Остеодефіцит у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок та його корекція - Автореферат

Маніфестація клінічних ознак остеопорозу (ОП), його ускладнень у хворих на ХНЗЗК призводять до формування синдрому взаємного обтяження, суттєво знижуючи якість життя пацієнтів, погіршуючи клінічну симптоматику, ускладнюючи лікування та зменшуючи його ефективність (T. Крім того, з урахуванням того, що ОП майже не має специфічних клінічних проявів, аж до виникнення переломів, необхідним стає виявлення хворих з початковими порушеннями мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) для своєчасного попередження прогресування втрати кісткової маси та ризику виникнення переломів. Зясування факторів ризику та механізмів розвитку остеодефіциту при НВК та ХК дозволить покращити методи профілактики і лікування порушень МЩКТ у цих хворих, що сприятиме зменшенню кількості позакишкових проявів та ускладнень і покращенню якості життя пацієнтів. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи ДУ “Інститут гастроентерології АМН України” на тему: “Розробити патогенетично обгрунтовані методи корекції метаболічних та імунологічних розладів у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок” (№ держреєстрації 0102U000040). Оцінити роль окремих чинників (тривалість захворювання, тяжкість патологічного процесу, вживання глюкокортикоїдів, вікові та інволютивні зміни) у формуванні уражень кісткової тканини та визначити фактори ризику виникнення і прогресування остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок.Всі пацієнти були розподілені на вікові групи (згідно рекомендацій ВООЗ, 2000): молодий вік (до 29 років) - 17 хворих (16,8%), середній вік (30-44 роки) - 46 хворих (45,5%), зрілий вік (45-59 років) - 34 хворих (33,7%), похилий - (60 і старші) - 4 хворих (3,9%). Залежно від тяжкості перебігу захворювання хворі були розподілені наступним чином: 41 (54,7%) пацієнт з НВК та 16 (61,5%) з ХК мали середній ступінь тяжкості захворювання, 34 (45,3%) хворих на НВК та 10 (38,5%) - на ХК - тяжкий перебіг. Досліджували і аналізували наступні денситометричні параметри: 1) швидкість поширення ультразвуку (ШПУ), яка являє собою швидкість проходження ультразвуку крізь кістку, виражається в м/с і залежить від еластичності кістки; 2) широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ) - показник, що характеризує втрату інтенсивності ультразвуку в середовищі його поширення, виражається в дб/Мгц і залежить від щільності кістки, кількості, розмірів та просторової орієнтації трабекул, та є хорошим предиктором переломів; 3) індекс міцності кістки Крім параметрів, які надавали інформацію про архітектуру кістки, визначали: 1) Z-індекс (Z-score) - показник, що відображає відхилення мінеральної щільності кістки від середнього значення цього показника в контрольній групі відповідного віку; подається у % і одиницях стандартного відхилення цього показника (SD); 2) Т-індекс (Т-score) - відхилення від референтного значення пікової кісткової маси здорових людей молодого віку, подається в аналогічних одиницях Z-індексу. Виявлено, що найбільш часто остеодефіцит зустрічався у молодому (82,4%) та похилому (100,0%) віці, причому ОП зустрічався достовірно частіше у пацієнтів до 29 років в порівнянні з пацієнтами середнього (р<0,05) та зрілого віку (р<0,05).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з ранньої діагностики та корекції остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок. Зміни мінерального обміну у хворих на ХНЗЗК характеризуються вірогідним зниженням показників загального кальцію та магнію у сироватці крові та підвищеним виділенням кальцію з сечею (р<0,01) у порівнянні з контрольною групою. Застосування препарату “Кальцій Д3 Нікомед” в комплексній терапії хворих на ХНЗЗК з остеодефіцитом сприяє стабілізації кісткової маси, підвищенню МЩКТ та покращенню показників мінерального обміну, про що свідчить вірогідне підвищення показника Т, SD, концентрації кальцію і магнію в сироватці крові та зменшення виділення кальцію з сечею (р<0,05). З метою профілактики та своєчасної діагностики порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ХНЗЗК пропонується проведення денситометричного дослідження 1 раз на рік та визначення наявності факторів ризику остеодефіциту у даної категорії пацієнтів, якими є тяжкий перебіг захворювання, тривалість захворювання більше 5 років, часте/або тривале використання в терапії кортикостероїдів, індекс маси тіла менше 20 кг/м2. Хворим з нормальними показниками денситометричного дослідження, які мають фактори ризику виникнення остеодефіциту, пропонується профілактичне призначення препарату “Кальцій Д3 Нікомед” по 2 таблетки під час вечері протягом 2-3 місяців 1-2 курси на рік.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з ранньої діагностики та корекції остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок.

1. Встановлено, що у 72,3% пацієнтів з ХНЗЗК визначається зниження мінеральної щільності кісткової тканини, в тому числі у вигляді остеопенії ? 46,6% та остеопорозу ? 25,7%.

2. Найвагомішими факторами ризику виникнення остеодефіциту при ХНЗЗК є тяжкий перебіг захворювання (rs=0,48; р<0,001), часте (або тривале) вживання глюкокортикоїдів (rs=0,45; р<0,001), термін захворювання більше 5 років (rs=0,26; р<0,01), індекс маси тіла менше 20 кг/м2 (r=?0,42; р<0,001).

3. Зміни мінерального обміну у хворих на ХНЗЗК характеризуються вірогідним зниженням показників загального кальцію та магнію у сироватці крові та підвищеним виділенням кальцію з сечею (р<0,01) у порівнянні з контрольною групою. Виявлені взаємозвязки цих показників із ступенем втрати кісткової маси: для кальцію крові ? r=?0,72; р<0,001; для магнію крові r=?0,56; р<0,001; для кальцію сечі ? r=0,53; р<0,001, та тяжкістю перебігу захворювання: для кальцію крові ? r=?0,54; р<0,001; для магнію крові ? r=?0,45; р<0,01; для кальцію сечі ? r=0,62; р<0,001.

4. Встановлено вірогідне збільшення концентрації прозапальних цитокінів: ІЛ-1b (р<0,01), ІЛ-8 (р<0,05), ФНП-а (р<0,05) у хворих на ХНЗЗК з остеопорозом в порівнянні з пацієнтами з нормальним структурно-функціональним станом КТ. Наявність тісних кореляційних відносин між їх показниками та МЩКТ підкреслює вагому роль цитокінопосередкованих механізмів у патогенезі остеодефіциту при ХНЗЗК.

5. Визначено взаємозвязок порушень кількісного та видового складу мікрофлори товстої кишки та МЩКТ у хворих на ХНЗЗК. Встановлено, що глибина дисбіотичних розладів прямо корелює зі ступенем втрати кісткової маси (rs=0,38; р<0,01).

6. Застосування препарату “Кальцій Д3 Нікомед” в комплексній терапії хворих на ХНЗЗК з остеодефіцитом сприяє стабілізації кісткової маси, підвищенню МЩКТ та покращенню показників мінерального обміну, про що свідчить вірогідне підвищення показника Т, SD, концентрації кальцію і магнію в сироватці крові та зменшення виділення кальцію з сечею (р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою профілактики та своєчасної діагностики порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ХНЗЗК пропонується проведення денситометричного дослідження 1 раз на рік та визначення наявності факторів ризику остеодефіциту у даної категорії пацієнтів, якими є тяжкий перебіг захворювання, тривалість захворювання більше 5 років, часте/або тривале використання в терапії кортикостероїдів, індекс маси тіла менше 20 кг/м2.

Пацієнтам з НВК та ХК без порушень з боку мінеральної щільності кісткової тканини рекомендується проводити профілактичні заходи для запобігання втрати кісткової маси, які включають індивідуально підібраний комплекс фізичної гімнастики та дієту з підвищеним вмістом кальцію і вітаміну Д.

Хворим з нормальними показниками денситометричного дослідження, які мають фактори ризику виникнення остеодефіциту, пропонується профілактичне призначення препарату “Кальцій Д3 Нікомед” по 2 таблетки під час вечері протягом 2-3 місяців 1-2 курси на рік.

4. В комплексну терапію пацієнтів з ХНЗЗК з остеодефіцитом доцільно включати препарат “Кальцій Д3 Нікомед” по 2 таблетки (1000 мг елементарного кальцію у вигляді кальцію карбонату і 400 МО ергокальциферолу) під час вечері протягом 6-12 місяців. Остеотропну терапію необхідно проводити під контролем рівня загального кальцію в крові та добової кальціурії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇЇ

1. Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Єгоров В.Ф. Стан мінеральної щільності кісткової тканини при хронічних неспецифічних запальних захворюваннях кишок // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - № 5. - С. 48-51. Автором самостійно проводено збір матеріалу, його статистична обробка, аналіз отриманих даних та підготовка роботи до друку.

2. Сорочан О.В. Ефективність препарату “Кальцій Д3 Нікомед” у корекції остеопенічного синдрому у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Сімейна медицина. - 2006. -№ 3. - С. 66-68.

3. Сорочан О.В. Синдром вторинного остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Проблеми військової охорони здоровя: Зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. - Київ, 2006. - Вип. 15. - С. 363-369.

4. Сорочан О.В., Тропко Л.В., Бойко Т.Й. Порушення мікробіоценозу товстої кишки і метаболічні аспекти його впливу на формування позакишкових проявів хронічних неспецифічних запальних захворювань кишок, зокрема остеопорозу // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 37. - С. 354-361. Автором самостійно проводено збір матеріалу, його статистична обробка та аналіз отриманих даних.

5. Філіппов Ю.О., Сорочан О.В., Бойко Т.Й. Роль неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона у розвитку остеодефіциту // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 38. - С. 299-306. Автором самостійно проводено збір матеріалу, його статистичний аналіз та підготовка роботи до друку.

6. Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Крилова О.О., Кудрявцева В.Є. Імунопатологічни аспекти остеопорозу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Сучасна гастроентерологія. - 2007. - № 2. - С. 39-43. Здобувачу належить визначення мети роботи, самостійно проведено збір матеріалу, його статистичний аналіз та узагальнення отриманих даних.

7. Сорочан О.В., Бойко Т.Й. Порушення мінерального обміну у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок та їх корекція // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 39. - С. 278-284. Автором сформульвано мету роботи, самостійно проведено визначення біохімічних показників мінерального обміну, виконано статистичну обробку матеріалу, його аналіз.

8. Пат. №15908 UA, МПК А61В10/00, А61К31/00 Спосіб прогнозування розвитку остеопорозу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок / Т.Й. Бойко, О.В. Сорочан, Н.М. Мосалова та інш. (UA). №200601134; Заяв. 06.02.06; Опубл. 17.07.06, Бюл. № 7. Автором самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, оформлення заявки на винахід.

9. Пат. №18662 UA, МПК А61К33/00 Спосіб корекції остеодефіциту у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок / Т.Й. Бойко, О.В. Сорочан, О.Ф. Крекнін (UA). - № 200605597; Заяв. 22.05.06; Опубл. 15.11.06, Бюл. № 11. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульовано формулу винаходу.

10. Сорочан О.В. Особливості структурного стану кісткової тканини у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Матеріали науково-практичної конференції “Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини”. - Харків, 2005. - С. 84.

11 Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Пономаренко Л.А. Стан мінерального обміну у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок з остеопенічним синдромом // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики”.- жовтень 20-21, 2005. - Харків, 2005. - С. 16. Автором самостійно проведено визначення біохімічних показників мінерального обміну та виконано статистичну обробку матеріалу.

12 Сорочан О.В. Дисбактеріоз кишечнику як фактор ризику виникнення остеодефіциту у хворих на неспецифічний виразковий коліт // Матеріали Х Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль, 2006. - С. 36.

13 Сорочан О.В., Бойко Т.Й. Вплив глюкокортикоїдної терапії на мінеральну щільність кісткової тканини у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”.- Харків, 2006. - С.115. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів

14 Бойко Т.Й. Сорочан Е.В. Особенности нарушений минеральной плотности костной ткани у больных с хроническими воспалительными заболеваниями кишечника //VI съезд НОГР, февраль1-3, 2006. - М.: Анахарсис, 2006. - С. 150. Автору належить визначення мети роботи, відбір хворих, статистична обробка матеріалу і підготовка роботи до друку.

15 Sorochan O., Boyko T. Osteodeficiency in patients with inflammotory bowel diseases // Falk Symposium 154 “Inflammatory Bowel Disease - Diagnostic and Therapeutic Strategies”, June, 2006. - Moscow, 2006. - Р. 55. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів

16 Бойко Т.Й., Сорочан О.В., Мосалова Н.М. Прогнозування розвитку остеопорозу у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики та реабілітації інвалідів”, вересень 28-29, 2006. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 242-243. Автором самостійно проводився відбір хворих, аналіз отриманих результатів, зроблено висновки.

17. Сорочан О.В., Єгорова С.Ю., Шевцова З.І., Стойкевич М.В. Рівень прозапальних цитокінів у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок з остеодефіцитом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”. - Харків, 2006. - С. 104. Автором самостійно проводився збір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

18. Сорочан О.В., Бойко Т.Й., Стойкевич М.В. Вплив препарату “Кальцій Д3 Нікомед” на мінеральний обмін хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання кишок з остеопенічним синдромом // Матеріали науково-практичної конференції “Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб”- Харків, 2007. - С. 148. Автором самостійно проведено відбір хворих, їх лікування та визначення біохімічних показників мінерального обміну, виконано статистичну обробку отриманих даних.

19. Бойко Т.И., Сорочан Е.В., Мосалова Н.М., Шевцова З.И. Коррекция нарушений минеральной плотности костной ткани у больных хроническими воспалительными заболеваниями кишечника // VII съезд НОГР - март 20-23, 2007. - М.: Анахарсис, 2007. - С. 276-277. Автору належить визначення мети роботи, відбір хворих, статистична обробка матеріалу і підготовка роботи до друку.