Теорія діяльності О.М. Леонтьєва та корекційно-реабілітаційний розвиток дошкільнят з вибірковим слуханням. Роль і значення психологічних знань у діяльності сурдопедагога. Вивчення психологічних закономірностей розвитку свідомості дітей дошкільного віку.
1. Метод вибіркового слухання К. Черрі. Одночасно пред?являють 2 повідомлення. Під час бінаурального пред?явлення обидва повідомлення, записані на різні доріжки магнітофонної стрічки, подають одночасно в праве і ліве вухо. Піддослідний має дослухатися лише до одного повідомлення.
2. Метод вибіркового бачення У. Найсера. Накладалися один на одного два відеозаписи.
3. Методики, що вимагають розподілу уваги.
4. Методики пошуку. Таблиці Бурдона, таблиці Шульте, є завданням на зоровий пошук.
5. Методики повного відтворення дають змогу досліджувати обсяг уваги через аналіз кількості одночасно запропонованих елементів, які суб?єкт може з ясністю сприйняти.
6. Методики передналаштування. Метод передналаштування дає змогу досліджувати спрямовану увагу, яка є наслідком очікування стимулу.
7. Методики реєстрації рухів оком спрямовані на дослідження напряму уваги під час виконання різної діяльності.
8. Методики, які використовують фізіологічні кореляти уваги. Метод реєстрації викликаних потенціалів.
3. Будова, функціонування та якості ЦНС дошкільника
Найбільш складні лобні ділянки мозку дозрівають повністю у дітей до 6-7 років. У цих відділах мозку спостерігається бурхливий розвиток асоціативних зон, у яких формуються психічні процеси, що обумовлюють виявлення складних інтелектуальних дій дошкільнят. Значна морфологічна перебудова структур мозку супроводжується суттєвими змінами в активності ГМ, що відбивається на психічних функціях.
ЦНС має здатність зберігати сліди тих процесів, які в ній відбулися. Звідси зрозуміло, чому діти такі сприйнятливі та здатні багато і легко запамятовувати. Термін, до якого дитина починає легко вимовляти слова, варіює.
Велика збудливість, реактивність, а також висока пластичність нервової системи в дитячому віці сприяє кращому і швидшому, ніж у дорослих, засвоєнню складних навичок в основних рухах та вправах спортивного характеру.
У звязку з тим, що процеси збудження в ЦНС дитини переважають над процесами гальмування, слід поступово виробляти у дітей уміння стримувати себе, обмежувати свої бажання, привчати до слухняності, виконувати вимоги дорослого, що приводить до вміння керувати власною поведінкою більш свідомо. Позитивні емоційні переживання під час виконання фізичних вправ і рухливих ігор ефективно впливають на функціональний стан мозку, підвищують тонус, що покращує його регулюючий вплив на діяльність усіх органів та систем і протікання біохімічних процесів. Унаслідок цього зростає працездатність та покращується загальний настрій дитини.
4. Харка роботи: О.Л. Венгер, О.О. Венгер «Домашняя школа мишления» 5 років
У цій книжці ми даємо батькам поради про те, як забезпечити розумовий розвиток дитини 5 років. Орієнтування батьків на включення розумового виховання в характерні для дошкільника види діяльності - гру, ознайомлення з навколишнім, малювання, конструювання, ліплення.
Серед шестирічок чимало дітей, справляються зі всім цим нітрохи не гірше семирічних дітей і досить розвинених розумово, щоб розуміти і засвоювати шкільні знання. Але значна частина шестирічок, навіть перебуваючи в школі, за своєю психологією залишається дошкільнятами. Такі діти можуть успішно вчитися тільки в ситуаціях, що наближаються до ігрових, вони погано усвідомлюють своє нове положення учня.
Погано адаптуються до школи якраз ті діти, які раніше були «обділені» грою, казкою і тільки зараз, у шість років, починають входити в «країну фантазію».
Старші дошкільнята
Дочки-матері
У світі речей
Про що розповідіє казка
«... От і вийшов чоловічок »
Пластилінова груша
Ми будуємо дім
Більше, менше, порівну
З чого будувати слова
За порогом дитячої
5. Особливості протікання неусвідомлених процесів у дошк з ВС
Всі неусвідомлювані процеси можна розбити на 3 великих класи: 1. Неусвідомлювані механізми свідомих дій;
2. Неусвідомлювані побудники свідомих дій;
3. «Надсвідомі» процеси.
У перший клас входять 3 підкласи: а) Неусвідомлювані автоматизми. Це звичайні дії або акти, які відбуваються «самі собою», без участі свідомості. Іноді говорять про «механічну роботу», про роботу, при якій «голова залишається вільної». «Вільна голова» і означає відсутність свідомого контролю.
6) Явища неусвідомлюваної установки. Установка - це готовність субєкта до здійснення певної дії або до реагування в певному напрямку. Готовність до майбутньої дії. Якщо навичка ставиться до періоду здійснення дії, то установка - до періоду, що йому передує. Стан готовності має важливе функціональне значення. Субєкт, підготовлений до певної дії, має можливість здійснити його швидко й точно, тобто більш ефективно. в) Неусвідомлювані супроводи свідомих дій. Д.Н. Узнадзе і його послідовниками дали принципове значення результатам дослідження. Вони побачили в явищах неусвідомлюваної установки свідчення існування особої форми психіки.
План
Зміст гри - ті моменти у діяльності і стосунках дорослих, що відтворюються дитиною.
Сюжет і зміст гри втілюються у ролі.
У розвитку гри виділяються 2 основні стадії: 1.Діти 3-5 років. Відтворення логіки реальних дій людей. До гри є предметні дії.
2.Діти 5-7 років. Моделювання реальних відносин людей. Соціальні відносини, громадський сенс діяльності дорослої людини.
Соціальна обумовленість гри: 1. У грі дитина навчається повноцінного спілкування з однолітками;
2. Навчатися підкоряти свої імпульсивні бажання правилам гри. Зявляється супідрядність мотивів - "хочу", починає підкоряться "не можна" чи "треба";
3. Інтенсивно розвиваються всі психічні процеси, формуються перші моральні почуття;
4. Формуються нові мотиви й потреби (змагання, ігрові мотиви, потреба у самостійності);
5. Зароджуються нові види продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікація).
85. Структура гри
Правила гри. Правила гри обумовлені її змістом та ігровим задумом, вони визначають характер і способи ігрових дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, спонукають керувати своєю поведінкою.
Дотримання правил вимагає від дитини вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими, переборювати негативні емоції у звязку з невдачами тощо. Правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки.
Ігрові дії. Завдяки яким діти реалізовують свої ігрові задуми. Без підпорядкованих певним правилам дій неможлива гра. Увага дитини в грі спрямована на розгортання ігрової дії. Ігрові дії малюків полягають у перестановці, збиранні предметів, їх порівнянні, доборі за кольором, розміром, імітуванні рухів, голосів тощо. Ігрові дії дітей середнього і старшого дошкільного віку полягають у виконанні конкретної ролі у конкретній ситуації, загадуванні і відгадуванні, своєрідному змаганні.
Результат гри. Результатом гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення. Виявляється він і в задоволенні учасників гри від участі в ній.
86. Розвиток психічних функцій дошк
Мова. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення, а також предметом свідомого вивчення, мова стає рідною. Розвивається звукова сторона мови, інтенсивно росте словниковий склад, розвивається граматичний склад. Це дозволяє дитині перейти до контекстної мови.
Сенсорний розвиток. Це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчуття, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, зростає точність оцінок ваги предметів. Дитина оволодіває перцептивними діями.
Мислення. Діти ще не вміютье виділяти суттєві звязки в предметах і явищах і робити узагальнені висновки. Розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке дає можливість встановлювати звязки і співвідношення між предметами та їх властивостями.
Память. Помітну роль у розвитку памяті відіграє впізнавання. Великого значення починає набувати відтворення. Зявляються достатньо повні уявлення памяті. Характерним є рух від образної до словесно-логічної. Розвивається довільна память, її розвиток починається з розвитку довільного відтворення.
Уява. Уява починає розвиватися в кінці 2, на початку 3 року життя. Розвитку репродуктивної і творчої уяви сприяють різні види продуктивної діяльності. Характерною є зростаюча довільність уяви. В ході розвитку вона перетворюється у відносно самостійну психічну діяльність.
87. Розвиток особистості дошк
На формування особистості впливають основні види діяльності, розвиток мовлення та пізнавальної сфери, але найважливіше значення мають: - Розвиток самосвідомості і самооцінки. Дошкільник стає самостійнішим, більш незалежним, ніж раніше, розширюються та ускладнюються його взаємини з оточенням, а це є підґрунтям розвитку самосвідомості і самооцінки. Поглиблюються уявлення про себе, виникають почуття самоповаги, власної гідності, розвиваються вміння самоконтролю та саморегулювання дій і стосунків з оточуючими. Дитина виражає свої переживання, настрої, почуття. Зявляєтьчя почуття гордості та сорому.
- Розвиток спонукальної сфери. Формування мотивів - спонукань до діяльності, повязаних із задоволенням потреб. Це мотиви, повязані з інтересом до світу дорослих. Виникає мотив змагання - прагнення виграти, перемогти, бути кращим. Розвиваються моральні мотиви. Формуються наполегливість і вміння долати труднощі, почуття обовязку щодо інших людей.
- Розвиток динамічної та змістової сторін емоцій і почуттів. Зумовлений формуванням уміння контролювати і регулювати свої емоційні прояви. Зявляється здатність відрізняти прояви емоцій. Формуються вищі почуття. Глибшими стають почуття гордості та самоповаги, які є основою самооцінки дитини, зумовлюють її поведінку. Найяскравішими почуттями є почуття здивування і допитливості.
88. Розвиток діяльності молодшого школяра
Навчальна діяльність - провідна для психічного розвитку молодшого школяра. Основні компоненти структури навчальної діяльності - характерні для неї мета, потреби, мотиви, навчальні ситуації, навчальні дії та операції. На початок шкільного навчання дитина володіє окремими елементами навчальної діяльності. Структура навчальної діяльності складається поступово, відповідно до того, як учні навчаються її виконувати, виробляючи перші вміння вчитися. Всі навчальні дії тісно взаємоповязані і утворюють цілісну систему.
Протягом початкового навчання і далі навчальна діяльність вдосконалюється за рахунок ускладнення своїх цілей, задач, а також відповідних дій. Важливу роль відіграють пізнавальні психічні процеси. Співвідношення їх між собою залежить від етапу навчання та його змісту.
Сприятливо впливає на формування навчальної діяльності вдосконалення дій контролю і оцінки, самооцінки.Необхідно формувати позитивне ставлення учнів до навчання, в якому вирізняються такі складові: усвідомлення учіння як суспільно-корисної діяльності, переживання інтересу до окремих прийомів учіння, інтересу до змісту предмета.
Праця. Змістом праці виступає самообслуговування, забезпечення побутових процесів, виготовлення виробів, елементи сільськогосподарської праці, допомоги по господарству.
Ігри мають такі різновиди: рольові; дидактичні; рухливі.
89. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
Психологічна готовність до шкільного навчання - це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелектуальна і соціально-психологічна готовність. Психологічна готовність включає здатність дитини до прийняття нової "соціальної позиції" - положення школяра, здатність управляти своєю поведінкою, своєю розумовою діяльністю, певний світогляд, готовність до оволодіння, провідною в молодшому шкільному віці діяльністю - учбовою.
Вступ дитини до школи - важлива подія у її житті. Діти по-різному переживають її залежно від психологічної готовності. Більшість дітей охоче йде до школи. Діти включаються в навчальну діяльність. Перехід дітей на положення школярів зобовязує їх вчасно вставати, приходити в школу, дотримуватись правил шкільного життя незалежно від того, хочеться чи не хочеться це робити, виконувати обовязкові завдання, переборювати труднощі в роботі.
Успіхи та невдачі у навчанні перебувають під постійним контролем учителя, батьків, вихователя та ін. На перший план в організації поведінки виступають вимоги школи, вчителя. Вони поширюються і на позашкільний час. Учні по-різному реагують на вимоги вчителя залежно від особливостей індивідуальної їх готовності до навчальної діяльності в школі.
90. Досягнення раннього віку, що визначають розвиток психіки дитини
2-3 рік життя. Основними досягненнями раннього дитинства, що визначають розвиток її психіки, є: - оволодіння прямою ходою;
- розвиток предметної діяльності;
- оволодіння мовою.
- Оволодіння прямою ходою робить дитину більш самостійною і створює умови подальшого освоєння простору. Діти відкривають нові якості предметів, визначають відстань, пізнають розміщення предметів у просторі, їх величину. Ходіння відіграє важливу роль у формуванні здатності вправно рухатись, переборювати труднощі піднімання, переступання через перешкоди.
- Створюється нова соціальна ситуація розвитку - ситуація сумісної діяльності з дорослою людиною. Зміст цієї сумісної діяльності - засвоєння суспільно вироблених способів вживання предметів, які відкрились дитині і стали її світом. Соціальна ситуація розвитку в ранньому віці: "дитина - ПРЕДМЕТ - дорослий". Розвиток предметної діяльності повязаний з оволодінням тими способами дій з предметами, які вироблені суспільством.
- Вік від 1 до 3 років - це стадія сенситивності дитини до мовних впливів (Виготський). Мова перетворюється із засобу спілкування у-засіб впливу дитини і на власну поведінку. Формування мови в цьому віці є основою всього психічного розвитку дитини.
Спостерігається зародження ігрової діяльності. Дитина раннього віку дуже емоційна. Починають формуватися моральні почуття. Притаманне переживання самолюбства. Формується емоційна реакція на схвалення. Починають складатися передумови волі. Зароджується самосвідомість (спізнавання себе).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
