Оцінка діагностичної ефективності різних методів визначення helicobacter pylori у хворих на хронічний гастрит та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки - Автореферат

У той час як у країнах Західної Європи, США, Канаді, Японії та Австралії протягом останніх пяти років відзначається суттєве зменшення поширеності цих нозологічних форм (I.M.Modlin, 1998; J.Binek, 1999; S.Olafsson, 1999), у країнах із низьким соціально-економічним статусом, у тому числі й в Україні, ситуація не тільки не поліпшується, але і навпаки, захворюваність зростає (В.Г.Передерий, 1997; Н.В.Харченко, 2000; H.M.Mitchell, 1998). Етіологічний звязок між інфекцією і розвитком хронічного гастриту, виразкової хвороби, лімфоми і навіть аденокарциноми шлунку був обєктом вивчення в тисячах наукових праць вчених усього світу. В результаті цей звязок був визначений як безсумнівний та основною задачею лікування хворих із зазначеними захворюваннями стала вважатися ерадикація Hp (П.Я.Григорьев, 1996; B.Marshall, 1983; R.J.Hopkins, 1997). Надзвичайно високий дослідницький інтерес до Hp, виявлений в усьому світі в останнє десятиріччя, привів до того, що вже зараз використовується біля десяти методів її визначення і їх кількість продовжує збільшуватися на 1-2 методи щорічно. Тим часом, необхідність такого дослідження досить актуальна, насамперед тому, що в багатьох клініках нашої країни в даний час усе ще залишається під питанням впровадження хоча б одного такого методу.Поширеність захворювань, що є власне обєктом дійсного дослідження, у рандомізованій групі хворих виявилася досить високою - ХАГ типу В був діагностований у 147 хворих (31%), а ВХДПК - у 110 хворих (23%). Усі хворі, включені в дослідження, не мали протипоказань до проведення найефективнішого курсу комплексної терапії (інгібітор протонної помпи - пантопразол 40 мг двічі на добу два антибактеріальних препарати - амоксицилін 1000 мг двічі на добу та кларитроміцин 500 мг двічі на добу) з метою ерадикації Hp. Як видно з таблиці №2, спочатку хворі були розподілені на дві основні групи: група I - хворі з ХАГ типу В и група II - хворі з ВХДПК. Потім кожна з цих груп була розділена на підгрупи: IA і ІІА, де, крім 13С - сечовинного дихального тесту, застосовувалися серологічне дослідження для виявлення антитіл до Hp класу IGG і гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка; ІВ і ІІВ - серологічне дослідження для виявлення антитіл до Hp класу IGG і швидкий уреазний тест; IC і IIC - бактеріологічне дослідження біоптатів (виділення чистої культури Hp і визначення чутливості до антибактеріальних препаратів) і серологічне дослідження; ID і IID - цитологічне дослідження біоптатів (мазків - відбитків слизової оболонки шлунка) і серологічне дослідження; IE і IIE - визначення фекального антигену Hp і гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка. Усім хворим на ХАГ типу В (група І) та усім хворим на ВХДПК (група ІІ) було проведено по три незалежних дослідження для діагностики інфекції Hp відповідно до того, в яку підгрупу (ІА-ІЕ; ІІА-ІІЕ) було включено обстежених хворих.При порівнянні діагностичної ефективності різних методів діагностики інфекції Hp, що застосовуються в ході комплексного обстеження хворих на ХАГ та ВХДПК, було встановлено, що найвищу чутливість та специфічність мають ГДБ - інвазивний “золотий стандарт” при дослідженні щонайменше чотирьох біоптатів слизової оболонки шлунку та СДТ - неінвазивний “золотий стандарт”. Діагностична ефективність лабораторних та інструментальних методів визначення інфекції Hp знаходиться під впливом факторів, спроможних зумовити появу хибних результатів досліджень. Для прийняття клінічних рішень повинні використовуватись лише ті методи, що не знаходяться під впливом таких факторів за умови виконання досліджень досвідченим персоналом у повній відповідності до прийнятих протоколів та контрольних показників. Для забезпечення максимальної чутливості та специфічності СДТ повинен використовуватись протокол, згідно якого хворий повинен досліджуватись натще, необхідною дозою діагностичного субстрату є 75 мг 13С-сечовини, що повинна бути розчиненою в 200 мл апельсинового соку або розчину аскорбінової кислоти. Комплексне обстеження хворих на ХАГ та ВХДПК повинно базуватись на конкретній лікувальній стратегії та використовувати найбільш діагностично ефективні та економічно прийнятні методи діагностики інфекції Hp.

2. Основний зміст роботи

1. При порівнянні діагностичної ефективності різних методів діагностики інфекції Hp, що застосовуються в ході комплексного обстеження хворих на ХАГ та ВХДПК, було встановлено, що найвищу чутливість та специфічність мають ГДБ - інвазивний “золотий стандарт” при дослідженні щонайменше чотирьох біоптатів слизової оболонки шлунку та СДТ - неінвазивний “золотий стандарт”.

2. Серед методів контролю ефективності ерадикації інфекції Hp найвищу діагностичну ефективність мають ГДБ, БДБ та СДТ. СДТ є методом вибору при контролі ефективності лікування завдяки його неінвазивності.

3. Діагностична ефективність лабораторних та інструментальних методів визначення інфекції Hp знаходиться під впливом факторів, спроможних зумовити появу хибних результатів досліджень. Для прийняття клінічних рішень повинні використовуватись лише ті методи, що не знаходяться під впливом таких факторів за умови виконання досліджень досвідченим персоналом у повній відповідності до прийнятих протоколів та контрольних показників.

4. Для забезпечення максимальної чутливості та специфічності СДТ повинен використовуватись протокол, згідно якого хворий повинен досліджуватись натще, необхідною дозою діагностичного субстрату є 75 мг 13С-сечовини, що повинна бути розчиненою в 200 мл апельсинового соку або розчину аскорбінової кислоти.

5. На підставі кількісних результатів СДТ - різниці концентрації 13СО2 в дихальних пробах можна отримати інформацію про щільність колонізації слизової оболонки шлунку бактеріями Hp. Висока щільність колонізації може спричиняти більшу кількість невдалих результатів антихелікобактерної терапії.

6. Найбільш економічно прийнятними методами діагностики, які водночас мають високу діагностичну цінність, є: ШУТ - серед інвазивних методів на етапі первинного дослідження хворих та СДТ - серед неінвазивних методів. Найдешевший метод - СД та найдорожчий - БДБ повинні застосовуватись для вирішення відповідних науково - практичних проблем.

7. Комплексне обстеження хворих на ХАГ та ВХДПК повинно базуватись на конкретній лікувальній стратегії та використовувати найбільш діагностично ефективні та економічно прийнятні методи діагностики інфекції Hp. Для стратегії із застосуванням ендоскопічного дослідження - це ШУТ в якості інвазивного методу при первинному обстеженні хворих та СДТ в якості неінвазивного методу під час контролю ефективності антихелікобактерної терапії. Якщо можливо використання стратегії “тестування та лікування”, то найкращим методом діагностики інфекції Hp на первинному та контрольному етапі є СДТ.

Практичні рекомендації

1. При виборі методу діагностики інфекції Hp при первинному та контрольному дослідженні хворих на ХАГ типу В та ВХДПК необхідно враховувати співвідношення діагностичної ефективності та вартості діагностичних тестів.

2. Можливість застосування того чи іншого методу діагностики інфекції Hp визначається згідно із клінічною ситуацією та відповідно до конкретної стратегії ведення хворих.

3. Всі дослідження повинні виконуватись досвідченим персоналом із чітким дотриманням існуючих протоколів. Необхідно звертати особливу увагу на фактори, що можуть зумовити появу хибних результатів дослідження. Не рекомендується застосовувати для прийняття клінічного рішення тести, що мають незадовільно низьку чутливість та специфічність.

4. Слід використовувати у практичних цілях додаткову інформацію, що отримується при використанні деяких методів визначення інфекції Hp. Якщо було проведено бактеріологічне дослідження біоптатів, то антибактеріальна терапія повинна призначатись з урахуванням виявленої чутливості. При використанні СДТ необхідно звертати увагу на його результат, а при проведенні ШУТ - на швидкість зміни кольору середовища для визначення необхідної тривалості антихелікобактерної терапії.

1. В.Г.Передерий, О.В.Передерий, С.М.Ткач, О.В.Швец, Ю.Г.Кузенко, Л.М. Даник, Л.М.Парунян, С.Д.Салтанова, А.С.Ситников, В.В.Тищенко. Распространенность Helicobacter pylori среди больных с заболеваниями гастродуоденальной зоны в Киеве//Врач. дело. - 1999. - №4. - с. 62-65.

2. В.Г. Передерий, И.А.Кляритская, О.В.Передерий, В.В.Тищенко, С.М.Ткач, О.В.Швец. Эффективность эрадикации Helicobacter pylori при тройной терапии пантопразолом, клацидом и амоксициллином//Український медичний часопис.- 2000.- №2. - с. 30-32.

3. О.В.Швец. Анализ распространенности и патогенетических факторов у больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки//Врач. дело. - 2001. - №4. - с. 177-178.

4. В.Г.Передерій, С.М.Ткач, В.В.Тищенко, О.В.Швець, О.М.Кожевніков. Ефективність потрійної антигелікобактерної терапії у хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки залежно від ступеня обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка//Український хіміотерапевтичний журнал. - 2001. - №4. - с.24-28.

5. Деклараційний патент на винахід №35449А, бюлетень №2 від 15.03.2001. Спосіб прогнозування рецидивування хелікобактерних виразок дванадцятипалої кишки./В.Г.Передерій, О.В.Передерій, С.М.Ткач, О.В.Швець.

6. Деклараційний патент на винахід №35450А, бюлетень №2 від 15.03.2001. Спосіб запобігання рецидивів виразкової хвороби./В.Г.Передерій, О.В. Передерій, С.М.Ткач, О.В.Швець.

7. Деклараційний патент на винахід №36219А, бюлетень №3 від 16.04.2001. Спосіб діагностики та оцінки ефективності лікування інфекції Helicobacter pylori./В.Г.Передерій, С.М.Ткач, О.В. Передерій, О.В.Швець.

8. В.Г. Передерий, С.М.Ткач, О.В.Швец, И.Л.Кляритская. Преимущества и недостатки современных стратегий лечения язвенной болезни// Фармакологічний вісник. - 1999. - Вересень - жовтень. - с.38-43.

9. В.Г. Передерий, Н.И. Швец, С.М.Ткач, И.Л.Кляритская, В.А.Гдаль, О.В.Передерий, О.В.Швец. Место дыхательных тестов в диагностике заболеваний органов пищеварения//Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - №1. - с. 21-25.

10. В.Г. Передерий, С.М.Ткач, О.В.Швец. Современные представления о лечении язвенной болезни с точки зрения принципов доказательной медицины//Сучасна гастроентерологія. - 2002. - №3.(9) - с.18-20.

11. Н.И.Швец, О.В.Швец. Распространенность инфекции Helicobacter pylori у больных с гастродуоденальной патологией по данным 13С - мочевинного дыхательного теста//Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - Київ, 1998. - с.477-478.

12. O.V.Shvets, V.G.Perederiy, S.M.Tkach, V.V.Tyschenko. The prevalence of gastroduodenal diseases and Helicobacter pylori infection in Ukraine//Gut; Vol.49 (Suppl III). - November 2001. - abstract no.2144