Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності суб’єкта - Автореферат

В опрацюванні різноманітної інформації важлива роль належить образним і вербальним чинникам різних видів і форм психічної активності. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми та важливості її конкретного розвязання у різних галузях соціальної практики було обрано тему дисертаційної роботи “Особливості взаємодії образних і вербальних чинників у детермінації психічної активності субєкта”. Розробити рекомендації з використання закономірностей взаємодії образних і вербальних чинників у підвищенні ефективності рекламної пропаганди автомобільного спорту та туризму, у вдосконаленні психічної саморегуляції спортсменів-автомобілістів в ситуаціях підвищеного ризику та в оптимізації опрацювання інформації загалом. Теоретико-методологічну основу дослідження складають обгрунтовані в психологічній науці: принцип детермінізму, за яким визнається закономірна обумовленість психічних явищ з акцентами на їхніх “зовнішніх” і “внутрішніх” чинниках, а також на системному характері детермінації психіки (О.М.Лєонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн); принцип психічного відображення, яке має активний, сигнальний, знаково-опосередкований характер (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, В.П.Зінченко, Г.С.Костюк, О.М.Лєонтьєв, С.Л.Рубінштейн, К.К.Платонов); принцип самоактивності індивіда, згідно з яким визнається вагома роль внутрішніх сил і джерел особистості у детермінації виникнення нових рівнів та форм психічної активності і творчої діяльності (Г.С.Костюк, П.Р.Чамата, М.Й.Боришевський, В.О.Моляко, В.А.Роменець, А.В.Брушлінський, В.Е.Чудновський); принцип єдності психіки та діяльності, за яким психіка формується і виявляється в діяльності, становить внутрішній план діяльності (О.М.Лєонтьєв, С.Л.Рубінштейн); принцип розвитку психіки, котрий стверджує тісний взаємозвязок психічних процесів у співвіднесенні різних типів розвитку, етапів становлення особистості та видами її діяльності (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко); принцип системності, або структурно-системний принцип, який вимагає розглядати досліджуване психічне явище у тісних взаємозвязках з іншими явищами, процесами та станами людини (Б.Г. Наукова новизна одержаних результатів: здобули поглиблення та конкретизацію уявлення про механізм взаємодії образних і вербальних чинників детермінації психічної активності субєкта; запропонована експериментальна модель вивчення особливостей взаємодії образних і вербальних компонентів різних видів (форм) психічної активності; дістав подальшого розвитку принцип системної детермінації психічної активності субєкта; розкрито специфіку та механізм взаємодії образних і вербальних чинників у індивідів з різною когнітивною домінантою.Висвітлюється історія розвитку уявлень про психічну активність та специфіку її детермінації у людини від найдавніших часів до наших днів: від анімістичного розуміння сутності душі та механізмів її функціонування - до сучасних теоретичних розробок щодо системного характеру детермінації психіки. Аналіз проблеми взаємозвязку образних і вербальних чинників психічної активності показує, що внаслідок існуючої в реальній життєдіяльності людини неоднозначності співвідношень між образними і вербальними чинниками та їх мінливості виникають певні труднощі здійснення відповідних експериментальних досліджень. В якості засадничих теоретико-методологічних принципів експериментального дослідження виокремлюються наступні: принцип детермінізму, який в дослідженні конкретизується в обумовленості досліджуваних форм психічної активності як факторами зовнішнього середовища (зовнішньою стимуляцією), так і внутрішньо-психічними чинниками, зокрема, актуалізацією образних і вербально-логічних процесів; принцип психічного відображення, який втілюється в простеженні активного характеру образного сприймання та вербально-логічного опрацювання досліджуваними пропонованого їм стимульного матеріалу; принцип самоактивності індивіда, який конкретизується в дослідженні шляхом вивчення ролі образно-вербальної домінанти (схильності індивіда) в особливостях сприймання та опрацювання стимульного матеріалу; принцип єдності психіки та діяльності, реалізація якого полягає у визнанні того факту, що досліджувані форми психічної активності (сприймання, запамятовування, відтворення, уява та уявлення) виявляються у відповідних видах (формах) діяльності досліджуваних в конкретних експериментальних ситуаціях та в повсякденній життєдіяльності; принцип розвитку психіки конкретизується у визнанні факту взаємозвязку психічної активності досліджуваних в експериментальних умовах з відповідним рівнем їхнього розвитку (рівнем творення); принцип системності, або структурно-системний принцип, знаходить відображення у виокремленні підсистем психіки у вигляді образного та вербально-логічного рівнів психічного відображення, у цілеспрямованому вивченні характеру, особливостей та механізму взаємозвязку між цими рівнями як чинниками детермінації психічної активності. Методичний інструментарій склали: стимульний матеріал у вигляді різноманітних форм рекламної інформації в природних умовах і скомпонован

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ