Особливости управління ризиками у банківській діяльності на прикладі ВАТ “Ощадбанк” - Курсовая работа

Зміст Вступ 1. Теоретичні положення щодо управління ризиками банку 1.1 Сучасний стан банківської справи в Україні 1.2 Економічна суть та методи управління ризиками у банківській діяльності 1.3 Сутність та способи розрахунку ризиків 1.4 Законодавче регулювання процесу управління ризиками банку 2. Оцінка стану управління ризиками в Бахмацькій філії ВАТ Ощадбанк 2.1 Фінансово-економічна характеристика банку 2.2 Оцінка фінансових показників діяльності ВАТ Ощадбанк 2.3 Аналіз процесу управління ризиками банку 3. Пропозиції щодо ефективного управління ризиками 4. Охорона праці в установі Ощадбанку Висновки та пропозиції Список використаних джерел літератури Вступ В сучасних умовах, коли економіка України оговтується від всесвітньої економічної кризи, питання про ризики банків є неймовірно актуальним для розгляду. По суті, за своєю природою банківська справа передбачає проведення операцій, повязаних з різного роду ризиками. Раціональна, а головне ефективна організація управління ризиками є першочерговим завданням для будь-якого керівника банку, бо це необхідно для створення нормальних умов його діяльності та стійкості у разі форс-мажорних обставин. На мою думку, даний банк є гарним прикладом для розгляду, тому що він займає лідируючі позиції серед комерційних банків України, витримав фінансову кризу і продовжує свою діяльність досить ефективно. Практичне значення теми Управління ризиками комерційного банку полягає у тому, що ризики присутні в діяльності кожного господарюючого суб’єкта. Метою написання даної дипломної роботи виступає розкриття особливостей управління ризиками у банківській діяльності на прикладі ВАТ Ощадбанк, визначення основних методів управління ризиками, їх ефективне використання, перспектив їх застосування на аналогічних комерційних банках України, що дасть змогу їм, на прикладі даного банку, підвищити ефективність своєї діяльності. До першого рівня належить Національний банк України, що являє собою банк банків, а до другого - сукупність комерційних банків. Процес створення сучасної банківської системи, яка відповідала б умовам ринкової економіки, в Україні ще триває і триватиме не один рік. Незважаючи на це, вже зараз можна стверджувати, що основи банківської системи ринкового типу в Україні побудовані. Національний банк виконує майже всі функції, притаманні центральному банку ринкової держави. Він застосовує такі ринкові інструменти грошово-кредитного регулювання, як обовязкове резервування коштів комерційних банків, кредитну політику і політику рефінансування комерційних банків, операції з державними цінними паперами на відкритому ринку тощо. В останні роки вітчизняна економічна література поповнилася монографічними виданнями, в яких узагальнено світовий досвід розвитку банківської системи та розглянуто особливості її формування в Україні. На перше місце повинно вийти забезпечення системної стабільності, зменшення вразливості банківської системи до зовнішніх та внутрішніх чинників, підвищення якості та ефективності її діяльності. Банкам потрібно стати активними учасниками розвитку фінансового та страхового ринків в Україні. Часто саме банки були власниками небанківських інвестиційних посередників і, щоб підтримати ліквідність останніх, їм довелося списати багато зобовязань. В результаті банки фактично втратили можливість виводити зі своїх балансів ризикові активи, а фінансова система США стала відчувати дедалі сильніший вплив зростання витрат за кредитами та пін на фінансові активи. Ним стала ситуація з Промінвестбанком - одним із найбільших банків країни, який займав шосте місце за активами (близько 27.5 млрд. грн.). Посилюють такі настрої також труднощі з використанням банківських платіжних карток та інші фактори, які відштовхнули вкладників від банків і спонукали вилучати кошти. 2. Наслідком фінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку. Криза істотно вплинула і на підвищення процентних ставок за кредитами. Чинники пропозиції ліквідності поділяються на автономні (незалежні від впливу центрального банку) та неавтономні (регульовані центральним банком). В Україні ці чинники мають свою специфіку, зумовлену нинішнім рівнем фінансово-економічного розвитку країни, політичною ситуацією, діючим режимом монетарної політики, а з жовтня 2008 року - посиленням впливу світової кризи на фінансову систему України. Слід зазначити, що в Україні поступовий перехід до гнучкого курсоутворення було прискорено через зростання напруження на фінансовому ринку 2008 року, яке виявилось у збільшені попиту на іноземну валюту, що створювало значний девальваційний тиск на курс гривні. Крім того, зростання гнучкості обмінного курсу гривні до долара США для субєктів економіки є сигналом про відмову Національного банку від політики прийняття валютного ризику на себе для підтримання курсової стабільності, що підвищує невизначеність для субєктів економіки щодо майбутньої дохідності капіталу в іноземній валюті, яка може зменшитися з поправкою на ризик ринкового курсоутворення. Така бюджетна політика призводить до