфремов та ін. - К.: НТУУ «КПІ», 2012. - 240 с.

10. Бенатов, Д. Е. Фактори, що загрожують природно-техногенній безпеці гідровузлів, їх аналіз та механізми запобігання [Текст] / Д. Е. Бенатов // Екотехнології та ресурсозбереження. - 2002. - № 3. - С. 8-12.

11. Бенатов, Д. Е. Застосування методу аналізу ієрархій (МАІ) для порівняльної оцінки факторів загроз природно-техногенній безпеці гідровузлів України та механізмів їх запобігання [Текст] / Д. Е. Бенатов // Екотехнології та ресурсозбереження. - 2003. - № 4. - С.52-58.

12. Саати, Т. Принятие решений методом анализа иерархий [Текст] / Т. Саати. - М.: «Радио и связь», 1989. - 278 с.

13. Воробейчик, Е. Л. Экологическое нормирование техногенных загрязнений наземных экосистем (локальный уровень) [Текст] / Е. Л. Воробейчик, О. Ф. Садыков, М. Г. - Фарафонтов- Екатеринбург: «Наука», 1994. - 280 с.

14. Маршалл, В. Основные опасности химических производств [Текст] / В. Маршалл. - М.: «Мир», 1989. - 672 с.

15. Бешелев, С. Д. Математико-статистические методы экспертных оценок. [Текст] / С. Д. Бешелев, Ф. Г. Гурвич. - М.: «Статистика», 1980. - 263 с.

16. Бучко, В. Бурштинське водосховище і Дністер матимуть міжнародний статус: [Електронний ресурс] // Сайт газети «Галицьке Слово». - Режим доступу: http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=1228.

26

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?