Визначення та аналіз відтворювальних здатностей свиноматок м’ясних та універсальних генотипів при їх поєднанні з кнурами спеціалізованих порід. Вивчення та характеристика відгодівельних, забійних та м’ясних якостей чистопорідного та помісного молодняку.
Враховуючи те, що найбільш ефективним методом розведення є трипорідне промислове схрещування (Луник Ю.М., 2006), організація якого не потребує значних витрат, однак сприятиме підвищенню ефективності виробництва у порівнянні з чистопорідним розведенням та простим промисловим схрещуванням, в товарних господарствах слід використовувати можливості для налагодження системи трипорідного схрещування. Дослідження проводились за планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва центральних районів УААН, за завданнями «Вивчити племінні і продуктивні якості свиней різних внутрішньопородних спеціалізованих типів великої білої породи залежно від особливостей їх росту і розвитку в ранній період онтогенезу» - (№ державної реєстрації 0104U004350) та «Розробити науково-обґрунтовані методи схрещування свиней української мясної породи з різними генотипами» - (№ державної реєстрації 0107U004517). Мета наших досліджень полягала у визначенні ефективності методів розведення при вирощуванні двопородних свинок з високим потенціалом продуктивних якостей для подальшого їх використання у системі схрещування з кнурами заключних батьківських форм свиней та можливості отримання у нащадків стабільного ефекту гетерозису за основними ознаками продуктивності. Відповідно до цього задачами даної роботи було вивчення: · відтворювальних здатностей свиноматок мясних та універсальних генотипів при їх поєднанні з кнурами спеціалізованих порід; Встановлено, що кращими показниками продуктивності, при використанні в якості першої материнської форми маток полтавської мясної породи свиней, характеризується молодняк отриманий від маток при поєднанні полтавської мясної з кнурами уельської та української мясної порід.Для отримання стабільного ефекту гетерозису, в якості материнської форми доцільно використовувати свиноматок великої білої породи свиней у поєднанні з кнурами порід дюрок та полтавська мясна. Так за багатоплідністю переважання маток при застосуванні схрещування за різними поєднаннями становить 0,64-13,03% порівняно з чистопорідним розведенням великої білої та 4,67-17,56% порівняно з чистопорідним розведенням полтавської мясної породи. Тварин всіх поєднань умовно можна розподілити на три групи: - стресстійкі тварини (велика біла порода при чистопорідному розведенні, поєднання маток з кнурами порід дюрок); При поєднанні з матками великої білої породи, кнури породи дюрок сприяють кращому прояву генетичного потенціалу у молодняку за енергією росту на дорощуванні. За малою кривизною спостерігалась приблизно подібна ситуація, однак слід відмітити, що тварини VI-VIII груп, де в якості материнської форми для отримання двопородних маток використовувалась полтавська мясна порода свиней, спостерігалась тенденція до менших абсолютних показників розвитку рогів матки, навіть у порівнянні з чистопорідними тваринами полтавської мясної породи свиней.Вирощування двопородних свинок в системі схрещування з кнурами заключних батьківських форм дає можливість в умовах товарного господарства одержувати стабільний ефект гетерозису за основними господарсько-корисними ознаками, що сприяє підвищенню ефективності виробництва свинини. Такі показники як молочність та маса гнізда при народженні при товарному виробництві свинини є показниками, на які припадає найбільший вплив паратипових факторів, тому прояв ефекту гетерозису за цими показниками спостерігається не за всіма поєднаннями. Встановлено, що для отримання стабільного ефекту гетерозису при двопородному схрещуванні, в якості материнської форми краще використовувати свиноматок великої білої породи свиней у поєднанні з кнурами порід дюрок та полтавської мясної. За переважною більшістю показників, кращим рівнем характеризуються тварини від поєднань маток великої білої з кнурами полтавської мясної та маток полтавської мясної з кнурами уельської породи. Відмічено суттєве покращення відгодівельних якостей товарного поголів?я яких отримано в умовах товарного господарства при застосуванні трипородного промислового схрещування кнурів.
Вывод
Вплив простого промислового схрещування на відтворювальні якості свиноматок. За показниками материнської продуктивності спостерігається різний рівень прояву ефекту гетерозису (рис. 1). Для отримання стабільного ефекту гетерозису, в якості материнської форми доцільно використовувати свиноматок великої білої породи свиней у поєднанні з кнурами порід дюрок та полтавська мясна.
Рисунок 1. - Ефект загального гетерозису за показниками багатоплідності
При використанні свиноматок полтавської мясної породи в якості материнської форми, кращими є поєднання з кнурами уельської, дюрок та української мясної порід. Так за багатоплідністю переважання маток при застосуванні схрещування за різними поєднаннями становить 0,64-13,03% порівняно з чистопорідним розведенням великої білої та 4,67-17,56% порівняно з чистопорідним розведенням полтавської мясної породи. Значний рівень спостерігався також за іншими показниками відтворювальних якостей свиноматок.
Стресостійкість молодняку свиней різних генотипів. У тварин різних поєднань спостерігалось два типи реакцій на стрес при відлученні з різною їх напруженістю.
Тварин всіх поєднань умовно можна розподілити на три групи: - стресстійкі тварини (велика біла порода при чистопорідному розведенні, поєднання маток з кнурами порід дюрок);
- стресчутливі тварини, що швидко реагують на стрес, та швидко відновлюються після впливу стрес-факторів (полтавська мясна порода при чистопорідному розведенні, поєднання маток з кнурами породи уельс);
- стресчутливі тварини, що повільно реагують на стрес та повільно відновлюються після впливу стрес-факторів (поєднання маток з кнурами української мясної та полтавської мясної порід).
Ріст та формування будови тіла молодняку свиней різних генотипів. При поєднанні з матками великої білої породи, кнури породи дюрок сприяють кращому прояву генетичного потенціалу у молодняку за енергією росту на дорощуванні. Аналогічні дані отримані при схрещуванні маток полтавської мясної породи з кнурами порід дюрок та уельс.
Враховуючи прирости за весь період, кращими за участю маток великої білої є поєднання з кнурами порід дюрок, полтавської мясної та уельської. За участю маток полтавської мясної, кращими є поєднання з кнурами уельської, дюрок та української мясної порід свиней.
Відгодівельні якості чистопорідного та двопородного молодняку. Застосування промислового схрещування у всіх дослідних групах сприяло зниженню витрат корму на відгодівлі. Особливо суттєве зниження витрат корму спостерігалось порівняно з чистопорідними тваринами великої білої породи. Використання промислового схрещування в умовах товарних господарств з виробництва свинини сприяє скороченню строку відгодівлі, і зменшенню витрат кормів, порівняно з чистопорідним розведенням.
Біологічні особливості молодняку свиней різних генотипів. В результаті гематологічних досліджень нами було виявлено підвищення вмісту в крові помісних тварин гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та загального білку. За альбуміново-глобуліновим відношенням суттєвих розбіжностей між чистопорідними та двопорідними тваринами не виявлено.
В цілому аналіз показників інтерєру дозволяє зробити висновок про підвищений обмін речовин у помісних тварин при їх порівнянні з чистопорідними.
Розвиток органів відтворення чистопорідних та помісних свиноматок. Помісні свиноматки в більшості випадків за загальною масою статевих органів не поступаються чистопорідним тваринам великої білої породи (за винятком маток УВБХПМ та ПМХУВБ). Поєднання тварин УВБХУМ та ПМХУ, має показники, що перевершують масу статевих органів чистопорідних тварин великої білої породи (табл. 3.).
Встановлено, що за абсолютними показниками маси статевих органів чистопорідні тварини великої білої суттєво перевершують маток полтавської мясної породи. Наші дослідження узгоджуються з даними отриманими іншими авторами (Бабушкин В., Завьялова В., Негреева А., 2005).
Відносно довжини рогів матки за великою кривизною між групами суттєвих відмінностей не спостерігалось, як за правим так і за лівим рогами матки. Відносно розбіжностей між довжиною правого та лівого рогів матки, нами було отримано результати, що співпадають з даними Кудрявцева П.Н., (1948). За малою кривизною спостерігалась приблизно подібна ситуація, однак слід відмітити, що тварини VI-VIII груп, де в якості материнської форми для отримання двопородних маток використовувалась полтавська мясна порода свиней, спостерігалась тенденція до менших абсолютних показників розвитку рогів матки, навіть у порівнянні з чистопорідними тваринами полтавської мясної породи свиней.
Таблиця 3. - Розвиток статевих органів свинок при забої (n=5, )
Група Показник середня жива маса тварин, кг маса статевих органів в цілому, кг маса рогів матки, г маса яєчників, г лівого правого лівого правого
Кращим розвитком яєчників порівняно з чистопорідними свинками великої білої породи характеризувались тварини ПМХВБ (табл. 4), решта груп тварин дещо їм поступались. Відносно чистопорідних тварин полтавської мясної породи кращим розвитком яєчників характеризувались тварини всіх дослідних груп, за виключенням поєднання ВБХУМ.
Відносно обєму яєчників, всі дослідні групи перевершували показники чистопорідних тварин полтавської мясної породи та практично всі показники чистопорідних тварин великої білої.
Відносно питомої маса яєчників (рис.1), спостерігались значні відмінності між групами по відношенню до показників правого та лівого яєчників стосовно тварин великої білої та полтавської мясної порід свиней.
Так до груп з більшою питомою вагою лівого яєчника можна віднести чистопорідних тварин полтавської мясної та помісних тварин ВБХПМ, ПМХУМ. До груп з більшою питомою вагою правого яєчника можна віднести чистопорідних тварин великої білої та помісних тварин ВБХУМ, ВБХУ, ПМХВБ, ПМХУ. Помісні тварини за розвитком органів відтворення практично не поступаються чистопорідним тваринам великої білої, при цьому перевершуючи показники чистопорідних свинок полтавської мясної породи.
Таблиця 4. - Індекс впливу експериментальних умов та обєм яєчників
Показник Група тварин
І ІІ ІІІ IV V VI VII VIII
Індекс впливу екстремальних умов (до ВБ) - - 0,959 0,934 0,943 1,008 0,967 0,975
Індекс впливу екстремальних умов (до ПМ) - - 1,017 0,991 1,000 1,070 1,026 1,035
Правого 3,571 3,362 3,780 3,686 3,833 3,500 3,519 3,697
Рисунок 2. - Питома маса яєчників
За переважною більшістю показників, кращим рівнем характеризуються тварини від поєднань маток великої білої з кнурами полтавської мясної та маток полтавської мясної з кнурами уельської породи.
Гістологічна будова яєчників чистопорідних та помісних маток. У всіх групах яєчники розвинуті у відповідності до особливостей виду. Розбіжності між чистопорідними та помісними тваринами не суттєві та повязані з функційним станом статевої системи у окремих тварин.
Відтворювальні якості чистопорідних та помісних свиноматок. Нами було вивчено продуктивність двопорідних свиноматок у порівнянні з чистопорідними, за двома першими опоросами (табл. 5-6).
Незважаючи на переважання помісних маток за більшістю ознак материнської продуктивності, вірогідна різниця спостерігалась за окремими показниками лише по V та ІІІ дослідними групами.
Таблиця 5. - Відтворювальні якості чистопорідних та помісних свиноматок за першим опоросом, Група тварин Поєднання n Показник багатоплідність, гол маса гнізда при народженні, кг молочність, кг збереженість поросят при відлученні в 45 днів, % маса гнізда при відлученні в 45 днів, кг
I ВБ х ВБ 6 9,17±0,183 10,30±0,385 51,83±1,080 81,82 109,17±5,618
II ПМ х ПМ 5 9,20±0,837 10,06±0,409 48,40±1,817 82,61 108,40±5,727
III ВБХПМ х Д 6 10,33±0,577 *1 11,38±0,845 52,67±1,693 80,65 112,83±3,996
IV ВБХУМ ХД 6 10,17±0,606 11,23±0,458 50,50±3,701 83,61 116,83±4,601
V ВБХУ х Д 6 10,50±0,548 *1 11,65±0,511 *2 55,17±1080*2 82,54 114,67±4,203
VI ПМХВБ х Д 6 9,67±1,577 10,48±0,578 49,17±1,663 82,76 112,67±5,663
VII ПМХУМ х Д 6 9,83±0,606 10,20±0,782 52,17±1,889 84,75 113,50±6,237
VIII ПМХУ х Д 6 10,67±0,856 11,05±0,861 53,67±1,693 84,38 121,67±4,389
Таблиця 6. - Відтворювальні якості чистопорідних та помісних свиноматок за другим опоросом, Група тварин Поєднання Показник n багатоплідність, гол маса гнізда при народженні, кг молочність, кг збереженість поросят при відлученні в 45 днів, % маса гнізда при відлученні в 45 днів, кг
I ВБ х ВБ 6 9,67±0,577 10,43±0,878 53,17±2,523 84,48 110,50±2,775
II ПМ х ПМ 5 9,60±0,447 10,54±0,130 48,80±1,304 81,25 109,00±3,162
III ВБХПМ х Д 6 11,17±0,183*1,**2 12,32±0,450 ***2 54,17±1,538 79,10 123,17±3,093
IV ВБХУМ ХД 6 10,83±0,606 11,90±0,494 **2 56,00±1,612 84,62 126,00±3,821
V ВБХУ х Д 6 11,00±0,775 12,37±0,444 ***2 56,17±1,252*2 83,33 127,83±3,459
VI ПМХВБ х Д 6 10,00±0,447 10,67±0,403 52,00±2,864 86,67 122,17±5,930
VII ПМХУМ х Д 6 10,17±0,606 11,42±0,403 *2 55,83±3,157 86,89 123,50±6,205
VIII ПМХУ х Д 6 10,83±0,183*1 11,96±0,707 *2 54,67±2,017 86,15 129,33±2,769
*1 - ***1 - різні ступені достовірності до першої контрольної групи, *2 - ***2 - різні ступені достовірності до другої контрольної групи
Вищими показниками багатоплідності за другим опоросом (табл.6), у порівнянні з іншими групами характеризувались тварини поєднань двопорідних маток ВБХПМ, ВБХУ, ПМХУ з кнурами дюрок; за цим показником випереджали чистопорідних маток великої білої породи відповідно на 15,5%, 13,8%, 12,0%. Тварини цих груп також характеризувались більшою масою гнізд у порівнянні з іншими групами. Стосовно молочності, кращими були матки, що були отримані за участю таких порід як українська мясна та уельська.
Отримані результати свідчать про доцільність використання поєднань маток великої білої породи з кнурами уельської, української мясної та полтавської мясної для отримання двопорідних свиноматок з метою їх подальшого схрещування з кнурами породи дюрок для отримання товарного молодняку. При використанні в якості материнської основи породи свиней полтавської мясної доцільно використовувати їх у поєднанні з кнурами уельської породи.
Ріст розвиток та стресостійкість трипорідного молодняку. У шестимісячному віці, кращими показниками лінійного розвитку, що сприятимуть отриманню кращих лінійних показників туш характеризуються тварини отримані від помісних маток ПМХУ, ПМХВБ, ВБХУ. При цьому у різні вікові періоди трипорідні тварини характеризуються специфічною інтенсивністю росту та розвитку.
За показниками стресостійкості, кращими є тварини при використанні помісних маток отриманих від поєднань маток полтавської мясної з кнурами великої білої, української мясної та уельської порід свиней. При використанні в якості материнської форми маток великої білої породи, з метою подальшого схрещування з третьою породою (дюрок), кращою стресостійкістю характеризується молодняк отриманий при використанні як першої батьківської форми кнурів української мясної та уельської порід.
Відгодівельні якості трипорідного молодняку. Трипорідний молодняк у порівнянні з чистопородним швидше досягав живої маси 100 кг.
Кращими показниками віку досягнення живої маси 100 кг характеризувався трипородний молодняк отриманий від двопородних маток (ПМХУ, ВБХУ та ПМХУМ). Молодняк цих груп вірогідно переважав чистопорідний молодняк великої білої на 7,71, 7,45 та 6,89 днів та чистопорідний молодняк полтавської мясної породи відповідно на 6,11, 5,85 і 5,29 днів (табл. 7).
Покращення відгодівельних якостей у трипорідного молодняка призвело до скорочення періоду відгодівлі по всім дослідним групам на 4,35-8,11 днів порівняно з чистопородним молодняком великої білої породи та на 2,75-6,51 днів порівняно з чистопородним молодняком полтавської мясної породи свиней.
Найбільші середньодобові прирости на відгодівлі спостерігались у молодняку отриманого від двопородних маток ПМХУ, ПМХУМ та ВБХУ. Найнижчими середньодобовими приростами характеризувався чистопорідний молодняк великої білої та полтавської мясної порід свиней.
Таблиця 7. - Відгодівельні якості чистопорідного та помісного молодняку, n=10, Група Вік досягнення живої маси 100 кг, днів Середньодобовий приріст на відгодівлі, г. Витрати корму на відгодівлі до досягнення живої маси 100 кг, корм. од.
I 202,12±1,150 723,80±13,508 4,30±0,085
II 200,52±1,069 728,68±6,140 4,24±0,075
III 195,72±0,418 ***1, **2 760,31±5,267 *1, *2 3,93±0,032 *1, *2
IV 196,60±0,442 **1, **2 756,73±4,363 *1, *2 4,00±0,031 *1, *2
V 194,67±0,578 ***1, ***2 763,39±4,148 *1, *2 3,87±0,036 *1, *2
VI 196,77±0,736 *1, *2 745,39±5,963 4,04±0,064 *1
VII 195,23±1,101 *1, *2 774,38±5,862 *1, **2 3,93±0,083 *1, *2
VIII 194,41±0,818 **1, *2 785,33±6,996 *1, **2 3,87±0,067 *1, *2
Кращим за відгодівельними якостями є молодняк отриманий від поєднання двопородних маток ПМХУ, ВБХУ, ПМХУМ з кнурами породи дюрок. Саме молодняк від цих поєднань має найбільші показники скорочення строку відгодівлі та зменшення витрат кормів. За всіма дослідними групами спостерігався суттєвий прояв ефекту загального гетерозису.
Забійні та мясні якості трипорідного молодняку. Контрольний забій та обвалка туш свиней різних поєднань довели, що забійні та мясні їх якості відповідають рівню і напрямку продуктивності вихідних форм(табл.8).
Таблиця 8. - Вміст тканин у тушах тварин (забійна кондиція 100 кг, n=5, )
Показник Одиниці виміру Група
I II III IV V VI VII VIII
Вміст у туші мязової тканини кг 38,8±0,56 40,4±1,14 40,6±0,89 42,2±1,09 *1 41,6±1,14 40,6±0,45 *1 42,0±1,41 41,2±1,09
% 58,43 61,58 61,15 60,98 61,36 60,96 62,31 61,68
Вміст у туші жирової тканини кг 20,2±0,45 18,4±1,14 19,0±0,71 19,6±0,84 18,6±0,84 19,0±0,35 18,0±0,71 *1 18,6±0,45 *1
% 30,42 28,05 28,61 28,32 27,43 28,53 26,71 27,84
Вміст у туші кісток кг 7,4± 0,84 6,8± 0,55 6,8± 0,45 7,4± 0,84 7,6± 0,84 7,0± 0,71 7,4± 0,84 7,0± 0,61
% 11,15 10,37 10,24 10,70 11,21 10,51 10,98 10,48
Вищі показники забійного виходу були у помісного молодняку отриманого при використанні в якості всіх батьківських форм мясних порід свиней. При цьому кращим за цим показником був молодняк отриманий від двопорідних маток ПМХУМ та ПМХУ. В цілому тварини отримані від поєднання мясних генотипів відзначались кращими показниками забійних та мясних якостей.
За довжиною туші тварини отримані від плідників мясних порід характеризувались кращими показниками довжини туші порівняно з тваринами отриманими від першої материнської форми - великої білої породи свиней. Найбільшим вмістом мяса відзначались тварини від поєднань маток ПМХУМ, ПМХУ з кнурами породи дюрок, та чистопорідних тварин полтавської мясної породи.
Трипорідний молодняк за більшістю мясних якостей перевершує ознаки чистопорідних тварин. Це пов?язано з суттєвим впливом заключної батьківської форми - кнурів породи дюрок. Однак вивчені поєднання генотипів характеризуються різним рівнем прояву мясних якостей. Вплив маток на мясність молодняку є не менш значимим у порівнянні з батьківською формою. При цьому кращими за показниками забійних якостей та мясністю є поєднання двопорідних маток ПМХУМ та ПМХУ з кнурами породи дюрок.
Фізико-хімічні властивості мяса та сала. В результаті вивчення фізико-хімічних властивостей мяса та сала досліджуваних тварин нами не було встановлено вірогідних розбіжностей за основними показниками, однак при цьому за такими цінними якостями як ніжність, інтенсивність забарвлення, вміст сухої речовини та енергетична цінність мяса, спостерігалось певне переважання інших груп тваринами трипорідного поєднання ВБХУХД (табл. 9).
Таблиця 9. - Результати фізико-хімічного аналізу мяса,n=3, Група тварин РН Ніжність, сек Вологоутримна здатність, % Інтенсивність забарвлення, од. екст. х 1000 Втрати при термічній обробці, %
ВБХУ х Д 5,73±1,000 5,55±0,996 58,20±1,563 72,00±13,191 21,17±0,952
ПМХВБ х Д 5,67±0,999 5,84±0,771 60,15±1,335 64,67±4,041 20,89±1,784
ПМХУМ х Д 5,70±0,998 6,25±0,904 59,82±2,697 64,67±9,815 22,46±2,286
ПМХУ х Д 5,85±1,000 5,94±0,968 62,14±1,081 69,67±3,367 18,31±2,662
Відносно показників активної кислотності, які відіграють значну роль при збереженні мяса та характеризують рівень біохімічних процесів в мязовій тканині після забою, всі генотипи не мали великих розбіжностей - цей показник коливався в межах 5,54 - 5,85. При цьому, найбільшими показниками РН характеризувалось мясо від трипорідного молодняку поєднань ПМХУХД, ВБХУХД та ПМХУМХД, найменшими - мясо від чистопорідних тварин полтавської мясної та великої білої порід свиней.
Кращими вологоутримуючими властивостями та відповідно меншими втратами при термічній обробці відзначались тварини трипорідного поєднання ПМХУХД. При цьому за показниками якості підшкірного сала між всіма групами суттєвих розбіжностей не спостерігалось.
Оцінка ефективності використання двопорідних свинок в умовах товарних господарств. Вищими показниками в наших дослідженнях відзначались поєднання двопородних маток ПМХВБ, ВБХПМ та ПМХУМ з кнурами породи дюрок. Практично на рівні з ними є поєднання маток ВБХУ та ПМХУ з кнурами породи дюрок. Саме матки останніх поєднань характеризуються максимальними показниками економічного ефекту від отримання додаткової продукції. Відносно економічної оцінки ефективності відгодівлі до живої маси 100 кг безперечними лідерами є групи молодняку отриманого від поєднання двопородних свиноматок ВБХУ, ПМХУ та ПМХУМ з кнурами породи дюрок, які характеризуються нижчою собівартість порівняно з чистопорідними тваринами великої білої породи на 25,90 - 30,10 грн та порівняно з чистопорідними тваринами полтавської м?ясної на 21,7 - 25,90 грн відповідно. Порівняно з чистопорідним розведенням свиней великої білої породи рентабельність по дослідним групам підвищується на 5,93-8,65% та порівняно з чистопорідним розведенням полтавської м?ясної породи свиней на 4,54 - 7,26 % відповідно.Отримані результати досліджень, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки: 1. Проведеними комплексними дослідженнями відтворювальних, відгодівельних, м?ясо-сальних якостей та інтер?єрних ознак чистопорідних і помісних свиней обгрунтована ефективність використання трипорідного схрещування універсальних і м?ясних порід свиней. Вирощування двопородних свинок в системі схрещування з кнурами заключних батьківських форм дає можливість в умовах товарного господарства одержувати стабільний ефект гетерозису за основними господарсько-корисними ознаками, що сприяє підвищенню ефективності виробництва свинини.
2. Визначено, що за різними показниками материнської продуктивності спостерігається різний рівень прояву ефекту гетерозису. Такі показники як молочність та маса гнізда при народженні при товарному виробництві свинини є показниками, на які припадає найбільший вплив паратипових факторів, тому прояв ефекту гетерозису за цими показниками спостерігається не за всіма поєднаннями.
3. Встановлено, що для отримання стабільного ефекту гетерозису при двопородному схрещуванні, в якості материнської форми краще використовувати свиноматок великої білої породи свиней у поєднанні з кнурами порід дюрок та полтавської мясної. При використанні свиноматок полтавської мясної породи в якості материнської форми, кращими є поєднання з кнурами уельської, дюрок та української мясної порід.
4. Виявлено, що помісні тварини за розвитком органів відтворення практично не поступаються чистопорідним тваринам великої білої, при цьому перевершуючи показники чистопорідних свинок полтавської мясної породи. За переважною більшістю показників, кращим рівнем характеризуються тварини від поєднань маток великої білої з кнурами полтавської мясної та маток полтавської мясної з кнурами уельської породи.
5. Відмічено суттєве покращення відгодівельних якостей товарного поголів?я яких отримано в умовах товарного господарства при застосуванні трипородного промислового схрещування кнурів. При цьому молодняк отриманий від поєднання двопородних маток ПМХУ, ВБХУ та ПМХУМ характеризується меншим періодом відгодівлі на 7,71, 7,45 і 6,89 днів порівняно з чистопородним молодняком ВБ та на 6,11, 5,85 і 5,29 днів порівняно з чистопородним молодняком ПМ відповідно.
6. Встановлено переважання ознак чистопородних тварин за більшістю мясних якостей трипорідним молодняком, що отриманий при використанні двопородних маток. Молодняк від схрещування з кнурами дюрок маток ПМХУМ та ПМХУ характеризується на 0,43-2,43% та на 0,22-2,21% довшою напівтушою і на 1,22-26,92% та 2,45 - 28,46% більшою площею «мязового вічка» порівняно з іншими поєднаннями генотипів відповідно.
7. За основними показниками фізико-хімічних властивостей мяса та сала досліджуваних тварин не встановлено вірогідних розбіжностей, однак при цьому за такими цінними якостями як ніжність, інтенсивність забарвлення, вміст сухої речовини та енергетична цінність мяса, спостерігалось певне переважання інших груп тваринами трипорідного поєднання ВБХУХД. Кращими вологоутримуючими властивостями та відповідно меншими втратами при термічній обробці відповідно відзначались тварини трипорідного поєднання ПМХУХД. При цьому за показниками якості підшкірного сала між всіма групами суттєвих відмінностей не спостерігалось.
8. Встановлено, що ефект гетерозису, як при двопородному так і при трипородному схрещуванні, має вищий рівень прояву за відтворювальними якостями свиноматок, середній рівень прояву за відгодівельними якостями, за забійними та мясними якостями спостерігається незначний прояв ефекту гетерозису, що пов?язано з рівнем генетичної обумовленості вивчених ознак.
9. Визначені кращі поєднання, що дозволяють ефективніше використовувати робочу силу, приміщення та корми є групи від поєднання двопородних свиноматок ВБХУ, ПМХУ та ПМХУМ з кнурами породи дюрок.
Пропозиції виробництву
1. З метою підвищення ефективності виробництва свинини в товарних господарствах Степу України слід впроваджувати трипорідне промислове схрещування на основі двопородних свинок у поєднанні їх з заключною батьківською формою - кнурами породи дюрок. З метою покращення якості продукції свинарства, доцільно поряд з матками великої білої використовувати маток полтавської мясної породи.
2. Маток великої білої породи доцільно поєднувати з кнурами уельської, української мясної та полтавської мясної для отримання двопорідних свиноматок з метою їх подальшого схрещування з кнурами породи дюрок для отримання товарного молодняку. Свиней полтавської мясної доцільно поєднувати з кнурами уельської породи, з метою подальшого використання двопорідних маток у поєднанні з кнурами дюрок. Саме це поєднання дозволяє при використанні тварин мясних генотипів отримувати показники материнських якостей на рівні поєднань, де в якості першої материнської форми виступають тварини великої білої породи свиней.
Список литературы
1. Воловик М.Є. Продуктивність свиноматок різних поєднань мясних генотипів/ Церенюк О.М., Воловик М.Є. //Кроки науки назустріч виробництву: Матеріали XVIII (XXIX) Міжнародної науково-практичної конференції/ ІТ ЦР УААН.- Дніпропетровськ, 2006.- С.-175-180. (дисертант провів експериментальні дослідження, провів обробку та аналіз даних).
2. Воловик М.Є. Відтворні якості свиноматок за різних поєднань/Церенюк О.М., Воловик М.Є. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету.- №2.- 2006.-С.- 123-125. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).
3. Воловик М.Є. Відгодівельні якості молодняку свиней різних генотипів в умовах товарного господарства/ Церенюк О.М., Воловик М.Є.// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні».-БІ АПВ.- Оброшино, 2007.-С. 273-277. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).
4. Воловик М.Є. Гетерозисний ефект різних генотипів свиней/ Воловик М.Є.// Таврійський науковий вісник.- № 53.-Херсон, 2007.- С. 176-181.
5. Воловик М.Є. Ефект гетерозису різних поєднань мясних генотипів свиней /Воловик М.Є. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету.- №2.- 2007.-С.- 117-120.
6. Воловик М.Є. Ефект гетерозису за відтворними якостями свиноматок / Церенюк О.М., Мірошниченко І.П., Воловик М.Є. //Materialy II Miezynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Perspektywiszne opracowania nauki i techniki-2007”.- Tym 12.:Przemysl. Nauka i studia.-2007.- С.- 56-58. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).
7. Воловик М.Є. Ефект гетерозису за відгодівельними якостями різних генотипів в умовах товарного господарства /Церенюк О.М. Воловик М.Є. // Вісник інституту тваринництва центральних районів УААН.-Вип. 2.-Дніпропетровськ: Деліта.-2007.-С.-123-128. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).
8. Воловик М.Є. Прояв ефекту гетерозису в умовах товарного свинарського господарства / Церенюк О.М., Воловик М.Є. // Науковий вісник НАУ.-Вип. 114.- Київ.- 2007.- С. 208-215. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).
9. Воловик М.Є. Відгодівельні якості трипорідного молодняку в умовах товарного господарства Степу України /Шаталін Б.Д., Церенюк О.М., Воловик М.Є. // Збірник наукових праць ВДАУ.- Випуск 34.- Т.2.-Вінниця.- 2008.-С. 192-196. (дисертант приймав участь в проведенні експериментальних досліджень, провів обробку та аналіз даних).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
