Аналіз законодавства, прецедентів і практики Англії в установленні компетенції арбітражного трибуналу. Історичний розвиток англійського підходу до взаємодії державного суду й арбітражного трибуналу щодо компетенції, оспорювання арбітражної юрисдикції.
При низкой оригинальности работы "Оспорювання компетенції міжнародного комерційного арбітражу в англійській юрисдикції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Рассмотрено историческое развитие английского подхода к взаимодействию государственного суда и арбитражного трибунала относительно компетенции. The historical development of the English approach to the interaction of the state court and the arbitral tribunal about competence is considered. Закон «Про арбітраж» Англії, Уельсу та Північної Ірландії 1996 року не містить визначення арбітражу, хоча в 1 розділі зазначено, що метою арбітражу є справедливе вирішення спору неупередженим арбітражним судом без зайвих затримок і витрат. Сучасний англійський підхід до встановлення й оспорювання компетенції полягає в наданні й арбітражному трибуналу, і державним судам повноважень щодо аналізу арбітражної угоди задля встановлення юрисдикції. Розділ 67 Закону «Про арбітраж» Англії, Уельсу та Північної Ірландії 1996 року передбачає, що сторона арбітражного провадження може подати позов до суду, який оскаржує рішення арбітражного суду щодо його компетенції.Отже, проаналізувавши англійське законодавство і практику, ми можемо зробити висновок, що прийняття Закону «Про арбітраж» Англії, Уельсу та Північної Ірландії в 1996 році зробило великий крок до інтеграції англійського законодавства з іншими проар-бітражними юрисдикціями.
Вывод
Отже, проаналізувавши англійське законодавство і практику, ми можемо зробити висновок, що прийняття Закону «Про арбітраж» Англії, Уельсу та Північної Ірландії в 1996 році зробило великий крок до інтеграції англійського законодавства з іншими проар- бітражними юрисдикціями. З огляду на консервативність англійської судової системи, принцип компетенції-компетенції має свій розвиток і певний вплив на арбітражний процес, але не в тому обсязі, на який здатен. На користь цього можна навести вислів Лорда Штейна, що арбітри, безперечно, мають право на вирішення питання стосовно своєї компетенції, але останнє слово має залишатися за судом [10, с. 8].
Список литературы
1. Frederic Bachand, Does Article 8 of the Model Law Call for Prima Facie or Full Review of the Arbitral Tribunal’s Jurisdiction?, 22 (3) ARB. INT’L 463, 463 (2006).
2. Redfern A et al Redfern and Hunter on international arbitration, 5th edn. - Oxford University Press, Oxford, 2009. - 245 p.
3. English jurisprudence, ancient and modern, 2nd edn. The Law Book Exchange, New Jersey, Born G International commercial arbitration. Kluwer Law International, The Hague Reference, 2009. - 876 p.
