Остеоартроз колінних суглобів у жінок в пері– та постменопаузальному періоді, особливості діагностики та лікування - Автореферат

Методи дослідження: Для оцінки функціонального стану колінних суглобів, визначення факторів ризику остеоартрозу колінних суглобів, визначення клінічних особливостей перебігу захворювання, вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини, оцінки функціонального стану судин та мязів гомілки виявлення особливостей перебігу ОА КС та вивчення диференційованого підходу до лікування у жінок в пері-та постменопаузальному періоді використані клінічний, анкетний, рентгенологічний, рентгеностеоденситометричний, денситометричний (ультразвукове денситометричне дослідження на рівні кістки пяти за допомогою кісткового денситометра “Achilles ” (Lunar Corp., Madison, WI), визначалися: швидкість поширення ультразвуку через кістку (м/с), широкосмугове його ослаблення (ДБ/МГЦ), індекс міцності кісткової тканини (%), показники T і Z (SD)), електроміографічний реовазографічний та статистичний методи. Дисертантом визначені можливості використання методів рентгеностеоденситометрії та антропометрії для діагностики остеоартрозу колінних суглобів у жінок в пері-та постменопаузальному періоді та вивчення дегенеративно-дистрофічних змін в субхондральній кістковій тканині, а також запропоновано диференційований підхід та вивчено його ефективність в лікуванні остеоартрозу колінних суглобів І-ІІ стадії у жінок в постменопаузальному періоді. У другому розділі наведена клінічна характеристика 200 жінок в пері-та постменопаузальному періоді з больовими відчуттями в області колінних суглобів, які були розподілені на групи по 40 осіб з клініко-рентгенологічними проявами остеоартрозу колінних суглобів I - II стадій по Келгрену-Лоуренсу: жінки в періменопаузальному періоді, жінки в постменопаузальному періоді з тривалістю від 1 до 5 років: жінки в постменопаузальному періоді з тривалістю 6 - 10 років, жінки в постменопаузальному періоді з тривалістю 11 - 15 років, жінки в постменопаузальному періоді більше 15 років. З метою розробки нового способу діагностики 151 пацієнтка була розподілена на групи відносно стадії ОА КС: з 0 стадією 47 жінок, з І стадією 41 жінка, з ІІ стадією також 41 пацієнтка, з ІІІ стадією - 22. Шапаренка, 1941) - для визначення індексу маси тіла, встановлення антропометричних показників, що характерні для жінок з остеоартрозом колінних суглобів, дослідження включало вимірювання 42 показників розмірів тіла пацієнта (зріст, маса тіла, довжина та обхвати сегментів верхньої та нижньої кінцівок, шиї, голови, тулуба, товщина складок шкіри на різних рівнях: під лопаткою, верхня третина плеча, гомілки, стегна, на рівні пупочного кільця) з подальшою статистичною обробкою отриманих результатів; рентгеностеоденситометричним - для визначення мінеральної щільності субхондральної кістки та висоти рентгенівської суглобової щілини; денситометричним - для визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини, електроміографічним - для визначення функціонального стану мязів, дослідження проводилось на апараті MG-440, вимірялась сумарна поверхнева електроміограма (ЕМГ) мязів гомілок, реєстрація проводилась за допомогою поверхневих (нашкірних) електродів (поверхневі електроди являють собою металеві пластини площею до 1 см2, вмонтовані в фіксовану колодку для забезпечення постійної відстані між ними (15 мм)); реовазографічний - для діагностування змін стану судин гомілок, дослідження проводили за допомогою приладу РГ4-02, вимірювали реовазографічні показники судин гомілок за допомогою нашкірних електродів; статистичного аналізу - для порівняння отриманих результатів при різних методах лікування, проведення кореляційного та регресійного аналізу даних з використанням параметричних та непараметричних критеріїв (критерій Стюдента, Фішера, Вілкоксон-Манн-Уїтні), дисперсійного (критерій Крускал-Уолліса), проводили за допомогою компютерних програм “Microsoft Excel“ та „Statistika 5”.Проведене дослідження дозволило на підставі вивчення клініко-рентгенологічних особливостей, структурно-функціонального стану кісткової тканини та антропометричних характеристик у жінок в пері-та постменопаузальному періоді удосконалити діагностику та лікування остеартрозу колінних суглобів шляхом використання запропонованих способів та діагностичного пристрою, фармакологічних засобів та методу біорезонансної стимуляції. Зі збільшенням тривалості постменопаузального періоду зростає вираженість дегенеративно-дистрофічних змін у колінних суглобах (прогресує звуження рентгенівської суглобової щілини в медіальному відділі стегно-великогомілкового суглоба, зростає щільність субхондральної кісткової тканини), збільшується вираженість больового синдрому, знижуються функціональні можливості суглобів (зменшується обєм рухів та зростає альгофункціональний індекс Лекена). Зі збільшенням стадії остеатротрозу по Келгрену зростає вираженість структурно-функціональних змін в кістковій тканині: при III стадії ультразвукові параметри, які характеризують структурно-функціональний стан кісткової тканини є вірогідно нижчими, а частка хворих з постменопаузальним остеопорозом