Розвиток внутрішньогалузевих торгівельних зв’язків України з країнами ЄС та Росією як критерій та прогнозуючий показник інтенсивності її зусиль щодо проведення реформ. Проблема вибору між шляхом реформ, поглибленням інтеграції з ЄС та захистом інтересів.
Оцінка економічних реформ: наслідки трансформації внутрішньогалузевої торгівліУкраїна в порівнянні зі своїми центральноєвропейськими сусідами пройшла менш успішний шлях реформування та інтеграції економіки з моменту здобуття нею незалежності, зберігаючи достатньо високий рівень корупції та низькі, важкопрогнозовані темпи економічного зростання. Предметом дослідження даної статті виступає розвиток внутрішньогалузевих торгівельних звязків України з країнами ЄС та Росією як критерій та прогнозуючий показник інтенсивності її зусиль щодо проведення реформ. За допомогою використання внутрішньогалузевої торгівлі як універсального показника, котрий базується на моделі попиту і пропозиції, можливо визначити рівень ефективності реформ, впроваджених українським та словацьким урядами.Оскільки кожна країна в цьому регіоні мала неоднакові початкові умови і використовувала несхожі підходи на перехідному етапі, не дивно, що макроекономічні умови, які внаслідок цього утворилися в регіоні, мали небагато спільного. Файнберг і Мерс1 повязують розвиток інфраструктури з особливостями ринкових і політичних реформ в країнах з перехідною економікою. У звязку з нерівномірним ростом доходів в цих країнах з перехідною економікою, Барлоу Грімалда і Месчі3 демонструють, що внутрішні реформи, такі як лібералізація цін і приватизація, справили значніший вплив, ніж процеси глобалізації, викликані зовнішнім середовищем. Враховуючи результати недавньої роботи з дослідження впливу економічних і структурних реформ на темпи економічного зростання, інфляцію, рівень зайнятості та обсяг прямих іноземних інвестицій, у цій статті продовжується тема дослідження різноманітних підходів до реформ в країнах ЦСЄ шляхом розгляду торгівельних потоків в межах порівняльної вибірки країн з перехідною економікою. Після представлення деяких загальних відомостей про еволюцію реформ і торгівлі в цих двох країнах, які досліджуються,далі у Розділі 2 розглядаються теоретичні моделі, котрі акцентують шляхи можливого розвитку торгівлі у цих двох середовищах.ЄС поділено на основні країни-учасниці (ЄС-15) і країни, що вступили до Європейського союзу нещо-давно, до складу яких увійшли представники Центральної Європи (Вишеградська група) і Прибалтики. Пряме співвідношення ВГТ від Словаччини до України також можна простежити шляхом відокремлення України від СНД (співвідношення ВГТ від України до Словаччини відображене При цьому країни, що входять до групи ЄС-15,перебувають на найвищому, а інші країни СНД - на найнижчому рівні розвитку. Найменші ж обсяги ВГТ виявлено в торгівлі з іншими країнами СНД для обох країн. Крім того, в той час як обсяги ВГТ України з країнами групи ЄС-15 удвічі менші, ніж у Словаччини, її обсяги ВГТ з Балтійським регіоном перевищуютьЗ початку 1990-х років країни Центральної та Східної Європи підійшли до реформування і більшої відкритості для міжнародної торгівлі з різним ступенем зацікавленості. На сьогоднішній день в результатах цього поступу справі наближення до західних рівнів доходу та розвитку простежується певна не- Економічна теорія вказує на те, що різні результати супроводжуються відмінностями в структурі торгівлі, які відображають базову структуру попиту та пропозиції. Ми вивели регіональні індекси внутрішньогалузевої торгівлі та порівняли їх з теоретичними прогнозами щодо властивостей ринку та інституційного розвитку. Що стосується аналізу промислових секторів, його результати вказують на більший обсяг внутрішньогалузевої торгівлі між Словаччиною та країнами Вишеградської групи, Балтійського регіону та країнами групи ЄС-15, що відображає як її початкову схожість зі своїми найближчими сусідами, так і подальшу реалізацію нею реформ відповідно до стандартів ЄС.
Вывод
Щоб виділити деякі з внутрішньогалузевих відносин, прихованих в узагальнених торгівельних даних, згідно з результатами, наведеними в таблиці 2, регіони ЄС та СНД розділені на їхні основні підгрупи. ЄС поділено на основні країни-учасниці (ЄС-15) і країни, що вступили до Європейського союзу нещо-давно, до складу яких увійшли представники Центральної Європи (Вишеградська група) і Прибалтики. СНД поділена подібним чином з урахуванням домінуючої позиції Росії в цій групі. Пряме співвідношення ВГТ від Словаччини до України також можна простежити шляхом відокремлення України від СНД (співвідношення ВГТ від України до Словаччини відображене
в даних Вишеградської групи). Отже, категорія «Інші країни СНД» включає в себе решту країн СНД.
Таблиця 2
СЕРЕДНІЙ ОБСЯГ ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВОЇ ТОРГІВЛІ ЯК % ВІД ЗАГАЛЬНОГО ОБСЯГУ ТОРГІВЛІ ЗА СЕКТОРАМИ, 1996-2008 рр.
Сектор
0 СМТК Словаччина
6 СМТК Словаччина
0 СМТК Україна
6 СМТК Україна
Више-ЄС15 градська група*
6.5 % 20.6 %
22.6 % 31.7 %
2.6 % 4.0 %
10.1 % 18.0 %
Країни Балтії
0.7 %
6.9 %
3.9 %
17.1 %
Україна Росія
0.8 % 3.5 %
7.5 % 19.9 %
- 20.3 %
- 49.4 %
Інші країни СНД
0.1 %
1.3 %
1.9 %
8.0 %
* До складу Вишеградської групи входять Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Словаччина і Словенія.
Кожен з цих регіонів має свої особливості, з точки зору ринкових умов, політичних інститутів, а також структури попиту та пропозиції. При цьому країни, що входять до групи ЄС-15,перебувають на найвищому, а інші країни СНД - на найнижчому рівні розвитку. Теоретично можна передбачити, що обсяг внутрішньогалузевої торгівлі повинен бути більшим між певними країнами і тими їх країнами/регіонами-партнерами, які точно віддзеркалюють їхній рівень розвитку. Що стосується обох класифікацій СМТК, які розглядаються в поточному дослідженні, найбільші обсяги ВГТ виявлено в торгівлі між країнами Вишеградської групи та Словаччиною,а також в торгівлі між Україною та Росією. Найменші ж обсяги ВГТ виявлено в торгівлі з іншими країнами СНД для обох країн. Показники торгівлі з країнами Балтійського регіону для обох країн знаходяться на середньому щаблі. Цей закономірний результат вказує на те, що Словаччина найбільш близька за економічними та інституційними структурами до інших центральноєвропейських країн, котрі приєдналися до ЄС у 2004 році, в той час як Україна найбільш схожа на свого домінуючого сусіда і партнера з колишнього СРСР. Крім того, в той час як обсяги ВГТ України з країнами групи ЄС-15 удвічі менші, ніж у Словаччини, її обсяги ВГТ з Балтійським регіоном перевищують
обсяги торгівлі зі Словаччиною на 500 % за СМТК 0 і 200 % за СМТК 6.
Оскільки країни Вишеградської групи доклали значних зусиль для проведення реформ, необхідних для вступу до ЄС, необхідно виявити процес збільшення обсягу Словацької ВГТ з країнами ЄС-15. На рисунках 4a та 4б показано, що Словаччина протягом тривалого часу постійно збільшувала свою внутрішньогалузеву торгівлю з країнами групи ЄС-15, зберігаючи при цьому, хоча і з більшою мінливістю, обсяги своєї ВГТ з Вишеградським регіоном. Однак, починаючи від скромних обсягів у 1996 році, обсяги ВГТ з країнами групи ЄС-15 як в 0, так і в 6 секторі СМТК збільшились приблизно удвічі до 2008 року, що вказує на те, що поглиблення інтеграції Словаччини з країнами групи ЄС-15 призвело до наближення властивостей її ринку та інституційних структур до ЄС. Тиск реформ, що відчувався під час підготовки до вступу в ЄС у 2004 році і після нього, сприяв структурному розвитку економіки Словаччини з наступним впливом на структуру її ВГТ з країнами ЄС-15, яка розширювалася, і на підвищення рівня доходів на душу населення. Словаччина також підтримувала або збільшувала свої обсяги ВГТ з партнерами Вишеградської групи і Балтійських регіонів, які зіткнулися з аналогічними вимогами щодо проведення реформ для вступу в ЄС.
У випадку України, проілюстрованому на рисунках 5а і 5б, представлено абсолютно іншу картину регіональної еволюції ВГТ. На відміну від Словаччини ВГТ України з країнами групи ЄС-15 і реформаторами в регіонах Вишеградської групи та Балтії не зазнала суттєвих змін в будь-якому з цих секторів СМТК протягом 1996-2008 років. Тим не менш, слід зазначити, що також не відбувається жодних змін в обсягах ВГТ України з іншими країнами-партнерами з СНД. Лише в обсягах ВГТ між Україною та Росією можна з часом спостерігати суттєві корективи. Для 36 секторів промисловості коду СМТК 0 Україна в 4 Ѕ рази збільшила обсяг внутрішньогалузевої торгівлі з 7 % у 1996 році до 32 % у 2008 році. Обсяги ВГТ України з Росією в 52 секторах промисловості за кодом СМТК 6, хоча є менш вираженими і більш мінливими, продемонстрували загальну тенденцію до зростання з 46 % до 56 % за 1996-2008 роки.
Результати ВГТ вказують на те, що Україна не адаптувалася до економічних або інституційних структур ЄС, а також не підтримувала темп реформування, характерний для її західних сусідів. Натомість, збільшені обсяги української ВГТ з Росією вказують на її більшу інтеграцію зі сходом і підхід до реформування, котрий за темпом і масштабами характерний для Росії. Як наслідок, відсутність структурного розвитку економіки України сприяла постійному збільшенню її обсягів ВГТ з Росією, що могло стати причиною гальмування темпів росту її доходу на душу населення.
Рис. 5б. Еволюція ВГТ України - Код СМТК 6З початку 1990-х років країни Центральної та Східної Європи підійшли до реформування і більшої відкритості для міжнародної торгівлі з різним ступенем зацікавленості. На сьогоднішній день в результатах цього поступу справі наближення до західних рівнів доходу та розвитку простежується певна не-
рівномірність. В якості прикладу такої нерівномірності можна навести економічний розвиток України та Словаччини. Економічна теорія вказує на те, що різні результати супроводжуються відмінностями в структурі торгівлі, які відображають базову структуру попиту та пропозиції. Щоб перевірити це припущення, ми в рамках цього дослідження проаналізували торгівельну діяльність України та Словаччини, зважаючи на торгові потоки в підгрупи країн-учасниць ЄС та СНД. Ми вивели регіональні індекси внутрішньогалузевої торгівлі та порівняли їх з теоретичними прогнозами щодо властивостей ринку та інституційного розвитку.
Що стосується аналізу промислових секторів, його результати вказують на більший обсяг внутрішньогалузевої торгівлі між Словаччиною та країнами Вишеградської групи, Балтійського регіону та країнами групи ЄС-15, що відображає як її початкову схожість зі своїми найближчими сусідами, так і подальшу реалізацію нею реформ відповідно до стандартів ЄС. Словацька економіка стає дедалі більш схожою на економіку її партнерів з групи ЄС-15 в плані галузевої структури та економічних показників. У порівнянні зі своїм центральноєвропейським сусідом (або будь-якою країною за цим показником) Україна менш успішно подолала свій шлях реформування та інтеграції економіки з моменту здобуття нею незалежності. Рівень корупції в країні залишається високим, натомість темпи річного зростання обсягів виробництва є незначними. Враховуючи географічне положення України на краю колишнього Радянського Союзу, важливість її звязків з Росією та постійні внутрішні політичні розколи, такі результати є цілком закономірними. Характер її внутрішньогалузевої торгівлі вказує на те, що вона наближена радше до умов попиту та пропозиції в Росії, а не до стандартів Європейського Союзу.
Велика увага з боку політиків та дослідників приділялася розширенню торгівельних потоків з ЄС як шляху до розвитку. Незважаючи на офіційні зусилля з поглиблення інтеграції з Європейським Союзом, останні дані в графіках внутрішньогалузевої торгівлі України вказують на тенденцію, далеку від стандартів ЄС, і натомість свідчать про постійний рух у бік наближення до російського ринку. Аби змінити цю ситуацію, необхідно надати перевагу реформам і поглибленню інтеграції з ЄС, а не захисту діючих інтересів та звязків з традиційними торговими партнерами. Дослідження подій, що відбуваються у внутрішньогалузевій торгівлі України, насамперед, вказує на те, котрий з цих чинників домінує зараз.
1. Barlow D., Grimalda G., and Meschi E. (2009). Globalisation vsinternal reforms as factors of inequality in transition economies.International Review of Applied Economics,23(3). Р. 265.
2. De Benedictis L. and Tajoli L.(2007). Openness, similarity in export composition, and income dynamics.The Journal of International Trade & Economic Development,16(1). Р. 93.
3. Dixit A. and Norman V. (1980). Theory of International Trade. Cambridge, Cambridge University Press.
4. Faustino H.C. and Leitгo N.C. (2007). Intra-industry trade: a static and dynamic panel data analysis. International Advances in Economic Research, 13. Р. 313-33.
5. Feinberg R.M. and Meurs M.(2008). Market Reform and Infrastructure Development in Transition Economies.Review of Development Economics,12(2).Р. 237-247.
6. Gouret F. (2007). Privatization and output behavior during the transition: Methods matter!Journal of Comparative Economics,35(1), Р. 3-34.
7. Grubel H.G. and Lloyd P.J. (1975). Intra-industry trade: the theory and measurement of international trade in differentiated products. London, John Wiley and Sons.
8. Guell R.C. and Richards D.G. (1998). Regional integration and intra-industry trade in Latin America, 1980-90. International Review of Applied Economics, 12(2). Р. 283-300.
9. Gwartney J., Lawson R. and Hall J. (2012). Economic freedom dataset, published in Economic freedom of the world: 2012 Annual Report. Fraser Institute.
10. Helpman E. (1981). International trade in the presence of product differentiation, economies of scale and monopolistic competition. Journal of International Economics, 11(3). Р. 305-340.
11. Krugman P. (1979). Increasing returns, monopolistic competition and international trade. Journal of international Economics, 9(4). Р. 469-480 November.
12. Krugman P. (1980). Scale economies, product differentiation and the pattern of trade. American Economic Review, 70(5). Р. 950-959.
13. Krugman P. (1981). Intra-industry specialization and the gains from trade. Journal of Political Economy, 89. Р. 959-973.
14. Lancaster K. (1980). Intra-industry trade under perfect monopolistic competition. Journal of International Economics, 10(2). Р. 151-170.
15. Linder S.B. (1961). An essay on trade and transformation. New York, John Wiley and Sons.
Стаття надійшла в редакцію 07.03. 2014
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
