Оцінка ефективності лікування післяопераційних ран м’яких тканин щелепно-лицьової ділянки із застосуванням активного дренування та клейової пов’язки - Автореферат

Відомо, що для вибору методу зєднання країв рани слід враховувати особливості запально-репаративних реакцій в пошкоджених тканинах. Так, при пошаровому ушиванні рани нитка, як чужорідне тіло, під час свого перебування в тканинах підтримує запальну реакцію, затримуючи її на моноцитарно-макрофагальній стадії, що не тільки збільшує небезпеку гнійних ускладнень, але і перешкоджає завершенню формування і, отже, підвищенню міцності раневого рубця (В.Д. Відтік з рани традиційно здійснюється шляхом дренування. Розробити метод застосування активного дренування і клейової плівкової повязки Tegaderm для лікування післяопераційних ран мяких тканин щелепно-лицьової ділянки. Встановлено, що поєднане застосування активного дренування і клейової плівкової повязки Tegaderm (Steri Drape) в умовах експерименту веде до менш вираженого прояву місцевих запальних реакцій (стаз судин, периваскулярний набряк), швидкої нейтралізації раневого ексудату, ранньої контракції країв рани.В контрольній групі рану зашивали традиційно пошарово: шляхом накладення декількох заглибних швів на підшкірну клітковину (атравматичною ниткою Вікріл 4/0) і внутрішкірного шва (атравматичною ниткою Пролен 3/0). В основній групі на дно рани по всій її довжині укладали дренажну перфоровану трубку (катетер шлунковий дитячий № 8), через отвори якої на всьому протязі раневого каналу здійснювали рівномірну дію на тканини негативним тиском і забезпечували безперервний відтік вмісту з рани. Внутрішкірний шов видаляли через 2 доби після оперативного втручання, дренаж з рани - через 3 доби. В комплекс післяопераційної терапії пацієнтів в контрольній і основній групах відповідно до існуючих рекомендацій включали: кетанов (1т. х 2 рази на день, протягом першої доби) з метою протизапальної і знеболюючої дії; аскорбінову кислоту (1т. х 2 рази на день), як антиоксидант. Характер загоєння ран контролювали за допомогою клінічних критеріїв, таких як: наявність болю в зоні травми, набряку тканин, гіперемії шкіри, відокремлюваного з рани, оцінка стану швів, консистенції і розмірів (ширини) рубця.В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення актуального наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності хірургічного лікування хворих на підставі клінічного обгрунтування і упровадження в медичну практику методики активного дренування післяопераційної рани в поєднанні з використанням клейової плівкової повязки. Загоєння лінійної різаної рани в експерименті після пошарового накладення швів протікає на фоні виражених циркуляторних розладів і запально-дистрофічних змін тканинних структур, що приводить до організації раневої щілини з подальшим формуванням щільного, малорухливого, косметично неповноцінного післяопераційного рубця. Поєднане застосування активного дренування і клейової плівкової повязки Tegaderm (Steri Drape) в умовах експерименту веде до менш вираженого прояву місцевих запальних реакцій (стаз судин, периваскулярний набряк), швидкої нейтралізації раневого ексудату (показник РН на 3 добу рівний 7,2), ранньої контракції країв рани. Також спостерігається швидке відновлення кровотоку (в основній групі вже з першої доби, в контрольній групі - до 7-ої доби), розвиток, а потім і дозрівання грануляційної тканини з формуванням естетичного рубця. В клініці загоєння ран у хворих із застосуванням активного дренування і клейової плівкової повязки проходить на фоні менш виражених проявів набряку, локальної гіперемії і больового компоненту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення актуального наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності хірургічного лікування хворих на підставі клінічного обгрунтування і упровадження в медичну практику методики активного дренування післяопераційної рани в поєднанні з використанням клейової плівкової повязки.

1. Загоєння лінійної різаної рани в експерименті після пошарового накладення швів протікає на фоні виражених циркуляторних розладів і запально-дистрофічних змін тканинних структур, що приводить до організації раневої щілини з подальшим формуванням щільного, малорухливого, косметично неповноцінного післяопераційного рубця.

2. Поєднане застосування активного дренування і клейової плівкової повязки Tegaderm (Steri Drape) в умовах експерименту веде до менш вираженого прояву місцевих запальних реакцій (стаз судин, периваскулярний набряк), швидкої нейтралізації раневого ексудату (показник РН на 3 добу рівний 7,2), ранньої контракції країв рани. Також спостерігається швидке відновлення кровотоку (в основній групі вже з першої доби, в контрольній групі - до 7-ої доби), розвиток, а потім і дозрівання грануляційної тканини з формуванням естетичного рубця.

3. В клініці загоєння ран у хворих із застосуванням активного дренування і клейової плівкової повязки проходить на фоні менш виражених проявів набряку, локальної гіперемії і больового компоненту. В той же час раневий процес супроводжується більш вираженою ексудацією в першу добу, про що свідчить зростання кількості раневого відокремлюваного. Загоєння первинним натягненням з епітелізацією рани на всьому протязі рани на 7-у добу відзначено у всіх хворих (основна група 100 %, контрольна - 87,04 %).

4. За результатами термометричного і реографічного досліджень отримані достовірні міжгрупові відмінності середніх значень показників, що вивчалися. Так, у представників основної групи виражений стрибок локальної температури в першу добу спостережень на 1,2°С вище, порівняно з контрольною групою, свідчить про активізацію обмінних процесів у тканинах. Тенденція до нормалізації спектру реографічних показників в основній групі спостерігається вже після першої доби лікування, на що вказують РІ (0,65 Ом), ПТС (20,4 %), ІПО (96,7 %) та ІЕ (66,4 %). Цитологічна картина підтверджує істотне скорочення термінів місцевих клітинних запальних реакцій і більш ранній розвиток репаративних процесів.

5. Віддалені результати лікування показали більш високі функціональні і естетичні характеристики післяопераційних рубців, що сформувалися після використання запропонованого методу закриття рани. Тонкі рубці через 1 рік після операції зареєстровані у 96,66 % представників основної групи (в контролі - у 87,51 %, р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Поєднане застосування активного дренування і клейової раневої повязки Тегадерм рекомендується для лікування післяопераційних ран мяких тканин обличчя і шиї, що сприяє незначній вираженості набряку, больового компоненту, швидкій епітелізації і формуванню тонкого естетичного рубця. Повязка здатна ізолювати паравульнарну зону від зовнішнього середовища, тривалий час фіксувати краї рани в заданій позиції. Прозорість плівки дозволяє спостерігати за ходом загоєння, уникаючи зміни повязок.

2. Для оцінки ефективності загоєння післяопераційної рани, окрім аналізу клінічних симптомів, доцільно використовувати цитологічний, термометричний і реографічний методи дослідження.

3. Лікування післяопераційних ран мяких тканин із застосуванням активного дренування в поєднанні з клейовою повязкою слід виконувати за наступною методикою: після видалення новоутворення на дно рани укладають трубчастий дренаж, зшивають тільки шкіру (внутрішньошкірним безперервним швом), до дренажу приєднують джерело негативного тиску (гумова груша №1), на рану накладають плівку Tegaderm. Внутрішньошкірний шов знімають на 2-у добу, дренаж - на 3-ю, плівку видаляють на сьому добу.

1. Безруков С. Г. Клиническая оценка эффективности применения «вакуумного шва» у хирургических больных челюстно-лицевого профиля / С.Г. Безруков, Р.Ю. Заитова // Дентальные технологии. - 2007. - № 2 (33). - С. 55-57. Автором самостійно проведено клінічне обстеження і забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка і аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.

2. Заитова Р. Ю. Оценка эффективности применения вакуумного шва в эксперименте на ранних сроках заживления чистых ран / Р.Ю. Заитова // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ун-та. - Симферополь. - 2007. - Т. 143, ч. V. - С. 300-304.

3. Безруков С. Г. Оценка влияния активного дренирования послеоперационных ран мягких тканей челюстно-лицевой области на показатели локальной термометрии и реографии / С.Г. Безруков, Р.Ю. Заитова // Вісник стоматології. - 2009. - № 1 (66). - С. 64-69. Автором самостійно проведено клінічне обстеження і забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка і аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.

4. Безруков С. Г. Клинико-цитологическая оценка эффективности лечения послеоперационных ран мягких тканей челюстно-лицевой области с применением активного дренирования и клеевой повязки / С.Г. Безруков, Р.Ю. Заитова // Вісник стоматології. - 2009. - № 2 (67). - С. 52-57. Автором самостійно проведено клінічне обстеження і забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка і аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.

5. Деклараційний патент на корисну модель № 11062, Україна, МПК 7 А61В17/02. Спосіб лікування ран мяких тканин щелепно-лицевої ділянки /Безруков С.Г., Заітова Р.Ю., Колбасін П.М. - № u 2005 04535. Заявл. 16.05.2005; Опубл. 15.12.2005. - Бюл. №12. - 4 с. Здобувач обгрунтував методики дослідження, проаналізував одержані результати.

6. Заитова Р. Ю. Клиническая оценка эффективности применения активного дренирования в сочетании с клеевой повязкой у хирургических больных челюстно-лицевого профиля / Р.Ю. Заитова // Інноваційні технології - в стоматологічну практику: Матеріали Ш (Х) з?їзду Асоціації стоматологів України (Полтава, 16-18 жовт. 2008 р.). - Полтава: «Дивосвіт, 2008. - С. 294.

7. Заитова Р. Ю. Оценка эффективности использования активного дренирования и клеевой повязки в эксперименте на ранних сроках заживления чистых ран / Р.Ю. Заитова // I зїзд черепно-щелепно-лицевих хірургів України: Матеріали першого Українського міжнародного з?їзду (Київ, 15-16 трав. 2009 р.). - Київ, 2009. - С. 142-144.