Оцінка эффективності комплексного лікування гострого гематогенного остеомієліту у дітей - Автореферат

Гострий гематогенний остеомієліт (ГГО) у дітей є тяжким захворюванням, яке призводить до системних ускладнень та навіть до інвалідизації (Зуй И.А., 1996; Крись-Пугач А.П. та ін., 1999). Також літературні дані свідчать про високу частоту ускладнень у хворих на ГГО, які призводять до розвитку інвалідності у дітей у віддаленому періоді (Лапиров С.Б., 1999; Грибкова С.Ф., 2005). Вищевикладене обумовлює актуальність проблеми і необхідність пошуку нових методів діагностики, лікування, способів дренування кістково-мозкового каналу та реабілітації дітей з ГГО. Мета дослідження - поліпшити результати лікування дітей з гострим гематогенним остеомієлітом на підставі удосконалення діагностики, оптимізації передопераційної підготовки, розробки більш ефективних методів дренування кістково-мозкового каналу, удосконалення способів введення лікарських препаратів у кістково-мозковий канал, ранньої медикаментозної реабілітації. Методи дослідження: збір анамнестичних даних, результатів обєктивного обстеження; клініко-лабораторні дослідження використовувалися для виявлення особливостей клінічної картини ГГО; імунологічний метод використано для визначення імунного статусу при ГГО; інструментальні (рентгенографія, УЗД, транскутана мікроостеоперфорація) виявляли характер, локалізацію, розміри патологічних процесів при ГГО, мікробіологічні (посів кістково-мозкового вмісту на флору) - визначали збудника захворювання, лабораторні - (показники ПОЛ, антиоксидантної системи, рівень МСММ) для оцінки синдрому ендогенної інтоксикації, морфологічні методи дослідження визначали особливості патоморфологічних змін кісток і використовувалися для підтвердження діагнозу; статистичні методи - для розрахунку найбільш інформативних ознак.В основу дисертаційної роботи покладено аналіз результатів обстеження та лікування 354 дітей у віці від 10 місяців до 18 років з ГГО, які перебували на лікуванні у клініці хірургії дитячого віку Луганського державного медичного університету МОЗ України з 1991 по 2006 роки. В основну групу ввійшло 157 дітей (90 хворих з локальною і 67 - з генералізованою формами), лікування яких здійснювалося за розробленою нами лікувально-діагностичною методикою. У контрольну групу було включено 197 хворих (111 пацієнтів з локальною і 86 - з генералізованою формами), лікування яких проводилося традиційним способом. Групи були ідентичні за локалізацією патологічного процесу, віком, статтю, наявністю супутньої патології, змінам з боку інших органів і систем, основними симптомами захворювання. Поряд з якими, до й після лікування у всіх хворих проводилися дослідження імунного статусу, перекісного окислювання ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи, визначення активності лізосомального ферменту катепсину Д і молекул середньої молекулярної маси (МСММ) сироватки крові.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального завдання дитячої хірургії - поліпшення результатів лікування та діагностики ГГО у дітей шляхом розробки та впровадження комплексу діагностичних критеріїв, етіопатогенетично обґрунтованого підходу до вибору оптимального методу лікування та ранньої медикаментозної реабілітації. Оптимальним методом ранньої діагностики ГГО є УЗД, що дозволяє визначити перші ознаки змін окістя, щільності кістки на 2-3 добу від моменту початку захворювання, а також виявити запальні зміни у навколишніх мяких тканинах і є високоінформативним методом з вірогідністю до 85%. Застосування запропонованого способу та пристрою для дренування кістково-мозкового каналу дозволяє забезпечити адекватне очищення вогнища ураження від гнійно-некротичних мас, що в остаточному підсумку сприяє зниженню ступеня бактеріального обсіменіння нижче граничних величин, очищенню ранової поверхні, розвитку грануляційна 3-4 добу та створює сприятливі умови для раннього накладення вторинних швів. ГГО призводить до грубих клініко-біохімічних (збільшення в крові концентрації продуктів ПОЛ (дієнових конюгатів і малонового діальдегіду), підвищення ступеня перекисного гемолізу еритроцитів, зниження концентрації у сироватці крові ендогенного антиоксиданту ?-токоферолу, збільшення активності в крові лізосомального протеолітичного ферменту катепсину Д), мікробіологічних і імунологічних порушень (зниження загальної кількості Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (Т-хелперів і Т-супресорів), кількості природних кілерів, підвищення рівня В-лімфоцитів, Ig Е, А, М, G, ЦІК, активації фагоцитозу та зниження активності комплементу, підвищення рівня фракцій СМ-254, СМ-206 і СМ-280 МСММ), які особливо гостро проявляються на тлі ослаблення природних захисних реакцій організму. Рання медикаментозна реабілітаційна терапія сприяє нормалізації показників ендотоксикозу в основній групі у більше короткий термін у порівнянні з пацієнтами, котрі перебували на традиційній терапії, що підтверджується нормалізацією клітинного складу крові на 5-7 добу та рівня МСММ сироватці крові на 7 добу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального завдання дитячої хірургії - поліпшення результатів лікування та діагностики ГГО у дітей шляхом розробки та впровадження комплексу діагностичних критеріїв, етіопатогенетично обґрунтованого підходу до вибору оптимального методу лікування та ранньої медикаментозної реабілітації.

1. Клінічний перебіг ГГО, а також виникнення ранніх і пізніх ускладнень захворювання залежить від своєчасності діагностики патологічного процесу. Оптимальним методом ранньої діагностики ГГО є УЗД, що дозволяє визначити перші ознаки змін окістя, щільності кістки на 2-3 добу від моменту початку захворювання, а також виявити запальні зміни у навколишніх мяких тканинах і є високоінформативним методом з вірогідністю до 85%. Мікробіологічні методи дослідження хворих на ГГО виявили збудника захворювання - золотавий стафілокок у 39,6 % випадків при локальній формі та у 47,9 % - при генералізованій формі ГГО.

2. Показником тяжкості ГГО й імовірності розвитку несприятливого перебігу захворювання є ступінь виразності ендотоксикозу, корекція якого повинна починатися у передопераційному періоді та ґрунтуватися на застосуванні ефективних методів детоксикації, призначенні антибактеріальних препаратів, а також проведенні ранньої медикаментозної реабілітації. У представленій групи пацієнтів ендотоксикоз І-го ступеня зустрічався у 45,2% випадків, ІІ-го - у 45,9% хворих, ІІІ-го - у 8,9% дітей.

3. Застосування запропонованого способу та пристрою для дренування кістково-мозкового каналу дозволяє забезпечити адекватне очищення вогнища ураження від гнійно-некротичних мас, що в остаточному підсумку сприяє зниженню ступеня бактеріального обсіменіння нижче граничних величин, очищенню ранової поверхні, розвитку грануляційна 3-4 добу та створює сприятливі умови для раннього накладення вторинних швів.

4. ГГО призводить до грубих клініко-біохімічних (збільшення в крові концентрації продуктів ПОЛ (дієнових конюгатів і малонового діальдегіду), підвищення ступеня перекисного гемолізу еритроцитів, зниження концентрації у сироватці крові ендогенного антиоксиданту ?-токоферолу, збільшення активності в крові лізосомального протеолітичного ферменту катепсину Д), мікробіологічних і імунологічних порушень (зниження загальної кількості Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (Т-хелперів і Т-супресорів), кількості природних кілерів, підвищення рівня В-лімфоцитів, Ig Е, А, М, G, ЦІК, активації фагоцитозу та зниження активності комплементу, підвищення рівня фракцій СМ-254, СМ-206 і СМ-280 МСММ), які особливо гостро проявляються на тлі ослаблення природних захисних реакцій організму. Застосування розробленого комплексного методу лікування сприяє своєчасній корекції цих змін, сприятливому перебігу захворювання та зниженню кількості ускладнень у ранньому післяопераційному періоді.

5. Запропонована методика комплексного лікування ГГО містить у собі застосування у передопераційному періоді лікарських препаратів, що підвищують адаптаційні реакції організму у післяопераційному періоді. Рання медикаментозна реабілітаційна терапія сприяє нормалізації показників ендотоксикозу в основній групі у більше короткий термін у порівнянні з пацієнтами, котрі перебували на традиційній терапії, що підтверджується нормалізацією клітинного складу крові на 5-7 добу та рівня МСММ сироватці крові на 7 добу.

6. Використання запропонованого комплексу діагностичних і лікувальних заходів при ГГО у дітей дозволило поліпшити перебіг післяопераційного періоду, знизити кількість несприятливих результатів з 10,4 % до 5,1 %, а також скоротити перебування хворого на ліжку на 3,1 ліжко-дні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особенности течения острого гематогенного остеомиелита у детей / А.Г.Момотов, Г.А. Литвинов, А.А. Момотов, О.А. Яровая, Бамахраз Мохаммед Амир // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007.-Т.7, №1-2.- С.327-329.

Особисто здобувачем було виконано збір матеріалу та аналіз одержаних результатів.

2. Рання діагностика гострого гематогенного остеомієліту у дітей / О.Г.Момотов, Г.А. Літвінов, А.О.Момотов, О.О. Ярова, Бомахраз Мохаммед Амир // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9, №1.- С. 103-104.

Особисто здобувачем виконаний ретроспективний аналіз даних, статистична обробка результатів.

3. Тактика и методы лечения различных форм острого гематогенного остеомиелита у детей / А.Г. Момотов, Г.А. Литвинов, А.А. Момотов, О.А.Яровая, Бамахраз Мохаммед Амир // Український медичний альманах.-2007.-Т.10, №3.- С.90-91.

Особисто здобувачем було виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів, формування висновків.

4. Энтеральная и парантеральная терапия в комплексном лечении гематогенного остеомиелита у детей / А.Г. Момотов, Г.А. Литвинов, А.А. Момотов, О.А.Яровая, И.А. Высоцкий, Бамахраз Мохаммед Амир //Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2006.- Т.7, №2. - С.181-183.

Особисто здобувачем было виконано збір матеріалу, аналіз одержаних даних.

5. Острый гематогенный остеомиелит новорожденных / А.Г. Момотов, Г.А.Литвинов, А.А. Момотов, О.А. Яровая, Бамахраз Мохаммед Амир //Вестник неотложной и восстановительной медицины.-2007.-Т.8, №1.- С.25-27.

Особисто здобувачем было виконано збір матеріалу, аналіз одержаних даних.

6. Патент України на корисну модель № 21222. МПК А61В17/22 Спосіб лікування гострого гематогенного остеомієліту / Момотов О.Г., Момотов А.О., Бамахраз Мохаммед Амир; заявник та патентовласник Луганський держ. мед. ін-т МОЗУ - №u 200606564 ; заявл. 13.06. 06, опубл. 15.03.07, Бюл. № 3.

Дисертант є автором основної ідеї розробки способу, ним проведено патентний пошук, листування та доведення патентоспроможності.

7. Момотов А.Г. Методы хирургического лечения при различных формах острого гематогенного остеомиелита у детей / А.Г. Момотов, Г.А. Литвинов, А.А.Момотов, О.А.Яровая, Бамахраз Мохаммед Амир // Современные технологии в педиатрии и детской хирургии: V Российский конгресс, 24-26 окт. 2006 г.: тезисы докл. - Х., 2006. - С.386.

Здобувачем виконана робота щодо збору матеріалу та аналізу одержаних результатів.