Фактори впливу на зв"язок між показниками наповнення лівого і правого шлуночків серця у пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом. Інформативність індексу функціональної спроможності міокарда і швидкості поширення потоку наповнення лівого шлуночка.
Становлення та всебічна розробка проблеми дисфункції міокарда дозволили останнім часом переглянути уявлення про шляхи формування хронічної серцевої недостатності (ХСН), розробити критерії діагностики ранніх порушень розслаблення і наповнення шлуночків серця, запропонувати шляхи диференційованого лікування ХСН залежно від характеру дисфункції серцевого мяза [Воронков Л.Г. та співавт., 2002; Remme W., et al., Task Force of the European Society of Cardiology, 2001]. У більшості проведених досліджень, діагностичних та лікувальних рекомендацій термін “дисфункція міокарда” ототожнюється з поняттям насосної дисфункції лівого шлуночка (ДЛШ), описаної при різних захворюваннях і ураженнях серця [Остроумов Е.Н. и соавт., 1996; Мареев В.Ю., 1997]. Разом з тим основним кількісним методом оцінки функціонального стану лівого шлуночка (ЛШ) залишається “сурогатний” ехокардіографічний показник фракції викиду (ФВ), вимірювання якого повязане з певними обмеженнями, особливо у хворих з регіональними порушеннями скоротливої функції серцевого мяза [Павлюк В.І. та співавт., 1997]. Оцінити інформативність індексу функціональної спроможності міокарда і швидкості поширення потоку наповнення лівого шлуночка для діагностики дисфункції міокарда, порівняно з традиційними показниками трансмітрального потоку. Вперше встановлено вплив післяінфарктних рубцевих змін міокарда, легеневої гіпертензії і міжшлуночкової взаємодії на звязок між показниками наповнення лівого і правого шлуночків серця у пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом і стабільною стенокардією напруги.Оцінка визначальних факторів діастолічного наповнення шлуночків серця у хворих із ПІКС здійснювалася у 98 хворих (у тому числі 76 чоловіків та 22 жінок) з ПІКС через 3 міс після перенесеного гострого ІМ. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб без ознак ураження серцево-судинної та дихальної систем, у тому числі 17 чоловіків та 13 жінок віком від 29 до 60 років, у середньому (45,60±8,19) року. Дослідження детермінант діастолічного наповнення шлуночків серця у хворих із стабільною стенокардією напруги І-ІІІ ФК в поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) здійснили в 105 хворих, у тому числі 63 чоловіків та 42 жінок віком від 38 до 83 років, у середньому (58,86±7,55) року. У контрольну групу були включені 23 здорові особи в віці від 34 до 68 років, в середньому 53,6±10,6 року. Для встановлення найбільш інформативних показників діастолічного наповнення шлуночків серця, розробка індексу діагностики дисфункції міокарда і легеневої гіпертензії на основі показників наповнення обох шлуночків та визначення його діагностичної точності здійснювався дискримінантний аналіз із включенням різних показників, які були достовірно повязані з ФВ ЛШ, а також комбінацій цих показників.Дисертаційна робота містить нове вирішення актуальної задачі кардіології - розробки та вдосконалення способів діагностики дисфункції міокарда на основі комплексної оцінки допплерехокардіографічних показників наповнення лівого і правого шлуночків серця та встановлення їх діагностичного значення у хворих із стабільною стенокардією напруги і післяінфарктним кардіосклерозом. У 73 % пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом наявні допплерехокардіографічні ознаки діастолічної дисфункції правого шлуночка, на яку впливають такі чинники як величина тиску в легеневій артерії, ступінь гіпокінезу міжшлуночкової перегородки, систолічна та діастолічна функція лівого шлуночка. Взаємозалежність між показниками структурно-функціонального стану лівого і правого шлуночків серця у пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом залежить від ступеня дисфункції лівого шлуночка і є більш вираженою в пацієнтів із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, без допплерехокардіографічних ознак легеневої гіпертензії. Тип післяінфарктного ремоделювання лівого шлуночка залежить від глибини ураження міокарда та локалізації зони некрозу. Застосування показників швидкості поширення потоку та індексу функціональної спроможності міокарда дозволяє подолати обмеження параметрів трансмітрального потоку, зумовлені феноменом псевдонормалізації, підвищити інформативність та відтворюваність ехокардіографічного дослідження у діагностиці дисфункції міокарда.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Дисертаційна робота містить нове вирішення актуальної задачі кардіології - розробки та вдосконалення способів діагностики дисфункції міокарда на основі комплексної оцінки допплерехокардіографічних показників наповнення лівого і правого шлуночків серця та встановлення їх діагностичного значення у хворих із стабільною стенокардією напруги і післяінфарктним кардіосклерозом.
1. У 73 % пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом наявні допплерехокардіографічні ознаки діастолічної дисфункції правого шлуночка, на яку впливають такі чинники як величина тиску в легеневій артерії, ступінь гіпокінезу міжшлуночкової перегородки, систолічна та діастолічна функція лівого шлуночка.
2. Взаємозалежність між показниками структурно-функціонального стану лівого і правого шлуночків серця у пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом залежить від ступеня дисфункції лівого шлуночка і є більш вираженою в пацієнтів із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, без допплерехокардіографічних ознак легеневої гіпертензії. Серед показників наповнення шлуночків серця найстійкішими є кореляційні звязки показника тривалості періоду сповільнення першого піку трансмітрального і транстрикуспідального потоку.
3. Тип післяінфарктного ремоделювання лівого шлуночка залежить від глибини ураження міокарда та локалізації зони некрозу. Розвиток ексцентричної гіпертрофії ЛШ більш характерний для пацієнтів, які перенесли ІМ із зубцем Q передньої локалізації, концентричної гіпертрофії - після перенесеного ІМ без зубця Q.
4. Для диференціації пацієнтів з і без систолічної дисфункції лівого шлуночка найбільш інформативними серед показників наповнення шлуночків серця є амплітуда піку А трансмітрального потоку, період прискорення піку на легеневій артерії, період ізоволюмічного розслаблення лівого шлуночка і період сповільнення першого піку транстрикуспідального потоку.
5. Для диференціації пацієнтів з і без легеневої гіпертензії найбільш інформативними серед показників структурно-функціонального стану міокарда і наповнення шлуночків серця є фракція викиду лівого шлуночка, період сповільнення першого піку трансмітрального потоку, співвідношення амплітуд першого і другого піку транстрикуспідального потоку.
6. Для хворих із стабільною стенокардією характерна діастолічна дисфункція правого шлуночка за типом порушеного розслаблення. Визначальними факторами формування діастолічної дисфункції правого шлуночка є дисфункція лівого шлуночка і легенева гіпертензія.
7. Застосування показників швидкості поширення потоку та індексу функціональної спроможності міокарда дозволяє подолати обмеження параметрів трансмітрального потоку, зумовлені феноменом псевдонормалізації, підвищити інформативність та відтворюваність ехокардіографічного дослідження у діагностиці дисфункції міокарда.
8. Для діагностики систолічної дисфункції лівого шлуночка ЛШ у хворих з післяінфарктним кардіосклерозом чутливість одномірної кольорової ехокардіографії (ФВ ЛШ менше 40%) становила 83%, специфічність - 67,9%, позитивне передбачувальне значення - 75%, негативне передбачувальне значення - 84,8%. Чутливість показника індексу функціональної спроможності міокарда становила 72,5%, специфічність - 74,5%, позитивне передбачувальне значення - 68,5%, негативне передбачувальне значення - 73,2%.
Практичні рекомендації
1. З метою вдосконалення діагностики систолічної і діастолічної дисфункції шлуночків серця і легеневої гіпертензії у пацієнтів з ІХС доцільне допплерехокардіографічне дослідження наповнення лівого і правого шлуночка, яка підвищує інформативність ехокардіографічного методу порівняно з ізольованою оцінкою показників наповнення лівого шлуночка.
2. Застосування одномірної кольорової ехокардіографії та індексу функціональної спроможності міокарда дозволяє здійснювати диференціацію “псевдонормального” типу допплерехокардіографічного потоку наповнення шлуночків серця та підвищити відтворюваність ехокардіографічного дослідження у діагностиці дисфункції міокарда.
3. Індекс функціональної спроможності міокарда може бути використаний як чутливий критерій ефективності корекції дисфункції міокарда і лікування ХСН, зокрема в пацієнтів з псевдонормальним і рестриктивним типами трансмітрального потоку.
Список литературы
1. Саллам С., Коморовський Р.Р., Жарінов О.Й. Порушення діастолічної функції правого шлуночка у хворих із стабільною стенокардією напруги // Український кардіологічний журнал. 2002. № 4. С. 31-35. Автор особисто здійснив обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготував статтю до друку.
2. Саллам С., Коморовський Р.Р., Жарінов О.Й. Діастолічна дисфункція правого шлуночка у хворих з післяінфарктним кардіосклерозом // Український кардіологічний журнал. 2002. № 6. С. 29-33. Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження хворих, аналіз результатів, взяв участь у написанні та підготовці статті до друку.
3. Саллам С., Коморовський Р.Р., Жарінов О.Й. Легенева гіпертензія і діастолічна функція правого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію напруги // Вісник наукових досліджень. 2002. № 4. С. 38-41. Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих даних, написання статті.
4. Орищин Н.Д., Жарінов О.Й., Іванів Ю.А., Саллам С. Застосування одномірної кольорової допплерехокардіографії для діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих із післяінфарктним кардіосклерозом // Український кардіологічний журнал. 2003. № 1. С. 102-106. Автор особисто здійснив участь в обстеженні хворих, підготував статтю до друку.
5. Жарінов О.Й., Саллам Сааїд, Коморовський Р.Р., Орищин Н.Д. Діастолічне наповнення правого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію та на ішемічну хворобу серця // Лікарська справа. 2003. № 1. С. 33-40. Автор особисто здійснив обстеження хворих з післяінфарктним кардіосклерозом, аналіз та узагальнення отриманих даних.
6. Жарінов О.Й., Орищин Н.Д., Салам Сааїд. Геометричне ремоделювання i діастолічне наповнення шлуночків серця у хворих з есенціальною гіпертензією // Український кардіологічний журнал. 1999. № 3. С. 47-52. Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел, взяв участь у написанні та підготовці статті до друку.
7. Коморовський Р.Р., Жарінов О.Й., Салам Сааїд. Механізми формування та особливості діагностики діастолічної дисфункції правого шлуночка серця // Український кардіологічний журнал. 1999. № 4. С. 71-75. Автор особисто здійснив збір літератури про методи дослідження правого шлуночка при серцевій недостатності.
8. Коморовський Р.Р., Жарінов О.Й., Салам Сааїд. Фактори формування та діагностичне значення дисфункції правого шлуночка серця при гострому інфаркті міокарда різної локалізації // Український кардіологічний журнал. 1999. № 6. С. 27-30. Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел з питань методів дослідження правого шлуночка.
9. Бобров В.А., Жаринов О.И., Салам Сааид. Роль прессорных и депрессорных нейрогуморальных влияний в прогрессировании хронической сердечной недостаточности (обзор литературы) // Журнал Академії медичних наук України. 1999. Том 5, № 4. С. 654-670. Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел, взяв участь у підготовці статті до друку.
10. Жарінов О.Й., Воробйов Є.О., Шевченко Т.І., Саллам Сааїд. Кардіальний резерв і толерантність до фізичного навантаження на ранніх стадіях серцевої недостатності // Одеський медичний журнал. 2000. № 5. С. 108-110. Автор особисто здійснив аналіз літературних джерел про механізми порушення та дослідження кардіального резерву, взяв участь у написанні та підготовці статті до друку.
11. Саллам Сааид, Жаринов О.И., Коморовский Р.Р. Дисфункция правого желудочка у больных с хронической сердечной недостаточностью // Український кардіологічний журнал. 2000. № 5-6, Вип. ІІ. С. 90-95. Автор особисто здійснив огляд літератури про стан правого шлуночка при серцевій недостатності.
12. Жаринов О.И., Салам Сааид, Коморовский Р.Р. Состояние правого желудочка и взаимодействие между желудочками у больных с хронической сердечной недостаточностью // Кардиология. 2000. Том 40. № 11. С. 45-49. Автор особисто здійснив збір та аналіз літературних джерел щодо взаємодії між шлуночками серця у хворих із застійною серцевою недостатністю, написання статті.
13. Жарінов О.Й., Орищин Н.Д., Салам Сааїд, Коморовський Р.Р. Детермінанти діастолічної функції правого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією // Українська науково-практична конференція з міжнародною участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”. Київ, 26-28 травня 1999 року. Тези наукових доповідей. С. 151-152. Автор особисто взяв участь в аналізі отриманих даних.
14. Коморовський Р.Р., Швед М.І., Жарінов О.Й., Салам С. Діастолічне наповнення шлуночків серця як провісник дилятації і дисфункції лівого шлуночка у хворих на інфаркт міокарда // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. Тези наукових доповідей. К., 2000. С. 122-123. Автор особисто взяв участь в аналізі отриманих даних.
15. Саллам С., Жаринов О.И., Коморовский Р.Р. Диастолическое наполнение желудочков сердца у пациентов с ишемической болезнью сердца со стабильной стенокардией // Матеріали обєднаного Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. Тези наукових доповідей. К., 2001. С. 46-47. Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження всіх хворих, аналіз отриманих даних, підготовку публікації та доповіді.
16. Коморовський Р.Р., Саллам С., Жарінов О.Й. Діастолічна функція правого шлуночка у хворих із стабільною стенокардією напруги / Серцева недостатність - сучасний стан проблеми. Матеріали обєднаного Пленуму правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю. К, 2002. С. 65-66. Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження всіх хворих, аналіз отриманих даних.
17. Саллам С., Орищин Н.Д., Жарінов О.Й., Павлик С.С. Інформативність одномірної кольорової ехокардіографії та індексу функціональної спроможності міокарда у діагностиці дисфункції лівого шлуночка // Матеріали Пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми”. К., 2003. С. 147. Автор особисто здійснив клініко-ехокардіографічне обстеження всіх хворих, аналіз отриманих даних, підготовку публікації і доповіді.
18. Oryshchyn N., Zharinov O., Detsyk O., Salam S. Left and right ventricular diastolic filling in different patterns of left ventricular geometry in arterial hypertension // European Journal of Echocardiography. December 1999, Abstract Supplement. P. S4. Автор особисто взяв участь в аналізі отриманих даних.
19. Oryshchyn N., Zharinov O., Detsyk O., Salam S. Determinants of right ventricular diastolic dysfunction in essential hypertension // European Journal of Echocardiography. - December 1999, Abstract Supplement. P. S102. Автор особисто взяв участь в аналізі отриманих даних.
20. Zharinov O., Komorovsky R., Sallam S. The determinants and diagnostic value of right ventricular diastolic filling in acute myocardial infarction // European Journal of Heart Failure. 2001. Vol. 3, Suppl. 1. P. S41-S42. Автор особисто взяв участь в аналізі отриманих даних.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
