Особливості жанру комедії Жана-Батиста Мольєра у творі "Міщанин-шляхтич" - Курсовая работа

Дослідження присвячені творчості Жана-Батиста Мольєра [1; 5; 10; 11] наголошували на тому, що Жан-Батист Мольєр мав свою особисту манеру створення комедії, що дало початок подальшому розвитку та вдосконаленню цього жанру [4], але вивчення використання прийомів Мольєра у творі "Міщанин-шляхтич" залишається відкритим. Актуальність полягає в тому, що на даний момент не розкрито багато питань, які стосуються літературних прийомів Мольєра у своїх творах. Важливість деталізованого вивчення творчості Мольєра потрібна для того, щоб розуміти наскільки великий внесок він зробив у розвиток жанру комедії, так як багато комедіографів беруть приклад саме з нього. Мета дослідження - висвітлити основні особливості жанру комедії Мольєра у творі "Міщанин-шляхтич", охарактеризувати принципи класицизму XVII ст. класицизм комедія мольєр Мольєра; аналіз - для пояснення цих особливостей; синтез - який обєднує всі твори Мольєра за спільними рисами; елементарно-теоретичний - пошук відображення життя Мольєра у своїх творах; узагальнення - для створення загального висновку про використання Мольєром особливостей жанру комедії у творі "Міщанин - шляхтич".Концепція розумного переважання обовязку над людськими відчуттями і пристрастями - основа естетики класицизму, яка істотно відрізняється від концепції героя, прийнятої в епоху Відродження, коли проголошувалася повна свобода особи, а людина оголошувалася "вінцем Всесвіту". Захоплювана пристрастями, людина не могла визначитися, знайти опору. І лише в служінні суспільству, єдиній державі, монархові, що утілював силу і єдність своєї держави, особа могла самовиразитися, самоствердитися, хай ціною відмови від власних відчуттів. Трагічна колізія народжувалася на хвилі колосальної напруги: гаряча пристрасть стикалася з невблаганним боргом (на відміну від грецької трагедії фатальної зумовленості, коли воля людини виявлялася безсилою).Тут Мольєр мав змогу дивитися народні вистави, виступи мандрівних труп комедіантів. Втім молодим акторам було важко конкурувати з професійними паризькими театрами: вони не мали досвіду та власного репертуару і ставили переважно трагедії, хоча сам Мольєр та його товариші були коміками за покликанням. Мольєр усвідомив нарешті природу свого таланту і став писати комічні пєси, узявши театральний псевдонім, який залишився з ним до кінця життя. Людовік XIV велів надати драматургу та його трупі для роботи театр Пті-Бурбон і з тих пір протегував Мольєрові. Мольєр перебудував цей театр: він зняв величезний амфітеатр, зробив три яруси лож і партер, щоб проста публіка могла там стояти, як в інших паризьких театрах.Мольєр прийшов в літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Мольєр надав комедії зовсім іншого змісту. Беручи образи та ситуації для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їхні вади, пристрасті й помилки. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його творам особливої життєвості та динамізму. Мольєр довів, що комедія може впливати на глядача не менше, а можливо, навіть і більше, ніж трагедія.Поведінка гостей не сподобалася королю, і він наказав придворному драматургу Мольєру і композитору Люллі написати пєсу, в якій би висміювалися турки. Вище товариство зрозуміло, що у творі висміювалися не стільки турки, скільки представники аристократії та буржуа, які хотіли здобути дворянські титули. Найбільше обурення у великосвітської публіки викликав образ Клеонта, котрий не тільки не приховував свого низького походження, а навпаки, підкреслював його, проголошуючи, що титули і звання не мають жодного значення, бо головне для людини - це її розум та високі моральні якості (честь, гідність, правдивість тощо). Мольєр - теж класицист за способом відображення дійсності, але цей геніальний драматург вільно ставився до правил і норм, заявляючи, що люди повинні бути в комедіях такими, якими вони є, щоб у дійових особах можна було пізнати сучасне суспільство. Конфлікти твору поділяються на два види: соціальні (стосунки між різними класами - аристократами і буржуа) і психологічні (зіткнення здорового глузду, розуму із пристрасним бажанням Журдена стати дворянином; любовні лінії: Клеонт - Люсіль - Дорант, Дорант - Дорімена - Журден, Журден - Дорімена - пані Журден, Ковєль - Ніколь).Сміх викликає не саме навчання,-у тому, що людина хоче здобути освіту, немає нічого смішного, - а ганебне плазування, лакейське приниження Журдена перед придворними званнями і титулами, кумедні спроби зрівнятися з аристократами. Бажання посісти вище місце у суспільстві природне для людини, тож комічного ефекту не виникло б, якби автор не показав, у яке саме "пристойне товариство" хоче потрапити Журден. Аристократи живуть за рахунок інших, міщани соромляться свого стану і хочуть стати дворянами, кравці улеслюють клієнтів, аби більше вкрасти, вчителі дбають лише про гроші, а митці вважають, що "найщиріші оплески не нагодують шлунок". Вважаючи, що люди з нищими пристрастями та порокам

Зміст

Вступ

Розділ 1. Мольєр - представник класицизму у Франції

1.1 Особливості класицизму

1.2 Вплив театру на становлення Мольєра як відомого драматурга

Розділ 2. Комедія "Міщанин-шляхтич"

2.1 Історія створення комедії

2.2 Тематика і проблематика комедії

2.3 Сміх у комедії

Загальні висновки

Список використаних джерел

Мольєр прийшов в літературу в період розквіту класицистичної трагедії. Мольєр надав комедії зовсім іншого змісту. Його пєси були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи та ситуації для своїх комедій із сучасного йому життя, драматург показував людям їхні вади, пристрасті й помилки. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його творам особливої життєвості та динамізму. Вони стали виявом самого духу народу, духу вільнодумства, непокори і протесту проти всього нищого, фальшивого, порочного. Мольєр довів, що комедія може впливати на глядача не менше, а можливо, навіть і більше, ніж трагедія. Водночас митець був справжнім новатором у галузі літератури й театральної діяльності, бо вийшов за межі класицизму й заклав нові принципи драматургії.

Театр став основою для початку літературної карєри Мольєра. Завдяки йому він зробив такі художні відкриття: - Правдиве зображення характерів.

- Дійові особи пєс - не міфічні та історичні герої, а звичайні люди.

- Використання у пєсах музики, співів, танців, що сприяло появі нових жанрів - опери та балету.

- Використання досягнень народного мистецтва, що значно пожвавило комедію.

- Створення двох типів комедії: комедії положень ("Смішні манірниці", "Витівки Скапена") і комедії характерів ("Тартюф, "Дон Жуан", "Мізантроп"). Нерідке поєднання їх в "Міщанин-щляхтич").

- Порушення деяких правил класицизму, правила трьох єдностей тощо) заради більшої життєвості пєси.

Розділ 2. Комедія "Міщанин-шляхтич"