Особливості вивчення творів різних жанрів в початковій школі - Дипломная работа

Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра рідної мови і методики її викладання ДИПЛОМНА РОБОТА ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Виконала: Студентка ПВПК 32 (з) Заяць Л.В. Науковий керівник: к.ф.н., доц. Юрків М.М. Тернопіль - 2009 АНОТАЦІЯ Заєць Л.В. Особливості вивчення творів різних жанрів у початковій школі. У дипломній роботі досліджено теоретичні основи формування умінь і навичок з виразного читання у початковій школі, зокрема проаналізовано етапи, види, методи роботи на уроках читання. У дослідженні описано також методику роботи вчителя початкових класів під час вивчення творів різних жанрів, організацію і зміст експериментального підтвердження ефективності запропонованої методики Ключові слова: жанр твору, виразне читання, індивідуальне читання, ланцюжкове читання, вибіркове читання, читання в особах, свідоме читання. ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 1.1 Психолого-педагогічні передумови формування читацьких умінь і навичок у молодших школярів 1.2 Основні лінгво-методичні проблеми навчання виразному читанню РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НАД ВИВЧЕННЯМ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ 2.1 Організація і зміст експериментального дослідження 2.2 Ефективність експериментального дослідження розвитку умінь і навичок виразного читання Висновки Список використаних джерел Додатки ВСТУП Національне відродження, демократичні перетворення в Україні потребують розвязання проблеми національної освіти, докорінного оновлення загальноосвітньої, зокрема початкової школи. Ефективність здобуття знань залежить і від того, наскільки слово вчителя або прочитаний текст спонукатиме учнів до активного мислення, розуміння ними змісту і значення слова, правильного співвідношення його з обєктами і явищами реального світу, до безпосереднього чуттєвого сприйняття обєктивної дійсності. А це безпосередньо повязане з умінням школярів виразно відтворювати та емоційно правильно сприймати художній твір. Формування умінь і навичок виразного читання є особливо актуальним у початкових класах, коли закладаються основи подальшого розвитку дитини, забезпечується розвиток читацьких навичок, загалом, становлення культури мовлення, мовного і мовленнєвого, інтонаційного слуху, техніки читання, адекватних почуттів та навичок правильної оцінки реальної дійсності. Тому роль виразного читання в цей період є особливою, і це зумовлює спиратися на теоретичні положення та засоби логіко-емоційної виразності читання у навчально-виховному процесі. Щодо уроків мови й читання, то без роботи з учнями над виразністю читання і культурою мовлення вони взагалі втрачають свій зміст і завдання, стають формальними. Методику проведення уроків читання не можна розглядати без елементів теорії і практики виразного читання. Хоча теорія виразного читання є досить розробленою (цю проблему досліджували Г. Артоболевський [4], А. Багмут [6], В. Бадер [7], М. Баженов [9], С. ернштейн [13], І. Блінов [15-16], Л. Варзацька [21], Т. Завадська [26], Л. Горбушина [ЗО], В. Горецький [34], Т. Запорожець [44], А. Капська [53], Т. Ладиженська [60], С. Нікольська [69], Г. Олійник [82-83], Л. Павлова [88], М. Рибнікова [94], Є. Язовицький [116] та ін., проте прикладні аспекти виразного читання та формування відповідних навичок висвітлені недостатньо. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 1.1 Психолого-педагогічні передумови формування читацьких умінь і навичок у молодших школярів Одним з головних завдань початкової школи є формування у школярів читацьких умінь та навичок. Хоча читання завжди є процесом вилучення інформації з тексту, психологічним механізм цього процесу істотним чином змінювався. Виникали особливі інтелектуальні дії, необхідні для відтворення звукової форми слова, і ослаблювалося безпосереднє запамятовування звукових значень за їх графічними позначеннями. У вітчизняній психології на основі експериментальних досліджень встановлено певні генетичні звязки між дією та операціями, що показали залежність формування будь-якої свідомо контрольованої операції від етапу усвідомлення. Наприклад, дитина переписує слова, або лише диктант, або працює над твором. Не випадково на перших сторінках букваря пропонують такі слова і форми речень, що не вимагають значних зусиль у плані розуміння. Згідно цього процес навчання читанню слід розуміти як перебудову управління усним мовленням, перетворення його з автоматичного в довільний, свідомо регульований процес з наступною автоматизацією. Характеризуючи стан цієї науки, М. Жинкін [39] констатує, що сучасна фонетика лише частково пояснює спосіб та місце утворення звуків; не виявлено способів злиття звуків у динамічні утворення - склади і слова. Тому весь букварний період присвячується в основному голосному читанню. Звідси її вимога - кожному майбутньому вчителеві досконало володіти технікою виразного читання, глибоко усвідомити його критер