Аналіз радянської і сучасної російської й української історіографії реформ вищої, середньої та початкової освіти в Російській імперії. Порівняння поглядів на реформи європейських і радянських авторів. Розгляд особливостей наукових пошуків педагогів.
При низкой оригинальности работы "Освітні реформи в Російській Імперії другої половини ХІХ - початку ХХ століття: історіографія", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За радянської доби історики й педагоги здійснили вагомий внесок у розроблення історіографії освітніх реформ, а їхні оцінки на проблему докорінно відрізняються від поглядів сучасних авторів, то ж ставимо за мету порівняти радянську і сучасну історіографію освітніх реформ, визначити чинники, що впливали на характер оцінок учених, та окреслити недостатньо вивчені питання. На сьогодні триває розроблення регіональних особливостей реформ, проте далеко не всі аспекти перебігу освітніх реформ дістали висвітлення в історіографії, що й зумовило необхідність цього синтезуючого дослідження. Історик наголошує на «труднощах», які довелося долати радянській владі в освітніх питаннях, і до головних з них відносить сутність, структуру імперських університетів і реакційно налаштованих професорів, «які разом зі студентством протистояли радянізації університетів» [8, с. Досить сміливими на той час були і запропоновані авторами назви досліджень «Московському університету 225 років», «Харківський університет за 150 років», «Казанський університет за 125 років», які прямо вказували на те, що науковці не відмовлялися від дорадянського минулого вишів, дотримуючись принципу спадкоємності в дослідженнях. Також історик наголошує, що рушієм прогресивних ідей у системі освіти виступала держава, при цьому не акцентуючи уваги на боротьбі професури, громадськості, студентства за розширення своїх прав та можливостей навчатися й працювати в прийнятних умовах [14, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
