Освіта як фактор економічного розвитку - Автореферат

Через це надзвичайної актуальності набувають дослідження саме тих сфер, у яких власне і відбувається відтворення і розвиток людини та знань, тобто, насамперед - освіти. Складність дослідження цієї проблематики полягає у тому, що найбільш масштабний погляд на освіту дорівнює спробі цілісного бачення усього логічного та історичного шляху людства з моменту його виникнення і до теперішнього часу. Тому проблема адекватного теоретичного відтворення освіти постає насамперед як проблема реконструкції логіки суспільного та економічного розвитку, взятих у певному аспекті - аспекті відносин з приводу привласнення, виробництва та нагромадження знань, а також відтворення та розвитку особистості та її здібностей. Проблематика знань та освіти як елементів суспільного та економічного розвитку з давніх часів приваблювала та приваблює увагу значної кількості зарубіжних та вітчизняних дослідників, представників різноманітних галузей наукового знання - філософії, економіки, соціології, педагогіки, психології. Гегель також у своїх працях звертав увагу на знання та освіту й співвідносив ці поняття між собою.У першому розділі роботи «Методологічні засади дослідження освіти як фактору економічного розвитку» викладено вихідні методологічні положення щодо понятійного апарату дослідження освіти як економіко-теоретичної категорії, оглянуто інформаційну базу дисертації, висвітлено діалектику знань, освіти та сумісно-розподіленої праці в логіко-історичному контексті економічного розвитку, здійснено теоретичне відтворення освіти як комплексної суспільної категорії. Це призводить до пошуку такої вихідної (елементарної) форми продукту людської діяльності, яка б одночасно утримувала в собі процеси привласнення, виробництва, нагромадження й була первинно синкретично невіддільна від головного елементу економічного розвитку (людини); продукту, який здатен одночасно виходити за межі людини та утримуватися в ній. Виділено три основні етапи діалектики знань, освіти та сумісно-розподіленої праці: синкретична єдність знань, освіти та сумісно-розподіленої праці; відокремлення та усуспільнення знань та освіти, їх перетворення у самостійні форми людської діяльності; знання та освіта як здібності людини у органічній єдності із всезагальною працею. У широкому сенсі в роботі освіту визначено як інститут, в якому відбувається відтворення та розвиток особистості, адекватної певній стадії економічного розвитку, та реалізуються суспільні відношення з приводу привласнення, виробництва та нагромадження знань. Дослідження специфіки історичних форм знання в процесах суспільного привласнення, виробництва та нагромадження, а також аналіз співвідношення праці, знань й освіти через тріаду «тотожність - розбіжність - протиріччя» призвели до висновку стосовно того, що освіта перетворюється в провідний фактор економічного розвитку там і тоді, де і коли сам економічний розвиток виходить за свої межі та розширює свій зміст до розвитку в широкому сенсі, переходячи на власне людиномірну основу.Сучасний етап суспільного розвитку характеризується новими вимогами до якості людського потенціалу та освіти як сфери, що визначає соціальний, економічний, культурний та духовний розвиток на глобальному та національному рівнях. Це обумовлює необхідність переосмислення як теоретичних та методологічних засад дослідження економічного розвитку в цілому, так і освіти та її зростаючої ролі у цім процесі зокрема. Питання відносно розвитку в сучасних умовах насамперед постає як питання стосовно власне людського розвитку, яке, в свою чергу, може бути конкретизовано до проблеми розширеного відтворення знань та специфічного суспільного інституту - освіти. Первинно синкретично поєднані знання, освіта та сумісно-розподілена праця проходять лінії усуспільнення та відокремлення; рухаються від тотожності через відмінність до протилежності; сходять до органічної єдності та тотожності знань, освіти та сумісно-розподіленої (всезагальної) праці на більш високому рівні. Тобто освіта також є сферою, в якій відбувається відтворення та розвиток особистості, адекватної певній стадії суспільного розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ