Особливості життєвих планів сліпих старшокласників - Автореферат

Радикальні економічні реформи, корінні зміни в суспільному житті, входження України в ринкові відносини ставлять нові вимоги до розвязання проблем підготовки молоді до життя в таких умовах. Україна ХХІ століття" зазначається, що педагогіка і психологія мають активно сприяти соціально-економічним реформам в Україні. Розгляд психологічних особливостей життєвих планів сліпих старшокласників у соціологічному, соціально-психологічному та педагогічному аспектах дає змогу виявити ті реальні протиріччя і проблеми, які стоять перед випускниками шкіл-інтернатів для сліпих. При цьому ми виходили з гіпотези про те, що викликана тяжким сенсорним дефектом (сліпотою) своєрідна соціальна ситуація розвитку особистості з більшою або меншою детермінуючою силою позначається на специфіці її життєвого планування, хоча "ядро особистості" - її соціальну спрямованість - не зачіпає. Передбачалося, що різнобічний системний психологічний аналіз життєвих планів сліпих старшокласників допоможе знайти дійові резерви поліпшення роботи шкільних педагогів, психологів, батьків, працівників соціальних служб для молоді, співробітників УТОСУ щодо керування процесами соціалізації, соціально-трудової адаптації випускників цього типу спеціальних шкіл, інтеграції їх у суспільстві."Соціально-психологічні та педагогічні аспекти вивчення і формування життєвих планів старшокласників" підкреслюється, що на сьогодні визначилася низка напрямів досліджень, у яких у тому або іншому аспектах розглядаються питання формування життєвих планів молоді. Предметом досліджень багатьох учених у галузі педагогіки, психології, соціології були питання профорієнтації, особливостей переходу юнаків до дорослого стану, мрій та прагнень молодої людини тощо, які, торкаючись загальнопсихологічної проблеми особистості, тією або іншою мірою мають стосунок до питання формування реалістичних життєвих планів молоді (Б. Г. Проведений нами аналіз праць зазначених авторів свідчить про те, що вони використовують низку понять, які відбивають різноманітні аспекти ставлення людини до майбутнього: мрія, мета, самовизначення, орієнтація, перспектива, установка, план. З точки зору дійового компонента життєвого плану, тобто розуміння конкретних шляхів досягнення мети, сліпі планують для опанування названими професіями отримати вищу або середню спеціальну освіту: при цьому в реалізації своїх планів 97,0 % опитуваних велику надію покладають на сторонню допомогу, особливо батьків. Загалом при низці позитивних рис у життєвих планах (відсутність випадків асоціальної орієнтації, певна сталість, усвідомленість і конкретність тощо) спрямованість сліпих старшокласників у своє професійне майбутнє має суттєві вияви недосконалості: у більшості випускників 10-річної і майже у половини 12-річної школи життєві плани в цій сфері взагалі відсутні; робітничі професії, які передбачені шкільними програмами, не повязуються з майбутнім життям; коло бажаних для оволодіння професій досить обмежене.При активізації останнім часом уваги психологічної науки і тифлопедагогіки до питань розвитку і формування особистості в умовах глибокого зорового дефекту проблема життєвих планів сліпих учнів, особливо в такий сензитивний період їх становлення як старший шкільний вік, досі предметом спеціального дослідження не була. Як свідчать дослідження, в загальній психології особистості, віковій і педагогічній психології, інших галузях дефектології, зокрема сурдопедагогіці, вивчення особливостей планування молоддю свого майбутнього життя є перспективним для поглибленого розуміння психологічних закономірностей розвитку особистості, соціальних і педагогічних моделей соціалізації людини. У проведеному дослідженні, методологічно основаному на принципах детермінізму в розумінні психічних явищ, єдності свідомості і діяльності, особистісного підходу, на теоріях про соціальну ситуацію розвитку, складну структуру дефекту, провідну роль соціальних факторів у компенсації дефектів аномального розвитку, доведено валідність розробленої нами, з урахуванням особливостей сліпих, комплексної методики вивчення їхніх життєвих планів, обґрунтовано основні сфери майбутньої життєдіяльності сліпих, значущі для їх післяшкільної інтеграції в суспільство, особистісної реабілітації. Запропоновано також систему критеріїв, необхідних і достатніх для оцінки якостей сформованості життєвих планів сліпих старшокласників: соціальна спрямованість, широта, стійкість, дієвість і конкретність, усвідомленість, реальність і адекватність, перспективність життєвих планів як значущого компонента і показника спрямованості особистості у майбутнє. Аналіз зібраних емпіричних даних показав, що в названих вище сферах майбутньої життєдіяльності плани сліпих старшокласників (навіть за їх наявності, що виявлено далеко не у всіх учнів) сформовані нерівномірно: найбільше їх виявлено у сфері занять на дозвіллі, найменше - у сферах матеріально-побутового забезпечення та міжособистісних стосунків; при цьому на отриманих показниках виражено відбивається досвід сліпих

2. Основний зміст роботи