Остеоартроз міжфалангових суглобів кистей: особливості діагностики, профілактики та лікування у людей старших вікових груп - Автореферат

Предмет дослідження - клініко-рентгенологічні прояви остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей у пацієнтів старших вікових груп та їх динаміка при лікуванні з використанням традиційних і селективних нестероїдних протизапальних препаратів, ДГТК і КПК в умовах довготривалого спостереження; структурно-функціональний стан кісткової тканини в осіб, що страждають на остеоартроз міжфалангових суглобів кистей; фактори ризику, що сприяють виникненню й прогресуванню остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей у людей старших вікових груп. Вперше зясовано вплив фазового перебігу остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей на особливості больового синдрому в осіб старших вікових груп, що страждають на остеоартроз міжфалангових суглобів кистей. Уперше формалізовано методику пальпації міжфалангових суглобів кистей для діагностики ерозивної фази остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей. Запропоновано диференційований підхід до діагностики, вторинній профілактики та лікування остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей залежно від факторів ризику й особливостей фазового плину захворювання. остеоартроз міжфаланговий суглоб кисть Здобувач особисто досліджував результативність і побічні реакції медикаментозної терапії остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей при довготривалому спостереженні та запропонував диференційований підхід до діагностики, вторинній профілактики та лікування остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей залежно від факторів ризику й особливостей фазового перебігу захворювання.Частота виявлення остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей у дослідженій вибірці склала 39,6%, залежить від віку й статі. Виявлено наступні фактори ризику розвитку остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей - ожиріння (ІМТ більше 35 кг/м2), фізична перенапруга кистей, вік старше 60 років. У хворих на остеоартроз міжфалангових суглобів кистей, виявлено погіршення параметрів структурно-функціонального стану кісткової тканини на рівні кисті й передпліччя при їх збереженні на рівні всього скелета й ультрадистальної ділянки передпліччя (т.зв. синдром «обкрадання»). Виразність клінічних проявів остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей з віком зменшується, але зростає при збільшенні тяжкості захворювання. Під час первинного огляду хворого при наявності в нього скарг на біль і/або деформації міжфалангових суглобів кистей необхідно враховувати наступні фактори ризику розвитку остеоартрозу даної локалізації: вік старіше 60 років, наявність ожиріння й стато-динамічної перенапруги кистей (хобі або професійного).

1. Частота виявлення остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей у дослідженій вибірці склала 39,6%, залежить від віку й статі. У віці до 40 років це захворювання частіше спостерігається у чоловіків, другий пік росту патології серед чоловіків спостерігається після 60 років. Після 70 років гендерні розходження зникають - частота остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей у чоловіків і жінок зрівнюється. Це свідчить про більш ранній строк настання (на ціле десятиліття) дегенеративної патології у вибірці, у порівнянні з європейською популяцією. Виявлено наступні фактори ризику розвитку остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей - ожиріння (ІМТ більше 35 кг/м2), фізична перенапруга кистей, вік старше 60 років. Фактори ризику прогресування патології: наявність в анамнезі низькоенергетичного перелому, зменшення кортикального індексу, відносне зниження мязової маси верхніх кінцівок і андроїдний тип розподілу жирової тканини. Гіноїдний тип розподілу жирової тканини у чоловіків має захисну дію щодо виникнення захворювання, як і незначне підвищення маси тіла (близько 26 кг/м2) у жінок.

2. Для просунутих стадій остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей у людей старших вікових груп характерні низькі показники структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія й остеопороз). У хворих на остеоартроз міжфалангових суглобів кистей, виявлено погіршення параметрів структурно-функціонального стану кісткової тканини на рівні кисті й передпліччя при їх збереженні на рівні всього скелета й ультрадистальної ділянки передпліччя (т.зв. синдром «обкрадання»). Прогресування захворювання супроводжується погіршенням перебігу даного синдрому.

3. Отримані характеристики больового синдрому дозволяють стверджувати про схожість опису своїх страждань як чоловіками, так і жінками. Але чоловіки використовують для цього меншу кількість дескрипторів. Особи похилого віку найчастіше описують свій біль, як: «стріляюча, гостра, судорожна, ниюча, стомлююча, сковуюча». Жінки показують більше високу самооцінку болю за вербально-аналоговою шкалою. Визначені чутливість і специфічність болісної пальпації міжфалангових суглобів кистей: імовірність розвитку болю у фазу ерозії значно вище, ніж у будь-яку іншу фазу. Не було знайдено гендерних розходжень у самооцінці якості життя, як на час огляду, так і в катамнестичному аспекті. Виразність клінічних проявів остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей з віком зменшується, але зростає при збільшенні тяжкості захворювання.

4. Вивчені схеми застосування лікарських засобів дозволяють рекомендувати в клінічну практику за результатами співвідношення ефективність/безпека як метод вибору: 4-[5-(4-метилфеніл)-3-(трифлуорометил)-1Н-піразол-1-ил] бензин-сульфонамід 200 мг по 1 таб. 1 раз у день протягом 14 днів і депротеїнізований гемодеріват телячої крові 400 мг на 200 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно 10 інфузій через день, кожних 5-6 місяців. Всім хворим рекомендований постійний прийом препарату кальцію з вітаміном Д та мінералами по 1 таб. 2 рази на день. Несприятливі ефекти при тривалому прийомі препаратів відсутні.

5. Запропонований алгоритм диференційованого підходу до діагностики, вторинній профілактики та лікування остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей є одним з альтернативних методів терапії, що відповідає потребам сучасності й має прийнятні результати.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати, отримані в ході проведеного дослідження, дозволяють рекомендувати в практику лікування хворих на остеоартроз міжфалангових суглобів кистей наступні положення: 1. Під час первинного огляду хворого при наявності в нього скарг на біль і/або деформації міжфалангових суглобів кистей необхідно враховувати наступні фактори ризику розвитку остеоартрозу даної локалізації: вік старіше 60 років, наявність ожиріння й стато-динамічної перенапруги кистей (хобі або професійного). Фактори ризику прогресування патології: наявність в анамнезі низькоенергетичного перелому, диспропорції статури: андроїдний тип розподілу жирової тканини або менше розвинені мязи верхніх кінцівок, чим нижніх. Рекомендовано використання виявлених характеристик больового синдрому щодо діагностики даного захворювання.

2. Наявність болючості при пальпації міжфалангових суглобів кистей вимагає проведення рентгенографії кистей у стандартній дорсопальмарній проекції. Виявлення ерозивної фази захворювання при рентгенологічному дослідженні або наявність факторів ризику прогресування вимагає контрольних рентгенологічних і денситометричних досліджень кожні півроку.

3. Хворим на остеоартроз міжфалангових суглобів кистей доцільне призначення наступної схеми лікування: 4-[5-(4-метилфеніл)-3-(трифлуорометил)-1Н-піразол-1-ил] бензенсульфонамід 200 мг по 1таб. 1 раз у день протягом 14 днів і депротеїнізований гемодеріват телячої крові 400 мг на 200 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно 10 інфузій через день, кожних 5-6 місяців. Всім хворим рекомендований постійний прийом препарату кальцію з вітаміном Д та мінералами по 1 таб. 2 рази на день.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поворознюк В. В. Эффективность лечения дегенеративной патологии суставов кисти и коленного сустава у лиц старших возрастных групп по результатам длительного наблюдения. / Поворознюк В. В., Ченский А. В. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2007.Том 8. №4. С.536-539. Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

2. Поворознюк В. В. Остеоартроз межфаланговых суставов кисти. История вопроса, эпидемиология, факторы риска и прогноз / Поворознюк В.В., Ченский А.В. // Проблеми остеології. 2007. Том 10, №3-4. С. 62-66. Особистий внесок полягає в вивченні літературних даних, проведенні досліджень та розрахунків, аналізу отриманих результатів.

3. Поворознюк В. В. Ефективність лікування та можливі несприятливі наслідки терапії остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей / Поворознюк В.В., Ченський А.В. // Травма. 2010. Том 11, №3. С. 258-263. Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

4. Поворознюк В. В. Стан кісткової тканини при остеоартрозі міжфалангових суглобів кистей у людей різних вікових груп / Поворознюк В.В., Ченський А.В. // Проблеми остеології. 2009. Том 12, № 1-2. С. 33-39. Особистий внесок полягає у проведенні відбору хворих, досліджень та розрахунків, аналізу первинного матеріалу.

5. Поворознюк В. В. Особенности дегенеративной патологии суставов кисти и коленного сустава у лиц старших возрастных групп / Поворознюк В.В., Ченский А.В. // Матеріали восьмої наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю «Біологічні основи розвитку патології пізнього віку», присвяченої памяті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса (Київ, 29 січня 2007 року). К.: Ін-т геронтології АМНУ. С. 114 - 115. Автором самостійно виконано формування компютерної бази даних, статистична обробка, автор брав участь у розробці дизайну дослідження та в узагальненні результатів.

6. Поворознюк В. В. Особенности дегенеративной патологии дистальных межфаланговых суставов кисти у лиц старших возрастных групп / Поворознюк В.В., Ченский А.В. // Проблеми остеології. 2006. Том 9, додаток. С.100. Дисертант приймав участь у вивченні літературних даних, проведенні досліджень, провів лікування хворих, проаналізував отримані результати та сформулював висновки.

7. Поворознюк В. В. Фактори ризику розвитку та прогресування остеоартрозу міжфалангових суглобів кистей у осіб літнього віку / Поворознюк В.В., Ченський А.В. // Проблеми остеології. 2010. Том 13, № 2-3. С. 59. Особистий внесок полягає в вивченні літературних даних, проведенні досліджень та розрахунків, аналізу отриманих результатів.