Освітня та культурницька діяльність органів місцевого самоврядування й громадськості Таврійської губернії (друга половина XIX - початок XX ст.) - Автореферат

Осмислення та обєктивне відтворення регіональної історії української культури, виявлення її особливостей, зумовлених своєрідністю історичного шляху, сприятиме вивченню самобутності історико-культурного процесу, аналізу формування системи культурно-освітніх закладів, чому значною мірою сприяли регіональні органи місцевого самоврядування й громадськість краю. В цьому звязку дослідження культурно-просвітницької діяльності неурядових організацій Таврійської губернії ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст. сприяє заповненню суттєвої прогалини в історії української культури, оскільки в продовж тривалого часу вважалося неактуальним і залишалося поза увагою дослідників. За роки незалежності України історики дослідили проблеми культурного розвитку різних регіонів, але освітня і культурницька діяльність органів місцевого самоврядування і громадськості Таврійської губернії ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст.. не була предметом спеціального вивчення. Актуальність дослідження полягає не тільки у висвітленні участі громадськості у розвитку культурно-освітницької справи, але і у виявленні особливостей культурного життя поліетнічного регіону досліджуваного періоду. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 60-х років Х1Х ст., коли формувались органи місцевого самоврядування, громадські організації і установи, а також визначалися напрями культурно-освітньої діяльності громадськості Таврійської губернії, до 1914 р., що характеризується припиненням функціонування товариств і громадських обєднань, зумовленим початком Першої світової війни.У вступі обґрунтовуються актуальність проблеми, теоретична і практична значущість роботи; розкривається її звязок із науковими програмами і темами; визначаються обєкт, предмет, завдання, формулюються мета дослідження і конкретні завдання; окреслюються хронологічні та територіальні межі; розкривається наукова новизна роботи, а також подається інформація про апробацію результатів дослідження, дається визначення терміну „культурницька діяльність”. Зокрема зазначається, що перші спроби дослідження освітньої та культурницької діяльності земств, в тому числі і Таврійської губернії, були здійснені наприкінці ХІХ століття. Важливі статистичні факти про рух доброчинності містяться в дослідженні “Благотворительные общества и учреждения в Российской империи из сводной таблицы, приложенной к сборнику сведений о благотворительности в России” (Спб., 1897), де систематизовано відомості про кількість культурно-просвітницьких товариств в регіоні, а також йдеться про напрями їх діяльності в Таврійській губернії. Варто відзначити фонди Державного архіву Автономної республіки Крим, в основу яких було покладено звіти губернаторів, постанови повітових і губернських земських зборів і управ, списки діячів органів міського самоврядування, земств, постанови Сімферопольської міської управи, звіти і постанови Таврійського губернського Комітету піклування про народну тверезість, звіти дирекції народних училищ Таврійської губернії, епістолярія. Детальний аналіз кошторисів земств по кожному повіту з порівнянням їхніх можливостей і досягнутих результатів можуть слугувати підтвердженням тому, що громадськість Таврійської губернії всіляко сприяла становленню доступної початкової освіти для населення і підйому культурного рівня жителів: виділяла кошти на культурно-освітню роботу, рівномірно розподіляла мережу навчальних закладів по території повітів, створювала необхідні умови для праці шкільним учителям, залучала до школи якнайбільше дітей шкільного віку і збільшувала, таким чином, кількість грамотних, сприяла розвитку форм позашкільної роботи серед дорослих і дітей, тобто всебічно обіймалася питаннями розвитку культурно-освітнього життя губернії.

Основний зміст роботи