Конкретизація методологічних засад дослідження освіти як чинника соціальних змін на основі критичного аналізу наявних у соціальній філософії методологій. Інструментарій комплексного дослідження характеру впливу освіти, її трансформуючих можливостей.
Філософське осмислення освіти та її впливу на соціальні зміни набуває нового значення, оскільки все більшою мірою від освіти залежить процес соціальної еволюції. В сучасному суспільстві існує необхідність та передумови для зміни ролі освіти в соціальній структурі, підсилення її значення як чинника соціальних змін. Коригування теоретичної настанови полягає в тому, що на сучасному етапі освіта має не просто реагувати на соціальні зміни, змінюючи свій зміст, а сама впливати на суспільство та ініціювати відповідні соціальні зміни, спираючись на адекватну методологію. Така методологія має визначати не лише функції освіти, а й її зміст, адже кардинальна соціальна зміна, що повязана з динамікою оновлення інформації, в освіті має бути знята шляхом переорієнтації з навчання фактам до навчання методам. Таким чином, в суперечливих умовах розвитку суспільства виникла потреба дослідити методологію, яка здатна перетворити освіту в дієвий механізм цілеспрямованих соціальних змін та стратегічний ресурс розвитку суспільства.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади аналізу освіти як чинника соціальних змін” визначається методологічна база розгляду соціальних змін та освіти як їх чинника. Існує велика кількість концепцій соціальних змін і, відповідно, достатньо підходів та спроб визначення та опису чинників соціальних змін. Відповідно до факторного обєктивізму соціальні зміни є обєктивною і самодостатньою характеристикою суспільства, внутрішньо детермінованим процесом, в якому людина не відіграє домінантно важливої ролі. Суспільство - це сукупність повязаних між собою людей, яка розвивається передусім завдяки розвитку й вдосконаленню індивіда, а провідну роль у цьому процесі відіграє освіта. В другому розділі - “Роль освіти в сучасних соціальних змінах” виявляються передумови та засади сучасних соціальних процесів, аналізується сутність та характер сучасного суспільства, основні напрями його розвитку в контексті розгляду освіти як чинника соціальних змін.Дисертаційне дослідження, в якому на основі порівняльного аналізу можливостей і меж застосування різних філософських методологій здійснено прагматичний аналіз основних характеристик освіти як чинника соціальних змін, дає можливість сформулювати такі основні висновки: Освіта - це цілісний і водночас складно організований соціальний феномен, який розглядається з позицій теорії соціальної дії та теорії комунікації дає можливість виявити характеристики освіти як чинника соціальних змін. Зокрема, освіта розглядається не лише як специфічний різновид соціальної дії, але значною мірою як модель соціальної дії та комунікації, як такої - освіта постає як соціальна творчість, в тому числі і в розумінні творення нових знань (залученість науки у вищу освіту), і в розумінні інституційної творчості (реформування існуючих інститутів і започаткування нових). Оскільки соціальні зміни - це результат людської діяльності, то значну роль відіграють інтелектуальні якості людини, її освіченість, усвідомлення інтересів, цінностей, індивідуальних та суспільних цілей. В результаті порівняльного аналізу провідних методологічних підходів до вивчення, з одного боку, соціальних змін, з іншого - освіти як цілісної соціальної системи, визначено філософію прагматизму як методологію, що дозволяє вдало сполучати адекватне пізнання освіти як чинника соціальних змін. Факторний обєктивізм розглядає у якості чинників соціальних змін лише обєктивні характеристики освіти, оперує переважно поняттям “причина”, а факторний субєктивізм наголошує на субєктивних джерелах соціальних змін, на понятті “вплив”, а саме на зміні пріоритетів у освіті - з ретрансляції знань на формування нового творчого пошуку і відкриття нових знань в освіті.
План
2. Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
