Напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми. Виникнення кримінології як науки. Визначення соціальної складової особи. Еволюція вчення про особу злочинця. Розкриття реальних механізмів злочинної поведінки.
При низкой оригинальности работы "Особливості здійснення кримінологічної характеристики осіб, що вчинили злочини у банківській сфері", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З часу виникнення кримінології як окремої науки по різному ставилось і вирішувалось питанім про те, що таке особа злочинця, чи мають злочинці специфічні риси, що відрізняють їх від не злочинців. З того часу відношення до проблеми вивчення особи злочинця змінювалося від спроб знайти докази того, що злочинці це окремий вид людини, або такий, що має ознаки виродження, до повного заперечення існування будь-яких специфічних якостей, притаманних тільки особам, засудженими за вчинення злочинів, окрім формальної - вступу в силу обвинуваченого вироку суду. Закалюки через те, що в українській мові термін «особа» зазвичай обєднує два російських терміни: «лицо» і «личность», виникають непорозуміння, зокрема при спеціальному науковому використанні цього терміну, коли потрібно відділити особу від її соціальної якості. Кальман у роботі «Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми» застосовує ці два терміни як тотожні, незважаючи на те, що в його роботі вживаються два терміни: «особа» і «особистість» у окремому значенні, різниця між якими полягає, на його думку, у тому, що термін «особа» в української мові застосовується тоді, коли йдеться про людину взагалі, термін «особистість» - у тих випадках, коли треба підкреслити індивідуальні властивості особи [З, с.86]. На наш погляд, значенім термінів «особа», «особистість», «особа злочинця» потрібно визначати в залежності від контексту, за аналогією з терміном «право», який, як відомо, може використовуватися як субєктивне право так обєктивне право.
Список литературы
1. Криминология: учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. - М. Юристь, 1995. -512 с.
2. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / Закалюк А. П. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. - Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. - 2007. - 424 с.
3. Кальман О. Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми: монографія / Кальман О. Г. - Харків: Гімназія, 2003. - 352 с.
4. Блувштейн Ю. Д. О содержании понятия «личность преступника» / Ю. Д. Блувштейн // Теоретические проблемы учения о личности преступника: сб. науч. тр. -М.: Всесоюз. ин-т по изучению причин и разраб. мер предупреждения преступности, 1979. - С. 48-54.
5. Поз ниш ев В. С. Всероссийский съезд по психоневрологии, 1-й. Рефераты докладов / В. С. Познишев // Журнал психологии, неврологии и психиатрии - М.: Пг., 1923. - Т. 3. - С. 246-319.
6. Kaiser G. Genetic and Crime / Kaiser G. // Proceedings of II International Symposium on Criminology. - San Paolo, 1975.
7. Курс кримінології. Загальна частина: пі- друч.: У 2 кн. / [О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін.]; за заг. ред. О. М. Джу- жи. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 352 с.
8. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие: монография / Бандурка А. М., Давыденко Л. М. - Харьков: Гос. спец, изд-во «Основа», 2003. - 368 с.
9. Кримінологія: Загальна та особлива частини: підручник / [I. М. Данынин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.]; за заг. ред. В. В. Голіни. - 2-ге вид. перероб. і доп. - X.: Право, 2009. - 288 с.
10. Давиденко М. Л. Еволюція вчення про особу злочинця / Давиденко М. Л. // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». - 2014. - № 1137. - С. 169-172.
11. Озерский Н. И. Трудновоспитуемые дети / Н. И. Озерский - М.; Л. Гос.уч.-пед. изд-во, 1932. - С. 217.
12. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения / Игошев К. Е. - Горький: Горьковск. высш. шк. МВД СССР, 1974. - С. 167.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
