Дослідження розвитку українознавчих студій в російській історичній науці. Висвітлення головних підходів, що панують в сучасній російській історіографії при дослідженні чи зображенні гетьмана І. Мазепи: консервативний імперський, ліберальний, поміркований.
При низкой оригинальности работы "Особливості зображення гетьмана Івана Мазепи в сучасній російській історіографії: головні тенденції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відмова від українського радянського наративу, що спирався на русоцентричну візію минулого України, супроводжувалося критикою останнього і змінами підходів щодо висвітлення місця Росії в українській історії. За СРСР російські науковці, згадуючи про гетьмана спиралися насамперед на дослідження згаданих метрів російського наративу ХІХ ст., а також на перше монографічне дослідження біографії гетьмана, що вийшло з-під пера одного із засновників народницької течії в українській історіографії М. Костомарова. Вже наступного після виходу в світ його дослідження 1990 р. в Росії вийшла низка праць дотичних постаті Петра І, що містили традиційно негативні інтерпретації гетьмана Мазепи. Побудувавши текст стилістично таким чином, щоб уникнути характеристики антимосковського виступу гетьмана 1708 р., як «зради», історик у невластивій формі для тогочасної російської історіографії наголосив, що саме Петро І підштовхнув Мазепу до переходу на бік Карла ХІІ, відмовивши йому в наданні військових сил для захисту Гетьманщини в умовах шведського наступу на Москву. Більше того відзначивши, що «українські землі були для петровської дипломатії лише розмінною монетою», яку пропонували як винагороду за союз то польській шляхті, то англійському герцогові Мальборо, дослідник порівняв шведський вибір гетьмана із відповідними кроками іншої визначної постаті, якій у радянському наративі відводилася роль «апостола воззєднання» і чий авторитет був беззаперечним - гетьманом Богданом Хмельницьким.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
