Вивчення впливу стресостійкості бугаїв-плідників на їх продуктивні і відтворювальні якості та на якість їхніх дочок, задля підвищення ефективності їх племінного використання. Вплив стресостійкості на формування екстер"єрно-конституціонального типу бугаїв.
Аналізуючи дані щодо причин вибуття бугаїв на племпідприємствах України протягом останніх 20-ти років, вчені дійшли висновку, що в основі передчасного вибракування плідників лежить невідповідність умов їх життя певним пристосуванням, сформованим протягом тривалої еволюції. Результати їхніх досліджень щодо основних причин вибуття племінних бугаїв довели, що на одному з перших місць стоїть незадовільна відтворювальна здатність плідників, як найважливіший показник адаптації організму тварин до умов навколишнього середовища. Результати досліджень дисертаційної роботи впроваджені у виробництво в Дніпропетровському обласному державному підприємстві по племінній справі у тваринництві та увійшли до рекомендацій з оцінки типу нервової системи у ремонтних бугайців та бугаїв-плідників, затверджених на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Мінагрополітики України від 15 березня 2010 року (О. М. Основні результати досліджень доповідались і отримали схвалення на наступних конференціях: науковій конференції викладачів, аспірантів та здобувачів біотехнологічного факультету за результатами науково-дослідної роботи у 2008 році «Перспективні напрямки розвитку галузі тваринництва в зоні Придніпровя» (Дніпропетровськ, 2008 р.); регіональній науковій конференції «Досягнення науки - в освітній процес» (Дніпропетровськ, 2009 р.); науковій конференції викладачів, аспірантів та здобувачів біотехнологічного факультету за результатами науково-дослідної роботи у 2009 році «Сучасний стан та проблеми інтенсифікації виробництва і переробки продукції тваринництва» (Дніпропетровськ, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (Львів, 2010 р.); міжнародній конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери» (Харків, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи» (Камянець-Подільський, 2011 р.). Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках компютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури і вибір напрямів досліджень, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки і пропозиції виробництву, список використаних джерел літератури, що включає 250 найменувань, у тому числі 38 іноземних авторів.Встановлено, що серед 16 дослідних бугаїв-плідників голштинської породи, 9 бугаїв мають високостресостійкий тип нервової системи та 7 голів - низькостресостійкий (табл. Після стресового навантаження цей показник у високостресостійких бугаїв, у порівнянні з початковою його величиною та з референтною нормою, підвищився відповідно в 1,7 та 4,0 рази, а в низькостресостійких - у 3,3 та 9,4 рази. Активність ферментів АЛТ і АСТ у низькостресостійких тварин була вищою після стресового навантаження, ніж у високостресостійких, відповідно на 2,5 (Р<0,95) та 33,6 % (Р<0,95), а референтну норму вони перевищували за обома показниками в 1,4…1,8 рази, що свідчить про значно вищий рівень напруження їх органів і систем, у порівнянні з високостресостійкими ровесниками. Частота дихання у низькостресостійких тварин після стресового навантаження підвищилась на 30 (Р>0,95), а в порівнянні з високостресостійкими плідниками, майже на 40 % (Р>0,95). Аналіз племінної цінності бугаїв-плідників, залежно від рівня їх стресостійкості, засвідчив, що всі дослідні бугаї характеризуються високим потенціалом молочної продуктивності, як за походженням так і за якістю нащадків.Результати досліджень з вивчення рівня стресостійкості бугаїв-плідників голштинської породи та вплив його на фізіологічний та морфологічний стан статевої системи організму, на лінійний і ваговий ріст, формування відтворювальної здатності, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки: 1. Через одну годину після стресового навантаження вища концентрація гормонів кортизолу і тестостерону була у тварин з низьким рівнем стресостійкості, порівняно з референтною нормою, в 9,4 і у 1,6 рази, а з ровесниками протилежної групи - у 2,3 і 1,7 рази. Аналіз племінної цінності бугаїв-плідників, залежно від рівня їх стресостійкості, показав, що всі дослідні бугаї характеризуються високим потенціалом молочної продуктивності, як за походженням так і за якістю нащадків. Встановлено тенденцію до зростання племінної цінності бугаїв-плідників з підвищенням рівня їх стресостійкості. У цій групі виявилося 75 % бугаїв з бажаним типом спаду енергії росту (швидким і помірним), що на 25 % більше, ніж у низькостресостійкій, де було вдвічі більше особин з небажаним - повільним типом спаду росту.
Вывод
Оцінка типу нервової системи бугаїв-плідників. Встановлено, що серед 16 дослідних бугаїв-плідників голштинської породи, 9 бугаїв мають високостресостійкий тип нервової системи та 7 голів - низькостресостійкий (табл. 1).
Таблиця 1. Зміна гормонального та біохімічного складу крові бугаїв-плідників під впливом стресового навантаження, Показник Високостресостійкі бугаї-плідники, n = 9 Низькостресостійкі бугаї-плідники, n = 7 Референтна норма
Індекс типу нервової системи у високостресостійких бугаїв-плідників був значно меншим, ніж ІТНСРН, тоді як у низькостресостійких перевищував цей показник на 14 %. Найбільш вираженою була відмінність у бугаїв за концентрацією кортизолу. Після стресового навантаження цей показник у високостресостійких бугаїв, у порівнянні з початковою його величиною та з референтною нормою, підвищився відповідно в 1,7 та 4,0 рази, а в низькостресостійких - у 3,3 та 9,4 рази. Низькостресостійкі тварини за вмістом кортизолу переважали високостресостійких після стресового навантаження в 2,3 рази.
До стресового навантаження концентрація тестостерону в крові бугаїв обох дослідних груп перебувала в межах референтної норми. Після стресового навантаження у низькостресостійких бугаїв концентрація тестостерону у крові була вищою на 61,8 % за референтну норму і на 65,8 % (Р>0,99) вищою, ніж у високостресостійких бугаїв.
За активністю КФК до і після стресового навантаження бугаї низькостресостійкої групи переважали високостресостійких, відповідно на 18,7 (Р0,95). Ці показники знаходились у межах референтної норми, проте у низькостресостійких плідників активність КФК після стресового навантаження підвищилася до її верхньої межі. Активність ферментів АЛТ і АСТ у низькостресостійких тварин була вищою після стресового навантаження, ніж у високостресостійких, відповідно на 2,5 (Р<0,95) та 33,6 % (Р<0,95), а референтну норму вони перевищували за обома показниками в 1,4…1,8 рази, що свідчить про значно вищий рівень напруження їх органів і систем, у порівнянні з високостресостійкими ровесниками.
Частота дихання у низькостресостійких тварин після стресового навантаження підвищилась на 30 (Р>0,95), а в порівнянні з високостресостійкими плідниками, майже на 40 % (Р>0,95). У високостресостійких плідників дія стресового навантаження на клінічні показники суттєво не вплинула.
Характеристика дослідних бугаїв за походженням і племінною цінністю. Аналіз племінної цінності бугаїв-плідників, залежно від рівня їх стресостійкості, засвідчив, що всі дослідні бугаї характеризуються високим потенціалом молочної продуктивності, як за походженням так і за якістю нащадків. Потенціал молочної продуктивності за походженням у високостресостійких бугаїв-плідників виявився дещо вищим, у порівнянні з низькостресостійкими тваринами. З усієї групи дослідних тварин за якістю нащадків оцінено лише 3 бугаї-плідники, що не дозволило провести біометричну обробку цифрових даних. Серед них виявилось, що за якістю нащадків найкращий потенціал продуктивності мають високостресостійкі бугаї Ленкор 8385 та Воротар 3209, які за величиною селекційного індексу перевищують, відповідно у 2,3 та 1,3 рази, низькостресостійкого бугая Атласа 8365. Тобто низькостресостійкий бугай Атлас 8365 не реалізував повною мірою свій потенціал племінної цінності.
Нами встановлена тенденція до зростання племінної цінності бугаїв-плідників з підвищенням рівня їх стресостійкості.
Поведінка бугаїв-плідників різної стресостійкості. Результати добового хронометражу засвідчили, що рівень стресостійкості бугаїв-плідників впливає на їх поведінку. Індекс харчової активності тварин високостресостійкої групи за добу склав 0,5, що на 13,0 % (Р0,95) довше. Індекс рухової активності у високостресостійких бугаїв у середньому за добу становив 0,6, що вище на 13,0 % (Р>0,999) від низькостресостійких, в тому числі вдень і вночі, відповідно на 12,5 (Р>0,95) та 14,0 % (Р0,95), та 12,5 % (Р<0,95). Слід відзначити, що високостресостійкі бугаї були більш активними в прояві будь-яких дій протягом всього досліду, на відміну від низькостресостійких, які виявились пасивнішими, менше рухались, споживали корми і довше знаходились в стані бездіяльності, що характерно для тварин слабкого типу нервової системи.
Лінійний і ваговий ріст бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості. Виявлені відмінності лінійного й вагового росту бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості. До 5-річного віку високостресостійкі плідники переважали низькостресостійких за величиною живої маси у середньому на 5,0…7,9 % і за основними промірами екстерєру - на 0,95…9,22 %.
Високостресостійкі бугаї переважають занесених до каталогу бугаїв-плідників ровесників за живою масою на 6,19 % та за промірами будови тіла - на 0,82…2,70 %.
Низькостресостійкі плідники поступаються модельним тваринам за величиною живої маси на 1,55 % та за промірами статей тіла - на 1,32…7,14 %, тобто є гірше сформованими.
Високостресостійкі бугаї характеризуються вищим коефіцієнтом інтенсивності спаду енергії росту у період від народження і до 12-місячного віку. У цій групі виявилося 75 % бугаїв з бажаним типом енергії спаду росту (швидким і помірним), що на 25 % більше, ніж у низькостресостійкій. Серед низькостресостійких плідників виявилося удвічі більше особин з небажаним повільним типом спаду енергії росту.
Установлений близький до високого позитивний і достовірний кореляційний звязок рівня стресостійкості бугаїв з їх живою масою (r = 0,680) та промірами екстерєру (r = 0,491…0,768), а частка впливу типу нервової системи на ці ознаки становить 24,14…59,00 %.
Вплив стресостійкості на формування екстерєрно-конституціонального типу бугаїв-плідників. Нами встановлено, що стресостійкість бугаїв-плідників значно впливає на пропорції їх будови тіла та формування конституціонального типу. У високостресостійких бугаїв переважають широкотілість (78,8 %), щільність (55,6 %) та ніжність конституції (55,6 %). Тварин з ознаками вузькотілості виявилось значно менше (22,2 %). Усім тваринам низькостресостійкої групи характерна груба конституція (100 %), з перевагою щільності та широкотілості (57,1 %). Ознак ніжності конституції у цих бугаїв не виявлено.
Кореляційним аналізом установлено тісний позитивний звязок стресостійкості з індексом навантаження на гомілку r = 0,65 (P>0,999), глибокогрудості та довгоногості r = 0,45 (P>0,95), а також зворотній звязок з індексами костистості r = -0,61 (P>0,99), збитості r = -0,58 (P>0,99), широтним індексом за Г. В. Ланіною r = -0,57 (P>0,95), масивності за Дюрстом r = -0,55 (P>0,99) та окружності ребер r = -0,47 (P>0,99). Частка впливу стресостійкості на індекс масивності за Дюрстом становить 36,67 (P>0,95), костистості - 30,75 (P>0,95), навантаження на гомілку - 42,59 (P>0,99), широтний за Г. В. Ланіною 32,84 - (P>0,95) та індекс збитості - 33,63 % (P>0,95).
Морфофункціональні властивості сімяників і придатків у бугаїв залежно від їх стресостійкості. В процесі досліджень нами встановлено, що високостресостійкі плідники характеризуються кращим розвитком сімяників і їх придатків. Вони істотно і достовірно переважають низькостресостійких ровесників за масою лівого й правого сімяників - на 33,3 (Р>0,999) та 42,3 г (Р>0,999) і масою їх придатків - на 8,4 (Р>0,999) та 9,7 г (Р>0,999). За іншими морфологічними показниками сімяників перевага була в межах 0,9…8,0, а їх придатків - в межах 6,3…15,7 %.
Установлений суттєвий і позитивний кореляційний звязок стресостійкості з масою та промірами їхніх сімяників (r = 0,632…0,957) та масою й промірами придатків сімяників (r = 0,893…0,920). Частка впливу стресостійкості на зазначені показники становить 40,05…91,62 %.
Гістологічна будова сімяників бугаїв-плідників різної стресостійкості. Морфометричні показники сімяних канальців бугаїв-плідників різної стресостійкості наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Морфометричні показники сімяних канальців повновікових бугаїв-плідників, Рівень стресостійкості бугаїв n Діаметр сімяних канальців, мкм Діаметр просвіту сімяних канальців, мкм Співвідношення діаметру сімяних канальців до їх просвіту
Високий 6 254,30±4,439 26,33±1,269 9,77±0,506
Низький 5 209,70±2,974 39,08±3,573 5,53±0,446
Різниця 44,60*** 12,75** 4,24***
Примітки: ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.
Високостресостійкі бугаї відрізняються особливостями гістологічної будови сімяників, які характеризують кращий розвиток статевої залози, її більш інтенсивний функціональний стан і вищий рівень сперматогенезу. Високостресостійкі плідники, у порівнянні з низькостресостійкими ровесниками, мають більші за діаметром сімяні канальці на 21,3 % (P>0,99), менший діаметр їх просвіту на 48,0 % (Р>0,99), що виявилось у кращому співвідношенні між цими ознаками - 9,77 проти 5,53. Високостресостійкі бугаї також мають більшу відносну площу сімяних канальців - 75,45 проти 58,98 %, меншу відносну площу інтерстицію - 24,55 проти 41,1 %, а також ширше співвідношення між цими показниками - 3,39 проти 1,45.Установлений тісний високодостовірний звязок рівня стресостійкості бугаїв з величиною діаметра сімяних канальців (r = 0,786), відносною площею сімяних канальців (r = 0,850), діаметром просвіту сімяних канальців (r = -0,770) та відносною площею інтерстицію (r = -0,850). Частка впливу стресостійкості на ці ознаки становить у межах 59,30…72,30 %.
Спермопродуктивність і якість сперми бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості. Встановлено, що рівень стресостійкості впливає на спермопродуктивність та якість сперми бугаїв-плідників (табл. 3).
Таблиця 3. Кількісні та якісні показники спермопродукції бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості, Показник Рівень стресостійкості бугаїв-плідників високий, n = 9 низький, n = 7
Високостресостійкі бугаї переважають низькостресостійких за більшістю показників, у тому числі за активністю сперміїв на 1,03 бали (17,7 %; Р>0,99) та концентрацією сперми на 0,14 млрд./мл (13,2 %; Р>0,99). Вони також мають більший обєм еякуляту, ніж низькостресостійкі плідники.
Установлено високодостовірний тісний позитивний звязок рівня стресостійкості з активністю сперміїв та їх концентрацією (r = 0,732 та r = 0,781; Р>0,999), а також із обємом еякуляту (r = 0,564; Р>0,95). Кореляційний звязок між рівнем стресостійкості та запліднювальною здатністю сперми хоч не достовірний, але значний і позитивний (r = 0,401).
Стресостійкість плідників значно впливає на обєм відбракованої сперми. У низькостресостійких цей показник більший на 13,28 %. Кореляційний звязок між рівнем стресостійкості і кількістю відбракованої сперми становить r = -0,754 (Р>0,999). Виявлено значний вплив стресостійкості бугаїв-плідників на кількісні та якісні показники їх спермопродукції. Частка впливу цієї ознаки на активність сперміїв становить 59,25 (Р>0,999), на концентрацію сперміїв - 49,97 (Р>0,999), та на обєм відбракованої сперми - 48,97 % (Р>0,999). На обєм еякуляту та запліднювальну здатність сперми стресостійкість впливає, відповідно на 17,99 та 24,10 % (Р<0,95).
Вплив рівня стресостійкості бугаїв-плідників на стресостійкість, технологічність, молочну продуктивність та відтворювальну здатність дочок. Результати наших досліджень засвідчили, що дочки-первістки високостресостійких бугаїв, у порівнянні з дочками низькостресостійкого бугая, характеризуються кращими показниками технологічності, продуктивності, відтворювальної здатності та вищою живою масою.
Жива маса та молочна продуктивність дочок бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості наведена у таблиці 4.
Таблиця 4. Жива маса та продуктивність дочок бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості
Показник Рівень стресостійкості бугаїв високий, n = 2 низький, n = 1 кількість дочок n = 67 n = 38
Cv, % Cv, %
Надій за 305 днів лактації, кг 3670±78,6*** 19,08 3220±89,7 18,93
Вміст жиру у молоці, % 3,75±0,018* 3,89 3,68±0,027 4,55
Молочний жир, кг 137,65±2,659*** 17,29 118,50±2,852 16,44
Жива маса, кг 497,46±3,675*** 6,43 473,16±5,457 7,59
Коефіцієнт молочності, кг 737,89±20,673 19,08 680,58±23,593 18,93
Примітки: * - Р>0,95; *** - Р>0,999.
Дочки високостресостійких бугаїв мають високодостовірну перевагу над ровесницями - дочками низькостресостійкого бугая за молочною продуктивністю та живою масою, в тому числі: за величиною надою на 450 кг (14,0 %; Р>0,999), вмістом жиру в молоці - на 0,07 %, Р>0,95, кількістю молочного жиру - на 18,9 кг (16,2 %; Р>0,999) та живою масою - на 24,3 кг (5,1 %; Р>0,999). За коефіцієнтом молочності різниця не достовірна (8,4 %).
Дочки високостресостійких бугаїв-плідників перевищують ровесниць за величиною разового надою на 11,6 % (Р>0,95), видоєністю за першу хвилину - на 10,0 % (Р>0,999), видоєністю за перші три хвилини - на 7,25 % (Р>0,99), швидкістю молоковиведення - на 27,76 % (Р>0,999), максимальною швидкістю доїння - на 29,58 % (Р>0,999) та швидкістю реакції на початок доїння - на 9,83 % (Р>0,99). Дочки низькостресостійкого бугая мають більше значення коефіцієнту інтенсивності гальмування рефлексу молоковіддачі в 1,9 разів. У результаті тривалість доїння у них була довшою на 0,68 хв. (15,16 %; Р>0,999).
Первістки високостресостійких бугаїв, хоча і не достовірно, але відрізняються кращими показниками відтворювальної здатності. У них коротша тривалість сервіс-періоду на 22,9 днів (16,7 %), міжотельного періоду - на 24,4 днів (5,7 %), більший коефіцієнт відтворювальної здатності - на 0,03 %, вихід телят на 100 корів - на 3,5 % та вищий індекс осіменіння - на 0,4 %.
Нами встановлено, що в загальній фенотиповій мінливості типу стресостійкості дочок дослідних бугаїв-плідників, 49,2 % мінливості обумовлено генотиповою різноманітністю їхніх батьків, що свідчить про високий ступінь успадковуваності типу стресостійкості.
Економічна ефективність результатів досліджень. Доведено, що використання високостресостійких бугаїв-плідників економічно вигідніше. За один рік від 9 бугаїв-плідників з високим рівнем стресостійкості, порівняно з низькостресостійкими ровесниками, додатково отримано 309505,50 грн., а на одного плідника - 34389,50 грн. чистого прибутку або 77,81 %.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, щодо оцінки продуктивних і відтворювальних якостей бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості. Результати досліджень з вивчення рівня стресостійкості бугаїв-плідників голштинської породи та вплив його на фізіологічний та морфологічний стан статевої системи організму, на лінійний і ваговий ріст, формування відтворювальної здатності, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки: 1. Експериментально доведено, що використання бугаїв-плідників з високим рівнем стресостійкості є економічно вигіднішим. Високостресостійкі бугаї-плідники характеризуються вищими показниками спермопродуктивності і якості сперми. У них переважає бажаний широкотілий, щільний, ніжний тип конституції та швидкий тип спаду енергії росту до річного віку. Від них отримано більше дочок високостресостійкого типу.
2. Установлено, що серед 16 дослідних повновікових бугаїв-плідників голштинської породи 56,3 % мають високий і 43,7 % - низький рівень стресостійкості. Низькостресостійкі бугаї відчутніше реагують на завданий їм технологічний стрес, що виявилось у вдвічі більшій величині їх індексу типу нервової системи.
Через одну годину після стресового навантаження вища концентрація гормонів кортизолу і тестостерону була у тварин з низьким рівнем стресостійкості, порівняно з референтною нормою, в 9,4 і у 1,6 рази, а з ровесниками протилежної групи - у 2,3 і 1,7 рази. Активність ферментів АЛТ і АСТ була більшою, відповідно на 80,0 і 43,6 % та 2,5 і 33,6 %. Активність креатинфосфаткінази була вищою, ніж у тварин протилежного типу на 33,6 %. Частота дихання у них підвищилась на 30,0 %, тоді як у високостресостійких залишалась стабільною.
3. Аналіз племінної цінності бугаїв-плідників, залежно від рівня їх стресостійкості, показав, що всі дослідні бугаї характеризуються високим потенціалом молочної продуктивності, як за походженням так і за якістю нащадків. Виявлено не вірогідну але суттєву перевагу високостресостійких бугаїв-плідників за показниками племінної цінності. Встановлено тенденцію до зростання племінної цінності бугаїв-плідників з підвищенням рівня їх стресостійкості.
4. Встановлено, що тип стресостійкості бугаїв-плідників впливає на їх поведінку. Високостресостійкі бугаї під час 24-годинного хронометражу були більш активними, на відміну від низькостресостійких, які були пасивнішими, менше рухались і гірше споживали корми та довше знаходились в стані бездіяльності, що характерно для тварин слабкого типу нервової системи.
5. Показано, що високостресостійкі плідники краще сформовані за основними промірами та індексами будови тіла, що характеризують молочний тип, зокрема за індексами широкогрудості, широкозадості, розтягнутості, довгоногості. Установлений високий позитивний і достовірний звязок рівня стресостійкості бугаїв з їх живою масою (r = 680) та промірами екстерєру (r = 0,491…0,768), а частка впливу рівня стресостійкості на ці ознаки становить 24,14…59,00 %.
6. Установлено, що високостресостійкі плідники характеризуються вищим коефіцієнтом інтенсивності спаду енергії росту від народження до 12 місячного віку. У цій групі виявилося 75 % бугаїв з бажаним типом спаду енергії росту (швидким і помірним), що на 25 % більше, ніж у низькостресостійкій, де було вдвічі більше особин з небажаним - повільним типом спаду росту.
7. Зясовано, що стресостійкість бугаїв значно впливає на пропорції їх будови тіла та формування конституціонального типу. У високостресостійких бугаїв переважають широкотілість (78,8 %), щільність (55,6 %) та ніжність конституції (55,6 %). Тварин з ознаками вузькотілості виявилось значно менше (22,2 %). Усім тваринам низькостресостійкої групи характерна груба конституція (100 %), з перевагою щільності та широкотілості (57,1 %). Ознак ніжності конституції у цих бугаїв не виявлено.
8. Доведено, що високостресостійкі бугаї-плідники, у порівнянні з низькостресостійкими, характеризуються кращим морфофункціональним розвитком сімяників і їх придатків. Кореляційний звязок рівня стресостійкості з масою та промірами їхніх сімяників високий і становить 0,632… 0,957, та масою й промірами придатків сімяників, відповідно 0,893… 0,920. Частка впливу стресостійкості бугаїв на зазначені показники становить 40,05…91,62 %.
9. Показано, що високостресостійкі бугаї відрізняються особливостями гістологічної будови сімяників, які характеризують кращий розвиток статевої залози, її більш інтенсивний функціональний стан і вищий рівень сперматогенезу. Вони мають більші за діаметром сімяні канальці на 21,3 % (P>0,99), менший діаметр їх просвіту на 48 % (Р>0,99), що виявилося у кращому співвідношенні між цими ознаками - 9,77 проти 5,53 у низькостресостійких ровесників.
10. Встановлено, що рівень стресостійкості впливає на спермопродуктивність та якість сперми бугаїв-плідників. Високостресостійкі бугаї переважають низькостресостійких за активністю сперміїв на 17,7 % (Р>0,99) та концентрацією сперми на 13,2 % (Р>0,99). Вони мають більший обєм еякуляту, ніж низькостресостійкі тварини. Звязок стресостійкості із показниками спермопродуктивності становить 0,401… 0,781. У низькостресостійких тварин обєм вибракування сперми більший на 13,28 %. Кореляційний звязок між рівнем стресостійкості і кількістю вибракуваної сперми обернений і становить -0,754 (Р>0,999).
11. Зясовано, що серед 105 корів-первісток української червоної молочної породи, які є дочками дослідних бугаїв, 52,4 % тварин належать до високостресостійкого і 47,6 % - до низькостресостійкого типу. В загальній фенотиповій мінливості типу стресостійкості дочок дослідних бугаїв-плідників, 49,2 % мінливості обумовлено генотиповою різноманітністю їхніх батьків, що свідчить про високий ступінь успадковуваності типу стресостійкості. Дочки, що походять від бугаїв-плідників з високим рівнем стресостійкості краще роздоюються за першу лактацію на 14,0 %, мають перевагу за вмістом жиру в молоці на 0,07 % та виходом молочного жиру на 16,2 %, з більшим коефіцієнтом молочності на 8,4 % за незначної різниці у живій масі - 5,1 %.
12. Встановлено, що використання високостресостійких бугаїв-плідників є економічно вигідніше. З розрахунку на одного плідника у середньому за рік від них отримано на 34389,5 грн. або на 77,81 % більше додаткової основної продукції, ніж від низькостресостійких ровесників.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Рекомендувати відбір бугаїв-плідників за рівнем їх стресостійкості для покращення у них продуктивних, відтворювальних та екстерєрно-конституціональних ознак. При інших рівних умовах, перевагу надавати тваринам з високим рівнем стресостійкості, а низькостресостійких до племінного використання не залучати.
2. Для збільшення у молочному стаді чисельності корів з високою стресостійкістю, добре пристосованих до промислової технології, при підборі, за інших рівних умов, перевагу надавати бугаям-плідникам з високим рівнем стресостійкості.
Список литературы
1. Пришедько В. Особливості гематологічного складу крові бугаїв-плідників різних типів стресостійкості / В. Пришедько // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2009. - Вип. 66. - С. 92-97.
2. Пришедько В. Спермопродуктивність і якість сперми бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості / В. Пришедько // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв: МДАУ, 2010. - Вип. 1 (52). - Т. 2. - С. 113-119.
3. Черненко О. Гістологічна будова сімяників бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. - Львів, 2010. - Т. 12. - № 3. (45) - Ч. 2. - С. 163-168. (Дисертант організував дослід, брав участь у лабораторних дослідженнях, обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).
4. Черненко О. Лінійний і ваговий ріст і розвиток бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2010. - Вип. 70. - С. 96-103. (Дисертант проаналізував дані зоотехнічного обліку і прийняв участь у написанні статті).
5. Черненко О. Морфометричні показники сімяників і придатків та спермопродуктивність у бугаїв-плідників залежно від рівня їх стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Камянець-Подільський: видавець ПП Зволейко Д.Г., 2011. - Вип. 19. - С. 199-201. (Дисертант провів дослідження і брав участь у обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).
6. Черненко О. Особливості будови тіла бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. - Луганськ: Еталон-2, 2010. - № 21. - С. 195-198. (Дисертант проаналізував дані зоотехнічного обліку, брав участь в обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).
7. Черненко О. Хронометраж поведінки бугаїв-плідників різних типів стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Камянець-Подільський: видавець ПП Зволейко Д.Г., 2009. - Вип. 17. - С. 176-178. (Дисертант брав участь в експериментальних дослідженнях, узагальненні матеріалу і написанні статті).
8. Черненко О. Інтерєрні показники та етологічні особливості бугаїв-плідників різних типів стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько, А. Говтвян // Вісник Інституту тваринництва центральних районів УААН. - Дніпропетровськ: Деліта, 2009. - Вип. 6. - С. 27-33. (Дисертант організував дослід, брав участь у лабораторних дослідженнях, обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).
9. Пришедько В. М. Морфометричні показники сімяників і придатків та спермопродуктивність у бугаїв-плідників залежно від рівня їх стресостійкості / В. М. Пришедько // Біологія: від молекули до біосфери: матеріали міжнар. наук. конф., 2010 р.: тези. доп. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. - Харків: Оперативна поліграфія, 2010. - С. 167-168.
10. Черненко О. М. Ріст і розвиток бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості / О. М. Черненко, В. М. Пришедько // Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 2011 р.: тези. доп. - ПДАТУ. - Камянець-Подільський: видавець ПП Зволейко Д.Г., 2011. - С. 219-221. (Дисертант проаналізував дані зоотехнічного обліку і прийняв участь у обґрунтуванні отриманих результатів).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
