Характеристика залежності для визначення міжосьового розміру, розміру від бази, позиційного відхилення. Визначення питомої ваги складових геометричної похибки обробки в схемах без направлення ріжучого інструменту та з направленням ріжучого інструменту.
При низкой оригинальности работы "Особливості забезпечення точності координованих розмірів при використанні типових технологічних схем", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Висока якість виробу при його виготовленні забезпечується такими виробни чими факторами, як якість обладнання та інструменту, фізикохімічні та механічні властивості матеріалів і за готовок, досконалість технологічного прогресу, а також якість обробки і контролю. Під час процесу обробки великих партій заготовок, супроводжуваної досить інтенсивним зносом різального інструменту, при налаштуванні виникає завдання найбільш раціонального розташування кривої розсіювання в поле допуску з метою використання значної частини Інша частина загального поля допуску використовується для компенсації похибок, породжуваних сукупною дією систематично діючих факторів, постій них за величиною і які змінюються в часі за певними законами (наприклад, зносу ріжучого інструменту) [1]. Портманом [6], являє собою математичний опис процесу обробки з виведен ням рівнянь відносного руху ріжучих кромок інструменту і технологічних баз деталей, що містять в якості складових параметрів всі діючі фактори. C 1 де ТИН - допуск на геометричну точність оснащення: «И» - індекс, для схем головка - пристосування И = 1, для схем головка - насадка - кондуктор - пристосування И = 2; ТСТ - допуск, що визначає точність позиціонування поворотноділильного столу з пристосуванням; Т1; 0С - допуск на похибку взаємної орієнтації осі шпинделя з закріпленим у ній ріжучим інструментом щодо номінального розташування осі оброблюваного отвору; індекси «0» і «1» вказують на те, що ця похибка може бути обумовлена відповідно як величиною перекосу, так і їх зсувом; Djg - похибка, викликана пружними та кон тактними деформаціями під дією сил різання.
Вывод
Аналіз складових сумарної похибки обробки коор динованих отворів і їх розрахунок показав: 1) використання технологічних схем з напрямком різального інструменту в агрегатних верстатах дає підвищення точності по зсуву в 11,1-1,7 рази, а за пере косом осей — в 5,2-6,7 рази порівняно зі схемами без направлення ріжучого інструменту;
2) в сумарній похибці обробки істотний вплив має геометрична складова, питома вага якої в схемах з на прямком ріжучого інструменту становить до 90 % (об робка вуглецевих сталей і кольорових металів);
3) для схем без направлення ріжучого інструменту більшу частку в сумарну похибку обробки вносить на ведена деформація, ріже: 58 % — для сталі вуглецевої і 32 % — для кольорових металів;
4) резервом підвищення геометричної точності технологічних схем з напрямком ріжучого інструменту є скорочення складових ланок у рівномірні ланцюги і підвищення точності цих же складових ланок.
З метою підвищення точності замикаючих ланок — точностних вихідних параметрів верстатів рекомендується при розробці технологічного процесу механічної обробки та складання проводити розмірний аналіз технологічних систем. Це дозволить встановити оптималь ну точність обробки основних деталей, що визначають вихідні геометричні параметри агрегатних верстатів і вибрати необхідний метод складання.
За результатами виконаних досліджень будуть роз роблені керівні технічні матеріали з наступним впро вадженням на підприємствах машинобудівної галузі.
Список литературы
1. Михайлов, А. В. Основы проектирования технологических процессов механосборочного производства [Текст] / А. В. Михайлов, Д. А. Расторгуев, А. Г. Схиртладзе. — Тольятти: ТГУ, 2004. — 201 с.
2. Соколовский, А. П. Научные основы технологии машино строения [Текст] / А. П. Соколовский. — М.: Машгиз, 1955. — 515 с.
3. Корсаков, В. С. Точность механической обработки [Текст] / В. С. Корсаков. — М.: Машгиз, 1961. — 379 с.
4. Фридлендер, И. Г. Расчеты точности машин при проектировании [Текст] / И. Г. Фридлендер. — КИЕВДОНЕЦК: Вища школа, 1980. — 184 с.
5. Базров, Б. М. Технологические основы проектирования само поднастраивающихся станков [Текст] / Б. М. Базров. — М.: Машиностроение, 1978. — 216 с.
таблиця 3 Найбільші розрахункові значення сумарної похибки обробки з використанням технологічної оснастки агрегатних верстатів моделі ХММ (у мм)
Без направлення ріжучого інструменту З направленням ріжучого інструменту
Матеріал, що розмір від бази обробляється позиційне відхилення розмір від бази позиційне відхилення діаметр оброблюваного отвору, мм
Сталь 45
СЧ 15
Ал 9
1 2
0,098 0,092
0,044 0,043
0,058 0,057
3 1 2 3
0,089 0,413 0,243 0,183
0,043 0,083 0,048 0,036
0,056 0,223 0,133 0,099
1 2 3 1 2 3
0,7 0,054 0,054 0,148 0,036 0,024
0,055 0,054 0,054 0,043 0,023 0,023
0,059 0,054 0,054 0,081 0,033 0,023
Technology AUDIT and PRODUCTION reserves — № 3/4(17), 2014 17
РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА
6. Портман, В. Т. Универсальный метод расчета точности механических устройств [Текст] / В. Т. Портман // Вестник машиностроения. — 1981. — № 7. — С. 12-17.
7. Пащенко, Э. А. Исследование факторов, определяющих точность обработки деталей на агрегатных станках ХПО [Текст]: отчет о НИР / Э. А. Пащенко, В. А. Чепела, Н. В. Латышев; УЗПИ. — Инв. № 02840041668. — Харьков, 1983. — 90 с.
8. Прогнозирование устойчивости точностных параметров агрегатных станков на стадии проектирования [Текст] // Вести Харьковского политехнического института. Машиностроение. — Харьков: Вища школа, 1983. — № 205, Вып. 13. — С. 24-29.
9. Чепела, В. А. Повышение жесткости технологических систем как важный фактор обеспечения надежности элементов горно транспортных машин [Текст] / В. А. Чепела, В. Т. Акимов, Э. А. Пащенко, Н. В. Латышев // Прочность и долговечность горных машин. — М.: Недра, 1984. — Вып. 6. — C. 150-159.
10. KRAUSELEIPOLDT, R. F r Sonderwerk — zeug — maschinen [Text] / R. KRAUSELEIPOLDT // Standartisierte Baueinheiten Maschinen markt. — 1980. — Bd. 86, № 68. — Р. 1300-1302.
11. Worthifigton, В. A. Comprehensive literature survey of chip control in the turnig prjzess [Text] / В. A. Worthifigton // Int. J. Mach. Tool and Res. — 1977. — P. 103-116.
12. Odom, P. R. Nomographs for computer simulation [Text] / P. R. Odom, R. E. Shannon // Industrial Engineering. — 1973. — Vol. 5, № 11. — Р. 603—614.
13. Справочник технологамашиностроителя [Text] / под ред. А. Г. Косиловой. — Т. 2. — М.: Машиностроение, 1985. — 496 с.
14. Walton, А. В. The performance of cutting tools with unusual forms [Text] / А. В. Walton, В. Worthington // Proc. 21th Int. Mach. Tool Des and Res. Conf. — 1980. — P. 411-419.
ОСОБЕННОСТИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ТОЧНОСТИ КООРДИНИРОВАННЫХ РАЗМЕРОВ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ТИПОВЫХ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ СХЕМ
В работе представлены аналитические зависимости для расчета точности координированных размеров для типовых
ISSN 2226-3780
технологических схем. Предложены зависимости для определения межосевого размера, размера от базы, позиционного отклонения. Определен удельный вес составляющих геометрической погрешности в схемах без направления режущего инструмента и с направлением. Определены расчетные значения суммарной погрешности обработки с использованием технологической оснастки агрегатных станков.
Тріщ Роман Михайлович, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри охорони праці, стандартизації та сертифікації, Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, Україна, e-mail: trich_@ukr.net.
Бурдейна Вікторія Михайлівна, асистент, кафедра охорони праці, стандартизації та сертифікації, Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, Україна, e-mail: zamorskavika@mail.ru.
Трищ Роман Михайлович, доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой охраны труда, стандартизации и сертификации, Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, Украина.
Бурдейная Виктория Михайловна, ассистент, кафедра охраны труда, стандартизации и сертификации, Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, Украина.
Безвесільна о. М., Цірук в. Г., дяченко в. п., ткачук а. Г.
УДК 004.932
ЗАСТОСУВАННЯ МАШИННОГО ЗОРУ та МЕТОДІВ ОБРОБКИ ЗОБРАЖЕННЯ На ВИРОБНИЦТВІ
Публікація містить огляд сфер застосування систем машинного зору та методів обробки зображень на виробництві. Показано, що однією з головних передумов використання машинного зору є відсутність субєктивності оцінок контрольованих параметрів, яка виникає через людський фактор. Детально розглянуто основні компоненти систем машинного зору, наведено їх класифікацію.
Ключові слова: машинний зір, система обробки зображення, сегментація, цифрова морфологія, патерн, скелетизація.
1. вступ
Зростання обсягів споживання промислових товарів, підвищення вимог до їх якості та безпечності, викликає необхідність підвищення технологічності виробничих процесів. В свою чергу, тенденція індивідуалізації та специфікація продукції під конкретного кінцевого спо живача у поєднанні зі зростаючою конкуренцією вима гають зниження собівартості продукції. Таким чином, актуальним питанням розвитку масового виробництва є компроміс між його пришвидшенням і гнучкістю в налаштуванні з одного боку, та підвищенням якості продукції з іншого [1].
У процесі контролю якості великих обємів продукції, людський фактор є дуже вразливою ланкою, що обумовлено індивідуальними фізіологічними особливос тями кожної людини. З цим пов’язана і субєктивність оцінки контрольованих параметрів продукції. Розумною альтернативою є використання у цій сфері систем машинного зору, що може розглядатись як імітація людської діяльності, завдяки сукупності зору (камера) та інтелекту (комп’ютер).
