Розгляд історії запуску на орбіту супутників та їх значення у дослідженні природних ресурсів Землі. Використання каталогів радіаційних характеристик земних об"єктів з метою оцінки стану природних утворень. Вивчення причин виникнення чорних дір.
Міністерство освіти та науки України Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут Контрольна робота з історії науки і техніки Тема №60: Освоєння космосу: історія та сучасність Студента 1 курсу Групи КІТЗ-19 Гладкова Євгена Єгоровича План Вступ Початок космічної ери Космос та наука Чорні дірки Висновок Список використаної літератури Вступ У другій половині XX ст. людство, ступив на поріг Всесвіту, вийшло в космічний простір. Дорогу в космос відкрила наша Батьківщина. Перший штучний супутник Землі, який відкрив космічну еру, запущений колишнім Радянським Союзом, а перший космонавт світу - громадянин колишнього СРСР. Космонавтика - це величезний каталізатор сучасної науки і техніки, який став за небачено короткий термін одним з головний важелів сучасного світового процесу. В освоєнні космосу людству належить вивчить різні області космічного простору: Місяць, інші планети і міжпланетний простір. Головними при цьому будуть завдання вивчення сонячно-земних звязків і простору Земля - Місяць, а так само Меркурія, Венери, Марса, Юпітера, Сатурна та інших планет, астрономічні дослідження, медико-біологічні дослідження з метою оцінки впливу тривалості польотів на організм людини та її працездатність. Особливе місце серед російських проектів застосування реактивного принципу польоту займає проект Н. І. Кібальчича, відомого російського революціонера, який залишив, незважаючи на коротке життя (1853-1881), глибокий слід в історії науки і техніки. Отже, до кінця минулого століття ідея застосування для польотів реактивних приладів отримала у Росії великі масштаби. Вже у 1883 році він дав опис корабля з реактивним двигуном, а у 1903 році Ціолковський вперше у світі мав можливість сконструювати схему рідинної ракети. Супутник представляв собою алюмінієву сферу діаметром 58 см і масою 83,6 кг з чотирма штирові антенами довжиною 2,4-2,9 м. Супутник був також забезпечений науковими приладами для дослідження випромінювання Сонця і космічних променів. 6 грудня 1957 року у Сполучених Штатах Америки була зроблена спроба запустити супутник Авангард-1 за допомогою ракети-носія, розробленого Дослідницькою лабораторією ВМФ. 3 червня був запущений Джемені-4 з капітанами Джеймсом Макдівіттом і Едвардом Вайтом.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
