Особливості вивчення екзистенціальної прози в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів - Автореферат

Ці напрацювання створюють обєктивні можливості для побудови навчальної педагогічно-методичної системи вивчення української екзистенціальної прози в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів. Окремі аспекти вивчення художнього твору, близькі до дисертаційної теми, були предметом розгляду А.Нагорної (методика застосування філософських джерел у процесі вивчення зарубіжної літератури), К.Таранік-Ткачук (стилістичний аналіз художнього твору на уроках зарубіжної літератури), Г.Токмань (екзистенційно-діалогічна концепція викладання української літератури), А.Уліщенка (методика вивчення української еміграційної прози), В.Уліщенко (методика вивчення модерністських творів на уроках зарубіжної літератури). У визначенні теоретичних позицій проблеми вивчення екзистенціальної прози важливого значення набули дисертаційні дослідження: А.Градовського (компаративний аналіз в системі шкільного курсу літератури), С.Жили (методика вивчення української літератури у взаємозвязках з суміжними мистецтвами), О.Куцевол (теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури), Н.Логвіненко (вивчення фольклорних джерел творчості українських письменників), Г.Островської (методика вивчення епічного твору параболічного типу у шкільному курсі зарубіжної літератури), А.Ситченка (теоретико-методичні засади аналізу художнього твору у шкільному курсі літератури). Недостатня теоретична й методична розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження: “Особливості вивчення екзистенціальної прози в старших класах загальноосвітніх навчальних закладів”. Для реалізації мети і завдань використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез філософської, літературознавчої, педагогічної й методичної літератури з метою узагальнення і систематизації інформації про художні особливості екзистенціальної прози, розроблення експериментальної методики; аналіз навчальних програм, шкільних підручників, посібників, публікацій науковців-методистів і вчителів-практиків, теоретичне узагальнення педагогічного досвіду для зясування стану й основних підходів до розвязання досліджуваної проблеми в науці й практиці роботи вчителів; емпіричні: анкетування вчителів та учнів, інтервювання, бесіди з учителями й учнями, спостереження за навчально-виховним процесом, аналіз завдань зовнішнього незалежного оцінювання, творів учасників універсіади, робіт учнів-членів МАН України, Internet сайтів з метою зясування сучасного стану проблеми, визначення рівня готовності вчителів української літератури до аналізу екзистенціальної прози, виявлення знань старшокласників про екзистенціалізм, його основні категорії і положення; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи), аналіз письмових робіт та усних відповідей учнів, кількісний та якісний аналіз здобутих результатів з метою перевірки вірогідності результатів дослідження.Аналіз філософських досліджень (Т.Андрійчук, Ю.Борєва, Б.Головка, Л.Левчук, Н.Михайловської, Ж.Ящук) дає можливість розглядати “філософію існування” під різними кутами зору: екзистенційну як один з напрямів університетської філософії Німеччини й екзистенціалізм як інтелектуальну моду (Б.Головко); як академічну, представниками якої були К.Ясперс, М.Гайдеґґер, і як філософську концепцію, що розвивалася на межі з літературою; як філософську систему і як певну систему умонастроїв, що знайшли своє втілення у творчості значної частини митців ХХ століття; екзистенційну філософію як напрям у філософії, екзистенціалістську естетику як напрям у естетиці та екзистенційність як рису світосприйняття (Ж.Ящук); розмежовують також релігійний і атеїстичний варіанти екзистенціалізму. Дослідження літературознавчих праць (О.Астафєва, Т.Денисової, В.Іванишина, І.Василишина, Є.Косака, С.Павличко, В.Пахаренка, С.Финкельстайна, Ю.Шереха) дає змогу окреслити екзистенціалізм як художню систему модернізму, що сформувалася на основі синтезу таких форм суспільної свідомості, як філософія і література. Оскільки йдеться не про поодинокі прояви екзистенціальних ідей, а про загальні тенденції, можемо говорити не лише про екзистенційність як характерну рису вітчизняної культури, а про екзистенціалізм як художню систему, хоча вона й не набула завершеного варіанту через політичну ситуацію, що склалася на українських землях у 20-30-х роках ХХ століття. Як наслідок, шляхом усного опитування, бесіди, анкетування й виконання творчих завдань виявлено низький рівень знань і вмінь аналізу екзистенціальної прози в старшокласників, зокрема: значні прогалини в розумінні учнями понять “літературний напрям”, “літературна течія”, “художня система”, “модернізм”, “екзистенціалізм”; низький рівень володіння основними категоріями “філософії існування” (“екзистенція”, “абсурд”, “відчуження”, “межова ситуація”), невміння їх знаходити в художніх текстах, що зумовило поверхове сприйняття екзистенціальних прозових творів. Для практичної реалізації розроблених теоретичних орієнтирів запропоновано систему експериментальних форм: урок за повістю І.Франка “Перехресні

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ