Особливості виникнення і прогнозування та підвищення ефективності лікування гастропатій, спричинених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів, у хворих на остеоартроз - Диссертация

У світлі останніх міжнародних рекомендацій кристалізується нова концепція лікування ОА, що засвідчує суттєву перевагу в ефективності постійного прийому нестероїдних протизапальних препаратів перед застосуванням за вимогою: частота рецидивів на місяць - 0,54, порівняно з 0,93 при прийомі за вимогою ?80, 136, 288?. Тож з урахуванням цієї нової фармакотерапевтичної концепції, що передбачає тривалий безперервний прийом, клінічна проблема безпеки нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) як класу набуває ще більшої актуальності. Не дивлячись на багаточисленні дослідження, які стосуються НПЗП-гастропатій і впровадження в клінічну практику нового класу НПЗП з селективним інгібуванням циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), кількість ускладнень, повязаних з прийомом НПЗП, продовжує неухильно зростати [243, 281, 295, 315]. ІПП, які застосовуються для лікування НПЗП-гастропатій, знижують секрецію гідрохлоридної кислоти в шлунку та посилюють дисбіоз у різних біотопах травного тракту, призводячи до надмірного бактеріального росту в ротовій порожнині, шлунку та кишечнику 107, 270. Дослідити звязок між станом слизової оболонки шлунка у пацієнтів з остеоартрозом на фоні довготривалого прийому нестероїдних протизапальних препаратів та рівнем лептину в сироватці крові.Цікаво, що, відповідно до положень консенсусу, відмічається різниця в ефективності проведення ерадикаційної терапії серед пацієнтів, які лише розпочали прийом НПЗП, та між тими, які довготривало приймають ці препарати. Так, у пацієнтів, які тривало приймають НПЗП, не відмічається прискорення загоєння ерозивно-виразкових уражень після проведення ерадикаційної терапії, на відміну від пацієнтів, які лише розпочинають прийом НПЗП 130, 139, 167, 204. Лептин - це регуляторний цитокіноподібний гормон з молекулярною масою 16 КДА, який бере участь у контролі різних фізіологічних процесів: ліпідного гомеостазу, секреції інсуліну, репродуктивних функцій, термогенезу, ангіогенезу, імунних реакцій 175, 266, 228 . Вже з моменту відкриття цей гормон посів важливе місце у контролі різних фізіологічних процесів: ліпідного гомеостазу, секреції інсуліну, репродуктивних функцій, термогенезу, ангіогенезу, імунних реакцій 196, 289 . Лептин може бути задіяний в модуляції діяльності імунної системи 77, 302 , він сприяє активації фагоцитарної функції, викликає синтез ейкозаноїдів та продукцію прозапальних цитокінівмоноцитами і макрофагами шляхом активації STAT-3 або нуклеарного фактора каппа ? (NF-k ?) 302 . Крім того, лептин стимулює виробництво мононуклеарними клітинами гормону росту, збільшує інтерферон (ІФ)-залежну продукцію синтази окису азоту макрофагами, стимулює ендотеліальні клітини та ангіогенез, викликає хемотаксис нейтрофільних гранулоцитів і звільнення активних форм кисню, впливає на ріст, диференціювання і Т-клітинну активацію, проліферацію, диференціювання, активацію та цитотоксичність натуральних кілерів, модулює активність Т-хелперів у клітинній імунній відповіді, регулює гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову систему та гальмує синтез кортизолу 50 . Так, за результатами досліджень SCUR і OPPULENT профілактичний прийом омепразолу у дозі 20 мг на добу впродовж 3-6 місяців у хворих, які отримували НПЗП, в 4 рази знижував ризик розвитку гастродуоденальних виразок в порівнянні з плацебо 68 . В дослідженні ASTRONAUT при зіставленні ефективності омепразолу в дозі 20 мг і 40 мг на добу та ранітидину у дозі 150 мг на добу показана однакова ефективність дози 20 і 40 мг на добу омепразолу (частота рубцювання виразок в шлунку 83% і 82%, дванадцятипалої кишки - 93% і 88%, відповідно), що перевершує дію ранітидину (частота рубцювання виразок - 64% і 79% відповідно, В дослідженні OMNIUM була показана більша ефективність омепразолу в порівнянні з мізопростолом в лікуванні виразкових дефектів, спричинених прийомом НПЗП (83% і 77% - виразки шлунка, 93% і 79% - виразки дванадцятипалої кишки). Доведено, що ІПП у пацієнтів за відсутності інфекції Н. pylori не посилюють наявний гастрит та не є причиною атрофічного гастриту 96, 265, 274 . У пацієнтів, інфікованих Н. pylori, довготривалий прийом ІПП асоціюється з прогресуванням хронічного гастриту, зі зміщенням запалення в шлунку з переважно аутрального відділу в переважно фундальний 99 . Це повязано з тим, що на фоні прийому ІПП відбувається зміна (підвищення) РН шлунка, що змушує H. pylori переміщатися в тіло шлунка, так як для життєдіяльності і реплікації H. pylori необхідне певне середовище: реплікація H. pylori відбувається лише при PH 6-8, загибель бактерії відбувається при РН нижче 4 і вище 8; при РН 4-6 H. pylori здатна вижити, однак не реплікувати.Для вирішення поставлених задач було обстежено 94 хворих на ОА, які регулярно більше 1 місяця приймали неселективні НПЗП з терапевтичною метою, серед них 32 чоловіки (34%) та 62 жінки (66%) у віці від 44 до 76 років (середній вік 64,1 ± 0,79 років), що перебували на лікуванні у терапевтичному, неврологічному, кардіологічному, гастроентерологічному відділеннях Державного Закладу “Республіканської клініч

За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 18 наукових праць (5 з яких - одноосібні), з них: 5 статей у наукових фахових виданнях, 3 статті у міжнародних журналах з індексацією в міжнародній науковометричній базі SCOPUS, 3 тез доповідей у матеріалах вітчизняних наукових конференцій, 5 тез у матеріалах закордонних наукових конференцій; 1 інформаційний лист.

Структура і обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 154 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, розділу з описанням матеріалу та методів дослідження, чотирьох розділів з результатами власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаної літератури, що включає 317 джерел, з них 74 кирилицею, 243 латиницею. Робота ілюстрована 17 таблицями та 18 малюнками. шлунок остеоартроз лептин протизапальний