Особливості використання лісових лікарських рослин в умовах радіоактивного забруднення полісся України - Автореферат

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відбулося радіоактивне забруднення величезних територій, в тому числі й лісових екосистем, в яких накопичилося значно більше радіонуклідів, ніж у прилеглих до них сільськогосподарських угіддях [Щеглов, 1999]. Найбільші рівні радіації спостерігаються у лісах поліської частини України [Краснов, 1998-]регіоні, де зростає біля 40% лісів держави і де поширена велика кількість дикорослих лікарських рослин. В той же час, це області, в яких зосереджена велика кількість лісових насаджень, в яких зростають лікарські рослини, що характерні тільки для цього регіону України, або тільки цей регіон володіє їх промисловими ресурсами. Тема № 11 “Вивчити закономірності міграції радіонуклідів в лісових екосистемах з метою реабілітації лісів і оптимізації нормативних документів” (2001-2004 рр.). Обєкт дослідження - процес міграції радіонуклідів у лісових екосистемах, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.В 50 - 70 - ті роки минулого століття після випробування атомної зброї у колишньому Радянському Союзі були проведені широкі дослідження з вивчення міграції основних дозоутворюючих радіонуклідів у лісових екосистемах (Тимофеєва, 1960; Клечковський, 1966; Тимофеєв - Ресовський, 1962; Алексахін, Наришкін, 1977). Пізніше дослідники проводили спеціальні експерименти, під час яких радіонукліди штучно вносилися або в лісові насадження, або в лабораторних умовах - у спеціальному посуді, в яких вирощувалися ті чи інші рослини (Тихоміров, Алексахін, Федоров, 1972; Молчанова, Куликов, 1972), окремі з них також можна було віднести до лікарських. В той період у багатьох регіонах України були вивчені рівні радіоактивності різних видів рослин і територій, на яких вони зростали (Гродзинський, 1965). Дуже ретельні дослідження стосувалися встановлення основних закономірностей міграції радіонуклідів у різних типах грунтів як у природних умовах багатьох регіонів СРСР, так і у лабораторних - шляхом моделювання тих чи інших процесів (Клечковський, Цепіщева, 1956; Гулякін, Юдинцева, 1962; Тюрюканова, 1972;).У розділі наведена інформація щодо кліматичних та грунтових умов регіону досліджень, рельєфу; проаналізовано особливості розподілу лісів за типами умов місцезростання, описано найбільш поширені лісові рослини. Наведена інформація дозволяє більш конкретно підійти до вибору обєкту досліджень, до підбору місць закладки дослідних ділянок, які б репрезентативно характеризували даний обєкт. Враховуючи стан вивченості питання та поставлену мету досліджень, програма робіт включала: - вивчити особливості радіоактивного забруднення лісів і виявити сучасний розподіл радіонуклідів у грунтах; Дослідженнями були охоплені найбільш поширені лікарські рослини лісових екосистем Полісся України, які мають важливе експлуатаційне та лікарське значення.Варіабільність величини щільності радіоактивного забруднення грунту максимальна в Житомирській області та знижується з збільшенням відстані від джерела аварійних викидів. Повидільне обстеження лісових кварталів у Веледницькому лісництві Словечанського держлісгоспу, показало (квартал № 53, віднесений до зони 5,1-10 Кі/км2), що з 22 виділів два необхідно віднести до зони 5,1-7,0 Кі/км2, сім-до зони 7,1-10 Кі/км2, шість - до зони 10,1-15 Кі/км2 і сім - до зони 15,1-30 Кі/км2. Більш детальне обстеження даного кварталу за мережею 100х100 м з відбором 100 зразків грунту виявило коливання щільності його радіоактивного забруднення від 3,2 Кі/км2 до 30,5 Кі/км2 (рис.1). Дослідження показали, що при обстеженні лісового кварталу з метою визначення щільності його радіоактивного забруднення з точністю 10 % необхідно проаналізувати 20-30 зразків грунту, а з точністю 5 %-40-50 зразків. Спостерігається зменшення рівнів вмісту радіонуклідів у лікарських рослинах у звязку із збільшенням віддалі від Чорнобильської АЕС та у межах однієї області в залежності від щільності радіоактивного забруднення грунту.Вивчення закономірностей акумуляції 137Cs дикорослими лікарськими рослинами в оптимальних лісорослинних умовах проведено на постійних пробних площах на прикладі конвалії звичайної у свіжих сугрудках (С2), звіробою звичайного - на зрубах у вологих суборах (В3); крушини ламкої - в умовах, перехідних від вологих до сирих суборів (В3-4). Результати свідчать про те, що на кожному стаціонарі конвалії як абсолютні показники, що характеризують радіаційну обстановку, так і відносні значення, які характеризують інтенсивність акумуляції 137Cs конвалією з ґрунту, знаходилися у певному діапазоні та відзначалися значною варіабельністю. Загальною закономірністю для вказоного виду у свіжих сугрудках було те, що він на більшій частині пробних площ виступав як помірний акумулятор 137Cs із ґрунту з середньою величиною коефіцієнту переходу близько 10. Встановлено, що із збільшенням щільності забруднення ґрунту 137Cs та потужності експозиційної дози гамма-випромінювання питома активність 137Cs у лікарській сировині зростала, що дозволяє дати цьому кількісну оцінку. За результатами однофакторного

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ