Освіта як чинник поліпшення демографічної ситуації - Автореферат

Особливої гостроти для України сьогодні набуває демографічна криза, проявом якої є низькі показники народжуваності та тривалості життя населення, високий рівень смертності, особливо серед чоловіків працездатного віку, міграційний відплив висококваліфікованих працівників, передусім молоді, погіршення стану здоровя громадян. Актуальність дослідження визначається відсутністю концептуально цілісних підходів до вивчення впливу підвищення освіченості населення на демографічні показники, методологічно обґрунтованих рекомендацій стосовно вимірювання та оцінки внеску цього чинника у динаміку демографічних процесів, а також незавершеністю розробки методологічної і методичної бази створення принципово нової концепції розвитку системи освіти в умовах демографічної кризи. Підґрунтям для дослідження впливу освіченості на основні демографічні показники стали праці Дж. Потребують більш глибокого наукового дослідження питання оцінки впливу соціально-економічних чинників на показники дітності, здоровя та тривалості життя населення, формування організаційно-економічного механізму поліпшення демографічної ситуації за допомогою інструментів освітньої політики, ефективності та доцільності матеріального стимулювання дітонародження та ряд інших. Для досягнення мети роботи використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, взаємоповязаних та послідовно застосованих у дисертації: історико-логічний метод використано при дослідженні становлення концепції людського розвитку, формування інституту освіти в системі інститутів людського розвитку; класифікаційно-аналітичний метод - при визначенні функцій інституту освіти в системі інститутів людського розвитку; економіко-математичні методи - для дослідження соціально-економічних детермінант зниження дітонародження в Україні та виявлення ретроспективних тенденцій у процесах народжуваності; графічно-аналітичний метод - для наочної ілюстрації досліджуваних соціально-демографічних явищ і процесів; методи статистичного аналізу застосовувались у ході дослідження впливу освіченості на показники дітності, для вивчення чинників, які спричинюють погіршення стану здоровя населення.У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження впливу освіти на демографічну ситуацію» подано результати наукового опрацювання питань щодо місця та значення інституту освіти в системі інститутів людського розвитку, розглянуто основні напрями впливу освіченості населення на демографічну ситуацію, запропоновано методику дослідження впливу рівня освіти на дітонародження та здоровя населення. У системі інститутів людського розвитку інститут освіти займає чільне місце, адже освіченість є вагомим чинником поліпшення здоровя, підвищення матеріального добробуту і покращення якості життя. У ході дослідження доведено, що основними напрямами впливу сучасних змін у системі освіти на народжуваність є наступні: зростання альтернативних витрат (додаткові можливості зайнятості, що зявляються на ринку праці при підвищенні рівня освіти, призводять до збільшення альтернативних витрат, повязаних з народженням і вихованням дітей); підвищення вартості освітніх послуг і зменшення можливості здобути вищу освіту безкоштовно стимулюють у молодих пар прагнення отримати хорошу роботу до народження дитини. Зокрема, негативні демографічні наслідки реформування освітньої системи (утвердження орієнтованої на карєру системи цінностей, збільшення тривалості навчання, зниження рівня гендерної сегрегації, відносно невисока гнучкість системи освіти) виявляються у відкладанні вступу до шлюбу та народження першої дитини, частій відмові від народження другої дитини. У розділі 2 «Оцінка впливу освіченості населення на демографічну ситуацію в Україні» досліджено основні тенденції демографічного розвитку, проаналізовано зміну показників народжуваності під впливом підвищення освітнього рівня жінок, визначено відмінності у показниках здоровя населення залежно від освітнього рівня, а також ефективність заходів пронаталістської політики держави, що базується на матеріальному стимулюванні дітонародження.У дисертації на основі теоретичних узагальнень і проведених досліджень здійснено вирішення важливого науково-прикладного завдання, що полягає у подальшому розвитку теоретико-методичних засад дослідження освіченості населення як чинника поліпшення демографічної ситуації, і на цій основі обґрунтування пріоритетних напрямів державної політики розвитку системи освіти в контексті подолання демографічної кризи. У тріаді основних компонентів людського розвитку провідне місце належить інституту освіти, адже крім того, що освіченість активізує особистісний та суспільний розвиток, вона також є однією з основних передумов поліпшення здоровя та покращення матеріального добробуту й якості життя населення. Функціональне поле інституту освіти не обмежується лише соціально-культурним простором - практична реалізація функцій інституту освіти вносить вагомі корективи у демографічну поведінку населення через утвердження нових цінностей, правил і зразків поведінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ