Особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд - Статья

У процесі дослідження питань правової охорони територій та обєктів природно-заповідного фонду встановлено, що без функціонування належного механізму юридичної відповідальності ускладнюється реалізація таких заходів як: встановлення відповідного охоронного режиму заповідних територій, організація систематичних спостережень за станом заповідних комплексів та обєктів, проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження і ефективного використання, дотримання вимог щодо охорони територій та обєктів природно-заповідного фонду при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності, розробка проектної і проектно-планувальної документації, землеустрій, проведення екологічних експертиз, здійснення державного і громадського контролю за дотриманням відповідного охоронного режиму тощо. Юридичну відповідальність за порушення вимог природно-заповідного законодавства у вузько юридичному сенсі, що називається ретроспективною чи негативною відповідальністю, можна визначити як сукупність встановлених державою правових норм, що покладають обовязок на правопорушника понести негативні наслідки у вигляді відповідних санкцій, що накладаються за порушення порядку використання, відтворення та охорони територій та обєктів природно-заповідного фонду, а також порядку їх організації і функціонування. Так, стимулююча функція юридичної відповідальності спонукає особу до виконання вимог природно-заповідного законодавства; превентивно-інформаційна полягає у створенні системи, за якої виконання природно-заповідного законодавства базується на застосуванні системи переконань та формуванні умов, що унеможливлюють протиправну поведінку осіб; компенсаційна функція полягає у відшкодуванні завданої шкоди та відновленні стану територій та об’ єктів природно-заповідного фонду, що існував до вчинення природно-заповідного правопорушення; каральна функція полягає в покаранні осіб, винних у скоєнні природно-заповідних правопорушень; виховна функція реалізується через формування у свідомості особи знань щодо екологічних норм, стандартів екологічно виваженої поведінки та екологічної правосвідомості [4, с. Так, юридична відповідальність настає за: нецільове використання територій та обєктів природно-заповідного фонду, порушення вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду; здійснення в межах територій та обєктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності; організацію на територіях та обєктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків; невжиття заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та обєкти природно-заповідного фонду; порушення строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та обєктів природно-заповідного фонду; порушення вимог щодо використання територій та обєктів природно-заповідного фонду; перевищення допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушення вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та обєктів природно заповідного фонду; псування, пошкодження чи знищення природних комплексів територій та обєктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу; самочинну зміну меж, відведення територій та обєктів природно заповідного фонду для інших потреб. Стаття 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» розкриває особливості застосування цивільної відповідальності за порушення природно-заповідного законодавства: так, розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначається на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та обєктів, що проводиться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

юридичний заповідний відповідальність правопорушення

1. Екологічне право України: підр. для студ. вищ. навч. закладів / За ред. Каракаша І.І. - Одеса: Фенікс, 2012. - 788 с.

2. Тищенко Г.В. Екологічне право. Навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Юмана, 2001. - 256 с.

3. Шемшученко Ю.С. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды: монография.

4. Екологічне право: [підр. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / За ред. А.П. Гетьмана. - Х.: Право, 2013. - 432 с.

5. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды): Учеб. для высш. юрид. учеб. заведений. - М.: Юристъ, 1998. - 688 с.

6. Екологічне право України: [підр. для студ. юрид. вищ. навч. закл.] / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Разметаєв та інш.; За ред. В.К. Попова та А.П. Гетьмана. - Х.: Право, 2001. - 385 с.

7. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992.

8. Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд: постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541.

9. Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання): постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 року № 1030

10. Ковтун О.М. Деякі аспекти юридичної відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд України // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок. - 2001. - № 3 (12). - Ст. 153 - 157.

Размещено на .ru