Параметри технологічних ознак розвитку молочної залози у корів вітчизняних порід та їх поєднань з породами зарубіжної селекції залежно від умов експлуатації. Вдосконалення практичних підходів до процесу доїння. Нові методи контролю якості молока.
Непридатність корів до машинного доїння зумовлює низьку ефективність використання доїльних установок, що призводить до втрат 1,8...2,3 кг молока від корови за одне доїння (Тишанинов Н.П., Доровских В.И., 1996). Тому проведення глибоких і всебічних досліджень з питань функціонування молочної залози та окремих її часток у корів набуває особливого наукового і практичного значення при поліпшенні технологічних ознак вимя (тривалість доїння, місткість вимя та його часток, інтенсивність молоковиведення, тривалість холостого доїння, тривалість машинного додоювання та його обсяги, повнота видоювання машиною, індекс симетрії) у створюваних нових та при поліпшенні існуючих високопродуктивних молочних стад, поглибить розуміння проблем теорії лактації, сприятиме розробці теоретичних основ та вдосконаленню автоматизованих доїльних установок і практичних підходів до доїння корів, підвищить ефективність виробництва молока та селекційно-племінної роботи у молочному скотарстві. Окремі дослідження з вивчення впливу технологічних ознак розвитку вимя у корів при доїнні вручну та з допомогою доїльних апаратів засвідчили нерівномірність його функціонального розвитку (Велиток Г.И., 1967, Гарькавый Ф.Л., 1974). Мета роботи - дослідити параметри технологічних ознак розвитку молочної залози у корів вітчизняних порід та їх поєднань з породами зарубіжної селекції залежно від умов експлуатації, вдосконалити практичні підходи до процесу доїння корів та розробити нові методи контролю якості молока. • дослідити параметри технологічних ознак розвитку вимя та окремих його часток у корів, одержаних від поєднань комбінованих і молочних порід: симентальська х монбельярдська; симентальська х голштинська червоно-ряба та пінцгау х голштинська червоно-ряба за умов стійлово-вигульної системи утримання;За вказаний період проведено 12 серій досліджень на поголівї понад 900 корів пяти порід (симентальська, чорно-ряба, червона степова, українська чорно-ряба молочна пінцгау) та семи породних поєднань (симентальська х монбельярдська, симентальська х голштинська червоно-ряба, чорно-ряба х голландська, чорно-ряба х голштинська чорно-ряба, червона степова х англерська, червона степова х голштинська чорно-ряба, пінцгау х голштинська червоно-ряба). Дослідження проводилися в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди відповідно до “Методичних рекомендацій” (1977) за схемою, наведеною на рис. Дослідження з вивчення технологічних ознак розвитку молочної залози проводили на кількох типах доїльних установок з обовязковою перевіркою рівня вакуумметричного тиску у системі: при доїнні у доїльні відра він був у межах 50-53 КПА, в молокопровід - 47-49 КПА та на УДС-3Б - 48-50 КПА. Для дослідження спектральних характеристик молока та його компонентів використовували: молоко, одержане від клінічно здорових корів, гранули очищеного казеїну; лінетол (розчин суміші лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот); розчини вітамінів С, В2, В6, В12; ненасичені й насичені розчини хімічно чистої лактози; знежирене молоко (відвійки); вершки із вмістом жиру 10%; сметану із вмістом жиру 20%; топлене масло (молочний жир); сухе молоко та молочну суміш для дитячого харчування. При визначенні вмісту компонентів у молоці традиційними методами застосовували: для визначення вмісту жиру - метод Гербера; білка - методи формольного титрування та рефрактометричний (АМ-2); сухої речовини - висушуванням зразка (ГОСТ 3626 - 73).По другій лактації, за винятком лівої передньої (ЛП) частки, час видоювання задніх зростає відповідно на 232 і 216 с Час видоювання часток зростає і з віком: у ЛП - на 13,9-23,8%; правій передній (ПП) - на 13,0-36,3%; лівій задній (ЛЗ) - на 20,9-39,0% та правій задній (ПЗ) - на 29,3-35,0%, але найменша тривалість видоювання спостерігається у ЛП частці вимя. Інтенсивність молоковиведення, як важлива ознака технологічності вимя, в усі лактації найменшою була також у ЛП частці. Досліджуючи зміни технологічних ознак вимя у корів симентальської породи з віком встановили, що тривалість доїння за добу, від першої до четвертої і старших лактацій зростає на 25,1% (Р>0,99); добовий надій - на 48,7% (Р>0,999 ); інтенсивність молоковиведення - на 19,1% (Р>0,95) і в середньому відповідає існуючим мінімальним вимогам (табл.1). Оцінка параметрів технологічних ознак вимя протягом доби показала, що тривалість доїння за добу зростала від першої до другої-третьої лактацій на 12,4%, а до четвертої і старших - на 37,2%, тобто, у первісток вона тривала в середньому на одне доїння 4,5 хв, а у корів чотирьох лактацій і старше - зростала до 6,2 хв (табл. Дослідження технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання чорно-ряба х голштинська чорно-ряба показали, що тривалість видоювання окремих часток, незалежно від віку в лактаціях, найменшою була у ЛП частці і зростала до другої-третьої лактації.Проведеними дослідженнями теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, що параметри технологічних ознак розвитку молочної залози і її часток у корів симентальської, чорно-рябої, червоної с
План
Основний зміст
Вывод
Оцінка технологічних ознак розвитку вимя у корів симентальської породи та її поєднань з монбельярдською та голштинською червоно-рябою. Оцінку технологічних ознак розвитку вимя у корів симентальської породи проводили за умов стійлово-вигульного утримання та доїння у доїльні відра. В результаті досліджень встановлено, що однією з головних ознак, від якої значною мірою залежить продуктивність доїльних установок, є тривалість видоювання корів. Для величини цього показника характерні суттєві коливання як у межах лактації, стада чи породи в цілому, так і окремої молочної залози. Аналіз тривалості видоювання окремих часток вимя свідчить, що у первісток вона була практично однаковою, при деякій статистично невірогідній перевазі задніх часток (рис.2). По другій лактації, за винятком лівої передньої (ЛП) частки, час видоювання задніх зростає відповідно на 232 і 216 с Час видоювання часток зростає і з віком: у ЛП - на 13,9-23,8%; правій передній (ПП) - на 13,0-36,3%; лівій задній (ЛЗ) - на 20,9-39,0% та правій задній (ПЗ) - на 29,3-35,0%, але найменша тривалість видоювання спостерігається у ЛП частці вимя. Виконання операції машинне додоювання збільшує час видоювання часток на 18,0-38,8% (Р>0,95-0,999).
Ліва передня частка і ліва половина вимя, незалежно від віку, були й найменш продуктивними. Так, надій із ЛП частки порівняно з іншими був меншим на 22,8-61,0%. Від першої до четвертої і старших лактацій добові надої із окремих часток зростали на 39,1-71,0%. При цьому підвищення надою в передніх частках було більшим, ніж у задніх (Р>0,95-0,999). За рахунок машинного додоювання добовий надій, залежно від лактації, зростав на 3,3-13,4%.
Інтенсивність молоковиведення, як важлива ознака технологічності вимя, в усі лактації найменшою була також у ЛП частці. У межах же конкретної лактації інтенсивність молоковиведення із часток вимя була майже однаковою (різниця статистично невірогідна).
Врахування тривалості машинного додоювання призводить до суттєвого (на 11,2-26,2%, Р>0,95) зменшення значень показника молоковиведення.
Досліджуючи зміни технологічних ознак вимя у корів симентальської породи з віком встановили, що тривалість доїння за добу, від першої до четвертої і старших лактацій зростає на 25,1% (Р>0,99); добовий надій - на 48,7% (Р>0,999 ); інтенсивність молоковиведення - на 19,1% (Р>0,95) і в середньому відповідає існуючим мінімальним вимогам (табл.1).
Таблиця 1 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у корів симентальської породи різного віку в лактаціях (n = 80)
Показник Лактація перша друга третя четверта і старші
Тривалість доїння за добу, с 774±28,6 904±69,8 938±43,2 967±47,4
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1104±59,9 1167±106,3 1290±79,2 1247±86,9 в обід 919±51,9 1044±83,9 1090±70,2 1160±70,9 увечері 660±95,4 858±60,8 944±61,5 949±63,0 середнє за добу 949±47,2 1015±60,0 1119±65,9 1131±67,9
Індекс вимя, % 46,1 37,9 47,5 48,4
Індекс симетрії, % 52,4 52,2 53,7 54,5
Тривалість холостого доїння, с 138±13,4 184±36,2 180±22,0 220±28,5
Встановлено досить високі (r = 0,87- 0,80) значення коефіцієнта кореляції між показником інтенсивності молоковиведення, визначеним як середнє за добу, та за одне із доїнь. Отже, даний показник без значної помилки можна визначати за одне вранішнє або обіднє доїння.
Корови досліджуваного стада мали досить високі значення індексу вимя та симетрії, які з віком у лактаціях зростали. Незважаючи на хороший показник індексу вимя, тривалість холостого доїння була значно більшою за існуючі мінімальні вимоги. Отже, індекс вимя, як показник його технологічності, суттєвого значення для оцінки не має і може не визначатися.
Для оцінки технологічності вимя важливе значення має показник рівномірності розвитку окремих його часток. При цьому, чим більша різниця у розвитку часток, тим більші відсоток непродуктивного витрачання часу при доїнні, тривалість холостого доїння окремої частки, а також небезпека захворювання вимя на мастит. У корів симентальської породи різниця між ідеальним (25%) і фактичним розвитком часток залежно від віку у середньому становила ± 0,2-7,6%. Проте спостерігається великий розмах мінливості різниці у надоях (12,6-37,2%) з max і min розвинених часток, що вказує на можливість ефективного відбору за даною ознакою.
Важливим показником технологічності вимя у корів є повнота його видоювання машиною в автоматичному режимі. Проведені дослідження засвідчили, що незалежно від віку за умови автоматичного режиму видоювання виводиться більше 92,0% призначеного для виведення молока. Про якість видоювання вимя апаратом роблять висновки і за кількістю молока, одержаного при машинному додоюванні, яка коливалася від 200 г до 3250 г за добу. При цьому видоєність передніх часток була на 8-10% більшою, ніж у задніх.
Кореляційно-регресійний аналіз характеру розвитку окремих часток вимя у корів-матерів та їх дочок засвідчив низький рівень їх генетичної зумовленості (r= -0,37- 0,35), що вказує на пріоритетність оцінки технологічних параметрів розвитку вимя у корів за фенотипом.
При визначенні придатності корів до машинного доїння проводять оцінку форми вимя. Ми провели дослідження звязку форми вимя з технологічними ознаками його розвитку. Було виявлено, що у корів з чашоподібною формою тривалість доїння за добу більша, ніж з округлою та козиною відповідно на 26 і 189 с, добовий надій - більшим на 2207 та 5637 г (Р>0,95), а показник молоковиведення - на 155,3 та 265,3 г/хв (Р>0,95). Отже, відбір корів з ванно- та чашоподібною формою вимя сприятиме поліпшенню параметрів його технологічних ознак.
За умов великомасштабної селекції, коли від якості плідника залежить придатність до машинного доїння тисяч майбутніх потомків, оцінка бугаїв за технологічними ознаками розвитку вимя їх матерів і дочок, поряд із продуктивністю, є першочерговою. Це підтвердили і наші дослідження. Так, тривалість видоювання вимя за добу в дочок бугаїв з лінії Сигнала ЧС-239 була більшою при порівнянні з дочками бугаїв з лінії Радоніса КС-334 - на 12,0% (Р>0,95), а Моха ЧРС-172 - на 25,2% (Р>0,99). Добовий же надій найменшим був у дочок з лінії Радоніса КС-334: порівняно з дочками Сигнала ЧС-239 це менше на 26,6% (Р>0,99), Моха ЧРС-172 - на 42,2% (Р>0,999).
Найбільше значення показника молоковиведення вранці мали дочки бугаїв з лінії Сигнала ЧС-239 (20,9%, Р>0,95), а в обід та ввечері - з лінії Моха ЧРС-172 (відповідно на 16,2% та 21,4%). У дочок бугаїв цих трьох ліній був найближчий до оптимального показник індексу вимя. У той же час дочки бугаїв з лінії Радоніса КС-33 за індексу вимя 45,9% мали найнижчу інтенсивність молоковиведення, яка не відповідала навіть існуючим мінімальним вимогам, що підкреслює недоцільність його використання як критерію оцінки технологічності молочної залози.
Отже, оцінка і відбір матерів майбутніх бугаїв та оцінка дочок бугаїв за технологічними ознаками розвитку вимя дозволяє відбирати для подальшого використання не тільки плідників, дочки яких проявляють високу продуктивність, а й таких, де вона поєднується з вимям, максимально пристосованим до машинного доїння.
Оцінюючи характер впливу монбельярдської породи на параметри технологічних ознак вимя у симентал х монбельярдських корів, можна відзначити, що в них найшвидше видоювалася ЛП частка. Різниця в часі видоювання ЛП, порівняно з іншими частками, складала залежно від лактації 1,4-15,8%. Після виконання операції машинне додоювання час видоювання часток вимя зростав, залежно від віку, на 1,5-3,3 хв (Р>0,95). Близькими за характером були й зміни надоїв, тобто найменшу кількість молока одержували з ЛП частки. З інших часток молока надходило більше, залежно від лактації, на 12,1-47,6% (Р>0,95 - 0,99). За рахунок машинного додоювання добовий надій по частках залежно від віку зростав на 73,7-547,4 г. Інтенсивність молоковиведення по частках, залежно від віку, була більшою, порівнюючи з ЛП, на 2,6-31,3%.
Із віком у лактаціях параметри основних технологічних ознак вимя симентал х монбельярдських корів зазнають суттєвих змін (табл. 2). Так, тривалість доїння за добу зростає на
Таблиця 2 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання симентальська х монбельярдська (n = 65)
Показник Лактація перша друга третя четверта і старші
Тривалість доїння за добу, с 896±50,6 1005±70,7 949±65,4 1114±131,0
Добовий надій, г 14039±721,9 16434±713,2 17600±1451,0 18620±1580,0
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1038±53,2 1131±88,7 1291±113,7 1071±73,9 в обід 955±41,1 1029±69,1 1096±97,8 1050±76,5 увечері 885±49,0 921±86,8 925±86,6 1012±103,1 середнє за добу 959±38,3 1034±63,5 1141±107,1 1050±65,2
Індекс вимя, % 44,9 44,0 43,8 45,4
Індекс симетрії, % 52,1 54,6 53,3 50,5
Тривалість холостого доїння, с 191±25,1 257±38,1 172±34,2 200±32,5
24,4%, добовий надій - на 32,6%, індекс симетрії зменшується майже на 2,0%, але індекс вимя та тривалість холостого доїння залишаються практично без змін
Стосовно інтенсивності молоковиведення, то вона зростала (на 4,5%-24,3%) лише до третьої лактації. У корів четвертої і старших лактацій порівняно з третьою, спостерігалося незначне її зменшення (на 4,2-17,0%). За показником тривалості холостого доїння (2,9-4,3 хв) симентал х монбельярдські корови у середньому не відповідали мінімальним вимогам.
Різниця в місткості передніх і задніх часток у симентал х монбельярдських корів залежно від віку дорівнювала 2,1-7,1%. Ступінь видоювання молока із вимя машиною змінювався по лактаціях у межах 91,6-96,6%, але видоєність передніх часток була дещо повнішою. Проте найкраще видоювалося машиною вимя корів чотирьох лактацій і старше.
Як і в сименталів, найшвидше видоювалися тварини з чашоподібним вимям, а з округлим і козиним доїлися відповідно на 68,8 і 210,9 с довше. Добовий надій останніх, порівнюючи з тваринами з округлою і чашоподібною формою вимя, був меншим відповідно на 2,45 і 4,05 кг. Інтенсивність молоковиведення у корів з чашоподібним порівняно з округлим вимям, була більшою, залежно від доїння, на 13,0%-24,0%, а з козиним на 47,7-135,6%. Досить чітко простежується звязок форми вимя та тривалості холостого доїння, яке у корів з округлою було на 19,9% та козиною формою - на 87,8%, або на 2,5 хв більшим, ніж у корів з чашоподібним вимям.
Дочки бугаїв монбельярдської породи також відрізнялися за параметрами основних технологічних ознак розвитку вимя. Так, найшвидше видоювалися частки вимя у дочок бугаїв з групи Данішера 8269, що при порівнюванні з дочками лінії Браво ЗС-669 менше на 30,0-55,6% (Р>0,95 - 0,999), а в бугаїв з інших ліній - на 5,7-25,2%. Різниця за надоєм між max і min продуктивною частками становила: у дочок бугаїв з лінії Браво ЗС-669 - 1,52 кг (Р>0,99), Данішера 8269 - 0,97 кг та бугаїв з інших ліній - 0,98 кг, а показника інтенсивності молоковиведення - відповідно 120,4 г/хв (Р>0,95) та 45,7 г/хв. При цьому, серед дочок бугаїв з інших ліній менша інтенсивність молоковиведення була не з передніх, а із задніх часток, а вказана різниця дорівнювала 16,8%. Оцінка технологічних ознак розвитку вимя у корів-дочок монбельярдських бугаїв засвідчила, що найбільша тривалість доїння за добу була у представниць з лінії Браво ЗС-669 - 18,6 хв, а найменша - 13,4 хв (на 38,6%, Р>0,95), у групі Данішера 8269. Проте в останніх був меншим на 5,1 кг (Р>0,99) і добовий надій. Показники ж молоковиведення у представниць усіх ліній були настільки малими, що в групі Данішера 8269 не досягали навіть значень мінімальних вимог. За рівномірністю ж розвитку часток вимя дочки бугаїв різних ліній відрізняються суттєво, що може бути основою для їх селекції за технологічними ознаками розвитку вимя через бугаїв.
Отже, за параметрами технологічних ознак розвитку вимя тварини поєднання симентальська х монбельярдська практично не відрізнялися від корів симентальської породи, тобто головної мети - поліпшення вимя у сименталів, досягнуто не було.
У напівкровних симентал х голштинських корів тривалість видоювання окремих часток вимя за добу була відносно невеликою і з віком у лактаціях суттєво не змінювалася Найшвидше, залежно від характеру визначення, видоювалась також ЛП частка. Різниця між мах і min значенням показника дорівнювала у первісток 1,6 хв, корів другої лактації - 2,5 хв та третьої - 2,1 хв. За рахунок часу машинного додоювання різниця збільшувалася до 2,0-3,3 хв.
Надій по окремих частках вимя був достатньо високим, хоча знову ж найменшим у ЛП. При цьому різниця між частками з min і max надоєм у первісток дорівнювала 1,3 кг, корів другої лактації - 2,4 кг (Р>0,95) та третьої - 1,7 кг, тобто зростала лише до другої лактації. У корів другої і третьої лактації, порівняно з першою, різниця по частках відповідно становила: у ЛП - 31,4%; ПП - 44,9%; ЛЗ - 34,6% та у ПЗ - 48,6%, тобто чітко простежується “правостороннє” нарощування надоїв по частках.
Показник інтенсивності молоковиведення із окремих часток вимя у напівкровних тварин був майже у 1,5-2,0 раза більшим, ніж у сименталів та симентал х монбельярдських корів. Найбільшим показник молоковиведення був у корів другої лактації і переважав тварин першої і третьої відповідно на 20,8-63,6% та 13,0-41,4% (рис. 3).
Дослідження змін основних технологічних ознак розвитку вимя з віком свідчать, що тривалість видоювання корови за добу знаходилася в межах 12,9-13,6 хв і суттєвої різниці за часом доїння між тваринами різного віку не встановлено (табл. 3). Добовий надій корів другої лактації, порівняно з первістками, був більшим на 40,3% (Р>0,95), а з коровами третьої - на 14,2%. Корови другої лактації мали і найбільший показник молоковиведення, що порівнюючи з первістками, залежно від доїння більше на 25,7-60,5% (Р>0,95). Від вранішнього до вечірнього доїння він зменшувався, залежно від лактації, на 51,4-14,6%. При цьому тварини з посередніми значеннями індексу вимя мали високі показники молоковиведення.
Таблиця 3 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у напівкровних симентал х голштинських корів різного віку в лактаціях (n = 45)
Показник Лактація перша друга третя
Тривалість доїння за добу, с 776±52,8 819±134,0 811±79,2
Добовий надій, г 17358± 1377,3 24350± 1938,0 21325± 2979,0
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1568±196,7 1970±332,0 1767±189,8 в обід 1341±90,3 1836±214,0 1219±144,0 увечері 1036±76,7 1663±265,8 1541±72,2 середнє за добу 1352±71,0 1921±260,4 1556±86,5
Індекс вимя, % 43,5 43,6 42,9
Індекс симетрії, % 51,1 53,8 51,2
Тривалість холостого доїння, с 116±22,8 138±52,0 129±28,8
Досліджувані тварини відзначалися значною різницею в розвитку часток вимя. Так, у первісток різниця у місткості найменш (як правило ЛП) та найбільш (одна із задніх) розвиненої частки дорівнювала 8,2%, у корів другої лактації - 10,0% та третьої - 8,4%. При цьому вимя з посереднім розвитком окремих часток видоювалося машиною в автоматичному режимі у межах 95,3-96,5%, а кількість молока, одержуваного при машинному додоюванні не перевищувала 1,0 кг за добу. Різниця у видоєності передніх і задніх часток складала: у первісток - 3,6%, корів другої лактації - 3,8 та третьої - 1,0%.
Отже, використання бугаїв голштинської червоно-рябої породи для поліпшення технологічних ознак вимя у симентальської має позитивні наслідки: вже у помісей першого покоління суттєво зменшується тривалість доїння, зростає інтенсивність молоковиведення, видоєність корів машиною та продуктивність.
Характеристики технологічних ознак розвитку вимя у корів чорно-рябої породи і її поєднань з голландською та голштинською чорно-рябою. У чистопородних корів чорно-рябої, як і в інших порід, також найшвидше видоювалася ЛП частка. Порівняно з нею інші частки, залежно від віку, видоювалися довше на 20,9-249,8 с. З віком, від першої до четвертої і старших лактацій, час видоювання часток зростав на 10,1-34,4%, але найбільш суттєво - задніх.
Час видоювання часток значною мірою зумовлений кількістю молока, яке в них накопичується. В наших дослідженнях надій з ЛП порівняно з іншими частками був меншим, залежно від віку, на 793,5-2855,6 г і зростав лише до другої-третьої лактації, а потім, як правило, зменшувався. Показник інтенсивності молоковиведення був також найменшим у ЛП частці. В інших частках, порівняно з нею, він був більшим, залежно від віку, на 7,9-129,4 г/хв і до другої-третьої лактацій зростав на 37,8-68,7%, а до четвертої і старших - зменшувався на 17,3-23,4%.
Оцінка параметрів технологічних ознак вимя протягом доби показала, що тривалість доїння за добу зростала від першої до другої-третьої лактацій на 12,4%, а до четвертої і старших - на 37,2%, тобто, у первісток вона тривала в середньому на одне доїння 4,5 хв, а у корів чотирьох лактацій і старше - зростала до 6,2 хв (табл. 4). Піддослідні корови проявляли досить високі надої, які з віком зростали, але найбільш суттєво - на 52,0% - до другої-третьої лактацій. Подібним чином змінювалося й значення показника молоковиведення, який від першої до другої-третьої лактацій зростав на 54,0%, а в четвертої і старших - знижувався і був на 3,7% меншим, ніж у первісток.
Характер змін технологічних ознак розвитку вимя у корів-дочок окремих бугаїв свідчить, що оцінка їх за цими ознаками дозволить відбирати кращих плідників і цим сприяти удосконаленню стад за придатністю до машинного доїння.
Таблиця 4 - Параметри деяких технологічних ознак розвитку вимя у корів чорно-рябої породи різного віку в лактаціях (n = 57)
Лактація Тривалість доїння за добу, с Добовий надій, г Інтенсивність молоковиведення, г/хв
Перша 817±40,9 16161±685,9 1228±62,8
Друга і третя 918±166,9 24557±1528,1 1892±335,5
Четверта і старші 1121±82,0 20842±1110,5 1182±68,0
Отже, проведені дослідження переконливо доводять, що у корів чорно-рябої породи параметри технологічних ознак як окремих часток, так і всього вимя з віком суттєво змінюються. Це обовязково необхідно враховувати, організовуючи їх машинне доїння та розробляючи нові типи доїльних машин.
У корів чорно-ряба х голландська також найшвидше видоювалася ЛП частка. Тривалість видоювання інших часток, залежно від віку, була більшою на 11,8-31,1% і зростала лише до третьої лактації, але несуттєво. Надої із окремих часток вимя зростали від ЛП до ПЗ частки, а з віком - лише до другої лактації (на 24,1-30,3%). Різниця в надоях між ЛП та іншими частками, залежно від віку, складала 15,2-95,6%. У передніх частках вимя і показник інтенсивності молоковиведення був найменшим. Різниця між частками з min і max значенням параметра, залежно від віку, коливалася від 91,7 г/хв до 156,6 г/хв. Показник молоковиведення по частках, як і надій, збільшувався лише до другої лактації, а потім або залишався без змін, або зменшувався. Після виконання операції машинне додоювання тривалість доїння часток зростала залежно від віку на 1,7-3,1 хв, надій - на 91,7-530,4 г, а показник молоковиведення зменшувався на 60,1-125,4 г/хв, тобто позитивного впливу не було. Вивчення змін технологічних ознак розвитку вимя з віком показало досить високі значення параметра тривалості доїння за добу - 15,0-17,4 хв або в середньому - 5,0-5,8 хв на одне видоювання (табл.5). При цьому від першої до другої лактації він зростав на 16,1% (Р>0,95), а від третьої до четвертої і старших - зменшувався на 9,4%.
Досить високим виявився у корів добовий надій, максимальний рівень якого було досягнуто вже по другій лактації (зростання на 27,3%, Р>0,999). Від другої до третьої спостерігався спад на 10,0%, а по четвертій і старших - незначне (4,0%) збільшення. Показник молоковиведення як за окреме доїння, так і в середньому за добу, був більшим у корів другої та четвертої і старших лактацій. Від вранішнього до вечірнього доїння він зменшувався, залежно від лактації, на 20,8-27,0%. При цьому, залежно від лактації 5,9-23,8% корів мали показник молоковиведення до 1,0 кг/хв; 57,1-64,7% - 1,01 - 1,5 кг/хв; 14,3-29,4% - 1,51 - 2,0 кг/хв, а 4,4-8,4% - 2,01 кг/хв і більше.
Таблиця 5 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання чорно-ряба х голландська (n = 107)
Показник Лактація перша друга третя четверта і старші
Тривалість доїння за добу, с 901±45,2 1046±50,4 1019±53,8 924±79,6
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1445±61,8 1547±86,8 1376±88,6 1545±75,1 в обід 1259±52,1 1433±87,3 1258±75,2 1316±85,9 увечері 1112±43,5 1130±73,8 1089±82,3 1170±58,6 середнє за добу 1323±56,2 1389±77,2 1266±74,1 1355±62,2
Індекс вимя, % 40,1 41,3 38,8 40,2
Індекс симетрії, % 53,0 53,0 53,5 50,9
Тривалість холостого доїння, с 157±18,8 214±18,2 210±18,5 203±21,2
Індекс вимя у тварин першої, другої та четвертої і старших лактацій ледь перевищував існуючі мінімальні вимоги, а третьої - був меншим 40,0%. За величиною показника холостого доїння в середньому лише 4,2-5,9% тварин відповідали мінімальним вимогам.
Однією з важливих технологічних ознак якості вимя є місткість окремих його часток. В наших дослідженнях найменше молока одержували з ЛП і найбільше з ПЗ часток, а різниця між ЛП та іншими частками, залежно від віку, дорівнювала 1,6-14,7% (Р>0,999). При цьому з віком спостерігається тенденція до зменшення місткості передніх та збільшення задніх часток.
Ступінь видоювання молока з вимя машиною у корів усіх лактацій був відносно високим. Різниця між min і max значеннями параметра в окремих частках дорівнювала, залежно від віку 2,9-6,7%. При цьому передні частки видоювалися більш повно.
Дослідження тривалості видоювання окремих часток у корів-дочок окремих бугаїв показали, що їх умовно можна поділити на дві групи - з більшою та меншою різницею між передніми і задніми частками. При цьому серед дочок голландських бугаїв не спостерігали чіткої закономірності щодо найменшої тривалості видоювання ЛП частки. Так, у дочок Табе 3975 і Снєжка 243 швидше видоювалася ПП, у Плавуна 1758 і Діркіса 47880 - за тривалістю видоювання ЛП і ПП частки практично не відрізнялись, а у дочок інших плідників спостерігалася встановлена нами закономірність. Це дозволяє робити висновок про можливості оцінки й добору тварин за вказаною ознакою.
Проте встановлена нами закономірність добре простежується при оцінці показника надою з окремих часток вимя, оскільки найменшим він був у ЛП частках дочок усіх бугаїв (різниця, при Р>0,95) і збільшувався, як правило, від ЛП до ПЗ частки.
Порівнюючи бугаїв за параметрами технологічних ознак розвитку вимя у їх дочок, необхідно відзначити суттєву різницю за деякими з них. Так, якщо тривалість доїння за добу в дочок Плавуна 1758 дорівнювала 14,4 хв, то у Клайдіуса 51762 - 18,1 хв. Інтенсивність молоковиведення у дочок усіх бугаїв була посередньою і залежала від добового надою, а різниця між min і max значеннями параметра змінювалася від 55,8 г/хв до 146,0 г/хв. У представниць Плавуна 1758 та Діркіса 47880 значення показника індексу вимя не відповідало навіть мінімальним вимогам, але незважаючи на це вони мали найбільшу інтенсивність молоковиведення. За показником тривалості холостого доїння дочки всіх бугаїв у середньому не відповідали існуючим мінімальним вимогам.
Отже, використання бугаїв голландської породи у паруванні з коровами чорно-рябої, сприяло деякому підвищенню молочної продуктивності потомства, але практично не поліпшувало технологічні ознаки розвитку їх молочної залози.
Дослідження технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання чорно-ряба х голштинська чорно-ряба показали, що тривалість видоювання окремих часток, незалежно від віку в лактаціях, найменшою була у ЛП частці і зростала до другої-третьої лактації. При порівнюванні з іншими частками це менше на 4,3-45,3% (Р>0,99). Різниця між min і max значенням параметра по лактаціях складала: у ЛП - 1,1 хв, ПП - 2,4, ЛЗ - 2,8 та ПЗ - 3,4 хв. Ліва передня частка була й найменш продуктивною, а тому з інших часток одержували молока більше на 474-2201 г (Р>0,999). Надої по окремих частках зростали на 21,1-38,2% лише до третьої лактації, а потім зменшувалися або залишалися на досягнутому рівні. Інтенсивність молоковиведення була найменшою у ЛП частці, що порівняно з іншими частками менше на 4,6-78,9 г/хв (Р>0,95). З віком (до третьої лактації) вона зростала на 2,3-17,1%. Машинне додоювання збільшувало тривалість доїння на 2,2-3,2 хв, надій - на 93-497 г, а показник молоковиведення зменшувало - на 61,1-83,3 г/хв.
Оцінюючи характер змін технологічних ознак розвитку вимя з віком, слід зазначити, що тривалість доїння за добу лише у корів першої і третьої лактацій відповідала фізіологічній нормі (табл. 6). З віком вона зростала на 27,8% (Р>0,999), а добовий надій лише до третьої лактації - на 9,8-19,4%, (Р>0,99). У корів четвертої і старших лактацій спостерігали тенденцію до зменшення цього показника на12,5% (Р>0,95).
Показник молоковиведення з віком зростав до третьої лактації, а від вранішнього до вечірнього доїння зменшувався залежно від віку на 22,8-32,0%. Величина показника холостого доїння не відповідала існуючим вимогам, але у 9,4% первісток була меншою 1,0 хв.
Таблиця 6 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання чорно-ряба х голштинська чорно-ряба (n = 112)
Показник Лактація перша друга третя четверта і старші
Тривалість доїння за добу, с 862±31,1 1039±72,7 986±45,8 1110±49,7
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1524±65,2 1470±94,9 1629±84,4 1407±89,7 в обід 1379±67,2 1256±69,5 1389±69,8 1208±65,6 увечері 1240±49,4 1197±69,9 1347±66,4 1066±63,5 середнє за добу 1404±55,2 1327±74,7 1436±62,9 1220±57,1
Індекс вимя, % 42,2 43,6 43,5 41,4
Індекс симетрії, % 50,2 51,7 50,1 50,4
Тривалість холостого доїння, с 143±11,0 225±22,0 200±21,5 325±31,6
Досліджуючи місткість окремих часток вимя у корів різних лактацій встановили, що кількість молока у інших частках порівняно з ЛП залежно від віку була більшою на 2,1-11,3% (Р>0,95, 0,999).
Ступінь видоювання молока із вимя машиною, за винятком корів четвертої і старших лактацій, був більшим 95,0%. Особливо добре (на 95,6-97,8%) видоювалися передні частки. Різниця між частками з min і max ступенем видоювання залежно від віку дорівнювала 2,0-5,6%. Добовий обсяг молока, одержуваного за рахунок машинного додоювання, з віком зростав на 35,0%.
У дочок окремих бугаїв виявлені власні, притаманні лише для них, технологічні ознаки розвитку вимя. Так, тривалість видоювання дочок складала в середньому 4,8-6,2 хв. За величиною добового надою дочки Суддін Сексеса 5/16986224, Ройдена 320300 та Вансайда 321910 не відрізнялися, а у дочок Рейвендейла 1701488, він був на 17,8-18,6% більшим. Найменші параметри інтенсивності молоковиведення із окремих частках вимя відзначені у дочок Рейвендейла, а у Суддін Сексеса і Ройдена - на 7,5 - 29,5% більші.
За показником холостого доїння дочки всіх бугаїв не відповідали мінімальним вимогам, проте різниця між ними була суттєвою. Так, у дочок Ройдена 320300 він був більшим на 47,5%, а Вансайда 321910 - на 126,0%, ніж у ровесниць Рейвендейла 1701488.
Отже, використання бугаїв голштинської породи у паруванні з коровами чорно-рябої на перших етапах сприяло деякому підвищенню у потомства надоїв, але практично не впливало на технологічні ознаки розвитку вимя.
З літератури відомо, що кратність доїння певною мірою впливає на характер прояву технологічних ознак розвитку вимя у корів. Досліджуючи ці ознаки за умов стійлово-вигульної системи утримання та доїння у молокопровід, встановили, що у первісток поєднання чорно-ряба х голштинська при дворазовому доїнні тривалість видоювання ЛП частки була найменшою. У корів другої і третьої лактацій швидше видоювалася ПП частка. Порівняно з нею інші видоювалася довше на 22-204 с (Р>0,95). До третьої лактації тривалість доїння залежно від частки зростала на 2,5-36,8%. Машинне додоювання збільшувало тривалість доїння на 1,8-1,2 хв.
Кількість молока, яке одержували з ЛП частки, була найменшою як у первісток, так і в корів другої лактації і при порівнюванні з іншими частками різниця складала 147-1449 г (Р>0,999). У корів третьої лактації найменш продуктивною була ПП частка і різниця між нею та іншими дорівнювала 215-1833 г (Р>0,999). До третьої лактації надій по частках зростав на 355-2298 г, або на 10,3-68,3% (Р>0,999). Показник молоковиведення у лівих частках був найменшим, тоді як у інших він виявився залежно від віку більшим на 15,0-132,7 г/хв, або 3,6-34,7% (Р>0,99) і до третьої лактації зростав на 1,2-48,0% (Р>0,99).
Характер розподілу надоїв по окремих частках вимя протягом доби показав, що ввечері вони були більшими, ніж уранці і в різному віці складали - 50,1-52,9% від добового. При цьому в обидва доїння більший надій відмічено у задніх частках. Різниця між частками з max і min надоєм становила: вранці - 939,3 г та ввечері - 897,5 г. З віком до третьої лактації, вранішній надій по частках зростав на 13,9-76,4%, а вечірній - на 24,6-66,5% (Р>0,95-0,999).
Оцінюючи зміни параметрів технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання чорно-ряба х голштинська, слід зазначити, що час доїння за добу з віком зростав на 5,1-23,6% (табл. 7).
Таблиця 7 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання чорно-ряба х голштинська чорно-ряба за умови дворазового доїння (n = 54)
Показник Лактація перша друга третя
Тривалість доїння за добу, с 733±76,3 771±49,0 906±41,4
Добовий надій, г 13245±978,0 14910±795,5 18590±701,0
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1126±52,1 1238±65,2 1285±59,8 увечері 1085±67,2 1178±70,5 1260±47,9 середнє за добу 1112±60,9 1203±66,1 1267±52,4
Індекс вимя, % 45,0 39,6 40,8
Індекс симетрії, % 54,7 49,5 46,6
Тривалість холостого доїння, с 178±24,3 230±31,0 235±23,8
Добовий надій найменшим був у первісток і по другій лактації зростав на 12,6%, а по третій на 40,4% (Р>0,999). Показник молоковиведення з віком зростав на 8,2-14,0%. При цьому більше значення параметра було у вранішнє доїння. За тривалістю холостого доїння тварини не відповідали мінімальним вимогам і у корів другої і третьої лактацій, порівняно з первістками, вона зростала на 29,0-31,7%.
Дослідження параметрів технологічних ознак розвитку окремих часток різного за формою вимя показали, що корови мали неоднакові як тривалість видоювання окремих часток, так і надої із них. Характер молоковиведення з окремих часток у корів з чашоподібним вимям був значно кращим, що притаманно й іншим породам та породним поєднанням. У тварин з округлим вимям цього не виявлено. Тобто, за умови дворазового доїння відбір тварин за формою вимя сприятиме удосконаленню його технологічних ознак.
Отже, підсумовуючи можна стверджувати, що запровадження дворазового доїння сприяло удосконаленню технологічних ознак розвитку вимя у корів поєднання чорно-ряба х голштинська чорно-ряба.
Дослідження технологічних ознак розвитку вимя у корів української чорно-рябої молочної породи за умов безпривязного утримання і доїння на установці УДС-3Б свідчать, що незалежно від віку в лактаціях та режиму доїння найменшу тривалість видоювання має ЛП частка. Час видоювання інших часток був більшим на 56,3-206,2 с. Виконання операції машинне додоювання збільшувало час видоювання на 12,9-21,0%. Показник надою досить чітко корелював з тривалістю видоювання часток і тому найменше молока одержували також з ЛП, а з інших - більше на 9,3-54,3%. Надій по частках зростав лише до третьої лактації (на 22,3-38,7%), а за рахунок машинного додоювання - на 2,0-9,3%. Окремі частки вимя суттєво (на 46-121 г/хв) відрізнялися й за показником молоковиведення.
Характер змін технологічних ознак розвитку вимя з віком засвідчив, що тривалість доїння у корів другої лактації зростала на 36,9%, а до третьої і старших - на 33,3% (табл. 8). Усім тваринам притаманні досить високі добові надої, які з віком зростали у середньому на 29,4%.
Таблиця 8 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у корів української чорно-рябої молочної породи (n=54)
Показник Лактація перша друга третя і старші середнє по вибірці
Тривалість доїння за добу, с 817±82,9 1119±102,6 1089±51,2 1058±53,9
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1585±156,8 1257±109,2 1549±123,7 1424±75,7 в обід 1285±147,8 1075±68,1 1337±73,9 1207±50,6 увечері 1210±90,6 1057±60,0 1136±74,8 1114±42,7 середнє за добу 1373±117,0 1140±71,7 1335±85,0 1254±51,5
Індекс вимя, % 44,0 43,1 44,2 43,6
Індекс симетрії, % 50,0 51,0 46,3 49,0
Тривалість холостого доїння, с 171±42,2 246±31,1 289±30,9 250±20,5
Показник молоковиведення залежно від лактації у вечірнє доїння, порівняно з вранішнім і обіднім, був меншим на 18,9-36,4%. Якщо ж оцінювати його величину в цілому, то в усі лактації він був відносно невеликим.
Індекс вимя у 38,8 % корів був меншим 40,0%, а у 14,3 % - більшим 50,0%. Тривалість холостого доїння зростала з віком на 68,8 %.
Повнота видоювання вимя машиною в автоматичному режимі була відносно низькою. У середньому 6,0% (1,1 кг) молока одержували при машинному додоюванні, що є, на наш погляд, результатом конструктивної недосконалості колекторів доїльних апаратів, які не можуть пропускати ту кількість молока, котра надходить з часток вимя у корів з продуктивністю 6000 - 10000 кг за лактацію.
Отже, можна відзначити, що незадовільні умови експлуатації молочної залози навіть високопродуктивного голштинізованого поголівя впливали на неї настільки негативно, що бажані технологічні ознаки розвитку вимя голштинів у потомства проявлялися посередньо.
Характеристики технологічних ознак розвитку вимя у корів червоної степової породи і її поєднань з англерською та голштинською чорно-рябою. Дослідження, проведені за умов стійлово-вигульної системи утримання та дворазового доїння у доїльні відра засвідчили, що окремі частки вимя корів червоної степової породи, як і в більшості тварин інших порід, розвинені неоднаково. Незалежно від режиму доїння та віку найшвидше видоювалася ЛП, найдовше - ЛЗ частки. Інші частки видоювалися швидше на 9,5-96,6% (Р>0,99). Найменшим був у ЛП частці і надій. З інших часток, у різному віці тварин він був більшим на 625-2969 г (Р>0,95). Особливо велика різниця відзначена у задніх частках вимя. Виконання операції машинне додоювання збільшувало надій по частках лише на 0,6-11,4%, при значному - на 11,5-28,8% - зростанні тривалості видоювання.
Ліва передня частка вимя первісток мала й найменший показник молоковиведення, різниця якого з іншими частками складала 111,0-341,0 г/хв (Р>0,99, 0,999). У корів другої-четвертої лактацій він був відносно вирівняним і в передніх частках зростав на 3,2-41,7%. У задніх же частках певної чіткої закономірності встановлено не було.
Досліджуючи зміни технологічних ознак розвитку вимя за добу, встановили, що з віком тривалість доїння зростала на 7,8-3,6 хв (Р>0,999 - 0,99) (табл.9). Це повязано із зростанням добових надоїв, які у корів другої лактації збільшились на 58,1%, (Р>0,999), третьої - на 54,0%, (Р>0,999), четвертої і старших - на 50,4%, (Р>0,999). Проте різке збільшення надоїв відбулося лише після першої лактації. Показник молоковиведення був відносно вирівняним (за винятком корів другої лактації), хоча у вранішнє доїння, порівняно з вечірнім, найбільше значення (на 157,8 г/хв, 10,1%) відзначалося у корів четвертої і старших лактацій. Значення показника тривалості холостого доїння ні в одну із лактацій не відповідало мінімальним вимогам і з віком збільшувалося на 73,3-175,6 с.
Таблиця 9 - Параметри технологічних ознак розвитку вимя у корів червоної степової породи (n=76)
Показник Лактація перша друга третя четверта і старші
Тривалість доїння за добу, с 452±52,5 921±94,6 726±54,2 671±51,6
Інтенсивність молоковиведення, г/хв: вранці 1557±125,0 1281±169,6 1595±92,8 1715±134,8 увечері 1590±78,5 1382±236,5 1511±108,0 1515±135,7 середнє за добу 1570±102,5 1327±199,1 1541±92,8 1588±83,3
Індекс вимя, % 41,6 41,7 40,5 38,2
Індекс симетрії, % 54,4 52,4 52,1 46,6
Тривалість холостого доїння, с 118±42,5 293±58,1 191±19,8 202±34,7
Оцінюючи параметри технологічних ознак розвитку вимя встановили, що за умови дворазового доїння у корів червоної степової породи добовий надій та показник молоковиведення суттєво зумовлені його формою.
Досліджуючи технологічні ознаки розвитку окремих часток вимя у червона степова х англерських корів встановили, що тривалість доїння ЛП частки також була найменшою. Інші частки залежно від віку видоювалися довше на 49,6-168,6 с. При цьому з віком зростала різниця тривалості видоювання окремих, особливо задніх, часток вимя. Час доїння зростав і з віком у лактаціях, хоча вірогідної різниці за тривалістю видоювання окремих часток при дворазовому доїнні не встановлено.
Частка, яка видоювалася найшвидше, була й найменш продуктивною. З інших часток, порівняно з ЛП, у різному віці одержували молока більше на 542-2694 г (Р>0,999). За рахунок машинного додоювання надій, залежно від частки і віку, збільшувався на 0,7-5,8% при збільшенні часу доїння на 14,5-21,6%, що ставить під сумнів доцільність виконання даної операції. Надої по окремих частках вимя з віком зростали на 35,8-56,7% (Р>0,95, 0,999). При цьому розподіл надоїв по частках за вранішнє і вечірнє доїння виявився практично однаковим, хоча дещо краще розвиненими були задні.
Показник молоковиведення з окремих часток вимя, незалежно від лактації (за винятком четвертої і старших), найменшим був також у ЛП частці. В інших частках він був більшим на 32,5-235,7 г/хв або 5,8-45,4% (Р>0,99). При цьому, з віком найбільш значимо показник молоковиведення зростав до третьої лактації - на 93,2-228,5 г/хв або 18,0-39,7% (Р>0,999). Дещо більша інтенсивність молоковиведення в задніх частках сприяла певному вирівнюванню часу доїння корів та зменшенню тривалості холостого доїння.
Значення параметрів технологічних ознак розвитку вимя у корів червона степова х англерська за добу були досить високими (табл.10). При цьому зростання часу доїння від першої до третьої лактації становило лише 1,6 хв, і тільки у корів чотирьох лактацій і старше - 2,7 хв (Р>0,95). Середньодобові надої з віком зросли на 46,0% (Р>0,999), а особливо значимо - на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
