Вивчення впливу генотипу вихідних рослин цукрових буряків (Beta vulgaris L.) на динаміку росту клітинних суспензій. Підбір оптимальних живильних середовищ, умов культивування культур з метою їх використання у схемах клітинної селекції на стійкість.
При низкой оригинальности работы "Отримання клітинних суспензій різних генотипів цукрових буряків", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАУКОВІ ПРАЦІ ІНСТИТУТУ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ, випуск 21 БІОТЕХНОЛОГІЯ Показано вплив генотипу вихідних рослин цукрових буряків (Beta vulgaris L.) на динаміку росту клітинних суспензій.Використання клітинних суспензій цукрових буряків дозволяє експериментально впливати на клітини та отримувати з них рослини зі зміненим морфогенезом та підвищеним адаптивним потенціалом, які можуть у подальшому використовуватись в якості вихідного матеріалу для селекційних досліджень [1]. Суспензійні культури є зручним обєктом для використання в клітинній селекції на стійкість до абіотичних та біотичних факторів, оскільки клітини, що культивуються в умовах in vitro, характеризуються фізіологічною, цитологічною та генетичною гетерогенністю [6]. Умови вирощування клітин у суспензії можуть контролюватись за складом живильного середовища та клітинної популяції, що є значною перевагою за їхнього використання в різних схемах клітинної селекції на стійкість [1, 5, 3]. Дослідження проводили в лабораторії біотехнології рослин Національного університету біоресурсів і природокористування України впродовж 2012-2013 рр. Обєктом досліджень були сорти цукрових буряків Ялтушківський однонасінний 64 та Білоцерківський однонасінний 45, диплоїдні гібриди Ялтушківський ЧС 72, Український ЧС 70, Український ЧС 72, Уладово-Верхняцький ЧС 37, Уладово-Веселоподолянський ЧС 84, Іванівський ЧС 33, Катюша, Ворскла, Атаманша та триплоїдні гібриди Олександрія та Білоцерківський ЧС 57. Для ініціації росту клітинної суспензії нами була використана проліферуюча калюсна тканина рихлої консистенції різних генотипів цукрових буряків, яку подрібнювали стерильним пінцетом і 2-3 г поміщали в колби Ерленмейера з рідким живильним середовищем обємом 100 мл за прописом Мурасіге-Скуга (1962) різних модифікацій.
Список литературы
1. Blumwald E. Salt tolerance in suspension cultures of sugar beet / E. Blumwald, R.J. Poole // Plant Physiology. - 1987. - Vol. 83. - P. 884-887.
2. DEGREEFW. In vitro culture of sugar beet: Description of acel lline with high regeneration capacity / W. De Greef, M. Jacobs // Plant Sci Lett. - 1989. - Vol. 17. - P. 55-61.
3. GURELS. Establishment of cell suspension cultures and plant regeneration in sugar beet (Beta vulgaris L.) / S. Gurel, E. Gurel, Z. Kaya // Turk. J. Bot. - 2002. - Vol. 26. - P. 197-205.
4. Бутенко Р.Г. Выращивание клеток высших растений в суспензионной культуре / Р.Г. Бутенко // Известия АН СССР. - (серия: Биология). - 1977. - Т. 5. - 697 с.
5. Смоленская И.Н. Культура протопластов из суспензии клеток сахарной свеклы / И.Н. Смоленсая, Г.Н. Ралдугина // Физиология растений. - 1982. - Т. 28, - Вып. 5. - С. 1022-1028.
6. Динамика роста суспензионной культуры клеток сахарной свеклы / [Г.И. Ярмолюк, И.И. Ильенко, Н.С. Бех, В.Е. Белоус] // Биотехнологические методы в селекции сахарной свеклы : сборник научных трудов / Под ред. акад. В.Ф. Зубенка. - М.: ВО Агропромиздат, 1989. - С. 58-63.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
