Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності суб’єкта - Автореферат

В опрацюванні різноманітної інформації важлива роль належить образним і вербальним чинникам різних видів і форм психічної активності. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми та важливості її конкретного розвязання у різних галузях соціальної практики було обрано тему дисертаційної роботи “Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності субєкта”. Мета дослідження полягає у виявленні характеру співвідношення та механізму взаємодії образних і вербальних чинників в процесі актуалізації різних видів психічної активності субєкта. Для досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження окреслені наступні завдання: Вивчити та проаналізувати існуючі підходи в дослідженні ролі та особливостей взаємодії образних і вербальних чинників регуляції психічної активності, поведінки та діяльності людини. Розробити рекомендації з використання закономірностей взаємодії образних і вербальних чинників у підвищенні ефективності рекламної пропаганди автомобільного спорту та туризму, у вдосконаленні психічної саморегуляції спортсменів-автомобілістів в ситуаціях підвищеного ризику та в оптимізації опрацювання інформації загалом.Висвітлюється історія розвитку уявлень про психічну активність та специфіку її детермінації у людини від найдавніших часів до наших днів: від анімістичного розуміння сутності душі та механізмів її функціонування - до сучасних теоретичних розробок щодо системного характеру детермінації психіки. Аналіз проблеми взаємозвязку образних і вербальних чинників психічної активності показує, що внаслідок існуючої в реальній життєдіяльності людини неоднозначності співвідношень між образними і вербальними чинниками та їх мінливості виникають певні труднощі здійснення відповідних експериментальних досліджень. В якості засадничих теоретико-методологічних принципів експериментального дослідження виокремлюються наступні: принцип детермінізму, який в дослідженні конкретизується в обумовленості досліджуваних форм психічної активності як факторами зовнішнього середовища (зовнішньою стимуляцією), так і внутрішньо-психічними чинниками, зокрема, актуалізацією образних і вербально-логічних процесів; принцип психічного відображення, який втілюється в простеженні активного характеру образного сприймання та вербально-логічного опрацювання досліджуваними пропонованого їм стимульного матеріалу; принцип самоактивності індивіда, який конкретизується в дослідженні шляхом вивчення ролі образно-вербальної домінанти (схильності індивіда) в особливостях сприймання та опрацювання стимульного матеріалу; принцип єдності психіки та діяльності, реалізація якого полягає у визнанні того факту, що досліджувані форми психічної активності (сприймання, запамятовування, відтворення, уява та уявлення) виявляються у відповідних видах (формах) діяльності досліджуваних в конкретних експериментальних ситуаціях та в повсякденній життєдіяльності; принцип розвитку психіки конкретизується у визнанні факту взаємозвязку психічної активності досліджуваних в експериментальних умовах з відповідним рівнем їхнього розвитку (рівнем творення); принцип системності, або структурно-системний принцип, знаходить відображення у виокремленні підсистем психіки у вигляді образного та вербально-логічного рівнів психічного відображення, у цілеспрямованому вивченні характеру, особливостей та механізму взаємозвязку між цими рівнями як чинниками детермінації психічної активності. Методичний інструментарій склали: стимульний матеріал у вигляді різноманітних форм рекламної інформації в природних умовах і скомпонованого з рекламних роликів експериментального аудіовідеоряду; інтервювання, яке спрямоване на збір інформації про досліджуваних і передбачає самозвіти, що містять субєктивні описи та оцінювання вражень щодо сприймання стимульного матеріалу; субєктивне шкалювання досліджуваними зазначених у самозвітах оцінок, піктограми для візуального вираження субєктивних вражень стосовно сприймання стимульного матеріалу, контент-аналіз самозвітів, спрямований на виокремлення та впорядкування характеристик сприймання (запамятовування та відтворення в уявленнях) стимульного матеріалу. Основним експериментальним дослідженням було охоплено загалом 256 осіб, зокрема: 114 осіб з числа глядачів змагань з автогонок (які проводилися у містах Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Полтаві), 51 жіночої і 63 чоловічої статі, віком 16-57 років, з середньою спеціальною (65 осіб) та вищою освітою (49 осіб) - які утворили дослідницьку групу № 1; 49 осіб з середовища пересічних мешканців міст, в яких проводилися змагання - 18 жіночої і 31 чоловічої статі, віком 17-35 років, переважно студенти (учасники фокус-груп “А”) - дослідницька група № 2; 56 осіб з числа глядачів змагань, 21 жіночої і 35 чоловічої статі, віком 18-45 років, з переважно середньою спеціальною або вищою освітою (учасники фокус-груп “Б”) - дослідницька група № 3; 37 осіб з числа спортсменів-автомобілістів, членів Київського міського автомотоклубу, чоловічої статі, віком 26-42 років - дослідницька груп

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ