Особливості запровадження тарифної моделі "вхід-вихід" на ринку природного газу України - Статья

Виділено основні функціональні особливості моделі "вхід-вихід", що визначають можливості її впровадження в Україні. Ключові слова: ринок природного газу, транспортний оператор, модель "вхід-вихід", довгострокові транзитні договори. Выделены основные функциональные особенности модели "вход-выход", определяющие эффективность ее внедрения в Украине. Рассмотрены особенности отечественного рынка природного газа, которые создают барьеры для результативного внедрения модели "вход-выход" и дальнейшей эффективной интеграции в единый европейский рынок. The topicality of implementing the model "entry-exit" on the gas market is examined both in the context of Ukraine"s international commitments, and in the context of a series of crisis phenomena that have emerged in the sector of servicing and transportation of natural gas.В цій частині Третій енергетичний пакет (ТЕП) [1] передбачає запровадження в європейських країнах тарифоутворюючої моделі "вхід-вихід", що зумовлюватиме перехід від комбінованого "поштового-дистанційного" принципу розрахунку тарифу залежно від відстані транспортованого палива до запровадження окремої плати за вхід та вихід із системи. Постановою № 510 [2] уряд передбачив перехід на встановлення тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами територією України на основі тарифної системи "вхід-вихід" з урахуванням параметрів тарифоутворення, що мають довгостроковий період дії для цілей стимулюючого регулювання та забезпечення дотримання регуляторної норми доходу у сфері транспортування природного газу магістральними трубопроводами за системою регульованої бази інвестиційного капіталу. Незалежність потужностей входу і виходу забезпечується запровадженням принципу віртуальної торгової точки (VP), де користувачі мережі, які замовили потужності з входу або виходу, можуть продати або купити газ. Хоча Регламент 715/2009 ЄС і визначив загальні характеристики моделі "вхід-вихід", як продемонструвала пізніше практика, її впровадження серед країн ЄС відбувалося в різний спосіб, що було обумовлено цілком природною необхідністю адаптувати модель "вхід-вихід" до особливостей внутрішнього ринку з притаманними йому економічними, інституційними та технічними умовами та обмеженнями. Тому, базуючись на основних правилах та принципах функціонування системи "вхід-вихід", враховуючи гнучкість цієї системи, а також зважаючи на те, що інфраструктура з транзиту та транспортування газу для внутрішніх споживачів не є розділеною, розділення ГТС України на дві ринкові зони виглядає більш економічно виправданим.Перелік мотиваційних факторів реформування вітчизняного ринку природного газу не обмежується міжнародними зобовязаннями України в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію з Європейським Союзом або потребою залучення інвестицій для оновлення та розбудови газотранспортної інфраструктури. Загальноекономічний, соціальний і навіть геополітичний контекст цих реформ природно привертає до себе увагу суспільства, тож очікуваним завданням експертного середовища є комплексна оцінка наслідків запровадження європейських інституцюнальних норм, визначення умов та ризиків їх успішної імплементації на всіх сегментах українського ринку газу. Натомість будь-яка трансформація існуючої моделі здійснюється з урахуванням умов, що безпосередньо визначають можливості реалізації таких змін на ринку: технічних можливостей транспортної системи та наявних потужностей на точках входу та виходу як на міжкордонному перетині, так і на приєднанні до розподільчих мереж; інституційного забезпечення ринку, що був сформований у попередні періоди функціонування ГТС; існуючих міжнародних зобовязань як власне України, так і суміжних держав з іншими контрагентами у межах чинних договорів. Це, у свою чергу, зумовить можливість переходу з місячної системи балансування газу на щоденну, а подальша інтеграція та інтенсифікація обсягів торгівлі в межах єдиного газового ринку зобовяже транспортних операторів перейти не енергетичну систему обліку газу. Такі технічні зміни, у свою чергу, стануть передумовою для формування повноцінної біржової та позабіржової торгівлі між зростаючою кількістю господарюючих субєктів на ринку, що зобовязанні щоденно врегульовувати баланс наявного природного газу в газотранспортній системі.

Основний зміст дослідження

Перелік мотиваційних факторів реформування вітчизняного ринку природного газу не обмежується міжнародними зобов"язаннями України в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію з Європейським Союзом або потребою залучення інвестицій для оновлення та розбудови газотранспортної інфраструктури. Загальноекономічний, соціальний і навіть геополітичний контекст цих реформ природно привертає до себе увагу суспільства, тож очікуваним завданням експертного середовища є комплексна оцінка наслідків запровадження європейських інституцюнальних норм, визначення умов та ризиків їх успішної імплементації на всіх сегментах українського ринку газу.

Однією з таких складових реформ є зміна умов надання транспортних послуг та запровадження тарифоутворюючої моделі "вхід-вихід", що фактично повинна спричинити кардинальні зміни контрактних відносин між усіма субєктами ринку та й власне самих принципів функціонування ринку. Як засвідчив проведений аналіз, нормативно-правовими нормами ЄС не визначено єдиного підходу до впровадження моделі "вхід-вихід". Натомість будь-яка трансформація існуючої моделі здійснюється з урахуванням умов, що безпосередньо визначають можливості реалізації таких змін на ринку: технічних можливостей транспортної системи та наявних потужностей на точках входу та виходу як на міжкордонному перетині, так і на приєднанні до розподільчих мереж; інституційного забезпечення ринку, що був сформований у попередні періоди функціонування ГТС; існуючих міжнародних зобов"язань як власне України, так і суміжних держав з іншими контрагентами у межах чинних договорів.

Повноцінне впровадження тарифоутворюючої моделі "вхід-вихід" як для транзитних операцій, так і для внутрішнього транспортування зумовлює потребу у формуванні ринку послуг балансування. Це, у свою чергу, зумовить можливість переходу з місячної системи балансування газу на щоденну, а подальша інтеграція та інтенсифікація обсягів торгівлі в межах єдиного газового ринку зобов"яже транспортних операторів перейти не енергетичну систему обліку газу. Такі технічні зміни, у свою чергу, стануть передумовою для формування повноцінної біржової та позабіржової торгівлі між зростаючою кількістю господарюючих субєктів на ринку, що зобовязанні щоденно врегульовувати баланс наявного природного газу в газотранспортній системі. Поява біржової торгівлі має посилити конкуренцію на внутрішньому ринку та забезпечити формування прозорої ринкової ціни на природній газ.

Проте вибірковість або несвоєчасність реформ на ринку послуг з транспортування несуть низку загроз або можуть просто нівелювати доцільність подібних змін і жодним чином не вплинути на ринок чи на значну частину його субєктів. Так, без адекватної оцінки регуляторної бази транспортних операторів (у тому числі й розподільчих операторів) не вдасться сформувати базу, на основі якої можливо ефективно забезпечити оновлення наявних та розвиток нових газотранспортних мереж. Для цього необхідно провести ревізію газотранспортних мереж, визначитися з правами власності на мережі та встановити адекватні правила плати за експлуатацію мереж для всіх груп споживачів (для постачальників та для кінцевих споживачів у формі абонпла - ти). Не менші ризики виникають і перед запровадженням RAB-регулювання, оскільки співвідношення діючих ставок нарахування норми доходу та кредитних ставок не сприяють залученню позикового капіталу для інвестування в модернізацію інфраструктури.

Позитивний ефект від запровадження тарифоутворюючої моделі "вхід - вихід" для зовнішньоторгових операцій без поширення її на внутрішній ринок буде обмеженим та неповноцінним. Успішність розповсюдження нових норм на внутрішній ринок значною мірою залежатиме від встановлення обґрунтованих правил і тарифів на внутрішні вхідні та вихідні точки продажу потужностей. Існує значний ризик виникнення перехресного субсидіювання між транзитом та внутрішнім транспортуванням на незначні відстані. Це потребуватиме додаткових регуляторних рішень та перегляду тарифної політики.

Список використаних джерел

1. Третій Енергетичний Пакет. Official Journal of the European Union. URL: http://www2. nationalgrid.com/UK/Industry-information/Europe/Third-energy-package/

2. Постанова Кабінету Міністрів України № 510 "Про вдосконалення державної політики у сфері регулювання діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами територією України". Офіційний вісник України. 2014. № 82. C.28.

3. Директива 2003/55/ЄС "Про спільні правила для внутрішнього ринку природного газу". Інформаційний бюлетень НКРЕ. 2005. № 3. C.45.

4. Регламент 1775/2005 "Про умови доступу до систем транспортування природного газу". Official Journal of the European Union. URL: http://www.energy-community.org/ pls/portal/docs/36280. PDF

5. DNV Kema&Cowi: Study on Entry-Exit Regimesin Gas. Part B: Entry-Exit Market Area Integration. URL: https: // ec. europa. eu/energy/sites/ener/files/documents/201307-entry- exit-regimesin-gas-partb. pdf

6. Захманн Г., Рустер С. Удосконалення регулювання газотранспортної системи України шляхом впровадження правил Енергетичного Співтовариства - спеціально розроблена пропозиція. Презентація. Берлін/Київ: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 2014. С.21.

7. Чепелєв М.Г. Моделювання та оцінка економічних наслідків зміни політики субсидіювання на ринку природного газу України. Економіка промисловості. 2014. № 3. С.25-42.

8. Судове рішення Європейського Суду European Commission v Slovak Republic (CASEC-264/09). URL: http://curia. europa. eu/juris/liste. jsf? language=en&num=C-264/09

9. Левицька І.О. Енергоефективність тарифоутворення енергопостачальних компаній. Економічні науки. Серія "Облік і фінанси". 2012. Вип.9 (33). Ч.4. С.222-232.

10. Методологія застосування моделі RIIO. URL: https: // www.ofgem.gov. uk/network- regulation-riio-model

11. Подолець Р.З. Газовий ринок у контексті геополітичних балансів. Віче. 2009. № 4. С.8-12.

12. Закон України "Про ринок природного газу". Офіційний вісник України. 2015. № 37. С.67.

13. Мережевий Кодекс механізмів розподілу пропускної здатності в газотранспортних системах ЄС 984/2013. Official Journal of the European Union. URL: http://eur- lex. europa. eu/LEXURISERV/LEXURISERV. do? uri=OJ: L: 2013: 273: 0005: 0017: en: PDF

14. Європейська мережа операторів газотранспортних систем ENTSO-G Transparency Platform. URL: http://www.gas-roads. eu/point

15. Постанова НКРЕКП № 3158 "Про встановлення тарифів для ПАТ "Укртрансгаз" на послуги транспортування природного газу транскордонними газопроводами для точок входу і точок виходу". URL: http://www.nerc.gov.ua/? id=18635

Размещено на .ru