Особливості життєвих орієнтацій ліквідаторів аварії на ЧАЕС - Автореферат

Особливу спільноту утворили люди, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії і яких прийнято називати ліквідаторами. Її розвязання передбачає: розкриття соціально-психологічних наслідків перебування у екстремальній ситуації; виявлення їх темпоральних змін з врахуванням впливу сучасних соціально-економічних реалій; окреслення впливу обєктивних (екстремальних) умов та їх наслідків на основи життєдіяльності ліквідаторів. Утворення сталої специфічної соціальної групи ліквідаторів вимагає визначення критеріїв виокремлення їх із загального соціального оточення, зокрема особливостей життєвих орієнтацій, зумовлених “чорнобильським фактором”; це має самостійне наукове значення як методологічна проблема, а також науково-прикладне значення для соціальної політики української держави. Отже, наукова проблема полягає у необхідності: аналізу впливу екологічної катастрофи на зміни в соціальній структурі суспільства; визначення факторів, що спричинили утворення соціальної групи ліквідаторів; виокремлення особливостей життєвих орієнтацій ліквідаторів, зумовлених “чорнобильським фактором”. Важливі орієнтири для аналізу загальної постчорнобильської ситуації, дослідження особливостей формування і динаміки самопочуття і психологічного стану, змін ціннісних орієнтації, перспективних очікувань різних категорій постраждалих дають роботи В.Воловича, Є.Головахи, О.Злобіної, В.Поповича, Ю.Привалова, В.Приліпко, А.Ручки, Ю.Саєнка, Н.Соболєвої та ін., здійснені в межах комплексної моніторингової програми “Соціальні і психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи”, якою керує Ю.Саєнко.У вступі викладено актуальність теми дослідження, звязок роботи з науковими програмами, формулюється мета та завдання, викладаються наукова новизна та практична значимість отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію та публікації.Розглядаються існуючі підходи до розкриття основних внутрішніх регуляторів спрямованості соціальної діяльності особистості як: “установок” (Д.Узнадзе); “ставлення” - стійких, домінуючих мотивів діяльності (Н.Мясищев, Л.Божович); “особистісних смислів” - відносно стійкої конфігурації основних, внутрішньо ієрархізованих мотиваційних ліній (О.Леонтьєв, Б.Братусь); “диспозиційних утворень” (В.Ядов); “цілераціональної дії” (Н.Наумова); “смисложиттєвих орієнтацій” (О.Злобіна). Для вирішення завдань дослідження обрано таку структуру життєвих орієнтацій: ставлення особистості до постчорнобильської життєвої ситуації: оцінки впливу аварії на різні аспекти життя, на життєві погляди та на життя в цілому; визначення першочергових аспектів впливу аварії; оцінка особистісних втрат; ступінь співвіднесення хвороб дітей з наслідками аварії; готовність взяти участь у ліквідації наслідків лиха, подібного до Чорнобиля; ставлення до атомної енергетики; Попри це для ліквідаторів аварія - більш вагомий фактор (помітний вплив аварії визнають 64% ліквідаторів та 36%* осіб контрольної групи (1995 р.)). За рівнем відчутих втрат у ліквідаторів вибудовується така послідовність: стан здоровя; ставлення до влади; до екологічних проблем; побут, звички; користування природою; ставлення до атомної енергетики; матеріальний стан. Оцінки різних аспектів життя (окрім здоровя) схожі; негативно вирізняє ліквідаторів узагальнена оцінка задоволеності тим, як склалося життя (на 23%* більше незадоволених, 1993 р.).

Основний зміст роботи