Особливості вживання інверсій в англомовному публіцистичному тексті - Курсовая работа

Особливості вживання інверсій в англомовному публіцистичному тексті Зміст Акт Вступ 1. Аналіз англомовних видань 2. Міжособистісні звязки, формалізація людських відносин і масова комунікація 3. Особливості вживання інверсій в англомовному публіцистичному тексті на прикладі матеріалів газети Вашингтон пост Висновок Список літератури Акт Актуальність теми Особливості вживання інверсії в публіцистичному тексті для сучасної журналістики дуже велика, адже інверсія (зворотний порядок слів у пропозиції) - постановка слів з ніг на голову - іноді приводить до свого роду іншого змісту. Читачі в цьому випадку змушені зайнятися сортуванням переставлених слів, що викликає в них біль в очах, і вони вже подумують про те, що було б краще почитати що-небудь інше. Запекле бажання різноманітити статтю найчастіше приводить до інверсії. От красномовний приклад: Підтримували Сполучені Штати Англія і Франція, звичайна ця фраза звучала б так: Англія і Франція підтримували Сполучені Штати або в пасивній заставі: Сполучені Штати були підтримані Англією і Францією. Інверсія, звичайно ж, не є помилкою, але її використання в статтях можна часто зустріти. Почервонівши, автор переробив пропозицію в такий спосіб: Сусідні фермери будуть наймати людей на роботу. У другому розділі розглянуті особливості вживання інверсій в англомовному публіцистичному тексті, на прикладі матеріалів газети Вашингтон посада Інверсія - посилання на джерело інформації в статті. Те ж питання коштує перед репортером і редактором: джерело інформації повинне бути чітко визначений. у даному випадку автор цитує цю фразу, щоб указати на вживання невірного дієслова. Небезпека нанести кому-небудь шкода залишила такий глибокий слід у душі журналістів, що інверсія здається їм єдиним порятунком. Як ви думаєте, хіба не досить було б лише один раз ужити слово сказали?. Одна зі шкіл журналістики наполягає на тому, щоб автори завжди посилалися на джерело при цитуванні усього, звязаного з кримінальною хронікою. Статті, у яких розповідається про кримінальні справи, коли арешт підозрюваних ще не був зроблений, не мають потреби у великій кількості посилань, оскільки не пійманий злочинець навряд чи буде подавати в суд на газету. Коли ці вираження не кидають тінь на вірогідність інформації оратора, вони звучать зовсім безглуздо: Його преподобіє Джон Джонс буде волати до парфумів, відповідно до заяви голови. Висувати претензії, вимагати, заявляти - ці слова вже придбали новий відтінок у заголовках і стали синонімом слів сказати або затверджувати. Вираження підкреслити, надавати особливого значення, виділяти, робити (особливе) наголос (на факті, думки) необхідні тільки там, де дійсно підкреслюють і надають особливого значення. (Аристотель. Дослідники на Заході, безумовно, нагромадили коштовний досвід вивчення засобів масової комунікації і їхніх аудиторій. Разом з тим, їм не приходиться мати справа з такою масовою аудиторією, як наша, коли мільйони людей, раптово для себе очутившись за межами колишньої інформаційної ізоляції, повинні були почати відкривати й обживати для себе світ багато в чому заново. Подолання кризового стану нашого суспільства припускає чуйність засобів масової комунікації на повсякденний стан суспільної свідомості, що веде формотворним фактором якої є облік того фундаментального факту, що в нас, як і скрізь, люди у своїй переважній більшості хочуть жити, маючи твердий ґрунт під ногами, що вони прагнуть до того, щоб задовольняти свої потреби стійким і прийнятним для себе образом, і що вони, природно, схильні співвідносити при цьому всі, одержуване ними від радіо, преси і телебачення, у першу чергу з інтересами власного благополуччя. Відзначимо при цьому, що в нас, як і в інших країнах, аудиторії властиві якісно різні стани публіки і маси, що нерідко поєднуються дослідниками в нашій країні і за рубежем у понятті суспільна думка. Пошлемося в цьому звязку на роботи Г. Тарда, Ч. Лантухи, У. Липпмана. Пізніше істотний внесок у теоретичну розробку цього представлення був внесений Г. Блумером і Г. Лассуэллом. Ми вибираємо термін маса, - писав Герберт Блумер, залучаючи увагу до формування, закріпленню і доведенню до автоматизму стійких і однотипних відповідних реакцій безлічі індивідів на зміни, що відбуваються в їхньому повсякденному житті, - маючи у виді елементарну, спонтанно виникаючу колективну спільність. От що писав ще в двадцятих роках Роберт Парк, - а для нього був характерний гострий інтерес до виникнення нових форм соціального спілкування: Газета має історію, свою власну історію. Так, у період кампанії 1940 року по виборам президента США більшість передових статей і оглядачів газет виступало проти Рузвельта, однак він був, проте, обраний значною більшістю голосів. Адже це - неодмінна умова існування самих засобів масової комунікації, повідомлення яких повинні бути звернені до всім і кожному. Мова йде, - писали пізніше Э. Кац і П. Лазарсфельд, - про спізніле визнання представниками багатьох дослідницьких напрямків важливості неформальних міжособистісних відносин у