Остеопороз і остеопенічний синдром у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки та їх корекція - Автореферат

Удосконалити діагностику та лікування остеодефіцитних станів за умов поєднаної патології гастродуоденопанкреатичної зони і печінки на підставі встановлення особливостей змін МЩКТ з урахуванням клінічного перебігу, маркерів кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, ендогенної інтоксикації та кальціє-фосфорного обміну, ефективності застосування комбінованого препарату кальцію з вітаміном D3 і мікроелементами та кальцитоніну. Дослідити вплив комплексної терапії на стан КТ у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони та печінки з урахуванням синдрому ЕІ, маркерів кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, показників кальціє-фосфорного обміну. Оцінити ефективність комбінованого препарату кальцію, вітаміну D3 і мікроелементів та антирезорбента кальцитоніну; встановити їх вплив на стан МЩКТ за умов остеопенії та ОП, синдром ендогенної інтоксикації (СЕІ), маркери кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини та показники кальціє-фосфорного обміну у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони та печінки. Вперше встановлено зміни МЩКТ осьового скелету та стегнової кістки у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки (хронічний гастродуоденіт з панкреатитом, хронічний гастродуоденіт і хронічний панкреатит на тлі хронічних гепатитів) методом двофотонної рентгенівської денситометрії, показана залежність стану КТ від ступеня остеодефіциту та особливостей клінічного перебігу мікст-патології. Запропоноване комплексне обстеження хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки з визначенням стану МЩКТ, маркерів кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, кальціє-фосфорного обміну та ЕІ організму може бути використано для обєктивної оцінки структурно-функціонального стану КТ і верифікації глибини її змін.Серед обстежених було 30 (22,1 %) хворих на ХГД, 44 (32,3 %) - на ХГД у поєднанні з ХП і 62 (45,6 %) - на ХГД у поєднанні з ХП на тлі ХГ. У всіх хворих досліджували показники ЕІ, вміст кальцію, фосфору в крові, кістковий метаболізм - активність лужної фосфатази (ЛФ), маркери деструкції сполучної тканини (оксипролін, РМАТ). Відповідно до використаної програми лікування і ступеня остеодефіциту хворі на ХГД і ХП на тлі ХГ були поділені на 3 репрезентативні групи. Хворим ІІ групи (23 пацієнти, серед яких 12 обстежених з ХВГ та 11 - з НРГ) з остеопенічним синдромом додатково до ЗВТ включали кальцемін адванс у добовій дозі 2 таблетки впродовж 3 місяців, з наступним призначенням кальцеміну по 1 таблетці 2 рази в день протягом 3 місяців; ІІІ група (12 хворих) з ОП отримувала на тлі ЗВТ кальцитонін (міакальцик) по 50 МО через день внутрішньомязово впродовж 2 місяців і наступний 1 місяць - по 200 МО на добу інтраназально. Всі пацієнти з ОП страждали на ХГД у поєднанні з ХП більше 10 років, а більше половини (58,3 %) хворих з нормальним станом КТ були з тривалістю захворювання до 5 років.У дисертаційній роботі отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання клінічної медицини - покращання ранньої діагностики та ефективності лікування остеодефіцитних станів у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки шляхом дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта і стегна, показників кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, синдрому ендогенної інтоксикації та включення в лікувальний комплекс кальцеміну та кальцитоніну. У хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки частота розвитку остеодефіциту становить 88,8 % (остеопенія - 56,5 %, остеопороз - 32,3 %); хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним панкреатитом - 72,7 % (остеопенія - 52,3 %, остеопороз - 20,4 %); хронічний гастродуоденіт - 60,0 % (остеопенія). При поєднанні хронічних запальних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози і печінки у крові хворих підвищується вміст маркерів ендогенної інтоксикації, оксипроліну та румалончутливих антитіл (р<0,05), що корелює з показниками мінеральної щільності кісткової тканини (молекули середньої маси 254 - r = - 0,56, молекули середньої маси 280 - r = - 0,49, еритроцитарний індекс інтоксикації - r = - 0,58; оксипролін - r = - 0,58, румалончутливі антитіла - r = - 0,36). Застосування комплексної терапії хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони і печінки без корекції зниження мінеральної щільності кісткової тканини супроводжується поглибленням остеодефіциту зі швидкістю втрати кісткової маси на 1,8 % за 6 місяців та зниженням показників ендогенної інтоксикації (р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання клінічної медицини - покращання ранньої діагностики та ефективності лікування остеодефіцитних станів у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки шляхом дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта і стегна, показників кісткового метаболізму, деструкції сполучної тканини, синдрому ендогенної інтоксикації та включення в лікувальний комплекс кальцеміну та кальцитоніну.

1. У хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки частота розвитку остеодефіциту становить 88,8 % (остеопенія - 56,5 %, остеопороз - 32,3 %); хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним панкреатитом - 72,7 % (остеопенія - 52,3 %, остеопороз - 20,4 %); хронічний гастродуоденіт - 60,0 % (остеопенія).

2. За допомогою двофотонної рентгенівської денситометрії при досліджуваних захворюваннях виявлено односпрямовані зміни мінеральної щільності кісткової тканини (остеодефіцит) в поперековому відділі хребта і проксимальній частині стегнової кістки. Ступінь остеодефіциту залежить від віку хворих, статі, тривалості захворювання, нозологічної форми та наявності менопаузи у жінок.

3. При поєднанні хронічних запальних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози і печінки у крові хворих підвищується вміст маркерів ендогенної інтоксикації, оксипроліну та румалончутливих антитіл (р<0,05), що корелює з показниками мінеральної щільності кісткової тканини (молекули середньої маси 254 - r = - 0,56, молекули середньої маси 280 - r = - 0,49, еритроцитарний індекс інтоксикації - r = - 0,58; оксипролін - r = - 0,58, румалончутливі антитіла - r = - 0,36).

4. Застосування комплексної терапії хронічних запальних захворювань гастродуоденопанкреатичної зони і печінки без корекції зниження мінеральної щільності кісткової тканини супроводжується поглибленням остеодефіциту зі швидкістю втрати кісткової маси на 1,8 % за 6 місяців та зниженням показників ендогенної інтоксикації (р<0,05).

5. Комплексна терапія з використанням остеопротективних препаратів (кальцемін, кальцитонін) у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки з остеопенією сприяє приросту кісткової маси на 2,2 % при вірусному гепатиті та на 3,3 % при неспецифічному реактивному гепатиті; за наявності остеопорозу - на 4,3 %, з одночасним зниженням рівня ендогенної інтоксикації (р<0,01), оксипроліну та румалончутливих антитіл (р<0,001).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки слід віднести до груп підвищеного ризику остеопорозу. Для своєчасної діагностики вторинної остеопатії у цих пацієнтів необхідно щороку визначати мінеральну щільність кісткової тканини з метою моніторингу та вибору адекватної програми лікування.

2. Для корекції зниженої мінеральної щільності кісткової тканини у випадках остеопенії рекомендовано вживати кальцемін адванс у дозі 1 таблетка двічі на добу впродовж 3 місяців з наступним призначенням кальцеміну по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 3 місяців.

3. За наявності остеопорозу в комплексну терапію хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони і печінки доцільно включати кальцитонін у дозі 50 МО через день внутрішньомязово впродовж 2 місяців і по 200 МО на добу інтраназально наступного місяця та кальцемін адванс по 2 таблетки на добу протягом 3 місяців із подальшим вживанням кальцеміну в добовій дозі 2 таблетки впродовж 3 місяців.

1. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Порівняльна характеристика ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний панкреатит і гастродуоденіт з остеодефіцитом // Сучасна гастроентерологія. - 2004. - № 5 (19). - С. 23-26. (Здобувач самостійно обстежила хворих, проаналізувала результати, підготувала статтю до друку).

2. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Сучасні аспекти діагностики хронічного панкреатиту (огляд літератури) // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 1. - С. 42-44. (Здобувач систематизувала огляд літератури, підготувала статтю до друку).

3. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Принципи лікування панкреатитів (огляд літератури) // Вісник наукових досліджень. - 2004. - № 1. - С. 6-9. (Здобувач провела аналіз літератури, підготувала матеріал до друку).

4. Лихацька Т.В. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічні запальні захворювання панкреатогастродуоденальної зони // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3. - С. 51-53.

5. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Клініко-біохімічні показники та стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з хронічним панкреатитом // Міжвідомчий збірник “Гастроентерологія”. - 2005. - Вип. 36. - С. 443-449. (Здобувач самостійно провела обстеження хворих, проаналізувала результати, підготувала статтю до друку).

6. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Клініко-біохімічна оцінка синдрому ендогенної інтоксикації при хронічних гастродуоденітах і панкреатитах // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 3. - С. 58-61. (Здобувач самостійно провела обстеження хворих, проаналізувала результати, підготувала статтю до друку).

7. Лихацька Т.В. Ендогенна інтоксикація у хворих на гелікобактерзалежний хронічний гастродуоденіт і остеодефіцит / Здобутки та перспективи внутрішньої медицини: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 4. - С. 116-117.

8. Лихацька Т.В. Зміни показників ендогенної інтоксикації у хворих на поєднану патологію органів травлення та їх корекція // Медична хімія. - 2006. - № 4. - С. 112 - 114.

9. Лихацька Т.В., Андрейчин С.М. Особливості перебігу хронічних запальних захворювань гастродуоденальної зони на тлі хронічних гепатитів // Міжвідомчий збірник “Гастроентерологія”. - 2006. - Вип. 37. - С. 261-265. (Здобувач самостійно обстежила хворих, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

10. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Мінеральна щільність кісткової тканини та кальцієво-фосфорний гомеостаз у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони в поєднанні з хронічним гепатитом // Інфекційні хвороби. - 2006. - № 3. - С. 49-51. (Здобувач самостійно обстежила хворих, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

11. Швед М.І., Лихацька Г.В., Лихацька Т.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на гелікобактерзалежний хронічний гастродуоденіт та виразкову хворобу / Шляхи оптимізації діагностики і лікування патології органів травлення, поєднаної з захворюваннями інших внутрішніх органів, в практиці сімейного лікаря: Матеріали наук.-практ. конф // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 4. - С. 13-14. (Здобувач самостійно обстежила хворих, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

12. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони на тлі хронічних гепатитів та їх корекція // Галицький лікарський вісник. - 2006. - № 4. - С. 5-6. (Здобувач самостійно обстежила хворих, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

13. Лихацька Т.В., Андрейчин С.М. Корекція остеопоротичних змін у хворих на поєднану патологію органів травлення // Міжвідомчий збірник “Гастроентерологія”. - 2007. - Вип. 38. - С. 241-245. (Здобувач самостійно обстежила хворих, узагальнила результати, підготувала статтю до друку).

14. Лихацька Т.В., Андрейчин С.М. Порушення маркерів кісткового метаболізму та деструкції сполучної тканини у хворих на поєднану патологію гастродуоденопанкреатичної зони і печінки та їх корекція // Медична хімія. - 2007. - Т. 9, № 1. - С. 144-146. (Здобувач самостійно обстежила хворих, проаналізувала результати, підготувала статтю до друку).

15. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Маркери кісткового метаболізму та деструкції сполучної тканини у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони та печінки // Медична хімія. - 2007. - Т 9, № 2. - С. 127-129 (Здобувач самостійно провела збір матеріалу, аналіз та підготовку до друку).

16. Лихацька Т.В., Андрейчин С.М. Корекція остеопенічних змін у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони на тлі хронічних гепатитів // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 2. - С. 21-23. (Здобувач самостійно обстежила хворих, проаналізувала результати, підготувала статтю до друку).

17. Лихацька Т.В. Показники ендогенної інтоксикації та стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний панкреатит // Матеріали VIII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль, 2004. - С. 24.

18. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Показники ендогенної інтоксикації у хворих на хронічний панкреатит у поєднанні з хронічним гастродуоденітом залежно від супутньої HBV-інфекції // Здобутки та перспективи клінічної терапії та ендокринології: Матеріали наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2004. - С. 15-16. (Здобувачем самостійно проведено збір матеріалу, аналіз та підготовку до друку).

19. Лихацька Т.В. Гетерогенність мінералізації кістки у хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з панкреатитом // Актуальні проблеми геронтології та геріатрії: Матеріали наук. конф. - Київ, 2006. - С. 91 - 92.

20. Лихацька Т.В. Взаємозвязок між показниками мінерального обміну та резорбції кісткової тканини у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденальної зони // Матеріали Х міжнародного конгресу студентів та молодих учених. - Тернопіль, 2006. - С. 22.

21. Лихацька Т.В., Андрейчин С.М. Показники кальцієво-фосфорного гомеостазу у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони на тлі хронічних гепатитів // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Матеріали наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2006. - С. 27-28. (Здобувачем самостійно проведено збір матеріалу, аналіз та підготовку до друку).

22. Лихацька Т.В. Зміни показників метаболізму кісткової та сполучної тканини у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони на тлі хронічних гепатитів та їх корекція // Здобутки і перспективи внутрішньої медицини: Матеріали наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2006. - С. 47.

23. Лихацька Т.В. Зміни показників ендогенної інтоксикації у хворих на хронічні запальні захворювання гастродуоденопанкреатичної зони на тлі хронічних гепатитів та їх корекція // Актуальні питання терапії в практичній роботі сімейного лікаря: Матеріали наук.-практ. конф. - Запоріжжя, 2006. - С. 46.

24. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Використання визначення вмісту молекул середньої маси в сироватці крові при хронічному панкреатиті в поєднанні з гастродуоденітом / Інформаційний лист № 171. - 2004. - 3 с. (Здобувач провела аналіз самостійно отриманих даних, підготувала матеріал до друку).

25. Андрейчин С.М., Лихацька Т.В. Визначення мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта і проксимального відділу правої стегнової кістки у хворих на хронічний гастродуоденіт в поєднанні з хронічним панкреатитом / Інформаційний лист № 90. - 2006. - 3 с. (Здобувач провела аналіз самостійно отриманих даних денситограм, підготувала матеріал до друку).