Оцінки впливу рентоутворюючих факторів на рівень природно-ресурсного потенціалу. Залежність ціни земель сільськогосподарського призначення від величини диференційної ренти. Удосконалення методики розподілу трансфертів для придбання мінеральних добрив.
Реалізація концепції екологічно сталого розвитку потребує оптимізації процесу формування, використання та відтворення природно-ресурсного потенціалу. Тому виникає необхідність проведення оцінки природно-ресурсного потенціалу окремих територій, як важливого фактору економічного, соціального, екологічного суспільного розвитку. Разом з тим, високо оцінюючи внесок окремих учених у розробку теорії оцінки природно-ресурсного потенціалу, слід зазначити, що переважна більшість підходів ґрунтується на оцінці його ресурсної складової і не враховує динаміки зміни рентоутворюючих чинників у часі. Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в обєктивній необхідності подальшого удосконалення організаційно-економічного механізму формування, використання та відтворення природно-ресурсного потенціалу на основі його оцінки. Наукові результати, висновки й рекомендації дисертації були використані при виконанні науково-дослідних тем: «Теоретичні й методичні основи управління соціально-економічним потенціалом регіону» (Ф25.8/024 Моделювання та прогнозування розвитку регіональних соціально-економічних систем), де автором удосконалено науково-методичний підхід до формування механізму дотування сільськогосподарських виробників на придбання мінеральних добрив в залежності від величини природно-ресурсного потенціалу регіону; «Теоретичні й методологічні основи економічної оцінки ресурсного потенціалу території» (№ 0100U003225), де автором запропоновано науково-методичний підхід до оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону на основі виявлених закономірностей зміни рентоутворюючих факторів; «Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення стійкого розвитку соціально-економічних систем» (№ 0106U001939), де автором конкретизовано структурно-логічну побудову поняття «природно-ресурсний потенціал регіону».У першому розділі «Теоретико-методичні основи оцінки і прогнозування природно-ресурсного потенціалу регіону» досліджені основні аспекти формування категорії «природно-ресурсний потенціал», надана класифікація теорій природних ресурсів, показаний взаємозвязок понять «природні ресурси» і «природно-ресурсний потенціал», сформульовано авторське визначення поняття «природно-ресурсний потенціал регіону», здійснене угруповання методичних підходів до оцінки природно-ресурсного потенціалу. У роботі виявлено, що визначення природно-ресурсного потенціалу як сукупної продуктивності (можливості, здатності, потенції) природних ресурсів, що використовуються в народному господарстві або можуть бути залучені в господарський обіг при сучасному рівні розвитку продуктивних сил, базується на використанні природничо-наукового та просторово-територіального підходів. На природничо-науковому підході базується визначення природно-ресурсного потенціалу як екосистеми, що віддає людству продукцію або проводить корисну для нього роботу, створює умови для розвитку всіх сфер діяльності суспільства, особливо промисловості й сільського господарства, є джерелом задоволення потреб суспільного виробництва, а також створення засобів і умов життєдіяльності людей. Розвиток природно-ресурсного потенціалу в часі має циклічний характер і веде до формування ресурсних циклів, які відображають життєдіяльність потенціалу природних ресурсів і являють собою сукупність перетворень і просторових переміщень певної речовини або групи речовин, які присутні на всіх етапах використання його людиною (виявлення, підготовка до експлуатації, вилучення із природного середовища, переробка, вживання і повернення його в природу) в межах кругообігу даної речовини на Землі. D(y1,y2,c1,c2,z1,z2,k1,k2,y1c1,y1c2,y2c2,z2c1,z2c2,z1c1,z1c2, y1z1, y1z2, y2z1, y2z2), (1) де D - диференційна рента; y1 - за умови вирівнювання урожайності по зростанню; y2 - за умови вирівнювання урожайності по спаданню; c1 - за умови вирівнювання ціни реалізації по зростанню; c2 - за умови вирівнювання ціни реалізації по спаданню; z1 - за умови вирівнювання затрат по зростанню; z2 - за умови вирівнювання затрат по спаданню; k1 - за умови вирівнювання коефіцієнта рентабельності по зростанню; k2 - за умови вирівнювання коефіцієнта рентабельності по спаданню; y1c1 - за умови вирівнювання урожайності і ціни реалізації по зростанню; y1c2 - за умови вирівнювання урожайності по зростанню, а ціни реалізації по спаданню; y2c1 - за умови вирівнювання урожайності по спаданню, а ціни реалізації по зростанню; y2c2 - за умови вирівнювання урожайності і ціни реалізації по спаданню; z1c1 - за умови вирівнювання затрат і ціни реалізації по зростанню; z1c2 - умови вирівнювання затрат по зростанню, а ціни реалізації по спаданню; z2c1 - за умови вирівнювання затрат по спаданню, а ціни реалізації по зростанню; z2c2 - за умови вирівнювання затрат і ціни реалізації по спаданню; y1z1 - за умови вирівнювання урожайності і затрат по зростанню; y1z2 - за умови вирівнювання урожайності по зростанню, а затрат по спаданню; y2z1 - за умови вирівнювання урожайності по спаданню, а затрат по зростанню; y2z2 - за умови вирівнювання
План
2. Основний зміст дисертаційного дослідження
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы