Дослідження та аналіз особливостей нового переосмислення проблеми світогляду людини. Визначення важливості розуміння людиною себе й свого призначення у світі. Розгляд та характеристика сутності людини, як цілісної триєдності: духу, душі та тіла.
Данное исследование посвящено глубинному пониманию и постижению фундаментального отношения мир - человек. Показана важность понимания человеком себя и своего предназначения в мире. Потреба осмислювати своє індивідуальне життя, світ, що оточує нас, і своє місце у світі глибоко пронизує єство людини, і деякі з нас приходять до цього, що й може свідчити про початок філософствування. Мета статті: глибше усвідомити фундаментальне відношення людина - світ, Гуманітарний часопис 2017, № 1 розглянути сутність людини як цілісну триєдність: дух, душа, тіло. Отже, виявляється, що в короткому слові «світ» закладено великий зміст, тому що, намагаючись осягнути світ, ми побачимо, що світ - це: Моя, або Мною Інтегрована РеальністьТіло складається з плинного й подільного. Душа повязує ці начала, розділяючи природу обох: вона втілена в ефірне тіло, подібне до фізичного тіла, яке без свого невидимого двійника не мало б жити. Привязаність до тілесного, прямування за голосом тіла, робить душу грубою й обмежує можливість реалізації нею свого призначення. Утім, проблеми духу, душі й тіла можна розглядати в контексті матеріального начала. Тоді дух можна ідентифікувати з усією сукупністю думок, ідей, проектів, у тому числі і втілених машин, технічних пристроїв, інформаційних технологій, будинків, скульптур, картин, музики, книг, опер і т. ін.
Вывод
Таким чином, людська сутність триєдина. Дух - начало безсмертне й неподільне. Тіло складається з плинного й подільного. Душа пов’язує ці начала, розділяючи природу обох: вона втілена в ефірне тіло, подібне до фізичного тіла, яке без свого невидимого двійника не мало б жити. Відповідно, до чого схиляється більше душа, те й формує ефірне, астральне тіло. Духовні якості зміцнюють тіло душі. Привязаність до тілесного, прямування за голосом тіла, робить душу грубою й обмежує можливість реалізації нею свого призначення.
Утім, проблеми духу, душі й тіла можна розглядати в контексті матеріального начала. Тоді дух можна ідентифікувати з усією сукупністю думок, ідей, проектів, у тому числі і втілених машин, технічних пристроїв, інформаційних технологій, будинків, скульптур, картин, музики, книг, опер і т. ін. Звідси зрозуміло, що міра духовності індивіда може визначитися тим, наскільки він опанував усім духовним досвідом людства. Душу можна розглядати як сферу почуттєвого, емоційного буття людини. Душа людини буде вбачатися тим досконалішою, чим більше в ній любові, співчуття, милосердя, бажання добра ближньому.
Отже, осмислюючи фундаментальне відношення світогляду, треба зважити, що міркування про сутність і буття людини нерозривно повязані з проблемою життя, смерті й безсмертя. Людина відповідальна за свій вибір у цьому світі. У цілісному підході до цієї проблеми важливо розглядати сутність світогляду, охоплюючи саме такі структурні елементи: онтологію, гносеологію, методологію, етику, проблему буття людини у світі.
Список литературы
1. Бердяев Н. А. Философия свободы. Смысл творчества / Н. А. Бердяев. - М. : Правда, 1989. - 608 с.
2. Библия, или Книги Священного Писания Ветхаго и Новаго Завета. В русском переводе с параллельными местами. - Издание второе, вновь просмотренное. - Санкт-Петербург : Синодальная типография, 1892. - 1548 с.
3. Вандишев В. М. Екскурс в історію вчень і понять : навч. посіб. / В. М. Вандишев. - Київ : Кондор, 2006. - 474 с.
4. Вандышев В. Н. Философия: Антропология. Гносеология. Социология / В. Н. Вандышев.- Ч.2. - Сумы, 2000. - 200 с.
5. История философии / под ред. Г. Ф. Александрова, Б. Э. Быховского и др. - Т.1. - М.: Политиздат, 1940. - 492 с.Лейбниц Г. В. Монадология / Г. В. Лейбниц. // Лейбниц Г. В. Сочинения : в 4 т. - Т.1. - М. : Мысль, 1982. - 636 с.
6. Спиркин А. Г. Философия / А. Г. Спиркин. - М. : Гардарики, 1999. - 511 с.
7. Фейербах Л. История философии / Л. Фейербах. // Фейербах Л. Собрание произведений : в 3 т. - М., 8. 1974.
9. Философский энциклопедический словарь. - М. : Сов. энциклопедия, 1983. - 840 с.
10. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс. - М. : Политиздат, 1991.
Надійшла до редакції 11.01.2017.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
