Сутність інвестицій та характеристика циклів інвестиційного проекту. Методика оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства. Економічні відносини, які виникають між підприємством і його контрагентами в процесі інвестиційної діяльності.
Обєктом дослідження є економічні відносини, які виникають між підприємством і його контрагентами в процесі здійснення інвестиційної діяльності. інвестиція інвестиційний проект підприємство В сучасній Україні поняття інвестиції та інвестування ввійшли в науковий обіг в результаті реформування економіки на ринковий лад. Вітчизняні і зарубіжні економісти розглядають інвестиції як довгострокове вкладення капіталу в різні сфери і галузі економіки, інфраструктуру, соціальні програми, охорону навколишнього природного середовища як всередині країни, так і за кордоном з метою розвитку виробництва, соціальної сфери, підприємництва, одержання прибутку. З точки зору фінансів, інвестиції - це всі види активів (коштів), які вкладаються в економічну діяльність з метою одержання доходу, а з точки зору економіки, інвестиції - це витрати на створення, розширення і технічне переозброєння капіталу. В Законі України «Про інвестиційну діяльність» [31] інвестиції трактуються як всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в обєкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.Коли припустити, що щорічні прибутки інвестиційного проекту рівні, то період окупності може бути визначений як відношення власне витрат за проектом (після оподаткування) до прибутків від інвестиційного проекту (також після оподаткування). Якщо проект генерує позитивні грошові потоки після цієї точки окупності, то ЧТВ проекту буде позитивною. Якщо ЧТВ > 0, то це означає, що норма прибутковості проекту перевищує необхідну ставку прибутковості інвестицій (ставку дисконту). Коли в проектах має місце зміна знаків грошових потоків під час існування проектів, тобто потік інвестицій надходить не тільки на початку з подальшими безперервними грошовими надходженнями від інвестицій, то може існувати більше ніж одна ВСП. Кінцева вартість проекту - це вартість, яка акумулюватиметься до кінця періоду функціонування проекту, якщо його грошові надходження були реінвестовані для отримання певної ставки прибутковості в період між надходженням грошових потоків від інвестицій і кінцевим терміном існування проекту.На кінець періоду їх обсяг збільшився на 3,8%, що є позитивним для підприємства. Загальний обсяг майна підприємства на початок звітного періоду становив 6710 тис. грн., а на кінець періоду він зменшився на 501 тис. грн. і складав 620 тис. грн. За звітний період поточні зобовязання збільшилися, на початок періоду цей показник становив 118,1%, а на кінець періоду 140,2%. Загальний обсяг майна підприємства на початок звітного періоду становив 6995 тис. грн., а на кінець звітного періоду майно збільшився на 56 тис. грн. і становило 7051 тис. грн. Одним з найважливіших показників, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів, авансованих підприємством, тобто, відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства.Незважаючи на прийняття таких державних нормативно-правових актів, як Закон України «Про інноваційну діяльність», Закон України «Про інвестиційну діяльність», Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні», Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання у 2010 році державних гарантій щодо виконання боргових зобовязань за запозиченнями субєктів господарювання державного сектору економіки, залученими для фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України, в тому числі імпортозамінних і експортоорієнтованих галузей» та ін., низка проблем стосовно забезпечення та стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств залишається не вирішеною. І хоча дані інструменти мають забезпечувати захист інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства на всіх стадіях реалізації проектів, вони не охоплюють всі ризики, з якими стикаються субєкти господарювання в сучасних умовах. У більшості розвинутих країн світу для фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств використовується венчурний капітал у той час, як в Україні даний механізм залишається на початковому етапі впровадження, не маючи навіть достатнього законодавчого підґрунтя. Основних аргументів на користь цього критерію два: NPV дає ймовірну оцінку приросту вартості організації у разі прийняття проекту; критерій повною мірою відповідає головній меті діяльності управлінського персоналу, якою є нарощування економічного потенціалу підприємства, точніше - ринковій оцінці капіталу власників; Так, якщо розрахунок критерію IRR для двох проектів показав, що його значення для проекту А більше, ніж для проекту В, то найчастіше проект А в певному розумінні може розглядатись як переважний, оскільки допускає більшу гнучкість у варіюванні дж
Вывод
Проаналізувавши теоретичні засади інвестиційної діяльності, можна зробити такий висновок.
У сучасному світі з його складною і заплутаною системою економічних взаємозвязків проблема вкладення заощаджень загострюється. Багатьом субєктам підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки, що розвивається, усе частіше доводиться приймати серйозні і виважені рішення про накопичення та інвестування. З метою збереження і примноження заощаджень доводиться відмовлятися від старих способів накопичення і переходити до принципово відмінних від них способів вкладення коштів - інвестування.
Однак спочатку потрібно навести необхідні визначення основоположних понять, повязаних з інвестуванням. Так, Законом України "Про інвестиційну діяльність" визначено, що інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в обєкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток або досягається соціальний ефект. До таких цінностей належать: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме й нерухоме майно; майнові права, повязані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації тієї чи іншої діяльності у сфері виробництва, але не запатентованої (ноу-хау); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності. Інвестиції на відновлення основних фондів також здійснюються у формі капітальних вкладень.
Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави по реалізації інвестицій. Вона може здійснюватись у формах інвестувань, що робляться громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, обєднаннями і компаніями, а також громадськими і релігійними організаціями та іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; державного інвестування; іноземного інвестування; спільного інвестування коштів і цінностей громадянами і юридичними особами України та іноземних держав.
Обєктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, у тому числі основні фонди і оборотні кошти у всіх сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші обєкти власності, а також майнові права.
Субєктом інвестиційної діяльності (інвесторами і учасниками) можуть бути громадяни, а також держави в особі урядів. Інвестори - субєкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в обєкти інвестування. Вони можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Права у всіх інвесторів, незалежно від форми власності, рівня, і розміщення інвестицій в будь-які обєкти є їх невідємним правом, що охороняється законом. Учасники інвестиційної діяльності - громадяни і юридичні особи України та інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на основі доручення інвестора.
Інвестор визначає цілі, напрямки і обсяги інвестицій і залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі й шляхом організації конкурсів і торгів. Держава і посадові особи не мають права втручатися в договірні відносини учасників інвестиційної діяльності; виняток становлять лише питання їх компетенції.
Законодавство України визначає також права і обовязки нерезидентів у процесі інвестування. Визначено таке поняття, як іноземні інвестиції - усі види цінностей, які вкладаються безпосередньо іноземними інвесторами в обєкти інвестиційної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
Іноземними інвесторами можуть бути: · юридичні особи, визначені законодавством інших країн;
· фізичні особи, що не мають постійного місця проживання на території України;
· іноземні держави, міжнародні державні і недержавні організації;
· інші іноземні субєкти господарської діяльності, які визнаються такими чинним законодавством України.
2. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства
2.1 Аналіз результатів діяльності підприємства
Перш ніж перейти до оцінки власне рівня рентабельності підприємства, необхідно детально проаналізувати його внутрішнє середовище, оскільки саме воно є субєктивним фактором, який впливає на величину показників рентабельності. Найповніше внутрішнє середовище підприємства можна охарактеризувати через оцінку його фінансового стану.
Оцінка фінансового стану підприємства проводиться на базі ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика». Першим етапом аналізу фінансового стану підприємства є оцінка обсягу та структури майна. Майно підприємства відображається в активі балансу підприємства, його аналіз представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Аналіз обсягу структури і динаміки майна ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2013 р
Показники На початок періоду На кінець періоду Абсолютне відхилення по сумі, тис. грн. Абсолютне відхилення по структурі, % Відносне відхилення,% тис. грн % до підсумку тис. грн % до підсумку
2.3. Грошові кошти та їх еквіваленти 1 - 195 3,1 194 3,1 310
Всього майна 6710 100 6209 100 -501 0 92,5
[Джерело: розраховано на основі додатку А]
За даними цієї таблиці видно, що майно підприємства складається з оборотних і необоротних активів. Необоротні активи підприємства складаються з нематеріальних активів та основних засобів. Необоротні активи в структурі активів на початок 2013 року займали 82,9 %, а на кінець періоду 86,7%. На кінець періоду їх обсяг збільшився на 3,8%, що є позитивним для підприємства. Аналізуючи відносне відхилення, можна помітити, що відбулося значне зниження показників.
Збільшення необоротних активів призвело до зменшення оборотних активів.
Рис. 2.1 Структура майна підприємства у 2013 році
[побудовано на основі табл. 2.1]
На початку року вони займали 17,1%, на кінець періоду 13,3%. До їх складу включають матеріальні оборотні засоби (товарні запаси, виробничі запаси, готову продукцію, напівфабрикати), дебіторську заборгованість, грошові активи та їх еквіваленти. Збільшення оборотних активів на підприємстві є негативним, тому що грошові кошти не спрямовуються на розширення виробництва.
Загальний обсяг майна підприємства на початок звітного періоду становив 6710 тис. грн., а на кінець періоду він зменшився на 501 тис. грн. і складав 620 тис. грн.
Наступним кроком аналізу фінансового стану підприємства є оцінка обсягу, структури та динаміки основного капіталу підприємства (табл.2.2.).
Таблиця 2.2
Аналіз обсягу, структури і динаміки капіталу ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2013 р
Показники На початок періоду На кінець періоду Абсолютне відхилення по сумі, тис. грн Абсолютне відхилення по структурі % Відносне відхилення, % тис. грн. % до підсумку тис. грн. % до підсумку
Капітал підприємства 10850 100 9926 100 -924 0 91,5
1. Власний капітал -4340 -40 -5826 -58,7 1486 -18,7 134,2
За даними таблиці 2.2 робимо висновок, що капітал підприємства складається в основному із зобовязань підприємства. На початок 2013 року власний капітал займав -40%, а на кінець періоду -58.7%. Негативним є зменшення власного капіталу на підприємстві. Це свідчить про неплатоспроможність підприємства. Зобовязання підприємства на початок періоду займали 140%, а на кінець періоду збільшилися на 18,7% і склали 158,7%. В свою чергу зобовязання поділяються на довгострокові та поточні.
За звітній період спостерігається збільшення поточних зобовязань, протягом періоду цей показник становив 22,1%. За звітний період поточні зобовязання збільшилися, на початок періоду цей показник становив 118,1%, а на кінець періоду 140,2%. Збільшення поточних зобовязань є позитивним для підприємства, що свідчить про можливість залучення додаткових коштів. Для забезпечення нормального фінансування господарської діяльності підприємства необхідним є використання не тільки власних і позикових коштів, але й залучених, що зробить підприємство більш стійким до зовнішніх змін.
Використовуючи баланс на 2012 рік, аналогічно проаналізуємо обсяг, структуру, динаміку майна та основного капіталу (табл. 2.3. і 2.4.).
Таблиця 2.3
Аналіз обсягу структури і динаміки майна ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2012 р
Показники На початок періоду На кінець періоду Абсолютне відхилення по сумі, тис. грн. Абсолютне відхилення по структурі, % Відносне відхилення, % тис. грн % до підсумку тис. грн % до підсумку
2.3. Грошові кошти та їх еквіваленти 13 0,1 1 - -12 0,1 7,7
Всього майна 6995 100 7051 100 56 0 100,8
[Джерело: розраховано на основі додатку Б]
Загальний обсяг майна підприємства на початок звітного періоду становив 6995 тис. грн., а на кінець звітного періоду майно збільшився на 56 тис. грн. і становило 7051 тис. грн. За 2012 рік необоротні активи збільшились на 1%, на початок періоду займали 77,9%, а на кінець періоду займали 78,9%.
Це є позитивним для підприємства. Збільшення необоротних активів призвело до зменшення оборотних активів у абсолютному значенні на 59 тис. грн. На початок періоду оборотні активи становили 22,1%, а на кінець періоду 21,1%. Зменшення оборотних активів на підприємстві є позитивним, тому що кошти спрямовуються на розширення виробництва.
Аналізуючи дані таблиці 2.4., можна зробити наступні висновки. На початок звітного періоду капітал підприємства становив 4570 тис. грн., а на кінець періоду він зменшився на 212 тис. грн. і становив 4358 тис. грн. Протягом всього періоду власний капітал збільшився на 141 тис. грн., на початок періоду він становив 1502 тис. грн., а на кінець періоду 1643 тис. грн.
Таблиця 2.4
Аналіз обсягу, структури і динаміки капіталу ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2012 р
Показники На початок періоду На кінець періоду Абсолютне відхилення по сумі, тис. грн Абсолютне відхилення по структурі % Відносне відхилення, % тис. грн. % до підсумку тис. грн. % до підсумку
Капітал підприємства 10678 100 10850 100 172 0 101,6
1. Власний капітал -4035 -37,8 -4340 -40 -305 -2,2 107,6
Позитивне збільшення власного капіталу свідчить про платоспроможність підприємства. Зобовязання на початок періоду становили 137,8%, а на кінець періоду збільшилися на 2,2% і становили 140%. За звітний період поточні зобовязання зменшилися на 15,8%, на початок року вони становили 132,8%, а на кінець року 117%. Це є негативним для підприємства.
Аналізуючи довгострокові зобовязання 2012 року, бачимо, що протягом цього періоду дорівнювали 0. Тобто, відсутня заборгованість перед кредиторами.
Аналогічно проаналізуємо обсяг, структуру, динаміку майна та основного капіталу, використовуючи баланс за 2011 рік, (табл.2.5. і 2.6.).
Таблиця 2.5
Аналіз обсягу структури і динаміки майна ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2011 р
Показники На початок періоду На кінець періоду Абсолютне відхилення по сумі, тис. грн. Абсолютне відхилення по структурі, % Відносне відхилення, % тис. грн % до підсумку тис. грн % до підсумку
2.3. Грошові кошти та їх еквіваленти 3413 26,7 3418 32,9 5 6,2 100,1
Всього майна 12799 100 10400 100 -2399 0 81,3
[Джерело: розраховано на основі В]
За даними таблиці 2.5. можна зробити висновок, що за звітний період необоротні активи зменшились на 1707 тис. грн., що є негативним для підприємства. Зменшення необоротних активів призвело до збільшення оборотних активів у абсолютному значенні на 692 тис. грн.
Зменшення оборотних активів, на підприємстві є позитивним, тому що кошти спрямовуються на розширення виробництва, а, значить сприятимуть підвищенню прибутковості підприємства.
Проаналізуємо дані таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Аналіз обсягу структури і динаміки капіталу ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за 2011 р
Показники На початок періоду На кінець періоду Абсолютне відхилення по сумі, тис. грн Абсолютне відхилення по структурі % Відносне відхилення, % тис. грн. % до підсумку тис. грн. % до підсумку
Капітал підприємства 12878 100 10678 100 -2200 0 82,9
1. Власний капітал -448 -3,5 -4035 -37,8 -3587 -34,3 900,7
На початок звітного періоду власний капітал займав -3,5% в загальному обсязі майна підприємства, а на кінець періоду -37,8%. Негативне збільшення власного капіталу свідчить про неплатоспроможність підприємства. Зобовязання на початок періоду становили 103,5%, а на кінець періоду 137,8%. За звітний період поточні зобовязання збільшились на 32,3%. На початок року вони становили 100,5%, а на кінець року 132,8%. Це є позитивним і свідчить про залучення додаткових коштів за рахунок збільшення доходів майбутніх періодів.
Аналізуючи довгострокові зобовязання бачимо, що вони були відсутні, тобто відсутня заборгованість перед кредиторами.
Найбільш важливим моментом при діагностиці фінансової стійкості підприємства є розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості, а саме: коефіцієнт незалежності (автономії); коефіцієнт позикового капіталу; коефіцієнт фінансування; коефіцієнт заборгованості; коефіцієнт маневреності власних коштів.
Проведемо даний аналіз показників фінансової стійкості для ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за період 2011-2013 р (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Динаміка показників фінансової стійкості (на поч. року)
Аналізуючи дані таблиці 2.7 можна зробити наступні висновки. Одним з найважливіших показників, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів, авансованих підприємством, тобто, відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Зменшення коефіцієнта в динаміці протягом 2011-2013 років свідчить про збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.
Коефіцієнт заборгованості відображає, скільки позикових коштів припадає на одиницю власних коштів, вкладених в активи підприємства. Протягом 2011-2013 років цей показник зростав. Це свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.
Коефіцієнт фінансування, як бачимо, за останні роки різко знизився. Така тенденція повязана з тим, що визначивши необхідність в залученні коштів, підприємство почало використовувати свої запаси і на кінець 2008 року запасів вже не вистачило, тому підприємство залучило додаткові кредитні ресурси.
Коефіцієнт маневрування власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності. Він показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Низький коефіцієнт маневрування призводить до погіршення фінансового стану підприємства та до зменшення його прибутковості.
Діагностика фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба в аналізі платоспроможності і ліквідності підприємства.
Під платоспроможністю розуміють готовність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобовязання, що випливають з торгівельних, кредитних та інших операцій грошового характеру, а також перед своїми контрагентами. Це важливий показник, який характеризує фінансовий стан підприємства.
Платоспроможність підприємства характеризується ліквідністю його балансу і оцінюється за швидкості можливого перетворення активів у грошову форму у сумах, що відповідають сумам платежів по його зобовязаннях.
Під ліквідністю підприємства розуміють його здатність розраховуватися за своїми зобовязаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів.
За ступенем ліквідності активи підприємства діляться на: - найбільш ліквідні активи - це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей (це рядки 1120, 1160, 1165 другого розділу активу балансу) (А1);
- активи, які швидко реалізуються - це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. У цю групу включають дебіторську заборгованість (рядки 1125 до 1160). Ліквідність цих активів є різною і залежить від субєктивних та обєктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо. (А2);
- активи, які повільно реалізуються - це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 1101 до 1104 вкл., а також ряд. 1090). Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця. Інколи певні запаси потребують додаткової обробки для того, щоб їх можна було продати, а на все це потрібен час. (АЗ);
- активи, які важко реалізуються - це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усі статті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи») (А4).
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати: - термінові зобовязання - це кредиторська заборгованість (рядки 1615 до 1690 вкл.), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (П1);
- короткострокові пасиви - це короткострокові кредити банків (рядок 1600), поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями (рядок 1605), векселі видані (рядок 1610). Для розрахунку основних показників ліквідності можна користуватися інформацією 4-го розділу балансу (П2);
- довгострокові пасиви - це довгострокові зобовязання - 3-й розділ пасиву балансу (ПЗ);
- постійні пасиви - це статті 1-го розділу пасиву балансу («Власний капітал») - (ряд. 1495, а також ряд. 1595, 1800) (П4).
Для визначення ліквідності балансу слід порівняти підсумки приведених груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення
1.А1 П1;
2.А2 П2;
3.АЗ ПЗ;
4.А4 П4
Проаналізуємо аналіз ліквідності балансу за 2013 рік (табл.2.8.)
Таблиця 2.8
Аналіз ліквідності балансу на 01.01.2013 р
А На початок року На кінець року П На початок року На кінець року
А1 1 195 П1 4833 4019
А2 799 365 П2 10357 11733
А3 695 493 П3 15190 15752
А4 5640 5465 П4 -4340 -5826
[Джерело: розраховано на основі Додатку А]
Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в рази менші термінових зобовязань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори одночасно предявлять вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською заборгованістю). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.
Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко недостатньо для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.
Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.
Виходячи з цього, розрізняють: - коефіцієнт абсолютної ліквідності;
- коефіцієнт швидкої (проміжної)ліквідності;
- коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів.
Проведемо даний аналіз показників ліквідності та платоспроможності для ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика» за період 2011-2013 року (табл.2.9.).
Таблиця 2.9
Динаміка показників ліквідності та платоспроможності, на поч. року
Рік Показники 2011 2012 2013 Абсолютне відхилення
2012/2011 2013/2012 2013/2011
Величина власних оборотних коштів -7680 -9560 -9980 -1880 -420 -2300
Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів 17,142 2,37 2,3 -14,772 -0,07 -14,842
Частка оборотних коштів в активах 0,4384 0,4826 0,4802 0,0442 -0,0024 0,0418
Частка запасів в поточних активах -0,0023 -0,0044 0,0136 -0,0021 0,018 0,0159
[Джерело: розраховано на основі Додатків А, Б, В]
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має погасити негайно.
Зростання цього показника є однозначно позитивною тенденцією. Період 2011-2013 років характеризувався зниженням значенням цього показника, що було зумовлено зниженням фінансових інвестицій підприємства з одночасним збільшенням величини поточних зобовязань.
Коефіцієнт загальної ліквідності полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобовязання за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну грошову одиницю поточних зобовязань
Коефіцієнт швидкої ліквідності, на відміну від попереднього коефіцієнта, враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Нормальне значення коефіцієнта потрапляє в діапазон 0,7-1. Значення даного показника протягом 2011-2013 років недостатнє нормальному, оскільки значну частку ліквідних коштів становить дебіторська заборгованість, частину якої важко своєчасно стягнути. В 2012 році цей коефіцієнт становив 0,2998, а в 2013 році знизився і становив 0,2972. Для підприємства падіння швидкої ліквідності повинно було б послужити першим сигналом погіршення загального фінансового стану.
Значення коефіцієнта маневрування функціонуючого капіталу характеризує зростання частини власних оборотних коштів, яка має абсолютну ліквідність. Протягом 2011-2013 років відбувалося зменшення даного коефіцієнта, але протягом 2011 ми бачимо різке зменшення цього показника, що є негативною тенденцією і зумовлене зменшенням власних оборотних коштів підприємства.
Значення частки оборотних коштів в активах протягом 2011 - 2013 р. зменшилася до рівня 0,4802.
Частка запасів в поточних активах відображає, яку частину поточних активів складають виробничі запаси. Досліджений період характеризується стабільним збільшенням значення цього показника.
Отриманий результат свідчить про не досить високий рівень ліквідності та платоспроможності підприємства, особливо в 2011-2013 роках. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства протягом цього періоду. Окрім того, структура майна і капіталу підприємства вимагає здійснення додаткових інвестицій, що створить підґрунтя для покращення фінансового стану підприємства.
2.2 Оцінка ефективності інвестиційної діяльності ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»
Якісна оцінка ефективності інвестиційної діяльності має велике значення не тільки для майбутнього положення підприємства, але і для економіки країни у цілому. За його допомогою керівництвом приймаються більш ефективні управлінські рішення по розширенню, відтворенню основних засобів як виробничого, так і невиробничого характеру, а також по укріпленню матеріально - технічної бази субєктів господарювання. Це дозволяє їм збільшити обєкти виробництва продукції, прибуток, поліпшити умови праці і побуту робітників. Від них залежить: собівартість, асортимент, якість, новизна і привабливість продукції, її конкурентоздатність.
На основі фінансової звітності проведемо оцінку інвестиційної діяльності підприємства за 2013 рік: 1. Показники фінансової стійкості та структури капіталу: 1) Коефіцієнт фінансової автономії (Кфа): Кфа= (2.1)
Кфа=
Даний коефіцієнт показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Тобто, характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності. Оптимальне значення більше 0,5. З результату можна зробити висновок, що підприємство існує за рахунок зовнішніх фінансових поступлень
2) Коефіцієнт фінансової залежності (Кфз): Кфз= (2.2)
Кфз=
Коефіцієнт фінансової залежності є протилежним до попереднього, і показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.
Коефіцієнт фінансового ризику - кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладених в активи власних коштів. Чим вище його значення, тим вищий ризик вкладання капіталу в підприємство. Нормальним вважається співвідношення 1:2, за якого одна третина загального фінансування сформована за рахунок позикових коштів.
З одного боку, динаміка збільшення коефіцієнта фінансового ризику веде до посилення залежності підприємства від позикового капіталу, зниження його фінансової незалежності, зменшення фінансової стійкості. Але в той же час підприємство може бути зацікавлене у використанні позикових коштів з двох причин. По-перше, фінансові витрати зменшують величину прибутку до оподаткування, а по-друге, якщо фінансові витрати менші, ніж величина прибутку, отриманого від використання позикових коштів, то це сприяє зростанню рентабельності власного капіталу.
4) Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (Кконц): Кконц= (2.4)
Кконц= тис.грн=1,5869
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу зазначає частку позичених коштів у загальній сумі коштів, авансованих в діяльність підприємства. Частка власного капіталу повинна бути достатньо великою, нижня межа 0,6 (60%). У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Власний капітал даного підприємства є відємний, тому інвестиційний клімат не привабливий.
Коефіцієнти з використанням довгострокових джерел фінансування у межах даного змістовного модулю не розраховувались через відсутність у підприємства довгострокових позик.
Рентабельність сукупного капіталу характеризує операційну ефективність підприємства. Рентабельність власного капіталу засвідчує ефективне використання власного капіталу, можливість його примноження. Вона забезпечується отриманням чистого прибутку в результаті господарської діяльності. Власний капітал слід вважати ефективно використаним, якщо його рентабельність відповідає дохідності довгострокових фінансових інвестицій в банку (в сучасних умовах >10%).
2) Рентабельність власного капіталу (Рвк): Рвк= (2.6)
Рвк=
Оскільки, чистий прибуток в звітному році становив 0, можна зробити висновок, що відсутнє використання власного капіталу.
Проведемо аналогічні оцінки інвестиційної діяльності підприємства за 2011-2012 рр., порівняємо з даними 2013 р. та подамо їх у вигляді таблиці (табл.2.10).
Таблиця 2.10
Порівняльна характеристика показників інвестиційної діяльності за 2011-2013 рр
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу 1,0348 1,1425 1,5869 0,1077 0,4444 0,5521
[Джерело: розраховано автором]
На основі даних табл. 2.10., можна зробити такі висновки: 1) коефіцієнт автономії зменшувався, оскільки власний капітал підприємства збільшувався у відємному значенні;
2) коефіцієнт фінансової залежності зростав;
3) коефіцієнт фінансового ризику зростав з причини збільшення кількості позикових коштів;
4) коефіцієнт концентрації залученого капіталу зростав, хоча частка власного капіталу відємна.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
