Освітня діяльність земств Чернігівської губернії у другій половині ХІХ-на початку ХХ століття - Автореферат

Однак успішне виконання завдань, визначених у Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи, неможливо без знання того, як розвивалася теорія і практика вітчизняної освіти, школи в минулому, без критичного осмислення й переосмислення невичерпного педагогічного досвіду. Цінним надбанням вітчизняної педагогічної науки й освіти є освітня діяльність земств Росії й України (1864-1918 рр.), яка сприяла помітним зрушенням у сфері національної школи і просвіти. Тому науковий аналіз освітньої діяльності земств відзначеного регіону України доби 1864-1918 рр., дасть можливість глибше зрозуміти сутність і зміст діяльності земств у галузі народної освіти, їх боротьбу за розвиток національної школи й освіти, суперечності й труднощі, пояснити і інтерпретувати факти локальної історії освіти і школи крізь призму загального. Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез, систематизація й класифікація архівних і друкованих джерел, які дали фактологічний матеріал для вивчення досліджуваної проблеми; хронологічно-системний і проблемно-пошуковий методи, які дали змогу науково обґрунтувати процес становлення і розвитку освітньої діяльності земств у Чернігівській губернії (1865-1918 рр.), розробити його періодизацію; історико-ретроспективний та порівняльно-зіставний методи дали змогу простежити організаційні засади, зміст, принципи, завдання, форми і методи освітньої діяльності земств Чернігівщини (1865-1918 рр.) в динаміці, змінах і часовій послідовності; персоналістично-біографічний метод сприяв встановленню біографічних даних та аналізу освітньої діяльності найпомітніших земських діячів Чернігівщини, визначенню їх внеску в земську освіту; феноменологічний метод забезпечив обєктивність у висвітленні фактів і формулюванні висновків; проблемно-генетичний аналіз (для актуалізації історичного досвіду, прогнозування розвитку педагогічної теорії і практики). У дисертації на основі виявлених архівних джерел і наукової літератури вперше здійснено цілісний аналіз діяльності земств Чернігівської губернії 1865-1918 рр.; зясовано соціально-економічні, суспільно-політичні й національні умови становлення й розвитку освітньої діяльності земств Чернігівської губернії (розвиток капіталістичних відносин і самодержавний режим, всезростаюча суспільна економічна й політична криза, могутній громадсько-політичний і громадсько-педагогічний рух, соціальні реформи, що здійснювалися в Російській імперії в процесі відміни кріпосного права; дві тенденції у розвитку освіти - офіційна самодержавна політика царизму і інша, яка відображала демократичні прагнення суспільства; ідея народності школи і виховання; колоніальне становище України, постійні заборони і переслідування з боку царизму всього українського та ін.); визначені основні періоди (1865-1876 рр. - період становлення земської освітньої діяльності; 1876-1894 рр. - період утисків земської діяльності з боку самодержавства; 1894-1908 рр. - період пожвавлення діяльності земств у галузі освіти; 1908-1918 рр. - період боротьби українського народу і земств за національну школу й освіту) та найважливіші напрями освітньої діяльності земств Чернігівщини: організація і дидактичне забезпечення народної школи і нижчої та середньої професійної освіти, соціально-просвітницька діяльність (організація недільних і вечірніх шкіл для дорослих, дитячих притулків, сирітських будинків, бібліотек, періодичних часописів, музеїв тощо), підготовка земських учительських кадрів; розкрито внесок найпомітніших діячів земств Чернігівщини у розвиток земської освіти; подальшого розвитку набули ідеї, повязані з внеском земств у розвиток української національної школи, системи освіти, підготовки учительських кадрів для народної школи, громадської ініціативи у розвитку народної освіти; уточнено роль, місце і значення освітньої діяльності земств Чернігівської губернії періоду 1865-1918 рр. у сфері земської освітньої діяльності України і Російської імперії відзначеної доби; актуалізовано досвід освітньої діяльності земств Чернігівщини періоду 1865-1918 рр. в контексті модернізації сучасної національної освіти в Україні.Чарнолуський у двотомному виданні “Земство и народное образование” (1910 р.) розкрив історію земської школи в Росії, проаналізував особливості її структури й діяльності в різні історичні періоди, зміст та методи організації навчального процесу, помітну увагу приділив аналізу позашкільної освітньої діяльності земств, зокрема, роботі музеїв. Шип та інших засвідчує, що при висвітленні історії земств, увага наголошувалась на труднощах і негараздах у діяльності земств і земської освіти. Курченко “Діяльність земств України у розвитку освіти (1864-1914)” (1998 р.) розкрито зміст відповідної діяльності земств у розвитку освіти на території Катеринославської, Полтавської, Таврійської, Харківської губерній, побіжно торкаючись Чернігівської. Дослідження і систематизація архівних джерел д

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ