Дослідження різних підходів до трактування сутності поняття "фінансова стійкість". Аналіз різних методик її визначення для ефективного управління діяльністю підприємств в умовах сучасного стану економіки та законодавчого забезпечення ефективності роботи.
В ринкових умовах основою виживання і стабільного становища підприємства являється його фінансова стійкість. Функціонуючи як субєкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобовязання перед діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Поняття “фінансова стійкість” підприємства багатогранне, вонобільш ширше від понять “платоспроможність” і “кредитоспроможність”, так як включає в себе оцінку різних сторін діяльності фірми.Так, Філімоненко О.С. визначає фінансову стійкість, як стан підприємства, при якому розмір його майна (активів) достатній для погашення зобовязань, тобто підприємство є платоспроможним [16, с. Савицька Г.В. ж так визначає фінансову стійкість підприємства як здатність субєкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику[14]. Фінансова стійкість підприємства - це такий стан фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу, при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Отже, провівши аналіз даного поняття, можна сформулювати таке заключне визначення: фінансова стійкість підприємства - здатність підприємства здійснюватиосновнуйінші видидіяльності безперебійно, не зважаючи на ризики й зміни в середовищі бізнесу, які можуть відбуватися в процесі господарської діяльності підприємства. Оцінювання фінансової стійкості підприємства передбачає проведення обєктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям йогостатутної діяльності.Досліджуючи підходи до визначення суті фінансової стійкості підприємства, умови її досягнення, фактори впливу та проаналізувавши систему оцінки фінансової стабільності можна зробити слідуючи висновки: - фінансова стійкість являється основою виживання і стабільного становища підприємства в ринкових умовах господарювання. Це комплексне поняття, яке володіє зовнішніми формами прояву, формується в процесі господарської діяльності і знаходиться під впливом різних факторів; Ця багатоваріантність зумовлена тим, що автори економічної літератури розглядаються фінансову стійкість під різними кутами зору і на різних рівнях - одні в поняття включають лише фінансову стійкість, інші - ресурсну стійкість, стійкість капіталу та стійкість управління і т.д. для забезпечення фінансової стійкості, насамперед, підприємству необхідно визначити всі фактори, що діють на його господарську діяльність, з метою запобігання виникненню негативних наслідків їхнього впливу на підприємство в цілому; для виявлення рівня незалежності підприємства від зовнішніх джерел, можливості отримувати прибуток в умовах економічної самостійності, а також вірогідності збереження такого стану підприємства, необхідно проводити аналіз фінансової стійкості за допомогою усієї системи показників.
Вывод
Фінансова стійкість - одна з найважливіших характеристик оцінки фінансового стану підприємства, яка визначає ефективне фінансове управління підприємством.
В економічній літературі існують різні тлумачення фінансової стійкості підприємства. Так, Філімоненко О.С. визначає фінансову стійкість, як стан підприємства, при якому розмір його майна (активів) достатній для погашення зобовязань, тобто підприємство є платоспроможним [16, с. 344]. Але це визначення є досить вузьким, тому не повністю розкриває дане поняття.
Кривицька О.Р. розглядає фінансову стабільність як результат формування достатнього для розвитку підприємства обсягу прибутку, що є визначальною ознакою йогоекономічної незалежності [9, с. 138].
Грабовецький Б.Є. вважає, що “фінансова стійкість — це надійно гарантована платоспроможність, рівновага між власними та залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової конюнктури і партнерів, довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від них, наявність такої величини прибутку, який би забезпечив самофінансування” [6].
Савицька Г.В. ж так визначає фінансову стійкість підприємства як здатність субєкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику[14].
Бланк І.А. головну суть фінансової стійкості визначає як характеристику стабільності фінансового стану підприємства, що забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів, які використовуються [4].
191
Науковий вісник Ужгородського університету 2014
Автор економічного словника Азрилиян А.Н. [1, с.987] визначає фінансову стійкість, як комплексне поняття, яке володіє зовнішніми формами прояву, формується в процесі господарської діяльності і знаходиться підвпливом різнихфакторів.
Коробов М.Я. вважає, що фінансова стійкість - це стійкий фінансовий стан підприємства. Відповідно, для того, щоб виявити ступінь фінансової стійкості підприємства необхідно проаналізувати всі показники йогофінансовогостану?8, с.276?.
В економічній літературі існує ще багато різних підходів до визначення суті “фінансової стійкості”. Так, Івахненко В.М. зазначає, що фінансова стійкість відображає збалансованість засобів та джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі співвідношення власногоі залученого капіталупідприємства, темпів нагромадження власних засобів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довгострокових і поточних зобовязань, достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власнимиджерелами?7, с.173?.
Тютюнник Ю.М визначає фінансову стійкість як здатність підприємства функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу активів і пасивів у мінливому економічному середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику[15, с.351].
Фінансова стійкість підприємства - це такий стан фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу, при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Найважливішою формою стійкості підприємства є йогоспроможністьрозвиватисяв умовахвнутрішньогоі зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливості залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності у нього передумов для отримання кредиту і спроможності своєчасно повернути отриману позику зі сплатою йому відсотку за рахунок прибутку або інших джерел ?10?. З даного визначення випливає ще один аспект фінансової стійкості - розвиток підприємства, зростання прибуткута капіталу.
Отож, “фінансова стійкість” досягається за умови виконання конкретних заходів, які націлені на ефективне формуванням, розподіл і використання фінансових ресурсів, з одночасним збереженням платоспроможності, яка єзовнішнім проявом стійкості підприємства.
Отже, провівши аналіз даного поняття, можна сформулювати таке заключне визначення: фінансова стійкість підприємства - здатність підприємства здійснюватиосновнуйінші видидіяльності безперебійно, не зважаючи на ризики й зміни в середовищі бізнесу, які можуть відбуватися в процесі господарської діяльності підприємства.
Оцінювання фінансової стійкості підприємства передбачає проведення обєктивного аналізу величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі його фінансової стабільності і незалежності, а також аналізу відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям йогостатутної діяльності.
Фінансово стійким є такий господарюючий субєкт, котрий за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи (основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти), не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості і розраховується за своїми зобовязаннями в зазначений термін[11, с.214].
Фінансова стійкість підприємства залежить від ефективного управління фінансовими ресурсами і визначається оптимальною структурою активів, оптимальним співвідношенням власних і позикових коштів, оптимальним співвідношенням активів та джерел їхфінансування.
Користувачами результатів аналізу фінансової стійкості можуть бути засновники підприємства, його керівництво, ділові партнери та банки. Саме оцінювання фінансової стійкості дозволяє зовнішнім користувачам визначити фінансові можливості підприємства в майбутньому.
Основне завдання аналізу фінансової стійкості полягає у визначенні спроможності підприємства протистояти негативній дії різних факторів (зовнішніх, внутрішніх та непередбачуваних), що впливають на його фінансовий стан[2, с.107].
Оцінюючи фінансову стійкість підприємства, можна зробити певний висновок залежно від мети аналізу: - власники підприємства (акціонери, інвестори та інші особи, що зробили внески у статутний капітал) віддають перевагу допустимому зростанню частки позикових коштів;
- кредитори (постачальники ресурсів, банки) навпаки - віддають перевагу субєктам господарювання з високою часткоювласногокапіталу.
Важливим економічним аспектом є визначення меж фінансової стійкості. Так, недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого субєкта. Надлишкова фінансова стійкість також негативновпливає на виробничо-господарськудіяльність, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи затрати підприємства надлишковими запасами і резервами[17, с.87-88].
Як фінансово-економічна категорія фінансова стійкість виражається системою відносних і абсолютних показників. Наявні методики аналізу фінансової стійкості підприємства передбачають проведення досліджень у декілька етапів. Залежно від завдань аналізуі тлумачення поняття «фінансова стійкість» порядок розрахунку показників у різних літературних джерел відрізняються. Але якправило, аналіз проводиться утакійпослідовності: 1) загальна оцінка фінансової стійкості;
2) розрахунок за даними балансу системи відноснихпоказниківфінансової стійкості;
3) розрахунок за даними балансу системи абсолютних показників, які характеризують забезпеченість запасів джерелами формування і дають можливість визначити відповідний тип фінансової стійкості підприємства;
192
Серія Економіка. Випуск 1 (42).
4) розрахунок за даними звіту про фінансові результати та факторний аналіз порогу рентабельності і запасуфінансової стійкості.
Схематична модель визначення фінансової стійкості підприємства представлена на рис.1.
Система аналізу фінансової стійкості підприємства
Заг. оцінка фін. стійкості
1) стійкість джерел формування капіталу
2) ресурсна стійкість
3) стійкість управління
Відносні показники
- коеф. автономії - коеф. фінансової залежності
- коеф. фінансового ризику
- коеф. маневреності власного кпатілу
- коеф. структури покриття довгострокових вкладень
- коеф. довгострокового залучення позикових коштів
- коеф. фінансової незалежності капіталізованих джерел -коеф. питомої ваги власних коштів і довготермінових зобовязань
Рис. 1 Комплексна методика визначення фінансової стійкості підприємства * розробленоавторами на основі [15]
Загальне оцінювання фінансової стійкості передбачає визначення: 1) стійкості джерел формування капіталу; 2) ресурсної стійкості; 3) стійкості управління.
Дослідження структури пасиву балансу дає змогу пасиву балансу дає змогу встановити можливі причини фінансової стійкості (нестійкості) підприємства. Так. Збільшення частки власного капіталу за рахунок будь0якого джерела сприяє посиленню фінансової стійкості підприємства. Наявність нерозподіленого прибутку може розглядатися як джерело поповнення оборотних засобів і зменшення поточної кредиторської заборгованості. Особлива роль аналізу власного капіталу під час оцінювання фінансової стійкості зумовлена його функціями. Статутний і додатковий капітал підприємства дають змогу ефективно організувати процес виробництва продукції, застосувати прогресивні технології, висококваліфіковану робочу силу, посилити позиції на ринку. Величина власного капіталу загалом забезпечує довіру партнерів підприємства, що визначає можливість отримання від них фінансових вкладень в разі необхідності усунення впливу
193
Науковий вісник Ужгородського університету 2014
несприятливих факторів. Незначна частка власного капіталу посилює підприємницький ризик кредиторів. Аналіз ресурсної стійкості як складової фінансової стійкості включає: рівень співробітництва підприємства із субєктами ринкової інфраструктури; ступінь інтегрованості підприємства у системі виробничих відносин; залежність ефективності діяльності підприємства від стану економіки країни;
спроможність підприємства до залучення коштів; контроль грошових потоків.
Стійкість управління (організаційно-функціональної стійкості) аналізується з погляду адекватності організаційної та виробничої структури підприємства вибраній стратегії розвитку та ринковій конюнктурі.
Аналізуючи фінансову стійкість необхідно розрахувати комплекс відносних показників (табл. 1).
Таблиця 1 Відносні показники оцінки фінансової стійкості підприємства
№ п/п Назва показника
1 Коефіцієнт фінансової автономії
2 Коефіцієнт фінансової залежності
3 Коефіцієнт фінансового ризику
4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу
5 Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень
6 Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів
Розрахунок
(на основі даних ф. №1 «Баланс») ряд.380/ряд.640
Ряд.640/ряд.380
(ряд.430 ряд.480 ряд.620 ряд.630)/ряд.380
(ряд.380-ряд.080)/ряд.380
Ряд.480/ряд.080
ряд.480/(ряд.380 ряд.480)
Нормативне (рекомендоване значення)
? 0,5
? 2
? 0,5 Критичне значення при 1
> 0,5
Високе значення показника є нормальним
Зниження
7 Коефіцієнт незалежності джерел фінансової капіталізованих ряд.380/(ряд.380 ряд.480) Зростання
8 Коефіцієнт питомої ваги власних коштів і довготермінових зобовязань
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства: 1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) - коли власні оборотні кошти (ВОК) забезпечують запаси (З), а тому підприємство не залежить від банківських кредитів, має абсолютну ліквідність і забезпечує поточну та перспективну платоспроможність.
2) нормально стійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами
(сума власних оборотних коштів і довгострокових зобовязань складає функціонуючий капітал - ФК). При цьому, підприємство має нормальну ліквідність і платоспроможність, а також достатньо рентабельною є його операційна діяльність.
3) нестійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат; є недостатньою ліквідність, виникає періодична неплатоспроможність, сповільнюється оборотність
194
Серія Економіка. Випуск 1 (42).
оборотних активів, а тому є потреба у залученні додаткових джерел фінансування. Однак, при цьому є можливість відновлення платоспроможності. Сума функціонуючого капіталу і короткострокових кредитів та позик складає загальну величину основних джерел формування запасів - ЗВ.
4) кризовий фінансовий стан - коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства. Підприємство має хронічну прострочену заборгованість перед кредиторами, а відновлення платоспроможності без санації є майже неможливим [18].
Моделі визначення типу фінансової стійкості подано нижче:
Таблиця 2 Модель визначення типу фінансової стійкості
Фінансово-економічні коефіцієнти та абсолютні показники типу фінансової стійкості визначаються за інформацією бухгалтерського балансу і характеризують фінансову стабільність підприємства з погляду співвідношення власних і залучених фінансових ресурсів. Водночас, оцінка фінансової стійкості передбачає аналіз факторів формування показників, які характеризують стабільність функціонування підприємства з позиції забезпечення прибутковості операційної діяльності. Серед цих показників чільне місце посідають поріг рентабельності (ПР) та запас фінансової стійкості (ЗФС), які розраховуються ха інформацією звіту про фінансової результати: ПР ? КМД (1) де, ПВ - постійні витрати;
ПВ
КМД - коефіцієнт маржинального доходу в операційному доході.
КМД ? МД ? ОД ? ЗВ (2)
ОД ОД де, ЗВ - змінні витрати; ОД - операційний дохід.
Поріг рентабельності - це вартісний показник, який характеризує суму операційного доходу, що забезпечує повне покриття операційних витрат. Тобто, іншими словами, це вартісне вираження точки беззбитковості підприємства або беззбитковість операційної діяльності підприємства.
Чим менша величина порога рентабельності, тим більш фінансово стійким є підприємство. Проте в умовах суттєвого зростання операційного доходу часто одночасно зростають операційні витрати, а отже, і поріг рентабельності. Тому важливо забезпечити перевищення темпу приросту операційного доходу над темпом приросту порога рентабельності, в результаті чого відбуватиметься зниження частки порога рентабельності в операційному доході. Тобто, більша частина операційного доходу працюватиме не на покриття операційних витрат, а на одержання прибутку від операційної діяльності.
ЗФС ? ОД ? ПР *100% (3)
ОД
Запас фінансової стійкості характеризує максимально допустимий процент зменшення операційного доходу доти, поки операційна діяльність залишатиметься беззбитковою. Він показує рівень захищеності, який є у підприємства на момент розрахунку і яким можна скористатися на випадок несприятливих обставин - зменшення обсягів виробництва чи реалізації продукції. разом з тим, рівень запасу фінансової стійкості визначає захищеність кредиторів і постачальників від можливої несплати підприємством коштів за рахунками.Досліджуючи підходи до визначення суті фінансової стійкості підприємства, умови її досягнення, фактори впливу та проаналізувавши систему оцінки фінансової стабільності можна зробити слідуючи висновки: - фінансова стійкість являється основою виживання і стабільного становища підприємства в ринкових умовах господарювання. Це комплексне поняття, яке володіє зовнішніми формами прояву, формується в процесі господарської діяльності і знаходиться під впливом різних факторів;
- поняття “фінансова стійкість” багатогранне. Ця багатоваріантність зумовлена тим, що автори економічної літератури розглядаються фінансову стійкість під різними кутами зору і на різних рівнях - одні в поняття включають лише фінансову стійкість, інші - ресурсну стійкість, стійкість капіталу та стійкість управління і т.д.
195
Науковий вісник Ужгородського університету 2014
- для забезпечення фінансової стійкості, насамперед, підприємству необхідно визначити всі фактори, що діють на його господарську діяльність, з метою запобігання виникненню негативних наслідків їхнього впливу на підприємство в цілому;
- для виявлення рівня незалежності підприємства від зовнішніх джерел, можливості отримувати прибуток в умовах економічної самостійності, а також вірогідності збереження такого стану підприємства, необхідно проводити аналіз фінансової стійкості за допомогою усієї системи показників.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азрилиян А.Н. , Азрилиян О.М. , Калашникова Е.В. и др. Большой экономический словарь: 8 тыс. терминов, - М.: Институт новой экономики, 2002, - 1280 с.
2. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія і практика. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 328 с.
5. Вознюк А.О. Оцінка фінансового стану підприємства як необхідна складова його економічного розвитку / А. О. Вознюк // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. Інноваційна економіка. - 2012. - №11. - С.101-105.
6. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. - 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/ekonomichniy_analiz_-_grabovetskiy_bye
7. Івахненко В.М., Курс економічного аналізу: Навчальний посібник // Київ: Знання-Прес, 2000. - 208 с.
8. Коробов М.Я., Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств, Навчальний посібник. - Київ: «Знання», 2000.
9. Кривицька О.Р. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку / О.Р. Кривицька // Фінанси України. - 2005. - № 3. - С. 138-143.
10. Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз: Навчальний посібник. -Львів: Армія України, 2000.
12. Подольська А.О. Фінансовий аналіз: Навч. пос. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.
13. Рябенко Г.М. Шляхи покращення фінансового стану підприємства / Г.М.Рябенко // Всеукраїнський науково-виробничий журнал / Миколаївський державний аграрний університет. - 2012. - №7 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/inek/2012_7/105.pdf
14. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: Знання, 2005. - 662 с.
