Особливості вивчення соціально-психологічного клімату в групі - Курсовая работа

В умовах сучасної науково-технічної революції постійно зростає інтерес до явища соціально-психологічного клімату колективу. Від рівня оптимальності соціально-психологічного клімату кожного окремого трудового колективу багато в чому залежить і загальна соціально-політична, ідеологічна атмосфера суспільства, країни в цілому. Значимість соціально-психологічного клімату визначається також тим, що він здатний виступати як фактор ефективності тих чи інших соціальних явищ і процесів, служити показником як їх стану, так і їх зміни під впливом соціального і науково-технічного прогресу. Соціально-психологічний клімат виступає також як поліфункціональний показник рівня психологічної включеності людини в діяльність, заходи психологічної ефективності цієї діяльності, рівня психічного потенціалу особистості і колективу, масштабу і глибини барєрів, що лежать на шляху реалізації психологічних резервів колективу (Паригін Б.Д.). Вивчення соціально-психологічного клімату як психологічної категорії та дослідження соціально-психологічного клімату трудового колективу дозволить прогнозувати подальші напрямки і перспективи розвитку соціально-психологічного клімату трудового колективу.За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічної сумісності членів конкретних груп.У суспільних науках у принципі може мати місце двояке вживання поняття "група". З іншого боку, в цілому циклі суспільних наук під групою розуміється реально існуюче утворення, в якому люди зібрані разом, обєднані якимись загальним ознаками, різновидом спільної діяльності або поміщені в якісь ідентичні умови, обставини, певним чином усвідомлюють свою приналежність до цього утворення. Саме тому особливу увагу соціальних психологів привертає група - обмежена сукупність безпосередньо («тут і тепер») взаємодіючих людей, які: відносно регулярно і тривало контактують лицем до лиця, на мінімальній дистанції, без посередників; Шепель одним з перших спробував розкрити зміст поняття соціально-психологічний клімат як емоційне забарвлення психологічних звязків членів колективу, що виникає на основі їх близькості, симпатії, збігу характерів, інтересів і схильностей. Він також виділив в цьому понятті три «кліматичні зони»: 1) соціальний клімат, який визначається тим, наскільки на даному підприємстві висока усвідомленість працівниками загальних цілей і завдань, наскільки тут гарантовано дотримання всіх конституційних прав працівників як громадян, 2) моральний клімат, який визначається моральними цінностями загальноприйнятими в даному колективі і 3) психологічний клімат, тобто неофіційна атмосфера, яка складається між працівниками, що перебувають у безпосередньому контакті один з одним.Під соціально-психологічним кліматом необхідно розуміти такий соціально-психологічний стан колективу, який відображає характер, зміст і спрямованість реальної психології членів колективу [13, с. Лутошкін) підкреслюють, що сутнісною характеристикою соціально-психологічного клімату є загальний емоційно-психологічний настрій колективу. На цьому рівні соціально-психологічний клімат розуміється як стійкий, досить стабільний стан колективу, який, одного разу сформувавшись здатний довгий час не руйнуватися і зберігати свою сутність, незважаючи на ті труднощі, з якими стикається колектив. Багато психологів стверджують, що соціально-психологічний клімат - це стан психології трудового колективу як єдиного цілого, яке інтегрує приватні групові стану. Існує цілий ряд факторів, що визначають соціально-психологічний клімат в колективі: Глобальне макросередовище: обстановка в суспільстві, сукупність економічних, культурних, політичних та інших умов.Це припускає обчислення основних компонентів у рамках даного явища на якійсь єдиній підставі, зокрема по категорії відносини. У свою чергу ставлення один до одного диференціюються на відносини між товаришами по роботі і відносини в системі керівництва і підпорядкування. Під предметним настроєм мається на увазі спрямованість уваги і характер сприйняття людиною тих чи інших сторін її діяльності. Останнє з відносин кристалізується в певну ситуацію - громадську форму самовідносини і самосвідомості особистості. Та обставина, що ставлення до світу і ставлення до самого себе потрапляють в ранг наступних, а не найближчих проявів клімату, пояснюється їх більш складною, багаторазово опосередкованою залежністю не тільки від ситуації даного колективу, а й від цілого ряду інших факторів, з одного боку, макромасштабних, з іншого - суто особистісних.У колективі переважає бадьорий, життєрадісний тон взаємин між працівниками, оптимізм в настрої, відносини будуються на принципах співпраці, взаємної допомоги, доброзичливості; членам колективу подобається брати участь у спільних справах, разом проводити вільний час; у відносинах переважають схвалення і підтримка, критика висловлюється з добрими побажаннями. У колективі існують норми справедливого і шанобливого ставлення до всіх його членів, тут

Зміст

Вступ.

1. Соціально-психологічний клімат як психологічна категорія

1.1 Основні концептуальні підходи до визначення понять «група» та «соціально-психологічний клімат»

1.2 Сутність та фактори формування соціально-психологічного клімату

1.3 Структура соціально-психологічного клімату.

1.4 Показники соціально-психологічного клімату.

2. Стилі керівництва трудовим колективом і його вплив на соціально-психологічний клімат

2.1 Стиль управління керівника колективом

2.2 Управління колективом і соціально-психологічний клімат

2.3 Причини неефективного керівництва колективом.

3. Дослідження соціально-психологічного клімату трудового колективу

3.1 Загальні відомості про обєкт дослідження.

3.2 Модифікована експрес-методика по вивченню психологічного клімату в трудовому колективі О. С. Михалюка і А. Ю. Шалито

3.3 Визначення індексу групової згуртованості Сішора

3.4 Соціометрична техніка

4. Рекомендації щодо вдосконалення соціально-психологічного клімату трудового колективу

Висновок

Бібліографічний список