Отоліти та зуби костистих риб палеогену України - Автореферат

Костисті риби з палеогенових відкладів України були вивчені в основному за повноскелетними рештками. Отоліти та зуби, які зустрічаються значно частіше та нерідко домінують у палеогенових оріктоценозах, неодноразово відмічалися дослідниками як супутні знахідки при дослідженні решток інших викопних організмів. Значне поширення отолітів і зубів костистих риб у різнофаціальних відкладах палеогену України, можливість їх використання в стратиграфічних, палеогеографічних і палеоекологічних дослідженнях, очевидна доцільність включення цих груп у палеонтологічне забезпечення регіональних стратонів палеогену України зумовили необхідність виконання їхнього монографічного вивчення. Мета дисертаційної роботи полягала у встановленні систематичної приналежності отолітів і зубів костистих риб із палеогенових відкладів України, зясуванні їх стратиграфічного, палеогеографічного й палеоекологічного значення. У даній роботі застосовувалися загальноприйняті палеонтологічні методи польових та камеральних досліджень: стандартна методика роботи з мікропалеонтологічним матеріалом - для вилучення отолітів і зубів із породи; морфологічний та морфометричний аналіз решток костистих риб - при видовій діагностиці; біостратиграфічний метод - при вирішенні стратиграфічних завдань.Вона нараховує 70 отолітів, які належать до шести видів: «genus Congridarum» websteri (Frost, 1933), «genus Neobythitinorum» subregularis (Schubert, 1916), Platycephalus janeti (Priem, 1911), Orthopristis kokeni (Leriche, 1905), «genus Percoideorum» cf. selsiensis (Stinton, 1978), Antigonia angusta Stinton et Nolf, 1970. Вид Antigonia angusta характерний для іпру, лютету та не переходить межу лютет-бартон; знахідки отолітів «genus Percoideorum» cf. selsiensis відомі тільки в лютеті Англії та Німеччини; види «genus Congridarum» websteri, «genus Neobythitinorum» subregularis, O. kokeni, A. angusta часто зустрічаються в лютеті Західної Європи та еоцені взагалі. У мандриківському комплексі 14 видів не переходять еоцен-олігоценовий рубіж, серед них три види («genus Congridarum» websteri (Frost, 1933), P. janeti, O. kokeni) є спільними з костянецьким комплексом середнього еоцену, чотири види (Hoplobrotula biscaica (Sulc, 1932), Myripristis sp., Chelidoperca cf. elongata Sulc, 1932, Apogon decoratus Stinton, 1980) відомі тільки для приабону. Вісім видів раніше відмічалися тільки в олігоцені Західної Європи - Anguilla aff. rouxi (Nolf, 1976), «genus Ariidarum» germanicus (Koken, 1891), P. simplex, Raniceps tuberculosus (Koken, 1884), R. latisulcatus (Koken, 1884), Belone hinsberghi (Gaemers, 1984), «genus Percoiderum» andreevae Muller et Rozenberg, 2003, Trachinus cf. biscissus Koken, 1884, чотири види (Pterothrissus umbonatus (Koken, 1884), R. transversus, «genus Neobythitinarum» hilgendorfi (Koken, 1891), Centroberyx ingens (Koken, 1884)) характерні як для еоцену, так і для олігоцену. Поштове, Крим) дозволило встановити за зубами й отолітами сім видів костистих риб із верхнього еоцену (30 отолітів і 10 зубів, верхня частина альмінського регіоярусу) та 30 видів із нижнього олігоцену (500 отолітів і 60 зубів, кизилджарські верстви, нижня частина планорбелового регіоярусу).Уперше за результатами вивчення отолітів і зубів встановлено таксономічний склад костистих риб із палеогенових відкладів України в межах стратиграфічного інтервалу даній-рюпель. На основі вивчення отолітів визначено 94 види з 42 родів і 37 родин. За зубами встановлено 62 види з 16 родів та 13 родин. За отолітами встановлено шість комплексів костистих риб, характерних для регіоярусів України: лузанівський - сумський регіоярус, костянецький - бучацький регіоярус, мандриківський - обухівський регіоярус, кизилджарський та зубакинський - планорбеловий регіоярус. Зіставлення досліджених комплексів з одновіковими іхтіофаунами Західної Європи, Південної Росії та Західного Казахстану дозволило встановити, що лузанівський комплекс має зеландський вік; костянецький датується лютетом; мандриківський, незважаючи на значну кількість олігоценових форм, має приабонський вік; альмінський комплекс ендемічний і біостратиграфічно малоінформативний; комплекси кизилджарських і зубакинських відкладів Криму, а також узунбаської світи Мангишлаку - рюпельські.

2. Основний зміст дисертації

Виконана робота є першим узагальненням результатів вивчення отолітів та зубів костистих риб палеогену України, їх стратиграфічного розповсюдження та географічного поширення. Встановлено, що ці викопні рештки часто зустрічаються у відкладах палеогенової системи. Зібрана та монографічно описана велика колекція отолітів та зубів костистих риб. Обґрунтована перспективність їхнього використання для біостратиграфічного розчленування й кореляції осадових товщ та палеогеографічних реконструкцій.

Уперше за результатами вивчення отолітів і зубів встановлено таксономічний склад костистих риб із палеогенових відкладів України в межах стратиграфічного інтервалу даній-рюпель. Для порівняння залучені палеонтологічні матеріали (отоліти та зуби) з палеогену Західного Казахстану. На основі вивчення отолітів визначено 94 види з 42 родів і 37 родин. 67 видів для досліджених територій наведені вперше. За зубами встановлено 62 види з 16 родів та 13 родин. Серед них три форми діагностовано до виду, інші - до роду.

Монографічно описано 94 види, визначені за отолітами, серед яких 26 нових для науки. Складено атлас, який включає 27 таблиць із фотографіями та малюнками отолітів і зубів костистих риб палеогену України та Західного Казахстану.

Проаналізовано стратиграфічне поширення визначених видів. За отолітами встановлено шість комплексів костистих риб, характерних для регіоярусів України: лузанівський - сумський регіоярус, костянецький - бучацький регіоярус, мандриківський - обухівський регіоярус, кизилджарський та зубакинський - планорбеловий регіоярус. Комплекс із верхньої частини альмінського регіоярусу гори Кизил-Джар нечисленний, але чітко відрізняється від комплексів планорбелового регіоярусу. За складом зубів близькі осинівський (бучацький регіоярус) та комплекси Білої Скелі й Пролому (новопавлівський регіоярус).

Зіставлення досліджених комплексів з одновіковими іхтіофаунами Західної Європи, Південної Росії та Західного Казахстану дозволило встановити, що лузанівський комплекс має зеландський вік; костянецький датується лютетом; мандриківський, незважаючи на значну кількість олігоценових форм, має приабонський вік; альмінський комплекс ендемічний і біостратиграфічно малоінформативний; комплекси кизилджарських і зубакинських відкладів Криму, а також узунбаської світи Мангишлаку - рюпельські. Одержані на основі вивчення отолітів костистих риб висновки про вік досліджених відкладів загалом узгоджуються з датуваннями за ортостратиграфічними та іншими палеонтологічними групами.

За складом костистих риб вивчених місцезнаходжень встановлено, що датський, зеландський, лютецький та приабонський басейни південно- та північноукраїнської палеоседиментаційних провінцій були нормально солоними тропічного або субтропічного клімату з глибинами в межах неритової зони. Пізньоприабонський басейн Південно-Західного Криму був нормально солоним, відносно глибоким. У ранньорюпельський час він характеризувався досить мілководними умовами, які в пізньому рюпелі змінилися на більш глибоководні та прохолодніші. Рюпельські басейни Криму та Мангишлаку були відносно холодноводними, ймовірно, помірного клімату.

Встановлена подібність видового складу костистих риб палеогену Західної Європи, України, Південної Росії та Казахстану свідчить про існування вільних міграційних звязків між палеобасейнами Західної Євразії протягом практично всього палеогенового періоду.

1. Братишко A.B. Ихтиофауна верхней части эоценовых отложений в районе Белогорска (Крым) / A.B. Братишко, Н.И. Удовиченко // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: зб. наук. праць ІГН HAH України. - К., 2007. - С. 238-244. Внесок здобувача: визначення та опис зубів костистих риб, графічний супровід.

2. Братішко A.B. Отоліти риб з мандриківських верств (приабон) Дніпропетровська / A.B. Братішко // Палеонтологічний збірник. - 2009. - № 41. - С. 76-85.

3. Братишко A.B. Отолиты рыб из стратотипического разреза бучакского региояруса Украины / A.B. Братишко // Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: зб. наук. праць ІГН HAH України. - К., 2009. - С. 238-242.

4. Шевченко Т.В. Диноцисты и отолиты из обнажения олигоцена у с. Зубакино (Крым) / Т.В. Шевченко, A.B. Братишко // Біостратиграфічні основи побудови стратиграфічних схем фанерозою України: зб. наук. праць ІГН HAH України. - К., 2008. - С. 180-185. Внесок здобувача: визначення та опис отолітів костистих риб, палеоекологічний аналіз за рештками риб, графічний супровід.

5. Братишко А.В. О перспективах использования остатков костных рыб в стратиграфии и палеогеографии палеогена Донбасса / А.В. Братишко // 210 лет начала систематического государственного геологического исследования Донбасса: междунар. науч. конф., 8-9 окт. 2008 г.: тезисы докл. - Луганск, 2008. - С. 143.

Размещено на .ru