Оцінка ефективності бактерицидної дії дезінфікуючих препаратів на мікобактерії - Автореферат

бесплатно 0
4.5 149
Аналіз бактерицидних властивостей дезінфікувальних препаратів щодо збудників туберкульозу та зміни в ультраструктурі мікобактерій при дії дезінфектантів. Викладення методики визначення бактерицидної активності таких препаратів щодо атипових мікобактерій.

Скачать работу Скачать уникальную работу
Аннотация к работе
У той же час в Україні кожного року 7-7,5 тис. людей вмирає від туберкульозу, що набагато більше (80,7%) ніж від усіх інфекційних і паразитарних хвороб разом [Мельник В.М., 2000]. За даними Всесвітньої організації охорони здоровя в світі щорічно захворює на туберкульоз близько 10 млн. людей і вмирає близько 3-5 млн. Це є підтвердженням того, що туберкульоз викликає найбільш високу смертність серед усіх бактеріальних інфекцій [Вартанян Ф.Е., Шаховський К.П., 2002]. У комплексі ветеринарно-санітарних та організаційно-господарчих заходів, що проводяться для профілактики та боротьби з туберкульозом, важливе значення має дезінфекція, яка спрямована на інактивацію збудників захворювання в зовнішньому середовищі. вивчити бактерицидні властивості дезінфектантів щодо мікобактерій та провести відбір препаратів, перспективних для інактивації збудників туберкульозу; Вперше в Україні методом електронно-мікроскопічних досліджень встановлено, що бактерицидна дія дезінфектантів на бактеріальну клітину збудників туберкульозу супроводжується руйнуванням основних клітинних структур: мікрокапсули, клітинної стінки, цитоплазматичної мембрани, цитоплазми і нуклеоїду.Встановлено, що випробувані в максимальних режимах застосування препарати “Ветазоль” (концентрація 35 мл/м3 та експозиція 30 хвилин), “Водозоль” (концентрація 15% та експозиція 30 хвилин), БМСС-Т (концентрація 30 мл/м3 та експозиція 30 хвилин), 1-хлор-2-нафтол (концентрація 20% та експозиція 1 година), “Тетрамікс” (концентрація 10% та експозиція 5 годин) і “Хлорантоін” (концентрація 5% та експозиція 2 години) не інактивували тест-культуру мікобактерій. Препарати “Дезокс” в концентрації 0,5% і “НУК-1” в концентрації 0,5% інактивували тест-культуру мікобактерій протягом 1 години. З метою усунення перелічених недоліків, у існуючих методичних вказівках, нами була розроблена комплексна методика визначення бактерицидних властивостей дезінфектантів щодо збудників туберкульозу та атипових мікобактерій, яка склала основу “Методичних рекомендацій з визначення бактерицидної дії дезінфектантів, перспективних для знешкодження збудників туберкульозу в довкіллі”. Відсутність або наявність росту колоній мікобактерій у пробірках із дослідними посівами, при наявності росту колоній мікобактерій у пробірках із контрольними посівами, були ознакою відповідно прояву або відсутності бактерицидних властивостей у дезінфектанту. На підставі аналізу даних, наведених в таблиці 1, зроблено висновок, що препарати “Дезокс” (концентрація 0,5%, експозиція 1 година), “НУК-1” (концентрація 0,5%, експозиція 1 година), “Дівозан форте” (концентрація 3%, експозиція 1 година), “Баррисідал” у композиції з формальдегідом (концентрації відповідно 3% та 1%, експозиція 72 години), “Баррисідал” у композиції з трихлороцтовою кислотою (концентрації відповідно 3% та 1%, експозиція 72 години), “Йоддімекс” (концентрація 10%, експозиція 3 години), “Гембар” (концентрація 3%, експозиція 3 години), “Кристал-700” (концентрація 7%, експозиція 3 години), “Кристал-900” (концентрація 1%, експозиція 3 години) і “Біоклін” (концентрація 2,5%, експозиція 2 години) мають виражену бактерицидну дію щодо атипових мікобактерій.Попереднє визначення бактерицидної дії дезінфікуючих препаратів із використанням суспензійного методу проводиться щодо швидкоростучих культур, що дозволяє в терміни до 5-7 днів і при мінімальних затратах встановити наявність або відсутність у потенційних дезінфектантів бактерицидної активності щодо мікобактерій, а також скоротити час їх вивчення в 2-2,5 рази в порівнянні з традиційними методиками. Використання стерильної гноївки в якості захисного фактору при заключному визначенні бактерицидної дії дезінфектантів щодо збудника туберкульозу бичачого виду наближує проведення дослідів до реальних умов використання дезінфікуючих препаратів. Препарати “Дезокс” у концентрації 0,5% при експозиції 1 година, “Кристал-700” у концентрації 7% при експозиції 3 години, “Кристал-900” у концентрації 3% при експозиції 3 години, “Дівозан форте” в концентрації 3% при експозиції 1 година і “Біоклін” у концентрації 2,5% при експозиції 2 години рекомендовані для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції при туберкульозі тварин. Деструктивні зміни основних клітинних структур мікобактерій: мікрокапсули, клітинної стінки, цитоплазматичної мембрани, цитоплазми та нуклеоїду, які виявлені при електронно-мікроскопічному дослідженні, підтверджують, що дія препаратів “Кристал-900” у концентрації 3% при експозиції 3 години і “Біоклін” у концентрації 2,5% при експозиції 2 години, призводить до загибелі збудників туберкульозу бичачого, пташиного видів та атипових мікобактерій. Для оцінки ефективності дії дезінфікуючих препаратів здійснюють попереднє визначення їх бактерицидних властивостей щодо атипових мікобактерій, заключне визначення бактерицидних властивостей дезінфектантів щодо збудника туберкульозу бичачого виду та біологічне дослідження на лабораторних тваринах.

Вывод
Розробка комплексної методики визначення бактерицидних властивостей дезінфікуючих препаратів. Вивчення бактерицидних властивостей потенційних дезінфектантів. На попередньому етапі вивчення бактерицидних властивостей потенційних дезінфектантів проводили згідно з методичними вказівками “О порядке испытания новых дезинфицирующих средств для ветеринарной практики”. Досліди здійснювали з атиповими мікобактеріями виду Mycobacterium fortuitum в звязку з тим, що методикою саме їх передбачено використовувати як тест-культури.

Вивчали бактерицидну дію препаратів “Ветазоль”, “Водозоль”, БМСС-Т, 1-хлор-2-нафтол, “Тетрамікс”, “Хлорантоін”, “НУК-1” і “Дезокс”.

Встановлено, що випробувані в максимальних режимах застосування препарати “Ветазоль” (концентрація 35 мл/м3 та експозиція 30 хвилин), “Водозоль” (концентрація 15% та експозиція 30 хвилин), БМСС-Т (концентрація 30 мл/м3 та експозиція 30 хвилин), 1-хлор-2-нафтол (концентрація 20% та експозиція 1 година), “Тетрамікс” (концентрація 10% та експозиція 5 годин) і “Хлорантоін” (концентрація 5% та експозиція 2 години) не інактивували тест-культуру мікобактерій. Це свідчило про їх низьку бактерицидну активність щодо мікобактерій.

Препарати “Дезокс” в концентрації 0,5% і “НУК-1” в концентрації 0,5% інактивували тест-культуру мікобактерій протягом 1 години.

Удосконалення методики вивчення бактерицидних властивостей дезінфектантів. У процесі вивчення бактерицидних властивостей потенційних дезінфектантів було визначено ряд недоліків, які ускладнювали проведення дослідів за існуючою методикою. Вони виражались у великій трудомісткості та багатоступінчасті проведення досліджень, у відсутності універсальної тест-культури атипових мікобактерій та невикористанні в якості тест-культури патогенних мікобактерій, що робило неможливим постановку біопроби на лабораторних тваринах. Крім того, використання в якості додаткового захисного фактору для забезпечення мікобактерій від дії дезінфектантів стерильної сироватки крові великої рогатої худоби або коней, що передбачено діючими рекомендаціями, було недостатньо обґрунтованим. Потрібен був вибір більш природного середовища, в якому мікобактерії знаходяться в тваринницьких приміщеннях. В якості такого середовища було вибрано гноївку.

З метою усунення перелічених недоліків, у існуючих методичних вказівках, нами була розроблена комплексна методика визначення бактерицидних властивостей дезінфектантів щодо збудників туберкульозу та атипових мікобактерій, яка склала основу “Методичних рекомендацій з визначення бактерицидної дії дезінфектантів, перспективних для знешкодження збудників туберкульозу в довкіллі”. Дослідження з використанням цієї методики проводили за наступною схемою.

Попереднє визначення бактерицидної дії препаратів здійснювали у відношенні атипових мікобактерій. Для цього водні розчини потенційного дезінфектанту різної концентрації вносили по 10 см3 у флакони ємкістю 20 см3. У контрольні флакони замість розчинів дезінфектанту вносили по 10 см3 стерильного ізотонічного розчину. В кожний флакон вносили по 0,2 см3 двомільярдної зависі атипових мікобактерій.

Після витримування певної експозиції дії дезінфектанту проби зависі по 10 см3 переносили з флаконів у центрифужні пробірки. Вміст пробірок центрифугували при 3000 об/хв., протягом 30 хвилин. Для припинення дії дезінфектанту в дослідних пробах осад, що утворився після центрифугування, двічі відмивали на центрифузі стерильним ізотонічним розчином при 3000 об/хв., протягом 30 хвилин.

Аналогічно обробляли контрольні проби. Завись осаду з дослідних та контрольних проб висівали на живильне середовище для культивування мікобактерій. Відсутність або наявність росту колоній мікобактерій у пробірках із дослідними посівами, при наявності росту колоній мікобактерій у пробірках із контрольними посівами, були ознакою відповідно прояву або відсутності бактерицидних властивостей у дезінфектанту.

Заключне визначення бактерицидної дії препаратів здійснювали у відношенні збудника туберкульозу. Випробування проводили на тест-обєктах: батистових смужках розміром 1?2 см, деревяних брусках та цементних плитках розміром 12?12?2 см. На дослідні та контрольні тест-обєкти наносили суміш тест-культури та стерильної гноївки з розрахунку: на 0,5 см3 гноївки - 1 см3 двомільярдної зависі мікобактерій. Дослідні тест-обєкти обробляли розчином випробуваного дезінфектанту. На контрольні тест-обєкти наносили лише стерильний ізотонічний розчин. Після закінчення випробуваного часу дії дезінфектанту з кожного дослідного тест-обєкту робили зскрібок та змив стерильним ізотонічним розчином у стерильні чашки Петрі. Вміст чашок Петрі переносили в центрифужні пробірки. Центрифугування здійснювали при 3000 об/хв. протягом 30 хвилин. Для припинення дії дезінфектанту осад у пробірці двічі відмивали на центрифузі стерильним ізотонічним розчином. Суспензію осаду на стерильному ізотонічному розчині висівали на живильне середовище для культивування мікобактерій, а також використовували для проведення біопроби. Аналогічно обробляли зскрібок та змив із кожного контрольного тест-обєкту. Всі досліди виконували в триразовому повторі.

Остаточний висновок про прояв або відсутність бактерицидної дії препаратів щодо збудника туберкульозу та атипових мікобактерій здійснювали на підставі біологічного дослідження лабораторних тварин, яким підтверджували результати культурального дослідження.

Розроблена нами комплексна методика мала наступні переваги. Попереднє визначення бактерицидної дії дезінфектантів щодо швидкоростучих мікобактерій дозволяло скоротити час їх вивчення в 2-2,5 рази в порівнянні з діючими методиками.

Обовязкове використання в якості тест-культури патогенних мікобактерій робило можливим проведення біологічного дослідження на лабораторних тваринах для підтвердження результатів культурального дослідження.

Використання в якості додаткового захисного фактору для забезпечення мікобактерій від дії дезінфектантів стерильної гноївки замість сироватки крові наближало проведення дослідів до реальних умов їх застосування.

Попереднє визначення бактерицидної дії дезінфектантів культуральним методом досліджень. За розробленою комплексною методикою культуральним методом досліджень було проведено попереднє визначення бактерицидної дії щодо атипових мікобактерій 19-ти потенційних дезінфектантів.

Першу групу дезінфектантів становили препарати, що створені на основі використання глутарового альдегіду: “Бациллол плюс”, “Корзолекс базик”, “Корзолін ІД”, “Кристал-900”, “Біоклін”, “Делеголь”. У другу групу увійшли препарати, що створені на основі використання перекису водню, оцтової та надоцтової кислот: “Дезокс”, “НУК-1”, “Кристал-700” і “Дівозан форте”. Також були вивчені бактерицидні властивості препаратів, що створені на основі використання других хімічних сполук: “Септодор”, “Дисмозон пур”, “Виркон-С”, “Баррисідал”, композиції препарату “Баррисідал” із формальдегідом і трихлороцтовою кислотою, “Йоддімекс”, “Біодор” і “Гембар”.

В якості контролю бактерицидної дії препаратів, що вивчались, використовували загальновизнаний дезінфектант: 3%-ний лужний розчин формальдегіду. Для визначення життєздатності тест-культури мікобактерій проводили висів двомільярдної зависі безпосередньо на живильне середовище без попередньої обробки дезінфектантами. Крім того, з зависі тест-культури мікобактерій готували мазки для світлової мікроскопії, які фарбували за методом Ціля-Нільсена.

Результати попереднього визначення бактерицидної дії дезінфектантів наведені в таблиці 1.

На підставі аналізу даних, наведених в таблиці 1, зроблено висновок, що препарати “Дезокс” (концентрація 0,5%, експозиція 1 година), “НУК-1” (концентрація 0,5%, експозиція 1 година), “Дівозан форте” (концентрація 3%, експозиція 1 година), “Баррисідал” у композиції з формальдегідом (концентрації відповідно 3% та 1%, експозиція 72 години), “Баррисідал” у композиції з трихлороцтовою кислотою (концентрації відповідно 3% та 1%, експозиція 72 години), “Йоддімекс” (концентрація 10%, експозиція 3 години), “Гембар” (концентрація 3%, експозиція 3 години), “Кристал-700” (концентрація 7%, експозиція 3 години), “Кристал-900” (концентрація 1%, експозиція 3 години) і “Біоклін” (концентрація 2,5%, експозиція 2 години) мають виражену бактерицидну дію щодо атипових мікобактерій.

Таблиця 1. Результати попереднього визначення бактерицидної дії дезінфектантів щодо атипових мікобактерій виду Mycobacterium fortuitum

Найменування препарату Режим дії Результат концентрація експозиція дослід контроль

“Бациллол плюс” концентрат 1-3 год.

“Корзолекс базик” 2% 1-3 год.

“Корзолін ІД” 3% 1-3 год.

“Делеголь” 1-3% 1-3 год. -

“Кристал-900” 1-3% 3 год. -

“Біоклін” 1-2% 2,5% 1-3 год. 2 год. -

“Дезокс” 0,25-0,4% 0,5-0,75% 1-5 год. 1 год. -

“НУК-1” 0,25% 0,5-1% 1-5 год. 1 год. -

“Кристал-700” 4-6% 7-9% 3 год. 3 год. -

“Дівозан форте” 0,15-2% 3% 15 хв.-5 год. 1 год. -

“Септодор” 1-5% 1-24 год.

“Дисмозон пур” 0,5% 1-3 год.

“Віркон-С” 2-3% 1-3 год.

“Баррисідал” 3% 24-72 год.

“Баррисідал” - формальдегід 3%-1% 72 год. -

“Баррисідал” - трихлороцтова кислота 3%-1% 72 год. -

“Йоддімекс” 10% 3 год. -

“Біодор” 3-20% 3 год.

“Гембар” 0,25-2,5% 3% 3-5 год. 3 год. -

Примітка: “ ” - наявність росту тест-культури мікобактерій на живильному середовищі

“-” - відсутність росту тест-культури мікобактерій на живильному середовищі

З метою підтвердження попередньо одержаних результатів досліджень проведено заключне визначення культуральним і біологічним методами бактерицидної дії щодо збудника туберкульозу бичачого виду найбільш перспективних для застосування у ветеринарній практиці дезінфікуючих препаратів: “Дезокс”, “Дівозан форте”, “Кристал-700”, “Кристал-900” і “Біоклін”.

Заключне визначення бактерицидної дії дезінфікуючих препаратів. Досліди щодо заключного визначення бактерицидної дії дезінфектантів щодо збудника туберкульозу бичачого виду проводили згідно з “Методичними рекомендаціями з визначення бактерицидної дії дезінфектантів, перспективних для знешкодження збудників туберкульозу в довкіллі”.

Вивчення бактерицидної активності препаратів “Кристал-700” та “Кристал-900”. Препарат “Кристал-700” досліджували в 4%; 5%; 6%; 7%; 8% та 9% концентраціях при експозиції 3 години. Препарат “Кристал-900” досліджували в 1%; 1,5%; 2%; 2,5%; 3% та 4% концентраціях при експозиції 3 години.

Для визначення життєздатності тест-культури мікобактерій проводили висів двомільярдної зависі безпосередньо на живильне середовище без попередньої обробки дезінфектантами. З зависі тест-культури мікобактерій готували мазки для світлової мікроскопії при збільшенні 40?100, які фарбували за методом Ціля-Нільсена.

Результати заключного визначення бактерицидної дії препаратів “Кристал-700” та “Кристал-900” щодо збудника туберкульозу бичачого виду Mycobacterium bovis (штам Vallee) наведені в таблицях 2 і 3.

Дані таблиці 2 підтверджують високі бактерицидні властивості препарату “Кристал-700”, який у концентрації 7% при експозиції 3 години інактивував патогенні мікобактерії на всіх тест-обєктах.

Таблиця 2. Результати заключного визначення бактерицидної дії препарату “Кристал-700” щодо Mycobacterium bovis

Концентрація (%) Експозиція (год.) Кількість серій дослідів Кількість тест-обєктів Інтенсивність росту культур мікобактерій на живильному середовищі

4 3 3 9

5 3 3 9

6 3 3 9

7 3 3 9 -

8 3 3 9 -

9 3 18 54 -

Контроль 3 33 99

Примітка: “-” - відсутність росту колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - до 10 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - більше 50 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

Наведені в таблиці 3 дані підтверджують високу бактерицидну активність препарату “Кристал-900”. У концентрації 3% при експозиції 3 години препарат інактивував мікобактерії бичачого виду на всіх тест-обєктах.

Таблиця 3. Результати заключного визначення бактерицидної дії препарату “Кристал-900” щодо Mycobacterium bovis

Концентрація (%) Експозиція (год.) Кількість серій дослідів Кількість тест-обєктів Інтенсивність росту культур мікобактерій на живильному середовищі

1 3 3 9

1,5 3 3 9

2 3 6 18

2,5 3 3 9

3 3 18 54 -

4 3 3 9 -

Контроль 3 36 108

Примітка: “-” - відсутність росту колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - до 10 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - від 10 до 20 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - більше 50 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

Біологічним дослідженням на лабораторних тваринах були підтверджені результати культурального дослідження бактерицидної дії препаратів “Кристал-700” та “Кристал-900” щодо збудника туберкульозу бичачого виду. Результати досліджень статистично достовірні з імовірністю 99%.

Вивчення бактерицидної активності препарату “Біоклін”. Бактерицидну дію препарату “Біоклін” досліджували в 2,5% та 3% концентраціях, при експозиціях 2 та 3 години. З метою визначення життєздатності тест-культури мікобактерій проводили висів двомільярдної зависі безпосередньо на живильне середовище без попередньої обробки дезінфектантами.

Результати досліджень з заключного визначення бактерицидної дії препарату “Біоклін”, які приведені в таблиці 4, свідчать, що препарат у концентрації 2,5% протягом 2 годин інактивував збудник туберкульозу на усіх тест-обєктах.

Дані культурального дослідження підтверджені результатами біологічного дослідження на морських свинках. Результати досліджень статистично достовірні з імовірністю 99%.

Таблиця 4. Результати заключного визначення бактерицидної дії препарату “Біоклін” щодо Mycobacterium bovis

Концентрація (%) Експозиція (год.) Кількість серій дослідів Кількість тест-обєктів Інтенсивність росту культур мікобактерій на живильному середовищі

2,5 2 12 36 -

2,5 3 12 36 -

3 2 12 36 -

3 3 12 36 -

Контроль 2 24 72

3 24 72

Примітка: “-” - відсутність росту колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - більше 50 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

Вивчення бактерицидної активності препарату “Дівозан форте”. Препарат досліджували в концентрації 3% при експозиціях 1 та 3 години. Для визначення життєздатності тест-культури мікобактерій проводили висів двомільярдної зависі безпосередньо на живильне середовище без попередньої обробки дезінфектантами.

Результати досліджень із заключного визначення бактерицидної активності препарату “Дівозан форте” свідчать, що він має бактерицидну дію щодо збудника туберкульозу бичачого виду в концентрації 3% при експозиції 1 година (таблиця 5).

Таблиця 5. Результати заключного визначення бактерицидної дії препарату “Дівозан форте” щодо Mycobacterium bovis

Концентрація (%) Експозиція (год.) Кількість серій дослідів Кількість тест-обєктів Інтенсивність росту культур мікобактерій на живильному середовищі

3 1 9 27 -

3 3 9 27 -

Контроль 1 9 27

3 9 27

Примітка: “-” - відсутність росту колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - більше 50 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

Результати біологічного дослідження на лабораторних тваринах підтвердили дані, які отримані культуральним дослідженням. Результати досліджень статистично достовірні з імовірністю 99%.

Вивчення бактерицидної активності препарату “Дезокс”. Бактерицидну дію препарату “Дезокс” вивчали у 0,25%; 0,3%; 0,4%; 0,5% та 0,75% концентраціях. Експозиція становила 1; 3 та 5 годин.

При визначенні життєздатності тест-культури мікобактерій проводили висів двомільярдної зависі безпосередньо на живильне середовище без попередньої обробки дезінфектантами.

Результати досліджень із заключного визначення бактерицидної дії препаратів “Дезокс” щодо збудника туберкульозу бичачого виду Mycobacterium bovis (штам Vallee) приведені в таблиці 6.

Дані таблиці 6 підтверджують високі бактерицидні властивості препарату “Дезокс”, який у концентрації 0,5% при експозиції 1 година інактивував патогенні мікобактерії на всіх тест-обєктах.

Таблиця 6. Результати заключного визначення бактерицидної дії препарату “Дезокс” щодо Mycobacterium bovis

Концентрація (%) Експозиція (год.) Кількість серій дослідів Кількість тест-обєктів Інтенсивність росту культур мікобактерій на живильному середовищі

0,25 1 6 18

0,25 3 6 18

0,25 5 6 18

0,3 1 6 18

0,3 3 6 18

0,3 5 6 18

0,4 1 6 18

0.4 3 6 18

0,4 5 6 18

0,5 1 3 9 -

0,5 3 3 9 -

0,5 5 3 9 -

0,75 1 3 9 -

0,75 3 3 9 -

0,75 5 3 9 -

Контроль 1 24 72

3 24 72

5 24 72

Примітка: “-” - відсутність росту колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - до 10 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - від 10 до 20 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

“ ” - більше 50 колоній мікобактерій на поверхні живильного середовища

Біологічним дослідженням на лабораторних тваринах були підтверджені результати культурального дослідження бактерицидної дії препаратів “Дезокс” щодо збудника туберкульозу бичачого виду. Результати досліджень статистично достовірні з імовірністю 99%.

Дія дезінфектантів на структуру мікобактерій. При вивченні мікобактерій різних видів у нормі відзначали, що більшість клітин мали паличкоподібну, ледь вигнуту форму. Зустрічались також кокоподібні клітини.

При вивченні ультраструктури мікобактерій на поверхні клітин виявляли шар середньої електронної щільності, який оточував кожну клітину окремо або групу з декількох клітин. Даний шар було визначено нами як мікрокапсула. Мікрокапсула є захисним чохлом, що охороняє клітини від дії зовнішніх факторів, у тому числі від дезінфектантів.

Під мікрокапсулою виявляли осміофобний проміжок нерівномірної товщини, який було визначено як зовнішній шар клітинної стінки. Під вищезазначеними шарами виявляли третій електронно-щільний шар, який мав гомогенну структуру. Його було визначено як власне клітинну стінку.

Безпосередньо під клітинною стінкою була розташована цитоплазматична мембрана. Внаслідок щільного контакту внутрішнього шару клітинної стінки та зовнішнього шару цитоплазматичної мембрани утворювалась єдина структура. Трьохшарова структура цитоплазматичної мембрани нами виявлена не була. Тільки в деяких клітин, після дії дезінфікуючих препаратів, були виявлені фрагменти пошарової будови цитоплазматичної мембрани.

Цитоплазма мікобактеріальних клітин була заповнена великою кількістю щільних осміофільних гранул, розташованих по периферії клітин. Крім того, у цитоплазмі виявляли різної величини вакуолі в основному в клітинах, які піддавали дії дезінфектантів. Також у цитоплазмі виявляли електронно-щільні включення різної величини та структури, які позначені більшістю дослідників як волютин або волютинові гранули. Ці гранули є специфічним вмістом мікобактеріальної клітини, вони являють собою склад енергії та поживних речовин, необхідних для підтримування процесів життєдіяльності клітини.

Нуклеоїд у мікобактеріальних клітинах був представлений осміофільними тяжами та гранулами, оточеними електронно-прозорою речовиною. Чіткого відділення нуклеоїду від іншої частини цитоплазми не виявляли.

Результати дослідження показали, що поділ мікобактерій частіше всього здійснюється шляхом утворювання поперечної перегородки, як і у більшості грампозитивних бактерій. В той же час у деяких клітин спостерігали процес поділу, який нагадував перетяжку.

Дезінфікуючі препарати викликали деструктивні зміни ультраструктури мікобактерій. Мікрокапсула практично всіх клітин була повністю зруйнована. Відбувалось часткове або тотальне руйнування клітинної стінки, яка виявлялась як однорідна структура. Цитоплазматична мембрана відходила від клітинної стінки та утворювала широкий периплазматичний простір. Сама цитоплазматична мембрана зазнавала часткової деструкції.

Зміни, які спостерігались у цитоплазмі клітин, мали різний характер. Частина клітин містила в цитоплазмі електронно-щільний гомогенний матеріал або щільні осміофільні великі та маленькі гранули. В інших клітинах цитоплазму заповнювали електронно-прозорі вакуолі різної величини.

Зону розташування нуклеоїду практично у всіх вивчених мікобактерій, які зазнали дії дезінфектантів, не виявляли.

Таким чином, дія дезінфікуючих препаратів викликає в ультраструктурі мікобактерій значні зміни мікрокапсули, клітинної стінки, цитоплазматичної мембрани і нуклеоїду, що призводить до порушення життєдіяльності клітин та їх загибелі. Отримані дані електронної мікроскопії підтвердили бактерицидну активність препаратів “Біоклін” і “Кристал-900” щодо збудників туберкульозу бичачого та пташиного видів, а також атипових мікобактерій.1. Розроблена комплексна методика з визначення бактерицидних властивостей потенційних дезінфектантів щодо збудників туберкульозу, яка дозволяє достовірно визначити їх придатність для дезінфекції тваринницьких приміщень та обєктів зовнішнього середовища. З використанням цієї методики вивчено 25 дезінфікуючих препаратів, з яких 5 рекомендовано для інактивації мікобактерій. Електронно-мікроскопічними дослідженнями встановлені деструктивні зміни, що відбуваються в клітинах мікобактерій видів Mycobacterium bovis, M. avium, M. fortuitum, M. intracellulare та M. scrofulaceum при дії на них дезінфектантів.

2. Попереднє визначення бактерицидної дії дезінфікуючих препаратів із використанням суспензійного методу проводиться щодо швидкоростучих культур, що дозволяє в терміни до 5-7 днів і при мінімальних затратах встановити наявність або відсутність у потенційних дезінфектантів бактерицидної активності щодо мікобактерій, а також скоротити час їх вивчення в 2-2,5 рази в порівнянні з традиційними методиками.

3. Використання стерильної гноївки в якості захисного фактору при заключному визначенні бактерицидної дії дезінфектантів щодо збудника туберкульозу бичачого виду наближує проведення дослідів до реальних умов використання дезінфікуючих препаратів.

4. Препарати “Дезокс” у концентрації 0,5% при експозиції 1 година, “Кристал-700” у концентрації 7% при експозиції 3 години, “Кристал-900” у концентрації 3% при експозиції 3 години, “Дівозан форте” в концентрації 3% при експозиції 1 година і “Біоклін” у концентрації 2,5% при експозиції 2 години рекомендовані для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції при туберкульозі тварин.

5. Деструктивні зміни основних клітинних структур мікобактерій: мікрокапсули, клітинної стінки, цитоплазматичної мембрани, цитоплазми та нуклеоїду, які виявлені при електронно-мікроскопічному дослідженні, підтверджують, що дія препаратів “Кристал-900” у концентрації 3% при експозиції 3 години і “Біоклін” у концентрації 2,5% при експозиції 2 години, призводить до загибелі збудників туберкульозу бичачого, пташиного видів та атипових мікобактерій.

6. Для оцінки ефективності дії дезінфікуючих препаратів здійснюють попереднє визначення їх бактерицидних властивостей щодо атипових мікобактерій, заключне визначення бактерицидних властивостей дезінфектантів щодо збудника туберкульозу бичачого виду та біологічне дослідження на лабораторних тваринах.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бактерицидное действие препарата “Дезокс” и надуксусной кислоты на возбудителей туберкулеза животных / Г.В.Пономаренко, Ю.Я.Кассич, П.М.Тихонов, А.И.Завгородний // Информ. бюл., 1994 г. / ИЭКВМ. - Х., 1995. - С. 15.

Дисертант провів дослідження з визначення бактерицидної дії препаратів, аналіз та узагальнення даних.

2. Випробування нових дезінфектантів для знешкодження збудників туберкульозу тварин / Г.В.Пономаренко, Ю.Я.Кассіч, П.М.Тихонов, А.І.Завгородній // Вет. медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. - К., 1995. - Вип. 70. - С. 44-45.

Дисертант безпосередньо провів досліди з випробування дезінфектантів, аналіз отриманих даних та написання статті.

3. Пономаренко Г.В., Кассіч Ю.Я., Тихонов П.М. Вивчення дезінфікуючих засобів для боротьби з туберкульозом тварин // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 2000. - Т.1, Вип. 78. - С. 242-245.

Дисертантом проведено випробування дезінфікуючих засобів, аналіз та узагальнення отриманих даних.

4. Пономаренко Г.В. Поиск эффективных дезинфицирующих средств для уничтожения возбудителей туберкулеза // Пробл. зооінженерії та вет. медицини. Матеріали 5-го зїзду паразитоценологів України ( 5-6 квіт. 2001 р. ): Зб. наук. праць / ХЗВІ. - Х., 2001. - С. 262-263. - ( Вет. науки ).

5. Кассич Ю.Я., Завгородний А.И., Тихонов П.М., Пономаренко Г.В. Изучение бактерицидных свойств препаратов, предлагаемых для дезинфекции при туберкулезе животных // Пробл. зооінженерії та вет. медицини. Зб. наук. праць присвячений 150- річчю від дня заснування ХЗВІ. - Х., 2001. - Ч.1, Вип.9 (33). - С. 87-92.

Дисертант особисто виконав експериментальну роботу з вивчення бактерицидних властивостей препаратів, підбір і аналіз літератури.

6. Пономаренко Г.В. Нові дезінфікуючі засоби при туберкульозі тварин// Вет. медицина: Міжвід. темат. зб. - Х., 2002. - Вип. 80. - С. 490-493.

7. Методичні рекомендації з визначення бактерицидної дії дезінфектантів, перспективних для знешкодження збудників туберкульозу в довкіллі/ Ю.Я. Кассіч, А.І. Завгородній, П.М. Тихонов, Г.В. Пономаренко, В.М. Горжеєв, М.С. Павленко// Вет. медицина України. - 2003. - №11. - С. 43-44.

Дисертант безпосередньо брав участь у експериментальних дослідженнях щодо розробки методики визначення бактерицидної дії дезінфектантів, написанні та оформленні методичних рекомендацій.

8. Деклараційний пат. 62584А Україна, МПК 7 G01N33/50. Спосіб визначення бактерицидної дії дезінфектантів при туберкульозі / Ю.Я. Кассіч, А.І. Завгородній, П.М. Тихонов, Г.В. Пономаренко (ІЕКВМ). - № 2003043293; Заявл. 14.04.2003; Опубл. 15.12.2003, Бюл. № 12.

9. Пономаренко Г.В. Сучасні дезінфекційні препарати для профілактики та боротьби з туберкульозом тварин // Вет. медицина: Між від. темат. зб. - Х., 2004. - Вип. 83. - С. 194-196.

10. Кассіч Ю.Я., Завгородній А.І., Пономаренко Г.В. Визначення бактерицидних властивостей дезінфікуючих препаратів “Кристал-700” та “Кристал-900” Вет. медицина: Між від. темат. зб. - Х., 2004. - Вип. 84. - С. 333-336.

Дисертант особисто виконав експериментальну роботу з визначення бактерицидних властивостей дезінфікуючих препаратів, підбір і аналіз літератури.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?