Острозька школа - Контрольная работа

Острозька словяно-греко-латинська школа (потрібно відмітити, що сучасники називали її Острозькою академією, Острозької грецькою школою, російською школою, ліцеєм.) - перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстаріша українська науково-освітня установа. Заснував академію у 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький.Близько 1576 - 1577 років на волинських землях, в місті Острозі, була заснована православна школа, що мала найвищий на той час освітній рівень серед усіх східнословянських учбових закладів. Заснував її син знаменитого князя Костянтина Острозького і Слуцкой княжни Александри, відомий нам нині як Костянтин (Василь) Острозький. В той же час через Польщу на ці землі проникали ідеї Відродження, Реформації і Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти. Численні протестантські і єзуїтські школи і колегіуми, що зявлялися на білоруських і українських землях під впливом руху реформації, не могли допомогти справі, оскільки головну мету виховної діяльності такі учбові заклади убачали в зверненні як можна більшої кількості представників народонаселення в католицьку віру або протестантизм. Василь-Костянтин Острозький, як ніякий інший державник, розумів, що однією з найбільших проблем православної церкви є відсутність вищого рівня освіти в той час, коли католицьке та реформаційне шкільництво переживало свій розквіт.Одночасно вона фігурувала і як школа, і як училище, і як ліцей, і як гімназія, і як академія. Хронологічно першою назвою, яка була зафіксована в Букварі 1578 р. була «дітищне училище» (передмова І.Федорова). В тестаменті Гальшки Острозької (1579 р.) заклад вперше названо Острозькою академією. Іпатій Потій також вжив термін «академія» («славна академія Острозька» ). У 1583 р. папський нунцій А.Болоньєтті назвав Академію колегією та грецькою колегією.Власне, в Острозькій академії (хай і не безпроблемно) творився синтез культур Сходу й Заходу, синтез, на основі якого мала б постати оригінальна культурна традиція. Давши повний корпус біблійних книг цією мовою (реально - створивши словянський біблійний канон), острозькі книжники продемонстрували, що існує база для богословствування цією мовою. Також у цьому контексті варто осмислювати появу різноманітних азбук, граматик, словників цієї мови, вершиною яких стала «Граматика» М. Смотрицького. Острозька Біблія кодифікувала оновлений українцями варіант старословянської мови, який набув поширення в православному словянському світі. При її укладенні використовувалися як старословянські й грецькі тексти, що відповідало духу давньоукраїнських традицій, так і тексти, що прийшли із Заходу - чеські біблійні переклади (фактично про протестантського характеру), Вульгата, що була канонічним старозавітним текстом для католиків, можливо, також і протестантські польськомовні переклади.На думку більшості сучасних дослідників, в окремі періоди свого існування Острозька школа мала ознаки вищого навчального закладу, але цей статус їй надавали в першу чергу викладачі, котрі і становили її славу, але значну увагу надавали науковій та літературній діяльності. Проте аналіз джерел свідчить, що в Острозькій академії вивчалися також предмети, що не входили до «тривіуму» й «квадріуму» . Викладання філософії поряд з теологією в ту добу було прерогативою вищих навчальних закладів. Острозького в тому, що він зумів зібрати під одним дахом видатних педагогів, і не лише українських, але з різних куточків Європи. Як засвідчує один із найавторитетніших дослідників історії Острозької академії Ігор Мицько, запрошених фахівців «було тут більше, ніж у будь-якому навчальному закладі православного спрямування в Європі XVI - XVIII ст.» .Вважають, що програма культурно-освітнього, наукового осередку могла бути далекосяжною і довготривалою (друкування, переклади, підготовка до друку, освіта, полеміка, підготовка кадрів перекладачів і духовних осіб тощо) або вузькою, спрямованою на виконання конкретного завдання - підготовка і друк Біблії. Членами наукового гуртка були викладачі Академії, місцеві священики, ряд острозьких міщан, члени подібних установ інших регіонів православного світу. В результаті діяльності наукового гуртка багато в чому було подолано слабкий розвиток світського елементу в українській культурі. Вершиною ж діяльності гуртка була підготовка і видання Острозької Біблії 1581р. Членами Острозького культурно-освітнього гуртка були створені такі поетичні твори: «Хронологія» Андрія Римші, вірш на герб К.-В.На думку більшості сучасних дослідників, в окремі періоди свого існування Острозька школа мала ознаки вищого навчального закладу, але цей статус їй надавали в першу чергу викладачі, котрі і становили її славу, але значну увагу надавали науковій та літературній діяльності. Проте аналіз джерел свідчить, що в Острозькій академії вивчалися також предмети, що не входили до «тривіуму» й «квадрі уму» . Чи не головна заслуга К.Острозького в тому, що він зумів зібрати під одним дахом видатних педагогів, і не лише українських, але з різних куточків Європи. У школ

Зміст

Вступ

1. Історія виникнення Острозької школи

2. Назва і тип Острозької школи

3. Богословська та філософська думка в Острозькій школі

4. Навчання в Острозькій школі

5. Культурно-освітній гурток академії

6. Відомі викладачі та вихованці Острозької школи

Висновки

Перелік використаних джерел