Особливості впливу художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореограічних стилів неокласика та постнеокласика у балетах ХХ-ХХІ століття - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ХУДОЖНЬОГО НАПРЯМУ НЕОКЛАСИЦИЗМ НА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ХОРЕОГРАІЧНИХ СТИЛІВ НЕОКЛАСИКА ТА ПОСТНЕОКЛАСИКА У БАЛЕТАХ XX-XXI СТОЛІТТЯ Зміст неокласицизм реміфологізація хореографічний балет Вступ Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження художнього напряму неокласицизм та його впливу на формування та розвиток танцювальних стилів неокласика та постнеокласика 1.1 Уточнити зміст понять хореографічний вид, художній напрям, хореографічний напрям, художній стиль, хореографічний стиль, неокласицизм, неокласика та постнеокласика 1.2 Характерні особливості художнього напряму неокласицизм у мистецтві ХХ століття 1.3 Вплив художнього напряму неокласицизм на формування хореографічних стилів неокласика, соцреалістична класика та постнеокласика Список літератури Вступ Актуальність. Сучасна вітчизняна хореографія розвивається за двома напрямами: вдосконалюються форми класичного балету, і водночас утверджується мова новітнього танцю. Бергсона, М. Хайдегера, К. Юнга, Ф. Достоєвського, В. Соловйова. Філософською основою напряму є естетика ідеалу - антична естетика та естетика Ренесансу, а фундаментом є класицизм. Стилістичними різновидами неокласицизму у хореографіі XX ст. є фокінізм, соцреалістична класика та постнеокласика. Постнеокласика включає різні балетні форми - традиційні, балетну мініатюру, включаючи безсюжетні (І. Кіліан- асоціативна абстракція, авторський експеримент); сюжетні (Дж.Ноєрмаєр, О. Ротманський - літературна або авторська мотивація, А.Рехвіашвілі - сюжетна мініатюра і масові композиції), авторський сюжет та змішані. Серед дослідників, які вивчають художні та хореографічні напрями у мистецтві XX ст. є М. Фокін, Лозовий В., І. Грабарь, Д. Шаріков, О. Чепалов. Маньковська часто плутає його з постмодернізмом, М. Найбільш близько підійшов до вивчення проблеми особливостей впливу художнього напряму неокласицизм на формування та розвиток хореографічних стилів неокласика та постнеокласика у балетах ХХ- ХI ст. Д. Шаріков. розкрити особливості художнього напряму неокласицизм у мистецтві ХХ ст. Результати наукового дослідження можуть бути використані при складанні спецкурсів, методичних рекомендацій, лекційних та семінарських занять на кафедрі хореографії з навчальних дисциплін: Історія хореографічного мистецтва, Основи композиції та постановки танцю, МВХД сучасний танець, можуть бути застосовані у практиці викладача хореографії ЗОШ, а також ансамблів сучасного танцю. Хореографічний напрям - це сукупність найпоказовіших стильових характеристик певного художнього явища в хореографічному мистецтві. На сьогодні безсюжетний різновид представлений найбільш яскравим митцем у Європі та країнах СНД вітчизняним балетмейстером Аніко Рехвіашвілі [4, с.2]. Такі художники, як Джойс, Кафка, Лоренс, Еліот, Кокто, Т. Манн, Маркес, Камю, обізнано звертаються до міфології - або як до інструменту художньої організації матеріалу (для Камю і Джойса міф як прийом особливо характерний), або як до засобу вираження споконвічних цінностей та психологічних начал (архетипів).